Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №202/6029/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №202/6029/26

Суддя: Пістун А. О.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2361/26 Справа № 202/6029/26 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро за участю:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Маслака І.П.,

апеляційну скаргу захисника Маслака І.П. на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

При обставинах зазначених в оскарженій постанові, 30.04.2026 року о 09 годині 50 хвилин за адресою: м. Дніпро на перехресті вулиці Старочумацької та Зразкової, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю більше ніж 50 км/г, у разі чого сталося зіткнення з автомобілем Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_2 , який слідував в зустрічному напрямку та змінював напрямок руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали пошкоджень, ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Маслак І.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду змінити в частині накладення адміністративного стягнення, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., в іншій частині постанову суду — залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не обґрунтував застосування найсуворішого стягнення та не надав належної оцінки пом`якшуючим обставинам, а саме те, що ОСОБА_1 визнав свою вину, не ухилявся від надання пояснень, критично оцінив власну поведінку, щиро розкаявся та усвідомив неприпустимість подальших порушень ПДР.

Вказує, що посилання у постанові на те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності більше п`яти разів, саме по собі не доводить наявності обставини, що обтяжує відповідальність.

Також вказує, що інший учасник ДТП отримав страхове відшкодування та майнових претензій до ОСОБА_1 не має. Таким чином, майнові наслідки дорожньо-транспортної пригоди врегульовано у передбачений законом спосіб.

Захисник вказує, що керування транспортними засобами є професією та єдиним джерелом доходу ОСОБА_1 , він з 01 січня 2026 року працює у ТОВ «Агріка Плюс» на посаді водія транспортного засобу. Його посадові обов`язки безпосередньо полягають у перевезенні вантажів і пасажирів та не можуть виконуватися без права керування транспортними засобами. Крім того, роботодавець характеризує ОСОБА_1 як сумлінного, відповідального та дисциплінованого працівника, який своєчасно виконує службові обов`язки, не створює конфліктних ситуацій і не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Робота водієм є єдиним джерелом доходу ОСОБА_1 . Позбавлення права керування на один рік фактично унеможливлює продовження трудової діяльності, ставить апелянта під реальну загрозу втрати роботи та доходу, а також негативно впливає на господарську діяльність роботодавця. Такі наслідки є непропорційними з огляду на визнання вини, щире каяття, врегулювання майнових наслідків ДТП та позитивні дані про особу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Маслак І.П. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, з викладених в ній підстав.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Враховуючи, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, тому апеляційним судом не переглядаються висновки суду першої інстанції у цій частині.

Доводи апеляційної скарги про зміну постанови в частині накладення стягнення, шляхом накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно ст. 34 КУпАП обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Адміністративне стягнення за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року (ст.124 КУпАП).

Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції, який зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 року )

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП - порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в абз.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97).

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення з ОСОБА_1 апеляційний суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, а саме те, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю більше ніж 50 км/г, що має причинно-наслідковий зв`язок з настанням даного ДТП, особу порушника, і вважає, що накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік є достатнім для виправлення та попередження нових адміністративних правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, мінімізація аварійності, збереження життя та здоров`я людей, а також забезпечення безперебійного руху транспорту.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не можуть слугувати підставою для зміни постанови суду першої інстанції в частині накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Маслака І.П.– залишити без задоволення.

Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 липня 2026 року, щодо ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП, — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пістун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua