Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №644/3858/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №644/3858/26

Суддя: Зайцева М. С.

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/3858/26

Провадження № 1-кп/644/755/26

21.09.2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026221180000187 від 11.02.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не маючого, працюючого за трудовою угодою різноробочим у будівельному магазина «Муравей», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 18.12.2006 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.3 ст. 357, ч.2 ст.393, ч.1 ст.70 КК України до 12 років позбавлення; 30.08.2007 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч.70 КК України до 8 років позбавлення волі; 02.10.2009 Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 12 років 1 місяця позбавлення волі; 11.06.2010 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 12 років 3 місяців позбавлення волі; 20.06.2017 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.ч.1,4 ст.70 КК до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 20.09.2022 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України до 2 років з іспитовим строком; 16.11.2023 року на підставі зміни вироку Полтавського апеляційного суду засуджений до 5 років позбавлення волі; звільнений 10.09.2025 на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Харкова від 02.09.2025 ст. 74 ч.2 КК України, згідно закону України №3886-ІХ від 18.07.2024,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.4, 357 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2026 приблизно о 17:00 годині, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось за можливе, ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу житлового будинку, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Верстатобудівна, 5, поблизу музичної школи №11, у смітнику знайшов гаманець фіолетового кольору, відкривши який побачив всередині банківські картки: «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , «Укрексімбанк» № НОМЕР_2 - належні потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» є офіційним документом, тобто електронним платіжним засобом доступу до банківського рахунку.

В цей час у ОСОБА_4 виник прямий умисел направлений на привласнення банківських карток «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , «Укрексімбанк» № НОМЕР_2 належні потерпілій ОСОБА_5 , розуміючи, що вищевказані банківські картки йому не належать та є належним чином оформленим офіційним документом та матеріальним носієм, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідними договорами з корисливих мотивів, не вчинивши жодних дій щодо встановлення власника карток чи їх повернення, привласнив банківські картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , «Укрексімбанк» № НОМЕР_2 належні ОСОБА_5 з метою викрадення з рахунків вищевказаних карток коштів належних потерпілій.

Після чого, ОСОБА_4 з вказаними банківськими картками залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України – привласнення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.

Крім цього, на підставі Указу Президента України від 24.02.2027 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами), в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан який неодноразово продовжено на сьогодні. 09.06.2026 року приблизно о 17:00 годині, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось за можливе, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи поблизу житлового будинку, за адресою: м. Харків, вул. Верстатобудівна, 5, привласнив банківські картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , «Укрексімбанк» № НОМЕР_2 , які належать потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яких знаходились грошові кошти останньої.

Так, 09.02.2026 приблизно о 21:17 ОСОБА_4 будучи неподалік супермаркету «АТБ», розташованого за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 274, з раніше знайомим йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки «Укрексімбанк» № НОМЕР_2 належної ОСОБА_5 , без дозволу держателя спеціального платіжного засобу або уповноваженої особи, не володіючи інформацією про персональний ідентифікаційний номер платіжної карти (пін-код), діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, передав вищевказану банківську картку ОСОБА_6 з метою розрахунку в вищевказаному супермаркеті «АТБ» з метою придбання товарів для власних потреб, не повідомивши йому, що банківська картка ним привласнена, після чого ОСОБА_6 будучи впевненим в порядності ОСОБА_4 розрахувався вказаною банківською карткою у зазначеному вище супермаркеті на наступні суми: 09.02.2026 о 21:17 на суму 215,40 грн.; 09.02.2026 о 21:18 на суму 339,80; 09.02.2026 о 21:21 на суму 1000,90 грн..

Продовжуючи свої дії направлені на викрадення грошових коштів з банківської картки «Укрексімбанк» № НОМЕР_2 належної ОСОБА_5 , без дозволу держателя спеціального платіжного засобу або уповноваженої особи, не володіючи інформацією про персональний ідентифікаційний номер платіжної карти (пін-код), діючи умисно, з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 10.02.2026 приблизно о 08:40 будучи з раніше знайомим йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на ринку, що розташований за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 274, поблизу ст. метро «Індустріальна» передав вищевказану банківську картку ОСОБА_7 з метою розрахунку в магазинах, що розташовані на вищевказаному ринку для придбання товарів для власних потреб не повідомивши йому що банківська картка ним привласнена, після чого ОСОБА_7 будучи впевненим в порядності ОСОБА_4 розрахувався вказаною банківською карткою на наступні суми: 10.02.2026 о 08:42 в магазині «ChaytaKava» на суму 278,00 грн.; 10.02.2026 о 08:45 в магазині «ChaytaKava» на суму 406,00 грн.; 10.02.2026 о 08:49 «ChaytaKava» на суму 394,00 грн.; 10.02.2026 о 08:52 в магазині «Ribniymagazin» на суму 388,50 грн.; 10.02.2026 о 08:57 в магазині «Fop ОСОБА_8 » на суму 368,13 грн.; 10.02.2026 о 09:00 в магазині «Attyka526» на суму 408,90 грн.; 10.02.2026 о 09:03 в магазині «Tyutyun» на суму 475,00 грн.; 10.02.2026 о 09:06 в магазині «Posad» на суму 480,00 грн.;

Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 через брак коштів на банківській картці № НОМЕР_2 , маючи при собі іншу привласнену банківську картку № НОМЕР_1 , передав ОСОБА_7 вказану банківську картку з метою продовження виниклого умислу направленого на викрадення коштів з банківської картки, після чого ОСОБА_7 розрахувався банківською карткою на наступні суми: 10.02.2026 о 09:24 в магазині «Магазин Р-10» на суму 475,00 грн.; 10.02.2026 о 09:29 в магазині «Кондитерський Магазин» на суму 420,16 грн.; 10.02.206 о 09:38 в магазині «ФОП Загорулько» на суму 450,00 грн.; 10.02.206 о 09:46 в магазині «Магазин їжачок» на суму 447,50 грн.

Отже, ОСОБА_4 в період часу з 09.02.2026 по 10.02.2026 таємно викрав грошові кошти з привласнених банківських карток AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , та AT «Укрескімбанк» № НОМЕР_2 , на яких зберігались грошові кошти потерпілої ОСОБА_5 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 6547,29 грн.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.4 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав в повному обсязі за обставин, що викладені у обвинувальному акті, та показав суду про те, що у лютому 2026 року вийшов з дому, проходячи повз школи в баку для сміття побачив гаманець, в якому були грошові кошти та банківські картки, які він забрав собі, в подальшому зустрів знайомого ОСОБА_9 , з яким пішли в магазин «АТБ», де придбали цигарки та коньяк, розраховувались банківською карткою. В подальшому він повідомив свого товариша ОСОБА_10 , з яким спільно орендує квартиру, про те, що має банківську картку, після чого він віддав її ОСОБА_11 та вони разом пішли за покупками. ОСОБА_12 покупав продукти харчування при цьому розраховувався карткою, після того як вона перестала працювати, він надав іншу картку, яка також в подальшому перестала працювати, після чого він викинув дві банківські картки у смітник. Через декілька днів на вулиці до нього підійшли працівники поліції, запитали де банківські картки, на що він дістав їх зі смітника та передав працівникам поліції. В подальшому він поїхав до відділу поліції, де сприяв розкриттю злочину. Вказав про те, що відшкодував шкоду потерпілій у повному обсязі, вибачився перед нею, вказав, що наразі працює за трудовою угодою різноробочим, отримує заробітну плату у розмірі приблизно 8000 грн. на місяць, проживає в орендованій квартирі разом зі ОСОБА_7 . Також, обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, запевнив суд, що більше не вчинить протиправних дій, просив не позбавляти волі, посилаючись на пенсійний вік (64 роки) та намір дожити на свободі.

Потерпіла ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою, в якій просила розглядати справу відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, моральних та матеріальних вимог до обвинуваченого не має, шкода їй компенсована у повному обсязі, просила не позбавляти волі ОСОБА_4 .

Відповідно до ст.349 ч.3 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

У зв`язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, та дійшов до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. ст. 185 ч. 4, 357 ч. 1 КК України кваліфіковані правильно як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, та як привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

При обранні покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, яке відноситься кримінальним законом до категорії тяжких злочинів; ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ст.357 ч.1 КК України, яке відноситься кримінальним законом до категорії кримінальних проступків; особу обвинуваченого, який досяг пенсійного віку, не одружений, працює за трудовою угодою у будівельному магазині, має стабільний дохід та місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття та добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ст. 185 ч. 4 КК України у виді позбавлення волі та за ст. 357 ч. 1 КК України у виді обмеження волі, із застосуванням ст. 70 ч. 1 КК України - призначенням остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі, та із застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.4, 357 ч.1 КК України, та призначити йому покарання:

- за ст. 185 ч. 4 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі;

- за ст. 357 ч. 1 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.

Згідно ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання.

Речові докази: гаманець фіолетового кольору з написом «Forever», в якому міститься банківська картка «Ukreximbank» синього кольору № НОМЕР_2 , на картці мається напис «Halyna Prytula», картку «ПриватБанк» золотавого кольору № НОМЕР_1 , дисконтну картку «відсоток» вишневого кольору, соціальну картку «восторг», які передані на зберігання до камері зберігання речових доказів ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, - повернути законному володільцю.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 23.02.2026 року (справа № 644/1557/26), - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення.

Відповідно до ст.376 ч.6 КПК України роз`яснити учасникам кримінального провадження їх право отримання в суді копії вироку, вручити його обвинуваченому – негайно.

Головуючий:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua