Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №638/13172/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/13172/25

Провадження № 2/638/9219/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,

відповідачі - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначило, що відповідачу на праві власності належать нежитлове приміщення першого поверну № 2-1-:2-4 у житловому будинку літ. А-5, загальною площею 42,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Нежитлове приміщення розташоване в контурі житлового будинку з централізованою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі». Відповідач користувався тепловою енергією, яка подається у приміщення, а в цілому в централізовану систему теплопостачання всього будинку КП «Харківські теплові мережі». Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об`єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів. Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалювального сезону 2021-2022, 2022-2023 до будівель в цілому. Будинок за вищезазначеною адресою обладнаний приладом обліку розрахунок вартості спожитої теплової енергії на потреби опалення здійснюється згідно показань приладів обліку, встановленого в житловому будинку. Споживання теплової енергії на потреби опалення приміщення здійснювалось без укладення договору. Факт споживання теплової енергії підтверджується актом обстеження системи теплоспоживання об`єкта №173/5032 від 04.12.2021, а також актами про підключення та відключення опалення до будинку, які підписані представниками позивача та балансоутримувача даного будинку. Відсутність письмового договору між відповідачем та КП Харківські теплові мережі» не с підставою для не оплати заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію. Станом на 01.07.2025 вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору складає 2109,66 грн, яка утворилась за листопад 2021 року.

Крім того, на підставі ч.5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМ України від 21.08.2019 №830 ( в редакції постанови КМ України від 08.09.2021 №1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених Постановою КМ України від 11 грудня 2019 №1182 ( в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 №1023) на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мереж і інтернет www.hts/kharkov.ua 31.10.2021 було розміщено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір). Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності 01.12.2021. Починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Відкрито особливий рахунок НОМЕР_1 . Факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальний період 2021-2022, 2022-2023 є фактом приєднання споживача до умов договору. Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалювального сезону.

Станом на 01.07.2025 заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 51363,08 грн, яка утворилась за період з грудня 2021 року до квітня 2023 року. Відповідачу направлялись рахунки-фактури.

Крім того, у відповідача обліковується заборгованість за абонентську плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 314,40 грн за період з грудня 2021 року по вересень 2023 року, за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності у розмірі 519,00 грн за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.

У зв`язку з несплатою відповідачем вказаної заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 54306,14 грн, з яких: 2109,66 грн - вартість послуги з постачання теплової енергії без укладення договору, 51363,08 грн - вартість послуги з постачання теплової енергії за індивідуальним договором за період з 01.12.2021 до 30.04.2023, 314,40 грн - абонплата станом на 30.09.2023, 519,00 грн - вартість технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором станом на 30.09.2023.

Ухвалою суду від 11 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

Ухвалою суду від 11 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 13 листопада 2025 року у справі № 638/13172/25 позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємство «Харківські теплові мережі» вартість спожитої теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року до 01 квітня 2023 року у розмірі 53472,74 грн, заборгованість з оплати абонентського обслуговування за період з 01 грудня 2021 року до 30 вересня 2023 року у розмірі 314,40 грн, вартість послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем за період з 01 липня 2022 року до 30 вересня 2023 року у розмірі 519,00 грн, а всього заборгованість у розмірі 54306,14 грн, судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року заочне рішення скасовано, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін про судове засідання.

ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву та у заявах по суті спору проти позовних вимог заперечував. Заперечення проти позову обґрунтовані наступним. По-перше, частина позовної суми нарахована по старому рахунку № НОМЕР_2 , де початковий борг складав 62813,77 грн. Цей рахунок належав попередньому споживачу — ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . По-друге, оригінальні Акти звіряння за 2021 рік свідчать про подвійне нарахування грошових коштів за один і той самий розрахунковий період (грудень 2021 року) одночасно за двома різними особовими рахунками одного споживача: за старим о/р № НОМЕР_2 нараховано 911,10 грн, а за новим о/р № НОМЕР_1 за цей же місяць - ще 2052,78 грн. Такі дії позивача є грубим порушенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги». По-третє, позивач додав до справи Акт обстеження системи теплоспоживання № 173/5032 від 09.12.2021, складений в односторонньому порядку без участі відповідача та його підпису, на підставі лише внутрішньої «Службової записки 47/Д-5751 від 06.12.21р.». В самому Акті від 09.12.2021 р. зафіксовано базове навантаження Qопал. = 0,005813 Гкал/год, що суперечить офіційно погодженому самим же КП «ХТМ» Технічному проєкту 2004 року ТОВ «АКФ» на 0,00334 Гкал/год. Це призвело до появи в Актах звіряння фантастичних обсягів тепла та сумі до сплати за приміщення площею 42,3 кв.м., зокрема: за січень 2022 року - 1,43289 Гкал на суму 5638,37 грн; за лютий 2022 року - 1,39877 Гкал на суму 7543,93 грн; за березень 2022 року - 1,60969 Гкал на суму 8681,47 грн; за січень 2023 року - 1,34038 Гкал на суму 7229,02 грн; за лютий 2023 року - 1,39769 Гкал на суму 7538,10 грн; за квітень 2023 року - 0,61759 Гкал на суму 3330,83 грн за декілька днів роботи системи. Такі обсяги споживання (до 1,6 Гкал на місяць) є технічним абсурдом для площі 42 кв.м. По-четверте, позивач, будучи абсолютним монополістом у сфері теплопостачання, здійснює нечесну підприємницьку практику, що прямо заборонено статтями 19 та 21 Закону України «Про захист прав споживачів» та статтею 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Окрім того, посилаючись на лист ТПП України № 2024/02.0-7.1, просив врахувати воєнний стан як форс-мажорну обставину, яка звільняє від відповідальності. Зауважив, що увесь період заборгованості припав на період бойових дій у м. Харкові, а тому через воєнні знеструмлення міста автоматика фізично не працювала, і послуги у заявленому обсязі не надавалися.

Також відповідач заявив про порушення позивачем ст. 32 Конституції України та Закону України «Про захист персональних даних» у зв`язку з долученням до позову копії його паспорту та ІПН. У зв`язку з цим просив визнати ці докази недопустимими.

Крім того, відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості, нарахованої до 09 липня 2022 року.

У судовому засіданні представник позивача Пономаренко Тетяна Ігорівна позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові. Щодо доводів відповідача про різні особові рахунки представник позивача пояснила, що наприкінці листопада 2021 року відбулася зміна правової природи відносин між сторонами з недоговірних на договірні, що і зумовило потребу у відкритті нового особового рахунку. Нарахування за листопад 2021 року розбиті на дві частини по 15 число місяця: перша половина врахована у первісному особовому рахунку, друга половина – по другому договірному особовому рахунку. Зазначила, що покази лічильника знімаються представником КП «ХТМ», проте мешканці будинку мають право бути присутніми при їх знятті. Щодо боргу попереднього власника, то він не врахований у позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, які тотожні тим, що викладені у відзиві та заявах по суті спору. Зазначив, що позивач нарахував заборгованість за періоди, коли в місті були блекаути і автоматика не працювала, а саме у 2022 і 2023 роках. Оскільки позивач в односторонньому порядку змінив розрахунковий коефіцієнт, всупереч власним актам готовності, не врахував періоди знеструмлення, коли автоматика не працювала, розрахунок заборгованості є повністю недостовірним. Звернув увагу на порушення позивачем законодавства про захист персональних даних. Позивачем спотворено фактичні дані щодо споживання теплопостачання, зокрема щодо подвійного нарахування у грудні 2021 року за двома особовими рахунками. Звернув увагу на суперечливості та нелогічності нарахувань позивача, а саме: чим вища температура повітря – тим більші нарахування: нарахування за лютий більші, ніж за січень, а за березень – більше, ніж за лютий. Причиною спотворення розрахунків є неодноразова самовільна зміна позивачем базового проєктного розрахунку, від чого і змінилися усі подальші розрахунки. Будь-яка експертиза може це підтвердити.

Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14 лютого 2006 року на праві приватної власності належить нежитлове приміщення першого поверну № 2-1-:2-4 у житловому будинку літ. А-5, загальною площею 42,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 428781391 від 27 травня 2025 року.

Згідно з Актом обстеження системи тепло споживання об`єкта №173/5032 від 04.12.2021 фізична особа ОСОБА_1 займає нежитлове приміщення на 1 поверсі п`ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та користується тепловою енергією без договору та оплати. Крім того, в Акті міститься інформація щодо обсягу споживання теплової енергії, а саме 0,005813 Гкал/год.

Відповідно до Акту № 173/330979 від 20.10.2021, складеного за участю представників КП «Харківські теплові мережі» та КП «Жилкомсервіс», відбулося підключення системи опалення у зв`язку з початком опалювального періоду за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з переліком споживачів, розташованих у житловому будинку, до єдиної системи опалення житлового будинку підключено ФО ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_2 .

Відповідно до Акту № 173/32952 від 03.11.2022, складеного за участю представника КП «Харківські теплові мережі» та КП «Жилкомсервіс», відбулося підключення системи опалення у зв`язку з початком опалювального періоду за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з переліком споживачів, розташованих у житловому будинку, до єдиної системи опалення житлового будинку підключено ФО ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 .

Згідно з Актом № 173/33758 від 06.04.2023, складеного за участю представника КП «Харківські теплові мережі» та КП «Жилкомсервіс», відбулося відключення системи опалення у зв`язку з закінченням опалювального періоду за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з переліком споживачів, розташованих у житловому будинку, до єдиної системи опалення житлового будинку підключено ФО ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 .

31 жовтня 2021 року на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мереж і інтернет www.hts/kharkov.ua розміщено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір). Відповідно до змісту договору, він укладений з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України, є публічним договором приєднання, який набрав чинності 01.12.2021.

3 01 липня 2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts/kharkov.ua 01 червня 2022 року.

Відповідно до п. 15 Публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, а також відповідно до п. 34 Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, в яких виконавцем вказано КП «Харківські теплові мережі», споживач повинен оплачувати відповідні послуги щомісячно.

Відповідно до Акту звіряння (об`єднаний) відпуску-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання щодо фізичної особи – ОСОБА_1 , о/рахунок НОМЕР_2 , у листопаді 2021 року нараховано до сплати 1198,56 грн, у грудні 2021 року – 911,10 грн.

Деталізація нарахувань за теплову енергію у листопаді-грудні 2021 року із зазначенням обсягів споживання та тарифів відображена у Розрахунку нарахувань по ФОП ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Акту звіряння (об`єднаний) відпуску-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання між КП «Харківські теплові мережі» та Абонентом ОСОБА_1 , за особовим рахунком НОМЕР_4 5366 у грудні 2021 року нараховано до сплати 2052,78 грн.

Згідно з деталізованим розрахунком нарахувань за теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ФО ОСОБА_1 , за особовим рахунком НОМЕР_5 у грудні 2021 року спожито 0,0,56838 Гкал, тариф – 3324,39 грн за Гкал, всього нараховано до сплати 2052,78 грн.

Згідно з деталізованим розрахунком нарахувань за теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ФО ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_5 , за грудень 2021 року спожито 0, НОМЕР_6 Гкал, всього нараховано до сплати 2052,78 грн; за січень 2022 року - 1,43289 Гкал на 5638,37 грн; за лютий 2022 року - 1,39877 Гкал на 7543,93 грн; за березень 2022 року –1,60969 Гкал на 8681,47 грн.

Відповідно до Акту звіряння (об`єднаний) відпуску-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання між КП «Харківські теплові мережі» та Абонентом ОСОБА_1 , за особовим рахунком НОМЕР_4 5366 у 2023 році нараховано: дебіторська заборгованість на початок періоду – 30674,70 грн, січень 2023 року – 7229,02 грн, лютий 2023 року – 7538,10 грн, березень 2023 року – 5921,26 грн, станом на 01 квітня 2023 року заборгованість з теплопостачання складає 51363,08 грн; заборгованість з абонентської плати станом на 30.09.2023 - 314,40 грн; за обслуговування ВБС станом на 30.09.2023 - 519,00 грн.

26 травня 2025 року КП «Харківські теплові мережі» направило ОСОБА_3 . Досудове повідомлення щодо обов`язку сплати заборгованості за використану теплову енергію у розмірі 2109,66 грн (листопад-грудень 2021 року) та 51363,08 грн (грудень 2021 – жовтень 2023 років), абонплати у розмірі 314,40 грн, послуг з обслуговування ВБС у сумі 519,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів добровільної сплати відповідачем заборгованості у зазначеному розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 5 ст. 13 вищевказаного Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 7128916/17-ц, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року). Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що стаття 322 ЦК України встановлює презумпцію обов`язку власника нести всі витрати, що пов`язані з утримання належного йому майна.

Судом на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів встановлено, що відповідач з 2006 року є власником нежитлового приміщення першого поверху № 2-1-:2-4 у житловому будинку літ. А-5, загальною площею 42,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим в силу вимог закону зобов`язаний нести усі витрати, пов`язані з утриманням цього майна, зокрема сплачувати житлово-комунальні послуги.

Позивачем за вказаною адресою за період з 01 листопада 2021 року до 01 квітня 2023 року були надані для відповідача послуги з постачання теплової енергії на суму 53472,74 грн; за період з 01.12.2021 до 30.09.2023 послуги з абонентського обслуговування на суму 314,40 грн та з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем на суму 519,00 грн.

Доказів щодо оплати відповідачем вказаних послуг до суду надано не було.

Факт надання послуг підтверджується актами підключення та відключення системи опалення/гарячого водопостачання будівлі, а також відомостями обліку споживання теплової енергії.

Доказів на спростування достовірності відомостей, які містяться в Акті обстеження системи теплоспоживання об`єкту № 173/5032 від 04.12.2021, Актах підключення/відключення споживача, Розрахунках нарахувань по особових рахунках № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 , та Актах звіряння відпуску-отримання теплової енергії за особовими рахунками № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 , відповідачем не надано. Доводи відповідача щодо завищення обсягів споживання ґрунтуються на припущеннях, враховуючи відсутність доказів звернення відповідача до позивача з актами чи претензіями щодо обсягів та якості наданих житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії. Також на припущеннях ґрунтуються доводи відповідача про неправильні показники лічильника у зв`язку з тим, що автоматика некоректно відображала показники у зв`язку з блекаутами в 2022-2023 роках.

Доводи відповідача про незаконність дій позивача щодо зміни в односторонньому порядку розрахункового коефіцієнту суд відхиляє, оскільки щомісячне корегування плати за теплову енергію на величину відповідного коефіцієнта перерахунку, починаючи з жовтня 2021 року передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року №1209 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу».

Доводи відповідача про подвійне нарахування за грудень 2021 року не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Співставлення обсягів споживання тепла за грудень 2021 року за особовими рахунками № НОМЕР_2 та № 17301-5366 у порівнянні з обсягами споживання тепла у січні 2022 року підтверджує обґрунтованість доводів представника позивача, що нарахування за особовими рахунками за особовими рахунками № НОМЕР_2 та № 17301-5366 охоплюють різні половини грудня 2021 року.

Безпідставними є доводи відповідача щодо стягнення боргу іншої особи, оскільки відповідно до змісту позовної заяви та наданих позивачем доказів заборгованість за житлово-комунальні послуги нарахована відповідачу за період з листопада 2021 року, а заборгованість попереднього споживача не врахована до пред`явленої до стягнення заборгованості.

Доводи відповідача про порушення позивачем законодавства про захист персональних даних не стосуються предмету спору, а копія паспорта та ІПН відповідача не є доказами в розумінні ст. 76 ЦПК України.

Підстав для застосування позовної давності, про що просив відповідач, судом не встановлено з огляду на таке.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша й абзац перший частини п`ятої статті 261 ЦК України).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі постанова № 211) з 12 березня 2020 року на всій території України встановлений карантин.

Строк дії карантину уряд неодноразово продовжував, а відмінив о 24 годині 00 хвилин 30 червня 2023 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

За Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 2 квітня 2020 року (далі Закон № 540-IX), розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений пунктом 12.

Згідно з цим пунктом під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

На підставі указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений воєнний стан строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі цей строк неодноразово продовжувався та триває досі.

Згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року (далі Закон № 2120-ІХ), розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений пунктами 18 і 19.

Згідно з пунктом 19 у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

На підставі Закону України від 8 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», який набрав чинності 30 січня 2024 року (далі Закон № 3450-ІХ), пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладений у новій редакції.

Згідно з цими змінами у період дії воєнного стану в Україні, введеного указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

За Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 4 вересня 2025 року, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключений.

Таким чином, впродовж строку дії воєнного стану позовна давність була продовжена від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року включно, а 30 січня 2024 року її перебіг зупинився до 3 вересня 2025 року включно.

Якщо позовна давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжений (до 30 червня 2023 року на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року до 03 вересня 2025 року перебіг такого строку зупинився на строк дії воєнного стану.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 квітня 2026 року у справі № 751/4086/24.

Враховуючи дату подання цього позову, а саме 09 липня 2025 року, трирічний строк позовної давності позивачем не пропущено, а тому відсутні підстави для відмови у позові на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.

З урахуванням викладеного, з огляду на те, що відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів на спростування вказаного розміру заборгованості, суд дійшов висновку, що судовим розглядом підтверджено наявність у відповідача заборгованості за оплату послуг з постачання теплової енергії в розмірі 53472,74 грн, абонентської плати в розмірі 314,40 грн та послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем в розмірі 519,00 грн.

У зв`язку з викладеним, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у повному обсязі.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати в розмірі 3028,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, вартість спожитої теплової енергії за період з 01 листопада 2021 року до 01 квітня 2023 року у розмірі 53472,74 грн, заборгованість з оплати абонентського обслуговування за період з 01 грудня 2021 року до 30 вересня 2023 року у розмірі 314,40 грн, вартість послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем за період з 01 липня 2022 року до 30 вересня 2023 року у розмірі 519,00 грн, а всього заборгованість у розмірі 54306,14 грн (п`ятдесят чотири тисячі триста шість гривень 14 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 18 вересня 2026 року.

Суддя І.П. Латка