Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №344/16473/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16473/26

Провадження № 2-а/344/184/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить : поновити строк звернення до адміністративного суду для оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №682488 від 07.08.2026; визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №682488 від 07.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу; також просить закрити справу про адміністративне правопорушення щодо нього.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема зазначено, що безпосередньо з постановою та її змістом позивач зміг ознайомитися після отримання рекомендованого листа 11.08.2026. 22.05.2026 позивач мав з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до отриманої повістки. Однак цього дня він не ухилявся від виконання обов`язків військового обліку та не ігнорував виклик ТЦК навмисно. 22.05.2026 він перебував на очному прийомі відповідного лікаря у КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради». Згідно з медичним записом № 289250851/1 від 22.05.2026 року, прийом відбувся 22.05.2026 з 13:30 до 14:02. Того ж дня лікарем було підтверджено діагноз та призначено подальший 40-денний курс медикаментозного лікування. Таким чином, 22.05.2026 позивач вказує, що не просто посилався на певне суб`єктивне погіршення самопочуття, а фактично перебував на очному медичному прийомі в рамках тривалого лікування психічного розладу, що підтверджується медичною документацією. При цьому зазначений прийом не був випадковою одноразовою консультацією. Медична документація, що додається до цього позову, підтверджує, що до 22.05.2026, він вже тривалий час проходив лікування, у тому числі стаціонарне лікування, а також подальше амбулаторне спостереження. Зокрема, наявні медичні документи щодо звернень до лікаря-психіатра від 30.03.2026, 27.04.2026 та 22.05.2026, а також документи щодо попереднього стаціонарного лікування. Отже, обставини, пов`язані з його станом здоров`я та лікуванням, існували задовго до виникнення спору щодо постанови №682488 і не були створені постфактум з метою уникнення адміністративної відповідальності

Вже 24.05.2026, тобто через два дні після визначеної у повістці дати явки, позивач направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 рекомендоване поштове відправлення, до якого були додані документи, що підтверджували причину його неявки та стан його здоров`я. Факт направлення підтверджується поштовими документами. Відповідно до інформації АТ «Укрпошта», зазначене відправлення було вручено відповідачу 26.05.2026. Таким чином, відповідач був повідомлений про причину його неявки та отримав відповідні документи ще до винесення постанови №682488 від 07.08.2026. Отже, у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з поясненнями та медичною документацією.

Жодного аналізу щодо вказаних дій позивача, відповідачем у постанові не надано. Згодом, 05.08.2026, після доставлення до ТЦК, позивач повторно пред`явив наявні медичні документи, після чого був відпущений додому того ж вечора. Ця поведінка узгоджується з його поясненням про те, що він не мав наміру ухилятися від виконання законних обов`язків, а намагався виконувати їх у межах можливого з урахуванням стану здоров`я та лікування.

Відтак, вважає, що вказана постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

25.08.2026- відкрито провадження у справі.

11.09.2026 - від представника відповідача надійшов відзив. У позові просить відмовити. В обґрунтування, зокрема, 15.05.2026 15:07 повістку – вручено одержувачу ОСОБА_1 .. Ці дані неспростовно доводять, що позивач отримав повістку особисто в руки 15.05.2026. Відповідно, він мав у своєму розпорядженні повних сім календарних днів для того, щоб прибути о 09:00 ранку 22.05.2026. Будь-які твердження про «раптовість» виклику чи відсутність часу на підготовку повністю нівелюються цим фактом. 22.05.2026 о 09:00 позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув. Свою відсутність у позовній заяві він пояснює тим, що цього дня він нібито «не ухилявся... а фактично перебував на очному медичному прийомі в рамках тривалого лікування психічного розладу». Для підтвердження цього позивач долучив медичний запис із застосунку Health24 (Запис № 289250851/1). Однак, аналіз цього доказу, поданого самим же Позивачем, не лише не виправдовує його, а навпаки, повністю викриває маніпулятивний характер його дій та штучне створення «алібі». Порівнюючи вимоги ТЦК та фактичних дій позивача 22.05.2026, що підтверджуються документально встановлено наступне: дата події - вимога повістки № 7299281 прибути 22.05.2026, фактичні дії позивача запис Health24 №289250851/1 22.05.2026; час обов`язкової явки згідно повістки № 7299281 09:00 ранку, час прийому за записом Health24 №289250851/1 - початок 13:30, завершення 14:02; уточнення даних та візит до лікаря не перетиналися у часі - тривалість уточнення даних в середньому становить 1-2 години, прийом лікаря – 32 хвилини; об`єкти знаходяться в межах одного міста, а тому логістичних перешкод в Позивача не існувало; характер медичного втручання – амбулаторна взаємодія (консультація, виписка рецепту). Отже, це не була екстрена госпіталізація, операція чи невідкладний стан. Це був плановий візит. Як вбачається з наведеного, виклик до ТЦК та СП був імперативно призначений на 09:00 ранку. Натомість, медичний прийом у лікаря розпочався лише о 13:30 дня і тривав усього 32 хвилини. Жоден медичний документ не містить інформації про те, що о 09:00 ранку ОСОБА_1 перебував у стані, який виключав можливість його пересування або усвідомлення дій. Плановий амбулаторний візит, призначений на другу половину дня, не є «поважною причиною», що виправдовує ігнорування ранкового виклику до органу військового управління. Повідомивши відповідача про свою неявку листом від 24.05.2026, позивач був юридично зобов`язаний самостійно прибути до ТЦК та СП щонайменше до 31.05.2026 (сьомий день від дати направлення повідомлення). У той же час, позивач не прибув ні до 31.05.2026, ні в червні, ні в липні. Він з`явився у приміщенні ТЦК та СП лише 05.08.2026 (майже через два з половиною місяці після дати, вказаної у повістці), що прямо підтверджується складеним протоколом про адміністративне правопорушення від 05.08.2026, де зафіксовано час його виявлення – 23:20. У матеріалах справи міститься Облікова картка позивача до військового квитка (серія № НОМЕР_1 ). Зазначений документ є ключовим для розуміння військово-облікового статусу ОСОБА_1 . Відповідно до графи 34 облікової картки («Відомості про медичний огляд»), 27.02.2026 позивач пройшов повний медичний огляд позаштатною постійно діючою ВЛК № 2 при ІНФОРМАЦІЯ_3 . Звертають увагу, що цей огляд відбувся менш ніж за три місяці до подій, які є предметом спору. За результатами огляду ВЛК винесла постанову, якою визнала ОСОБА_1 : «Придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони» на підставі Наказу Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 (зі змінами). Підлягає переогляду 27.02.2027.

Неявка за повісткою без поважних причин та подальше ігнорування обов`язку з`явитися протягом 7 днів після повідомлення про «перешкоду» утворює закінчений та повний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

14.09.2026- відповідач подав відповідь на відзив. Зокрема, зазначено, що посилання відповідача на окремі відомості з більш ранніх медичних документів не спростовують факту медичного огляду 22.05.2026, встановленого під час нього діагнозу та призначеного лікування. Такі відомості також не є доказом того, що саме 22.05.2026 о 09:00 я мав можливість безперешкодно прибути до ТЦК.

Сторони не з`явилися, позивач подав заяву про розгляд справи без участі. Представник відповідача-причин своєї неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Постановою № R682488 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07.08.2026, що складена начальником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , місце роботи та посада не зазначено, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 17 000 грн. В обґрунтування такої постанови зазначено, що за результатами з`ясування обставин встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, що зазначений у повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону та мобілізаційну підготовку. Отримано таку постанову позивачем 11.08.2026.

Разом з тим, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення №05/183 від 05.08.2026, ОСОБА_1 не з`явився до ТЦК та СП за місцем обліку за повісткою №7299281, номер поштового відправлення №R067167654654 у визначений повісткою час та дату, а саме 22.05.2026 на 09 год. 00 хв. Згідно трекінгом такого поштового відправлення. Повістка щодо прибуття для уточнення даних була вручена 15.05.2026 ( такі дані відповідають відомостями, що містяться у повістці та вказаному поштовому відправлені).

05.08.2026- у ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 у письмовій заяві зазначив, що не прийшов по повістці, бо перебуває на амбулаторному лікуванні.

Так, 24.05.2026 ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що не мав можливості з`явитися за повісткою №72992281 22.05.2026 у зв`язку з перебуванням на медичному прийомі в межах тривалого амбулаторного лікування після чергової госпіталізації та стаціонарного лікування. На підтвердження поважності причин неявки додає копії медичних документів. Зазначено, щеребуває на тривалому амбулаторному лікування та потребує регулярного медичного нагляду та лікування. З огляду на стан його здоров`я та особливості перебігу захворювання в окремі періоди лікування можливі труднощі із своєчасною явкою та викликами. Вручено таку заяву адресату 26.05.2026 ( а.с. 19-20).

Відповідно до запису №289250851/1 від 22.05.2026 13:56 КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради», мало місце повторне звернення пацієнта ОСОБА_1 , клас амбулаторна медична допомога 22.05.2026 з 13-30 по 14:02, призначено медикаментозне лікування впродовж 40 днів ( а.с. 11).

Разом з тим, долучено виписки із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» від 27.03.2026 № 3989 за період з 23.03.2026 по 27.03.2026 та за №162/26 від 08.01.2026 за період з 06.01.2026 по 08.01.2026 ( а.с. 14-17).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст.210, 210-1, 211).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст.235 КУпАП).

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Уточнення військових облікових даних є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Процедура оповіщення військовозобов`язаних і їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (надалі Порядок №560).

Відповідно до п.28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

В силу вимог п.41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про такий виклик є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов`язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв`язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП є документами від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.

Нормами Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, прийнятого на виконання ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закладено презумпцію обізнаності військовозобов`язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за зареєстрованим (зазначеним військовозобов`язаним) місцем проживання.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Такі ж обов`язки встановлені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.

Чинний Порядок №1487 покладає на районні та міські територіальні центри комплектування та соціальної підтримки обов`язок організовувати військовий облік, здійснювати заходи щодо контролю за дотримання правил військового обліку, організовувати оповіщення громадян про їх виклик до ТЦК та СП та забезпечувати здійснення контролю за їх прибуттям.

Пунктом 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, передбачено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, визнаються, зокрема, хвороба громадянина, яка підтверджена документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій.

Відповідно до пункту 24 Порядку №560 у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття, повідомити про причини неявки до відповідного ТЦК та СП або в інший спосіб, з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує семи календарних днів.

Відтак, пункт 24 Порядку №560 сформульований імперативно: громадянин зобов`язаний повідомити про причини неявки не пізніше трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття.

Так, щодо неможливості прибуття 22.05.2026 на 09 год., позивач посилається виключно на те, що перебував на прийомі у лікаря з 13 год. 30 хв., про що повідомив відповідача заявою, та попереднім стаціонарним лікуванням у січні, березні 2026 року, при цьому жодним чином не обґрунтовує неможливість прибуття саме на 09 год. 22.05.2026 до ТЦК та СП.

Разом з тим, навіть якщо особа з об`єктивних причин не могла особисто прибути до ТЦК, пункт 24 Порядку №560 прямо передбачає можливість повідомлення в інший спосіб із подальшим прибуттям у встановлений семиденний строк. Однак, і такого обов`язку позивачем не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, якими, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи, у свою чергу позивач жодним чином не спростував вказаного, а відтак суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 ;

Відповідач : ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .

Повне рішення -18.09.2026.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.