Суд: Апостолівський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 17 вересня 2026 р.
Справа: №171/2433/26
Суддя: Кодрян Л. І.
Справа № 171/2433/26
3/171/1810/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року м. Апостолове
Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від відділення поліції №8 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08.07.2026 серії ВАД № 962401 ОСОБА_1 06.07.2026 о 12.45 год. ухилилася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухаючись в с. Нива Трудова по вул. Вишнева на велосипеді, порушивши п. 6.1 ПДР України, здійснив зіткнення з автомобілем «Део Нібура» д.н.з НОМЕР_1 , чим порушила ч. 2 ст. ст. 150 Сімейного кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлялася про дату та час розгляду справи належним чином.
07.09.2026 через систему «Електронний суд» захисником ОСОБА_1 – Мудраком М.М. подано письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення згідно яких захисник вважає, що матеріали справи не доводять факту ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків, а фактично підтверджують той факт, що її малолітній син став потерпілим від дорожньо-транспортної пригоди, спричиненої протиправними діями іншої особи. Зазначає, що причинного зв`язку між поведінкою матері та ДТП матеріалами справи не встановлено. Вказує, що уповноважена особа, яка склала протокол не встановила та не довела сукупність обставин, які підтверджують ухилення матері від виконання, передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітньої дитини.
Зазначає, що винною особою у спричиненні ДТП визнано ОСОБА_3 , який керував автомобілем не маючи права керування транспортними засобами. Вказує, що законодавство не встановлює обов`язку матері безперервно перебувати поряд із десятирічною дитиною, безперервно супроводжувати її на вулиці або постійно перебувати з нею.
Вважає, що матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які поза розумним сумнівом підтверджували б наявність у діях ОСОБА_1 усіх елементів складу адміністративного правопорушення.
Просить справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові заперечення захисника, доходить наступного висновку.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Так, відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх або неповнолітніх дітей.
Вказана норма КУпАП є бланкетною та лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії, що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб`єктом даного правопорушення.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Обов`язковими ознаками складу адміністративного правопорушення є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона, а відсутність хоча б однієї з цих ознак свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Отже, ухилення від виконання батьківських обов`язків є не будь-яке діяння, а саме невиконання обов`язків, що чітко передбачені законодавством.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами
В той же час, обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Зокрема, надаючи оцінку протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 962401, суд зауважує, що в ньому не відображено в чому саме проявилася об`єктивна сторона вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, зокрема діяння (дії чи бездіяльність), що вказують на те, що вона, як мати, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_2 , а саме які дії вчинила чи не вчиняла мати, спрямовані на ухилення від виконання батьківських обов`язків, як цього вимагає диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП.
Крім того, на підтвердження викладених в протоколі обставин до матеріалів справи приєднано лише копію паспорта ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження та докази на підтвердження причетності неповнолітнього ОСОБА_2 до дорожньо-транспортної пригоди, а саме: рапорти відповідних працівників ВП № 8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровські області, схема місця ДТП від 06.07.2026, протокол огляду місця ДТП від 06.07.2026 з фототаблицею, письмові пояснення ОСОБА_3 від 07.07.2026, письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 06.07.2026.
Оскільки ОСОБА_1 , в інтересах якої діє захисник Мудрак М.М., заперечила викладені в протоколі обставини, а до матеріалів справи не приєднано жодного доказу доведеності її вини у вчиненні правопорушення, зокрема, у протоколі не зазначені свідки правопорушення, не вказано конкретні дії (бездіяльність), які б вказували на порушення прав дитини, суд дійшов висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
При цьому, суд враховує, що виходячи з положень ст.8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією із засад демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що справу відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 247, 251,252, 283, 284, 287 КУпАП України,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяЛ. І. Кодрян
Оригінал: reyestr.court.gov.ua