Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №199/10352/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/10352/26

(1-кп/199/1203/26)

В И Р О К

іменем України

18 вересня 2026 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючий – суддя ОСОБА_1

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026040000001371, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, раніше не судимого, працюючого зварювальником на ТОВ «Валеобуд», зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, та злочину, передбаченого ст. 336 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку за наступних обставин:

Військовозобов`язаний ОСОБА_5 у невстановлений в ході проведення досудового розслідування час, але не раніше 17.05.2024, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на території якого проводиться військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з метою ухилення від призову за мобілізацією, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІ1 та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69-2022, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, надав членам військово-лікарської комісії завідомо підроблену медичну документацію, а саме: консультаційний висновок спеціаліста (форма-028/о) та виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма-027/о), які надали можливість ОСОБА_5 отримати свідоцтво про хворобу від 17.05.2024 за № 44/1148, відповідно до яких останнього було визнано непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я, а саме: синдром набутого імунодефіциту, що входить до переліку нозологій клінічної стадії I-IV, за рівня CD4

Рішенням 20 регіональної військово-лікарської комісії від 27.12.2024 свідоцтво про хворобу № 44/1148 від 17.05.2024, складене військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я ОСОБА_5 , не затверджено та повернуто на доопрацювання у зв`язку з необґрунтованістю IV клінічної стадії ВІЛ-інфекції та необхідністю надання виписки по тяжким рецидивуючим бактеріальним інфекціям за 2022-2024 роки.

Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленої медичної документації, ОСОБА_5 не раніше 24.01.2025, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на території якого проводиться військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з метою ухилення від призову за мобілізацією, повторно надав членам військово-лікарської комісії завідомо підроблену медичну документацію, а саме: консультаційний висновок спеціаліста (форма-028/о) та виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма-027/о), які надали можливість ОСОБА_5 отримати свідоцтво про хворобу від 24.01.2025 за № 58/1499, відповідно до яких останнього було визнано непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я, а саме: синдром набутого імунодефіциту, що входить до переліку нозологій клінічної стадії I-IV, за рівня CD4

За обвинувальним актом зазначені діяння ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документу.

Окрім цього, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин:

Військовозобов`язаний ОСОБА_5 , перебуваючи у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 17.05.2024, будучи достовірно обізнаним про введення на підставі Указів Президента України на всій території України воєнного стану та запровадження загальної мобілізації, усвідомлюючи, що він не є особою у якої діагностовано ВІЛ-інфекцію або іншу хворобу, що унеможливлює його мобілізацію до Збройних Сил України, діючи умисно та протиправно, надав до військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 завідомо неправдиві документи - Консультаційний висновок спеціаліста (форма- 028/о) та виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма-027/о), на підставі яких рішенням зазначеної комісії від 17.05.2024 № 44/1148, а потім повторно 24.01.2025 №58/1499 останнього було визнано непридатним до проходження військової служби за станом здоров`я та зазначено про виключення з обліку військовозобов`язаних громадян ІНФОРМАЦІЯ_3 , тим самим ухилившись від призову на військову службу під час мобілізації.

За обвинувальним актом зазначені діяння ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

17 вересня 2026 року між прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості, яка в судовому засіданні подана суду для затвердження.

За змістом угоди про визнання винуватості, відповідно до характеризуючих матеріалів, зібраних в ході досудового розслідування, вбачається, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, має міцні соціальні зв`язки, здійснює допомогу Збройним силам України, що підтверджується наданням допомоги Центру спеціального призначення «Схід» Сил спеціальних операцій (ССО) ЗСУ в розмірі 50 тис. грн. Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 не встановлено.

З урахуванням вимог статей 470, 472 КПК України, прокурором під час прийняття рішення про укладення угоди враховано такі обставини:

1) ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього та інших осіб - ОСОБА_5 в ході судового розгляду беззастережно визнав вину у вчиненому ним злочині та щиро покаявся;

2) характер і тяжкість обвинувачення — кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , передбачене ст. 336 КК, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, ч. 4 ст. 358 КК України є кримінальним проступком.

3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження- ОСОБА_5 , повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, щиро кається.

ОСОБА_5 під час судового провадження зобов`язується:

а) беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України;

б) щиро каятися;

в) активно сприяти розкриттю кримінального правопорушення;

г) у разі затвердження судом вказаної угоди, виконати призначене покарання та дотриматись умов вказаної угоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочин за ст. 336 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , є нетяжким злочином, злочин за ч. 4 ст. 358 КК України є кримінальним проступком.

На теперішній час ОСОБА_5 працює зварювальником на підприємстві ТОВ «Валеобуд». Встановлені факти свідчать про позитивну характеристику особи обвинуваченого та міцність його соціальних зв`язків. Також необхідно враховувати щире каяття ОСОБА_5 та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до ст. 66 КК України є обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Обставин, котрі обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України не вбачається.

За таких обставин, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , сторони дійшли згоди щодо можливості призначення ОСОБА_5 покарання:

- за 4 ст. 358 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.

- за ст. 336 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки;

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

При цьому, враховуючи наявність декількох обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину: з`явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також позитивну характеристику особи ОСОБА_5 , сторони вважають за можливе та погоджуються, що його виправлення можливе без відбування основного покарання. У зв`язку із цим сторонами, керуючись положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 75 КК України, узгоджено звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на строк встановлений судом, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання щодо можливості затвердження зазначеної угоди суд виходить з того, що зазначена угода про визнання винуватості відповідає вимогам до змісту таких угод, передбаченим ст. 472 КПК України, зокрема угода містить:

- зазначення її сторін;

- формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

- істотні для відповідного кримінального провадження обставини;

- беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення;

- обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце);

- узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення;

- наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;

- наслідки невиконання угоди.

Судом при опитуванні в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5 , який повністю визнав свою вину у межах висунутого йому обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ст. 336 КК України, встановлено, що останній розуміє:

1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має такі права:

- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;

3) характер обвинувачення;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом в судовому засіданні встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що:

1) умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Суд враховує приписи ч. 2 ст. 75 КК України, за якими суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Умови угоди про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням ґрунтуються на приписах ст. 75 КК України та підтверджених матеріалами кримінального провадження фактичних обставинах, які доводять можливість виправлення ОСОБА_5 в умовах звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.

За наведених обставин, з урахуванням думки обвинуваченого, його захисника та прокурора, які підтримують укладення угоди про визнання винуватості та просять її затвердити, слід затвердити укладену між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 468 - 475 КПК України,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17 вересня 2026 року між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, і злочину, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання:

-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

-за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 до відбування покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: медичні документи ОСОБА_5 зберігати у матеріалах кримінального провадження протягом усього строку їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена;

шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим, який утримується під вартою, з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.

Головуючий:

18.09.2026