Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №199/14515/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: арешт майна

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №199/14515/26

Суддя: СЕНЧИШИН Ф. М.

Справа № 199/14515/26

(1-кс/199/903/26)

У Х В А Л А

іменем України

17 вересня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавача СД ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході огляду місця події,

В С Т А Н О В И В:

Дізнавач СД ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Лівобережної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на автомобіль марки ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1 , vin-код НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключі до нього, із забороною відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.

Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні сектору дізнання відділу поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження №12026047220000243, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що 15.09.2026 до чергової частини ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від працівників УПП, про те, що за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, біля буд. 112 було зупинено автомобіль ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході поверхневої перевірки автомобіля було виявлено VIN-код з ознаками підробки, а саме неоднорідність нанесення окремих символів.

15.09.2026 в період часу з 11 годин 57 хвилин по 12 годин 29 хвилин, під час огляду місця події за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, біля буд. 112, слідчим СВ відділу поліції №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 оглянуто автомобіль марки ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1 , vin-код НОМЕР_2 , червоного кольору. Під час огляду транспортного засобу було встановлено, що VIN-код кузова вказаного транспортного засобу, має ознаки механічного пошкодження, а саме неоднорідність нанесення окремих символів та зварювальні шви з нанесенням фарби декількох шарів різних кольорів.

16.09.2026 відповідно до ст. 98 КПК України дізнавача СД відділу поліції №1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 винесено постанову про визначення речовим доказом автомобіля марки ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1 , vin-код НОМЕР_2 , червоного кольору, свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 та ключі до вказаного ТЗ.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Встановлено, що особа, яка користується транспортним засобом, на підставі свідоцтва про реєстрацію, саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 їхав по вул. Передова у м. Дніпро, де біля буд. №112 був зупинений співробітниками УПП в Дніпропетровській області, які в ході перевірки транспортного засобу виявили механічне втручання в vin-код кузова даного транспортного засобу.

В ході досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що автомобіль марки ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1 може бути використаний як доказ вчинення кримінального правопорушення та є предметом кримінального правопорушення. Крім того, виникла необхідність в проведенні ряду експертиз (зокрема судової трасологічної експертизи номерних агрегатів транспортного засобу) та інших слідчих (розшукових) дій відносно вище вказаного майна.

Також у вказаному кримінальному провадженні існують ризики продажу, у зв`язку із чим, згідно п.4 ч.5, ст.173 КПК України, виникла необхідність застосування обмеження розпорядження майном, яке зазначено у клопотанні.

У зв`язку з вище викладеним та для запобігання подальшого продажу, вище зазначеного майна, виникла необхідність звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням про арешт майна без права відчуження, з метою належного забезпечення кримінального провадження.

Дізнавач ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_4 та особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт – ОСОБА_5 , сповіщені про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не прибули. Прокурор надала слідчому судді заяву з проханням вирішити клопотання без її участі, просила його задовольнити.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

За ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вирішуючи клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

У відповідності до витягу з ЄРДР, 16 вересня 2026 року дізнавачем СД ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , на підставі рапорту інспектора ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження № 112026047220000243 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України. Згідно протоколу огляду місця події від 15 вересня 2026 року з письмового дозволу ОСОБА_5 , слідчим СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 оглянуто автомобіль ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено пошкодження vin-коду. Вказаний автомобіль, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію за результатами огляду вилучено.

Наведені обставини доводять наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

Матеріальні об`єкти, які, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст. 98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Оглянутий слідчим автомобільвідповідною постановою дізнавача від 16 вересня 2026 року визнаний речовим доказом.

Постанова винесена дізнавачем обґрунтовано, за наявності підстав, визначених ст. 98 КПК України.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна єп. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України – збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає, що арешт вказаного майна є розумним та співмірним з завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є володільцем зазначеного майна.

Арешт вказаного майна не тягне за собою непоправного обмеження охоронюваних законом прав та законних інтересів власника та володільця зазначеного майна.

На підставі викладеного, клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання дізнавача СД ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було вилучено в ході огляду місця події – задовольнити повністю.

Накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1 , vin-код НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключі до нього, із забороною відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя:

17.09.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua