Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №754/9524/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/10400/26

Справа №754/9524/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Пучко А.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Хоменка М.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 , через представника - адвоката Хоменка Максима Петровича, звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просить:

-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 170000,00 грн, 3% річних у сумі 1606,00 грн, інфляційні втрати у сумі 7063,00 грн, а разом 178669,00 грн;

-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені позивачем у сумі 3328,00 грн на оплату судового збору за подання позовної заяви та 20 000,00 грн витрати на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 жовтня 2025 року ОСОБА_3 взяла в борг у ОСОБА_1 170000,00 (сто сімдесят тисяч) грн. Факт отримання грошових коштів підтверджується розпискою, яку надала відповідачка позивачці.

Відповідачка відповідно до виданої розписки взяла на себе зобов`язання повернути взяті у борг кошти протягом трьох місяців. Тобто, відповідачка повинна була повернути грошові кошти в січні 2026 року. Станом на 26 травня 2026 року відповідачка не повернула вказані грошові кошти.

Повідомлення учасників про розгляд справи

Всі учасники справи повідомлялися про розгляд справи належним чином.

У судове засідання з`явилася позивачка та її представник, які підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Відповідачка повідомлялася про розгляд справи належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками, судової повістки на адресу її зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), проте поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». В силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що поштове відправлення вручено відповідачу та він є повідомленим про розгляд справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

10.10.2025 ОСОБА_3 взяла у борг у ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 170000,00 грн та зобов`язалася їх повернути протягом трьох місяців, що підтверджується копією розписки від 10.10.2025, наявною у матеріалах справи (а.с. 5), оригінал якої був оглянутий судом у судовому засіданні.

Доказів повернення відповідачкою коштів позивачці матеріали справи не містять.

Норми права та мотиви суду

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до абзацу першого статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року № 464/3790/16-ц.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Розписка від 10.10.2025 про отримання грошових коштів підтверджує факт укладення договору позики, факт отримання відповідачкою від позивачки коштів у сумі 170 000,00 грн, які відповідачка зобов`язувалася повернути протягом трьох місяців.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положення статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи з того, що позивачка надала відповідачці на підставі розписки від 10.10.2025 грошові кошти у сумі 170 000 грн, а відповідачка свої зобов`язання з повернення вказаних коштів не виконала, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивачки про стягнення грошових коштів у сумі 170 000,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє на цей час.

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 та до завершення введеного на території України воєнного стану, нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання не здійснюється.

У цій справі встановлено, що відповідачка має перед позивачкою невиконане грошове зобов`язання у розмірі 170 000,00 грн.

Позивачка, не врахувавши приписи п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, просить стягнути 3 % річних та інфляційні втрати за період з лютого 2026 року по квітень 2026 року, тобто у період дії воєнного стану.

Тому, у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат слід відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, понесені позивачкою судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 10.10.2025, укладеним у формі розписки, у розмірі 170 000,00 грн, судовий збір у розмірі 1700,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2026.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак