Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №551/793/26 — Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/793/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2026 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю секретаря судових засідань Курінної Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області у порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

06 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 .

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , з яким за життя постійно підтримував зв`язок.

Після смерті батька вважав, що спадщина, яка знаходиться в сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області, належить дітям батька від другого шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

На думку позивача, необізнаність про наявність спадщини, є поважною причиною для поновлення строку для прийняття спадщини.

Розгляд справи позивач ОСОБА_1 просив проводити у його відсутність.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи № 551/793/26 між суддями Шишацького районного суду Полтавської області від 21 липня 2026 року, головуючим суддею у ній визначено суддю Вергун Н.В. ( а.с. 11 ).

Ухвалою суду від 23 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано останньому десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, наведених в ухвалі ( а.с. 15 ).

07 серпня 2026 року від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви ( а.с. 19 – 25 ).

Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 повторно залишено без руху та надання останньому десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, наведених в ухвалі ( а.с. 26 ).

14 серпня 2026 року від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви ( а.с. 28 – 30 ).

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3175757 від 14 серпня 2026 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 31 ).

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3175782 від 14 серпня 2026 року, за параметрами: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , особу не знайдено ( а.с. 32 ).

Ухвалою суду від 14 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання о 14 год. 30 хв. 03 вересня 2026 року ( а.с. 33 ).

18 серпня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. При вирішенні позову відповідач покладається на розсуд суду ( а.с. 38 ).

Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, її розгляд призначено о 08 год. 20 хв. 16 вересня 2026 року ( а.с. 40 ).

Від відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повернувся поштовий конверт з відміткою: « адресат відсутній за вказаною адресою ».

Керуючись вимогами ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Перевіривши фактичні обставини справи належними та допустимими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 10 жовтня 2024 року складено відповідний актовий запис за № 900 і 17 вересня 2025 року Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ( а.с. 4 ).

Нині померлий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , являється батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 03 грудня 1997 року народження, яке видано Шишацьким районним відділом РАГСу Полтавської області ( а.с. 9 ).

Як слідує з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 489495384 від 11 серпня 2026 року, сформованої на підставі заяви ОСОБА_7 , за ОСОБА_4 з 16 вересня 2011 року зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 ( а.с. 29 – 30 ).

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2 .

У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

У силу ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст.1268-1270ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість, судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 82624111 від 22 вересня 2025 року, спадкова справа № 7/2025 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 12 березня 2025 року заведена приватним нотаріусом Шустерко Л.С., м. Київ ( а.с. 8 ).

На підставі свідоцтв про право на спадщину серії та номер: 1078, 1079 відповідно від 19 червня 2025 року кожне, виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л.С., 19 червня 2025 року зареєстровано спільну часткову власність по ? частині за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 ( а.с. 29 – 30 ).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

Пропуск такого строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній або приватній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач, як син померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , є спадкоємцем першої черги за законом на підставі ч. 1 ст. 1261 ЦК України.

Згідно з вимог ч.1 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1270 ЦК України позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем батьком ОСОБА_4 , що слідує із змісту позовної заяви, мав би подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк шість місяців з дня відкриття спадщини, тобто дати смерті батька – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У позовній заяві ОСОБА_1 як на підставу поважності причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_4 вказує на свою необізнаність про наявність спадщини, при цьому, констатує, що вважав, що спадщина в сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області належить дітям батька від другого шлюбу.

Оцінюючи поважність вказаних позивачем причин пропуску строку подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини, суд приходить до висновку про те, що наведені позивачем ОСОБА_1 причини пропуску такого строку не є поважною причиною, яка б давала підстави для поновлення пропущеного строку.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги не довів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволені позову відмовлено судові витрати, що складаються з сплати судового збору, у відповідності з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 5, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - відмовити.

Судові витрати у справі, що пов`язані з сплатою судового збору за подання позову до суду, віднести на рахунок позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 16 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: