Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №560/10203/24 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10203/24

РІШЕННЯ

іменем України

14 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

за участю:секретаря судового засідання Левицької Ю.О., представника позивача Коновалової А.П., представника відповідача Грень Н.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило про визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11.04.2024 № 8074/22-01-23-06/35714140, яким позивачу збільшене грошове зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 20705978,00 грн (податкове зобов`язання у розмірі 16564782,00 грн та штрафні санкції у розмірі 4141196,00 грн).

В обґрунтування позову зазначає, що висновки контролюючого органу про порушення товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються на неправильному трактуванні норм податкового законодавства, а саме пункту 103.2 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, статті 11 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, укладеної між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр від 08.11.2012, ратифікованої державою Україна Законом України «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї» № 412-VII від 04.07.2013. Зазначає, що протягом 2017-2019 років здійснювалася виплата доходу на користь нерезидента - компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED у вигляді процентів за кредитними договорами. При виплаті такого доходу застосовував зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи. Відповідач дійшов висновку, що позивач не мав правових підстав для застосування зменшеної ставки податку на процентні доходи компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017 - 2019 роках на підставі Конвенції, оскільки, на думку ГУ ДПС, компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED не є кінцевим отримувачем грошових коштів, а здійснює лише транзит, тому що усі нараховані та отримані проценти від українських підприємств AGROPROSPERIS 2 LIMITED перераховує безпосередньо NAP (Кайманові Острови). Наголошує, що протягом 2017 - 2019 років компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи. При цьому контролюючий орган не заперечує, що компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції у спірні періоди і що вона надавала позивачу довідки на підтвердження цього, видані компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, які відповідають вимогам статті 103 Податкового кодексу України Оскільки AGROPROSPERIS 2 LIMITED є резидентом Республіки Кіпр та бенефіціарним отримувачем такого доходу, що підтверджується свідоцтвом бенефіціарного власника доходу, позивачем обґрунтовано застосовано зменшену ставку податку на процентні доходи компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED. Стверджує, що підхід контролюючого органу до аналізу руху коштів та структури грошових потоків здійснений без урахування усіх обставин, що призвело до хибних висновків щодо здійснення транзиту таких коштів. Вказував, що твердження контролюючого органу про те, що AGROPROSPERIS 2 LIMITED здійснює лише транзит грошових коштів, а всі нараховані та отримані проценти від українських підприємств перераховуються безпосередньо NAP (Кайманові Острови) не відповідає дійсності. Просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням від 14.10.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Постановою від 28.10.2025 Верховний Суд касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" задовольнив, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі №560/10203/24 скасував, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 17.11.2025 справа передана на розгляд головуючій судді Ковальчук О.К.

Ухвалою від 21.11.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв до свого провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив судове засідання на 29.12.2025 о 12:00 год.

До суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Хмельницькій області на позовну заяву, в якому представник зазначає, що позивач при оподаткуванні зазначених доходів застосував пільгову ставку у розмірі 2 відсотки, встановлену Конвенцією між урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, ратифікованою Законом України №412-VII від 04.07.2013. Натомість перевіркою встановлено ряд обставин, які підтверджують, що компанія АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД не є кінцевим отримувачем грошових коштів, виплачених позивачем, та їх бенефіціарним власником, а є лише проміжним агентом (здійснює транзит), а тому дохід, виплачений на її користь, підлягає оподаткуванню за загальною ставкою в розмірі 15%. Стверджує, що для встановлення факту наявності у нерезидента статусу бенефіціарного отримувача доходу у розумінні статті 103 ПК України, необхідно комплексно досліджувати докази у справі, застосувавши принцип превалювання суті над формою та взяти до уваги саме економічні наслідки господарських операцій, а не особливості їх оформлення. Відтак, звітами про рух грошових коштів АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД та АМАРІСТА ЛІМІТЕД підтверджується передача усієї суми процентного доходу, отриманого компанією АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД від українських підприємств, компанії NAP (Кайманові Острови). Просить відмовити у задоволенні позову.

За змістом довідки від 29.12.2025 судове засідання не відбулося через перебування судді на лікарняному, тому розгляд справи відкладений на 13.01.2026 10:45 год.

13.01.2026 судове засідання розгляд справи відкладений на 03.02.2026 10:30 год.

Ухвалою від 13.01.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяв представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 19.01.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив клопотання представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

03.02.2026 суд відклав розгляд справи на 17.02.2026 10:00 год.

Ухвалою від 16.02.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяв представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

17.02.2026 суд відклав розгляд справи на 02.03.2026 10:30 год.

Ухвалою від 20.02.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

02.03.2026 суд відклав розгляд справи на 16.03.2026 12:30 год.

Ухвалою від 02.03.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд витребував у Головного управління ДПС у Хмельницької області банківські виписки по рахунку компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" з виплати процентів з 01.01.2017 по 31.12.2019, додані до листа № 3.10.43.2/AV.216 P.822 від 18.01.2021 (вх. ДПС України № 28294/5 від 14.04.2021), з перекладом на українську мову.

Відповідач на виконання ухвали суду від 02.03.2026 надав витребувані документи.

Ухвалою від 03.03.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 27.03.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Повісткою та телефонограмою сторони повідомлені, що розгляд справи відкладений на 30.03.2026 12:30 год у зв`язку з перебуванням судді у відрядженні.

30.03.2026 суд відклав розгляд справи на 21.04.26 11:00 год.

Ухвалою від 06.04.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд заяву Коновал Анни Павлівни про участь у судовому засіданні, призначеному на 21.04.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів повернув без розгляду

Ухвалою від 07.04.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 21.04.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 11.05.2026 о 11:00 год.

11.05.2026 суд відклав розгляд справи на 25.05.2026 10:00 год.

Ухвалою від 01.06.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Повістками сторони повідомлені, що розгляд справи відбудеться 08.06.2026 о 11:00 год.

Ухвалами від 06.07.2026 та від 16.07.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

08.06.2026, 12.06.2026, 08.07.2026, 21.07.2026 суд відклав розгляд справи, сторони повідомлені, що судове засідання відбудеться 04.08.2026 о 14:20 год.

Ухвалою від 31.07.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

04.08.2026, 11.08.2026 суд відклав розгляд справи, сторони повідомлені, що судове засідання відбудеться 18.08.2026 о 11:00 год.

18.08.2026 суд перейшов до стадії прийняття рішення та призначив проголошення судового рішення на 14.09.2026 о 12:30 год.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (компанія ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED); компанію "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" (компанія AMARISTA LIMITED); компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED).

Між позивачем (позичальник) та компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (кредитор) 03.10.2008 укладений кредитний договір № 1/10-PS, згідно з підпунктами 1.1-1.3 якого кредитор передає Позивачу у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит" для поповнення обігових коштів, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів та налагодження своєї фінансово-господарської діяльності, повернути кредитору на умовах цього договору таку ж суму кредиту та сплачувати кредитору проценти за користування кредитом. Загальна сума кредиту складає 5000000,00 (п`ять мільйонів) доларів США. Розмір ставки процентів за користування кредитом складає 11% (одинадцять процентів) річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

22.12.2008 позивач та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір №1/12-КА, згідно з підпунктами 1.1-1.3 якого кредитор (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає позичальнику у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності позичальника, а позичальник зобов`язується використовувати кредит для поповнення своїх обігових коштів та налагодження своєї фінансово-господарської діяльності, повернути кредитору на умовах цього договору таку ж суму кредиту та сплачувати кредитору проценти за користування кредитом. Загальна сума кредиту складає 5000000,00 (п`ять мільйонів) доларів США. Розмір ставки процентів за користування кредитом складає 15% (п`ятнадцять процентів) річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

01.10.2009 позивач та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали договір позики № 7-CD/09, згідно з підпунктами 1.1-1.3 якого позикодавець (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає позичальнику (позивач) грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов`язується використовувати позику для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності, а також повернути позикодавцю суму позики, що надається позичальнику за цим договором, і сплачувати позикодавцю відсотки за користування позикою. Загальна сума позики, що надається позикодавцем позичальнику, становить 3700000,00 (три мільйони сімсот тисяч) доларів США. Розмір ставки відсотків за користування позикою становить 15% (п`ятнадцять відсотків) річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

25.06.2010 позивач та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № 25/L-10, згідно з пп. 1.1-1.3 якого Кредитор (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає позичальнику (позивач) у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит", для поповнення обігових коштів Позичальника, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів та для налагодження своєї фінансово-господарської діяльності, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту та сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом. Загальна сума Кредиту складає 2 000 000,00 (два мільйони) доларів США. Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% (одинадцять процентів) річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

21.04.2011 позивач та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № CF-4/11, згідно з підпунктами 1.1-1.3 якого кредитор (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає позичальнику (позивач) у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються "Кредит" для поповнення обігових коштів позичальника, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності позичальника, а позичальник зобов`язується використовувати кредит для поповнення своїх обігових коштів та для налагодження своєї фінансово-господарської діяльності, повернути кредитору на умовах цього договору таку ж суму кредиту та сплачувати кредитору проценти за користування кредитом. Загальна сума кредиту складає 6000000,00 (шість мільйонів) доларів США. Розмір ставки процентів за користування кредитом складає 11% (одинадцять процентів) річних, виходячи з 365 календарних днів у році.

З огляду на укладення 01.12.2016 договору про реструктуризацію між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" замінена на нового кредитора - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр.

Сума кредиту змінено на 8000000,00 доларів США, процентна ставка зменшена з 11% річних до 9,8% річних.

Протягом 2017 - 2019 років позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента - компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED - у вигляді процентів за кредитними договорами: 2017 рік - 43682150 грн; 2018 рік - 36722796 грн; за 2019 рік - 47016454 грн.

При виплаті такого доходу товариство застосовувало зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Як наслідок, нараховані та сплачені такі суми податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України: 2017 рік - 873643 грн; 2018 рік -734456 грн; 2019 рік - 940329 грн.

При цьому, товариство застосовувало зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Контролюючим органом у зв`язку з отриманням інформації та документів від компетентного органу Республіки Кіпр стосовно компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED, проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з питання дотримання чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом походження в Україні на користь нерезидента компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, за результатами якої складений акт від 11.03.2024 № 5125/22-01-23-06/35714140 та встановлено порушення вимог пункту 103.2 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (ратифіковано Законом №412-VII від 04.07.2013).

Порушення вимог законодавства полягає в тому, що товариство при здійсненні на користь нерезидента AGROPROSPERIS 2 LIMITED виплати доходів (процентів) із джерелами їх походження з України, не утримано податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, що призвело до несплати до бюджету під час такої виплати податку на доходи нерезидента за 2017 - 2019 роки на загальну суму 16564782,0 грн, в тому числі: за 2017 рік - 5678680 грн, за 2018 рік - 4773963,0 грн, за 2019 рік - 6112139,0 грн.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області вважає, що позивач не мав правових підстав для застосування зменшеної ставки податку на процентні доходи компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017 - 2019 роках на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, оскільки компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED не є кінцевим отримувачем грошових коштів, а здійснює лише транзит, оскільки всі нараховані та отримані проценти від українських підприємств AGROPROSPERIS 2 LIMITED перераховує безпосередньо NAP (Кайманові Острови).

На підставі, акту перевірки та вказаних висновків відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.04.2024 №8074/22-01-23-06/35714140, яким збільшена сума грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 20705978,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 16564782,00 грн та штрафними санкціями в сумі 4141196,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення №8074/22-01-23-06/35714140 від 11.04.2024 залишено без змін.

Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 3 ПК України (далі в редакції, чинній на час вирішення спірних правовідносин) податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з пунктами 103.1, 103.2, 103.3 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті. Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підпунктами 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр укладена Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків та доходів від 08.11.2012, яка ратифікована - 04.07.2013, дата набрання чинності для України - 07.08.2013.

Статтею 11 Конвенції передбачено, що проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів.

Докладне визначення терміну бенефіціарний власник наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР.

Відповідно до пункту 9 Коментарів до статті 11, вимогу щодо бенефіціарного власника додано до пункту другого статті 11 для того, щоб роз`яснити значення слів «і сплачуються резиденту», які використовуються в пункті 1. Зрозумілим є той факт, що країна джерела не зобов`язана поступатись у праві оподатковувати проценти на тій лише підставі, що проценти були сплачені саме резиденту Держави, з якою укладено міжнародний договір. Термін «фактичний власник доходу» використовується не у вузькому технічному сенсі, а розуміється в контексті та світлі завдань і цілей Конвенції, включаючи уникнення подвійного оподаткування, попередження випадків ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування.

Пільга або звільнення від оподаткування по будь-якому із видів доходу, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв`язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резиденства. Коли цей вид доходу отримує резидент Договірної Держави, що діє як агент чи номінальний отримувач, надання Державою, з якої походить дохід, такої пільги або звільнення виключно на підставі статусу безпосереднього отримувача доходу як резидента іншої Договірної Держави буде суперечити цілям та завданням Конвенції. Безпосередній отримувач в цій ситуації кваліфікуватиметься як резидент, однак цей статус не призводить до потенційного подвійного оподаткування, оскільки отримувач не розглядається як власник доходу для цілей оподаткування в Державі резиденства. Надання державою, з якої походить дохід, пільги або звільнення від оподаткування також буде суперечити цілям та завданням Конвенції, якщо резидент Договірної Держави, не використовуючи такі інструменти, як агентування або номінальної власності, буде діяти як проміжна ланка для іншої особи, котра фактично отримує вигоду від відповідного доходу. Проміжна ланка не може розглядатися як фактичний власник, якщо навіть за свого формального статусу власника, на практиці вона має досить вузькі повноваження щодо такого доходу, що надає можливість її розглядати як просту довірену особу, або управляючу особу, що діє від імені зацікавлених осіб (пункт 10 Коментарів до статті 11).

Отже, Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом на нерезидентом не пов`язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.

Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою.

Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу.

У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач процентів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими процентами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов`язків передати отриманий платіж іншій особі. Такий обов`язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з`ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач процентів не має право вільно розпоряджатись такими процентами.

За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема:

1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території;

2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов`язків щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особою-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та контролю щодо отримуваного доходу;

3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі;

4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти;

5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою;

6) фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.

Отже, враховуючи зазначене правове регулювання, право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:

- нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.

Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.

В момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Чинним законодавством не встановлена форма документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що платник податків сформував дані податкового обліку необґрунтовано та з порушенням вимог податкового законодавства, або на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Суд враховує, що під час виплати доходу у 2017-2019 роках у позивача були сертифікати, які підтверджували, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була резидентом Республіки Кіпр.

Разом з тим, у цій справі спір між сторонами виник через заперечення контролюючим органом права позивача на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017-2019 роках на підставі Конвенції, оскільки, з позиції відповідача, компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від товариства, оскільки, здійснювала подальше перерахування процентів на користь компанії NAP (Кайманові Острови).

Разом з тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що в результаті укладення договору про реструктуризацію від 01.12.2016 компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" набула статусу агента або особи, що виконує лише посередницькі функції щодо доходу, отримуваного за кредитними договорами, стороною яких вона стала.

З додаткової угоди до кредитного договору та договору позики суд встановив, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" підтвердила, що вона не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) чи посередником щодо доходу, отримуваного за такими кредитними договорами, і є власником прав вимоги за договорами; у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не існує зобов`язань з передання отриманих за кредитними договорами процентів третім особам.

Вказане свідчить про те, що компанія «АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД» є самостійною від інших компаній групи NAP.

З Управлінських звітів компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" суд встановив, що основними видами діяльності компанії є здійснення капіталовкладень та фінансування пов`язаних компаній.

Відповідно до Статуту компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та фінансової звітності компанії за 2017-2019 роки управління діяльністю здійснюється радою директорів, яка має, зокрема, повноваження укладати договори (пункту 4 Статуту); повноваження на викуп, випуск привілейованих акцій, що підлягають викупу, розпорядження акціями (підпункти 5.4, 5.6 Статуту); повноваження на пред`явлення вимог до учасників стосовно сплати грошей, несплачених за їх акції (пункт 20 Статуту); повноваження на конфіскацію акцій учасників у разі несплати ними заборгованості відповідно до вимоги про сплати (пп. 43-45 Статуту).

Як підтверджується додатковими угодами до кредитних договорів, укладеними після укладення договору про реструктуризацію від 01.12.2016, вони підписані директорами компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД".

Протягом 2017-2019 років компанія "АГРОПРОСПЕРІС 12 ЛІМІТЕД" мала своє місцезнаходження на території Республіки Кіпр, директори здійснювали управління компанією на підставі генерального договору про надання послуг, укладеного між компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД".

З фінансової звітності компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" за 2017-2019 роки судом встановлено, що в результаті використання своїх фінансових інструментів (включаючи надання кредитів позивачу) компанія самостійно несе такі ризики: ризик зміни відсоткової ставки, кредитний ризик, ризик втрати ліквідності, ризик зміни цін на ринку, операційний ризик, ризик нормативно-правової невідповідності, судовий ризик, репутаційний ризик.

Разом з тим, компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не мала юридичних зобов`язань з подальшого перерахування отриманого від позивача процентного доходу за кредитними договорами.

Відтак, компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" мала власні активи для надання позик українським підприємствам групи.

Суд зазначає, що суми звітності товариства спростовують доводи податкового органу про відсутність у компанії активів для надання кредитів пов`язаним особам на території України, зокрема й за рахунок повернутих позик, а також зауважує, що чинне законодавство не встановлює вимоги щодо джерела походження коштів, за рахунок яких нерезидент надає позику платнику податків, як щодо умови, яка визначає беніфіціарного власника процентів, виплачених за позикою.

Аналіз норм законодавства та матеріалів справи свідчить про те, що такі операції не є дзеркальними у контексті встановлення транзиту коштів. Кредитні договори, на підставі яких компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED отримувала дохід у вигляді процентів, є фінансовим інструментом, спрямованим виключно на поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності, оскільки надання фінансування є єдиною діяльністю компанії. Нараховані компанією AGROPROSPERIS 2 LIMITED проценти за такими кредитними договорами відображаються у складі її активів.

Водночас, права, надані певному класу привілейованих акцій, є основними факторами при визначенні того, чи є привілейована акція фінансовим зобов`язанням або інструментом власного капіталу, адже привілейовані акції є гібридними цінними паперами.

У контексті цієї справи, випуск та викуп компанією певного класу привілейованих акцій є виключно рішенням ради директорів спрямованим на залучення фінансових ресурсів на максимально зручних для себе умовах. Тобто рішення про викуп акцій мають на меті та своїм результатом зміни в капіталі, що є очевидним підтвердженням різної правової природи та спрямованості відповідних інструментів.

Прийняття організаційно-розпорядчих рішень власниками корпоративних прав не утворюють господарську діяльність. Відповідно до рішень ради директорів компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED про викуп привілейованих акцій, номінальна вартість акцій сплачується за рахунок прибутку компанії, що підлягає розподілу.

У постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року (справа №804/4659/15) зазначається, що фактичний отримувач доходу не має тлумачитися в вузькому, технічному сенсі. Його значення слід визначати виходячи з мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Для визнання особи фактичним отримувачем доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, як вбачається з міжнародної практики застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна визначати його подальшу економічну долю.

Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу».

Також доцільно звернути увагу на правову позицію закріплену у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 (справа №826/6241/17), за змістом якої, для визнання особи як фактичного отримувача доходу (бенефіціарного власника) необхідним є не тільки наявність правових підстав для безпосереднього отримання доходу, але і того, що така особа повинна бути безпосереднім вигодоотримувачем, тобто особою, яка отримує вигоду від доходу та визначає його подальшу економічну долю.

Звільнення від оподаткування або пільгові ставки податку не можна застосувати в разі, коли дохід у межах угоди (серії угод) із джерелом його походження з України виплачують таким чином, що нерезидент, який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді процентів, виплачує весь дохід або більшу його частину іншому нерезиденту, який не міг би застосовувати пільгову ставку, коли такий дохід виплачується останньому».

В межах цієї справи всі доводи контролюючого органу побудовані на розгляді та аналізі корпоративної структури AGROPROSPERIS 2 LIMITED, яка повністю належить через ланцюг володіння NАР.

При цьому, доктрина бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу не має ніякого зв`язку з визначенням кінцевого бенефіціарного власника і є змістовно іншою правовою категорією. Доктрина бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу пов`язана з правом розпорядження доходом, отриманим податковим нерезидентом від податкового резидента, в той час, як пов`язаність осіб та наявність бенефіціарного власника вказує на можливість контролю за прийняттям управлінських рішень.

Кількісна сторона критерію полягає у тому, що компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи (незалежно від способу оформлення такої передачі).

Суд вважає, що вказаний критерій передбачає обов`язок контролюючого органу довести співставність, в тому числі арифметичну, операцій між виплатою доходу з української компанії на користь нерезидента і подальшого перерахування сум грошових коштів з компанії нерезидента - встановити «транзитний» характер компанії-нерезидента за фактичними обставинами, а також дослідити обставини справи відносно господарської діяльності компанії-нерезидента з урахуванням особливості її провадження.

Зокрема, у постанові від 17.04.2025 (справа № 160/18691/23) Верховний Суд дослідив рух коштів за відповідні роки, зіставив вхідні суми коштів та суми виплат з юридичних осіб, у зв`язку з чим дійшов висновку, що оскільки встановлення судами факту, що відповідні виплати дивідендів на користь Metinvest B.V та Polyworld було профінансовано (повністю або частково) за рахунок дивідендів виплачених позивачем, фактично підтверджують, що судами встановлено ознаки транзитного руху коштів через 12 компаній-нерезидентів до кінцевого бенефіціара.

Схожу позицію Верховний Суд виклав у постанові від 29.05.2025 по справі №480/9226/23, де встановивши, що у структурі нарахованих доходів компанії ZANGER ENTERPRISES LIMITED у 2016, 2017 роках 100% становлять доходи у вигляді процентів за користування позиками з джерелом походження з України. В свою чергу, нараховані витрати на сплату відсотків за отриманими позиками від компанії FANIA ENTERPRISES LTD у 2016 році перевищують доходи на 2458531 доларів США та становлять 96,5% від загальної суми витрат за 2016 рік, у 2017 році перевищують доходи на 3909595 доларів США та становлять 98,9 % від загальної суми витрат за 2017 рік», дійшов наступного висновку: «підходи Верховного Суду до вирішення справ цієї категорії вимагають від судів не тільки дослідження формальних умов, закріплених в договорі між резидентом та нерезидентом, але й з`ясування обставин фактичного руху коштів, надання оцінки тому, чи має такий рух ознаки транзитного. Як зазначалося вище, на обов`язок передавати отриманий платіж іншій особі може вказувати не лише юридичний документ, але й сукупність певних фактів і обставин.

Суд вважає, що аналіз банківських виписок компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED не підтверджує здійснення послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу в жодному місяці за 2017-2019 роки, що б вказувало на транзит таких коштів. Суми, які надійшли на рахунок AGROPROSPERIS 2 LIMITED у якості процентних доходів та суми за рахунок яких були викуплені привілейовані акції, не є арифметично рівнозначними.

Досліджуючи обставини щодо наявності у компанії-нерезидента економічної присутності (substance) у країні її інкорпорації слід враховувати, що відповідний критерій має чи не найбільш основоположне фактичне значення для цілей встановлення наявності у компанії-нерезидента статусу бенефіціарного власника доходу. Ознаками наявності substance можуть слугувати наступні критерії: (а) кваліфікований персонал для забезпечення провадження господарської діяльності (наявність працівників); (б) наявність реального (фізичного офісу) в країні інкорпорації; (г) активна господарська діяльність; (ґ) наявність банківських рахунків в країні інкорпорації компанії; (д) локальне управління фінансами нерезидента у країні його юрисдикції - отримання бухгалтерських та аудиторських послуг від місцевих фахівців; (е) наявність клієнтської бази в країні інкорпорації; (є) наявність достатнього власного капіталу та активів для здійснення діяльності.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 (справа №826/6241/17) зазначається, що за загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема: 1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території.

Нна відміну від транзиту коштів, наявність чи відсутність економічної присутності не є достатньою (ключовою) підставою, у відриві від всіх інших критеріїв/обставин, для висновку, що нерезидент не є бенефіціарним власником доходу.

Вирішуючи питання чи компанія нерезидент самостійно несе ризики у зв`язку із проваджуваною нею діяльністю, слід зважувати на те, що цей критерій дотримано, якщо особа нерезидент самостійно несе ризики пов`язані із її господарською діяльністю. Підтвердженням самостійності несення ризиків можуть виступати: (а) окремі положення договорів, що стосуються відповідальності особи та передбачають можливість застосування до неї штрафних санкцій за порушення договірних зобов`язань; (б) дійсна реалізація по відношенню до нерезидента заходів із притягнення його до юридичної відповідальності (пред`явлення кредиторами вимог про сплату штрафних санкцій; ініціювання судових проваджень тощо); (в) наявність сумнівної заборгованості (bad debt) тощо.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 року (справа №826/6241/17) зазначається наступне: "За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема:… 6) фактичні ризики, пов`язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент".

З фінансової звітності слідує, що компанії AGROPROSPERIS 2 LIMITED за 2017-2019 роки, в результаті використання своїх фінансових інструментів (включаючи надання кредитів позивачу) самостійно несе такі ризики: ризик зміни відсоткової ставки, кредитний ризик, ризик втрати ліквідності, ризик зміни цін на ринку, операційний ризик, ризик нормативно-правової невідповідності, судовий ризик, репутаційний ризик.

До розгляду цього критерію податковий орган підійшов формально, дані фінансової звітності докладно в акті перевірки не аналізувалися, відсутні жодні показники, які б свідчили про фактичну наявність господарських ризиків, характер грошових потоків, які б свідчили про фінансування HАР AGROPROSPERIS 2 LIMITED у зв`язку з притягненням останньої до відповідальності, виплатою за зобов`язаннями, фінансування зобов`язань не встановлено.

Таким чином, відповідач не довів належними і допустимими доказами факторів, які б свідчили про транзит коштів з AGROPROSPERIS 2 LIMITED.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду позивач довів, що компанія AGROPROSPERIS 2 LIMITED була фактичним (бенефіціарним) отримувачем процентного доходу, а тому товариство правомірно застосувало положення Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр та утримав податок за ставкою 2 відсотки.

Враховуючи викладене, позовні вимоги необхідно слід задовольнити.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11.04.2024 № 8074/22-01-23-06/35714140 про збільшення грошове зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 20705978,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" 38218, грн судоового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 вересня 2026 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес-В" (вул. Центральна, 15,с. Слобідка-Охрімовецька,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,32523 , код ЄДРПОУ - 35714140)

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук