Рішення від 18 вересня 2026 р. у справі №320/37015/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2026 року м. Київ справа №320/37015/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр досліджень безпілотних систем" до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр досліджень безпілотних систем» (далі – позивач) 17.09.2026 звернулось через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі – відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” щодо невизначення окремого порядку проведення конкурентної закупівлі за предметом: ударні (розвідувально-ударні) безпілотні літальні апарати з модулем волоконно-оптичної лінії зв`язку разових у складі ударних (розвідувально-ударних) безпілотних авіаційних комплексів (систем), відповідно до пункту 43 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275;

зобов`язання Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” визначити окремий порядок проведення конкурентної закупівлі за предметом: ударні (розвідувально-ударні) безпілотні літальні апарати з модулем волоконно-оптичної лінії зв`язку разових у складі ударних (розвідувально-ударних) безпілотних авіаційних комплексів (систем), відповідно до пункту 43 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2026 залишено позовну заяву без руху та визначено строк для усунення недоліків.

На виконання даної ухвали представником позивача подана уточнена позовна заява, відповідно до вимог, які були зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом представників сторін у судове засідання.

Представники позивача позовні вимоги підтримували та просили суд їх задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог представники позивача зазначають про те, що відповідачем протиправно не визначено окремого порядку проведення конкурентної закупівлі за предметом: ударні (розвідувально-ударні) безпілотні літальні апарати з модулем волоконно-оптичної лінії зв`язку разових у складі ударних (розвідувально-ударних) безпілотних авіаційних комплексів (систем), відповідно до пункту 43 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, що призводить до порушення прав та інтересів позивача.

На думку позивача, внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, конкурентна закупівля проводиться всупереч порядку проведення спрощеної закупівлі. Відсутність визначеного порядку створює можливість довільного застосування відповідачем різних правил чи критеріїв до різних учасників на будь-якому етапі конкурентної закупівлі, а отже створює корупційні ризики. Позивач зазначає, що бездіяльність відповідача є триваючим порушенням: вона існує з моменту оголошення конкурентної закупівлі листом № 4-26074 від 20.08.2026, не усунута вимогою відповідача про надання остаточної цінової пропозиції й не припинена станом на день позову.

Також, позивач вказує на необхідність покладення на державного замовника обов`язку визначити порядок проведення закупівель, як це прямо передбачено пунктом 43 постанови Кабінету Міністрів України № 1275.

Представник відповідача із позовом не погодився, наполягав на відмові у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач вважає, що твердження позивача про те, що положення пункту 43 Особливостей покладають на відповідача обов`язок визначити окремий порядок проведення відповідних закупівель у вигляді затвердження окремого нормативного документу, не відповідає змісту зазначеної норми та конструкціям, які послідовно використовуються Кабінетом Міністрів України в тексті Особливостей.

Також відповідач вказує, що заявлені позивачем вимоги фактично спрямовані на превентивне втручання у незавершену процедуру закупівлі за відсутності доведеного порушення його прав оскаржуваною бездіяльністю, що не відповідає завданню та межам адміністративного судочинства.

Представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про приєднання до справи листів Національного агентства з питань запобігання корупції та Бюро економічної безпеки.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши подане клопотання суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, у зв`язку з тим, що вказані листи не містять інформацію щодо предмета доказування, тобто не є належними доказами у даній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, керуючись ч. 3 ст. 195 та ч.2 ст. 262 КАС України, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження, за згодою учасників судового процесу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2026 залишено без розгляду позов в частині заявлених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” щодо невизначення окремого порядку проведення конкурентної закупівлі за предметом: ударні (розвідувально-ударні) безпілотні літальні апарати з модулем волоконно-оптичної лінії зв`язку разових у складі ударних (розвідувально-ударних) безпілотних авіаційних комплексів (систем), відповідно до пункту 43 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275.

Таким чином,суд продовжує розгляд справи в частині заявленої позовної вимоги про зобов`язання Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” визначити окремий порядок проведення конкурентної закупівлі за предметом: ударні (розвідувально-ударні) безпілотні літальні апарати з модулем волоконно-оптичної лінії зв`язку разових у складі ударних (розвідувально-ударних) безпілотних авіаційних комплексів (систем), відповідно до пункту 43 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2026 відповідач направив на адресу ТОВ "Центр досліджень безпілотних систем" електронний лист № 4-26074 «Про надання комерційної пропозиції», яким запросило зацікавлених виробників та постачальників взяти участь у конкурентній закупівлі та надати комерційну пропозицію і інші необхідні документи відповідно до вимог, визначених Документацією конкурентної закупівлі, що додавалась до цього листа.

26.08.2026 о 19:23, позивач, реалізуючи своє право на участь у Конкурентній закупівлі, направив на офіційну електронну адресу відповідача комерційну пропозицію разом із іншими документами, необхідними відповідно до вимог Документації конкурентної закупівлі, чим фактично взяло участь у Конкурентній закупівлі.

01.09.2026 позивач отримав від відповідача лист від 01.09.2026 № 4-27480 , у якому повідомлено про поточну найнижчу цінову пропозицію за кожним лотом Конкурентної закупівлі та запропоновано позивачу у строк до 04.09.2026 надати оновлену (понижену) цінову пропозицію, попередивши, що в разі ненадання відповіді остаточною вважатиметься пропозиція, подана позивачем 26.08.2026.

У відповідь на запит адвоката Русаков С.О., який діяв в інтересах ТОВ «ЦДБС», відповідач направив лист ДП АОЗ № 22.1-28606 від 10.09.2026, у якому повідомив про те, що Конкурентна закупівля проводиться відповідно до умов, визначених пунктами 43-49 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою № 1275, шляхом запиту комерційних пропозицій, з урахуванням Порядку взаємодії Міністерства оборони України зі службою державного замовника — державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» щодо здійснення оборонних закупівель озброєння та військової техніки, ракет і боєприпасів, іншого військово-технічного майна, робіт і послуг під час дії правового режиму воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 13.01.2026 № 40 (Наказ МОУ № 40), та Інструкції з планування оборонних закупівель товарів, робіт і послуг на постачання (розроблення, модернізацію, ремонт) озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів, іншого військово-технічного майна, робіт і послуг в інтересах Збройних Сил України під час дії правового режиму воєнного стану, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11.04.2026 № 226 (Наказ МОУ № 226) (в редакції наказу Міністерства оборони України від 27.02.2026 № 105/нм).

Жодним з перелічених у листі № 22.1-28606 від 10.09.2026 нормативних актів окремий порядок проведення Конкурентної закупівлі, передбачений пунктом 43 Постанови № 1275, не встановлений і не затверджений.

Вважаючи, що відсутність окремого порядку Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” про проведення конкурентної закупівлі за предметом: ударні (розвідувально-ударні) безпілотні літальні апарати з модулем волоконно-оптичної лінії зв`язку разових у складі ударних (розвідувально-ударних) безпілотних авіаційних комплексів (систем), порушує принцип правової визначеності, а також права та інтереси товариства, позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача визначити окремий порядок проведення конкурентної закупівлі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених розділом IV цього Закону.

Статтею 30 визначено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника» (далі – Постанова № 494) та наказу Міністерства оборони України від 12.02.2025 № 96/нм «Деякі питання взаємодії Міністерства оборони України із службою державного замовника – державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» щодо здійснення оборонних закупівель під час дії правового режиму воєнного стану» (далі – Наказ № 96), Агенцію визначено службою державного замовника.

Постановою № 494 передбачено, що Агенція, як служба державного замовника здійснює закупівлі та укладає державні контракти (договори) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за загальним та спеціальним фондами за бюджетною програмою 2101150 «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (у тому числі коштів, отриманих із спеціального рахунка для збору коштів на підтримку Збройних Сил).

Пунктом 8 Постанови № 1275 визначено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. грн (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг на територіях активних бойових дій та територіях, які розташовані на відстані не більше 40 кілометрів від таких територій або від тимчасово окупованих територій, що використовуються для потреб Збройних Сил), в електронній системі закупівель в один із таких способів:

1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування , затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178);

2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;

3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;

4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.

Згідно з п. 43 Постанови № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг на територіях активних бойових дій та територіях, які розташовані на відстані не більше 40 кілометрів від таких територій або від тимчасово окупованих територій, що використовуються для потреб Збройних Сил без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі». Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.

Відповідно до п. 4 Порядку здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 зі змінами від 20.11.2024 № 1450 (далі – Порядок № 1275) закупівля безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин) може здійснюватися державними замовниками у разі наявності потреби у забезпеченні відповідними безпілотними системами та засобами радіоелектронної боротьби тактичного рівня за процедурою, визначеною цим Порядком.

Аналіз вищенаведених правових норм дозволяє зробити висновок, що процедури та порядок проведення конкурентних закупівель для потреб оборони визначаються виключно нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України.

Пункт 43 Постанови № 1275 регламентує специфіку та умови проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення в умовах правового режиму воєнного стану, чітко визначаючи перелік суб`єктів, уповноважених встановлювати спеціальні або окремі порядки (правила) проведення процедур. Водночас, вищевказаний пункт 43, на який покликається й позивач у своїй позовній заяві, не містить норм, які б прямо делегували ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» право розробляти та впроваджувати власні/окремі порядки чи правила проведення конкурентних закупівель зазначеного предмета закупівлі, що виходять за межі загального порядку, встановленого законодавством.

Разом з тим, повноваження щодо встановлення або зміни порядку здійснення конкурентних закупівель є нормотворчою компетенцією Уряду України або центрального органу виконавчої влади (Міністерства оборони України) у межах наданих їм повноважень.

Суд бере до уваги рішення Київського окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 320/34277/26 від 28.08.2026, яке набрало законної сили та залишене без змін згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2026.

Так, предметом оскарження у даній справі є визнання протиправними дій та скасування рішення Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” про проведення конкурентної закупівлі за предметом: ударні (розвідувально-ударні) безпілотні літальні апарати з модулем волоконно-оптичної лінії зв`язку разових у складі ударних (розвідувально-ударних) безпілотних авіаційних комплексів (систем), що оформлене електронним листом Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” № 4-26074 від 20.08.2026 “Про надання комерційної пропозиції”, включно з Документацією конкурентної закупівлі та всіма додатками до неї.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При розгляді справи № 320/34277/26, суд дійшов висновку, що відповідачем обрано спосіб закупівлі, який передбачений спеціальним регулюванням для відповідного виду товару, а тому правомірність положень Документації має оцінюватися насамперед з урахуванням норм спеціального законодавства, яким регулюється саме цей спосіб закупівлі.

Так, в судовому рішенні у справі № 320/34277/26 було встановлено відсутність порушених матеріальних прав та інтересів позивача в зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення.

Матеріалами даної справи підтверджуються доводи відповідача, що відповідно до пунктів 43-49 Особливостей № 1275 державним замовником фактично було визначено та реалізовано послідовний порядок проведення закупівлі. Усі відповідні листи були направлені на адресу позивача, а отже позивач був належним чином поінформований про перебіг закупівлі, її етапи та необхідні для участі дії, та мав можливість належним чином реалізувати свої права.

Також, суд погоджується з позицією відповідача щодо надання державному замовнику дискреційних повноважень, передбачених пунктом 43 Особливостей № 1275. Пунктом 43 Особливостей прямо встановлено, що закупівлі визначених у ньому категорій товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі», а порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.

Таким чином, суд дійшов висновку, що пунктом 43 Особливостей № 1275 на державного замовника покладено повноваження щодо визначення порядку проведення відповідних закупівель, однак зазначеною нормою не встановлено обов`язку реалізовувати це повноваження виключно шляхом розроблення та затвердження окремого нормативного документа.

Визначення способу організації та документального оформлення такого порядку належить до повноважень державного замовника, який вправі обрати відповідний механізм з урахуванням предмета закупівлі, її особливостей, строків, потреб сектору безпеки і оборони та вимог щодо захисту інформації.

Пункт 43 Особливостей № 1275 не зобов`язує відповідача розробити та затвердити саме окремий документ, який би визначав порядок проведення відповідних закупівель, а також позивачем не доведено, що відсутність такого окремого документа сама по собі призвела до порушення конкретного права чи охоронюваного законом інтересу позивача або унеможливила реалізацію ним передбачених законодавством прав.

За таких обставин, позовна вимога про зобов`язання відповідача визначити окремий порядок фактично спрямована на спонукання державного замовника до обрання конкретного способу реалізації наданого йому дискреційного повноваження, який нормативно не визначений, як обов`язковий.

З цих підстав, суд вважає, що в спірних правовідносинах належним способом захисту буде оскарження рішення за результатами закупівлі, яке буде прийняте в подальшому відповідачем, а не зобов`язання визначити окремий порядок проведення конкурентної закупівлі. До того ж, станом на день винесення рішення суд не вбачає порушення прав позивача при здійсненні процедури конкурентної закупівлі за предметом: ударні (розвідувально-ударні) безпілотні літальні апарати з модулем волоконно-оптичної лінії зв`язку разових у складі ударних (розвідувально-ударних) безпілотних авіаційних комплексів (систем).

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, заявлена позовна вимога про зобов`язання Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” визначити окремий порядок проведення конкурентної закупівлі за предметом: ударні (розвідувально-ударні) безпілотні літальні апарати з модулем волоконно-оптичної лінії зв`язку разових у складі ударних (розвідувально-ударних) безпілотних авіаційних комплексів (систем), відповідно до пункту 43 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275, не підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 282 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня його проголошення.

Суддя Балась Т.П.