Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №756/10934/26 — Оболонський районний суд міста Києва

07.07.2026 Справа № 756/10934/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/10934/26

3/756/3151/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2026 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ),

за статтями 1224 та 124 КУпАП,

в с т а н о в и в:

21.04.2026 о 21:46 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки NISSAN NOTE (д.н.з. НОМЕР_2 ) по вул. Міській, 1/1 у місті Києві, перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки VOLKSWAGEN PASSAT (д.н.з. НОМЕР_3 ), чим порушив вимоги пункту 10.1. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Крім того, 21.04.2026 о 21:46 на вул. Міській, 1/1 у місті Києві водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки NISSAN NOTE (д.н.з. НОМЕР_2 ), будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди місце події залишив, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.10. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ст. 1224 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час і місце повідомлений належним чином.

До суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких останній рухався біля стаціонарного посту патрульної поліції та вирішив заїхати на АЗС. Увімкнувши правий покажчик повороту, він почав з`їзд з дороги. При цьому, згідно пояснень, він не бачив перешкод в правому бічному дзеркалі і після початку перелаштування для заїзду на АЗС з правого боку на швидкості 100 км/год пролетів автомобіль, який зачепив його ( ОСОБА_3 ) автомобіль з правої передньої сторони. Водій автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT (д.н.з. НОМЕР_3 ) викликала працівників поліції, однак поліцейські довго не приїжджали. Оскільки він ( ОСОБА_2 ) поспішав на весілля до доньки, він ( ОСОБА_2 ) підійшов до блок-посту, який був неподалік, та попросив засвідчити, які саме пошкодження має його автомобіль, пояснивши, що він поспішає та не має часу чекати. Вважає, що винуватцем ДТП є водій транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT (д.н.з. НОМЕР_3 ). Умислу покидати місце ДТП він не мав, поїхав, бо поспішав на весілля до доньки, а відповідно до роз`яснень колишнього міністра МВС України патрульна поліція після їх виклику, має прибути на виклик через 5-6 хв, тому, прочекавши близько години, він поїхав. Просив справу про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити у зв`язку з відсутністю в його діях порушень вимог Правил дорожнього руху.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час і місце повідомлений належним чином.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Каракуця проти України» від 16.05.2017).

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за статтями 1224 та 124 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою, а тому судом було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності вказаної особи на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 в учиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 1224 та 124 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами та іншими документами.

Відповідно до ст. 252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_2 підтверджується даними, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №688954 та серії ЕПР1 №688959, у схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, письмових поясненнях її учасників, а також відеозаписом, який долучено до матеріалів адміністративної справи, на якому зафіксовано обставини події дорожньо-транспортної пригоди.

Суд критично ставиться до твердження ОСОБА_2 у поясненнях про те, що він переконався у безпечності руху перед початком маневру перелаштування з метою заїзду на АЗС, оскільки вказане спростовується зафіксованими на відеозаписі обставинами події дорожньо-транспортної пригоди.

Так само суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_2 про те, що він не мав часу очікувати прибуття працівників поліції, оскільки поспішав на весілля до доньки, оскільки, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , незважаючи на його суб`єктивне трактування причин настання ДТП, будучи обізнаним про те, що про подію вже повідомлено працівників поліції, був зобов`язаний дочекатись екіпажу патрульних поліцейських для складання матеріалів про адміністративне правопорушення та не переміщати транспортний засіб до моменту складання схеми ДТП.

Таким чином, аналізуючи докази по справі з точки зору їх об`єктивності та достатності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень за статтями 1224 та 124 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, а тому вважає, що винуватість останнього у порушенні ним підпункту «а» пункту 2.10. та пункту 10.1. Правил дорожнього руху доведено повністю та кваліфікує його дії за ст. 124 КУпАП як «порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів» та за ст. 1224КУпАП як «залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні», що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, та не знаходить підстав для закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень за ст. 124 та ст. 1224 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу, про що просив останній.

На підставі ст. 36 КУпАП з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_2 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, — у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до санкції ст. 1224 КУпАП.

Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону. Доказів того, що ОСОБА_4 відноситься до осіб, зазначених у положенні вказаної норми закону матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови — не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Керуючись статтями 401, 1224, 124, 221, 276-280, 283-287, 289 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд —

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 1224 та 124 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання — три місяці.

Суддя А.В. Касьян