Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №193/599/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 193/599/26

Провадження № 2/177/1590/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

17 вересня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Березюк М. В.

за участі: секретаря Бабєєва К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2026 до Криворізького районного суду Дніпропетровської області за підсудністю надійшов вказаний позов, поданий через систему «Електронний суд», в якому представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2036798 від 23.12.2021, у загальному розмірі 15005,00 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.12.2021 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2036798 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з яким Товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором, а саме: сума кредиту 5000,00 гривень строком на 29 днів, з відсотковою ставкою 1.9% на добу. Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості становить 15005,00 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 5000,00 гривень; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 10005,00 грн.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором, перерахував 23.12.2021 відповідачу грошові кошти у сумі 5000,00 гривень за реквізитами вказаної ним платіжної картки № НОМЕР_1 .

Між ТОВ «ФК«ВЕРОНА» та ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено Договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023 від 01.12.2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі, за кредитним договором № 2036798 від 23.12.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав клопотання в якому просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с. 6).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку (а.с. 34,48). Заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, відзиву не подано.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 23.12.2021 відповідач ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису G5539 підписала кредитний договір №2036798 від 23.12.2021 року.

Згідно з п. 1.1 1.3 Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 5000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 29 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором. За користуванням кредитом клієнт сплачує товариству відсотки у розмірі 1.90% на добу. Тип процентної ставки фіксована. Пунктом 9.4.2 договору визначена автоматична пролонгація строку дії договору, після настання дати погашення кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитом до закінчення строку дії договору.

Кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн перераховані на платіжну картку за реквізитами НОМЕР_1 , що є доказом видачі кредитних коштів (а.с. 25).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, доказів на спростування вказаної обставини не надала.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «ФК «ВЕРОНА» одноразовим ідентифікатором G5539 23.12.2021 (а.с.17).

ТОВ «ФК «ВЕРОНА» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5000,00 гривень, що підтверджено випискою по рахунку, зміст якого не заперечила відповідач (а.с.15), а також довідкл. ТОВ «Санрайз фінанс» про успішне виконання операції по перерахуванню коштів в сумі 5000 грн на картку ОСОБА_1 (а.с. 25).

01.12.2023 між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено Договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі, за кредитним договором № 2036798 від 23.12.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 , що підтверджено даними реєстру боржників (а.с. 16, 18-19).

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором № 2036798 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» станом на 20.02.2026 складає 15005,00 грн, з яких 5000,00 грн прострочене тіло; 10005,00 грн прострочені відсотки (а.с. 15).

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Однією з загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України, а в ч.1ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно- комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. (п. п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»)

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У свою чергу, згідно з ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 , підписавши індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 2036798 від 23.12.2021 в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодилася з умовами цього договору, які вважала зручними для себе, та підтвердила сам факт отримання кредиту на запропонованих кредитодавцем умовах, тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Отримавши грошові кошти за вказаним договором відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, не повернула у передбачений договором строк тіло кредиту та відсотки, що свідчить про наявність підстав задоволення позову.

Будь-яких доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.

На підставі викладеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 гривень у рахунок відшкодування понесених витрат на сплату судового збору (а.с. 1).

Щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн, які позивач просив суд стягнути з відповідача, в порядку розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн позивачем надано: договір про надання правової допомоги; акт про надання правничої допомоги від 21.07.2026, рахунок та платіжну інструкцію (а.с. 49-54).

Суд, розглянувши вказані докази, оцінивши розмір витрат на правничу допомогу з точки зору реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову, приходить до висновку, заявлені до відшкодування витрат на правничу допомогу не є реальними та пропорційними сумі заявлених позовних вимог. Так, суд звертає увагу на те, що така складова як «зустріч та консультування щодо перспектив судового врегулювання…», що нібито склала 1 годину роботи, вартістю 2000 грн, є явно необґрунтованою з урахуванням обсягу документів, на яких ґрунтувався позов, а це розрахунки складені первісним кредитором, договори кредиту та факторингу. Така складова як складення позову про стягнення боргу та подання його до суду, є явно завищеною, оскільки зміст позову є нескладним, ґрунтується на незначній кількості документів, є поданим через систему електронний суд, що не вимагає додаткових часових та ресурсних витрат, а позовна заява не містить посилань, з урахуванням аналізу судової практики. В рамках даної справи, позивачем не подавалося інших клопотань, заяв, не був необхідним моніторинг Єдиного реєстру судових рішень з метою встановлення процесуального статусу судової справи, адже всі документи по справі наявні в кабінеті позивача в системі Електронний суд (п. 4 акта про отримання правової допомоги). Канцелярські витрати перед судом не доведені, підтвердженими є лише витрати на відправку кореспонденції відповідачу в сумі 55 грн (а.с. 24).

Більш того, заявлених розмір витрат на правничу допомогу 13000,00 грн, є явно неспівмірним з ціною позову – 15005,00 грн.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що обґрунтованою, реальною є сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК « АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК « АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ 44002941) заборгованість за кредитним договором № 2036798 від 23.12.2021 року у загальному розмірі 15005 (п`ятнадцять тисяч п`ять) гривень 00 копійок, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В. Березюк