Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: усунення перешкод у користуванні майном
Дата: 29 липня 2026 р.
Справа: №521/26756/23
Суддя: Карташов О. Ю.
Номер провадження: 22-ц/813/6091/26
Справа № 521/26756/23
Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М.
Доповідач Карташов О. Ю.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання — Губар Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Доніна Людмила Анатоліївна
на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 03 березня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» про усунення перешкод у здійсненні права користування майном багатоквартирного будинку
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Історія справи
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» (далі – ОСББ «Хвойний»), про усунення перешкод у здійсненні права користування майном багатоквартирного будинку.
Ухвалою суду від 12 грудня 2023 року по справі було відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 59).
Ухвалою суду від 17 червня 2024 року по справі закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду (т. 1 а.с. 99).
Позивач та його представник діюча на підставі ордеру від 23 листопада 2023 року в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
Представник відповідача діючий на підставі ордеру від 29 січня 2024 року через канцелярію суду надав заяву про залишення позову без розгляду та проведення судового засідання без його участі.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 03 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний», про усунення перешкод у здійсненні права користування майном багатоквартирного будинку – залишено без розгляду.
Ухвала суду вмотивована тим, що позивач та його представник двічі підряд, а саме: 04 лютого 2025 року та 03 березня 2025 в судові засідання у цивільній справі № 521/26756/23 не з`явились, причини своєї неявки суду не повідомили.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Доніна Л.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 03.03.2025 та направити справу № 521/26756/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції зробив хибні висновки, щодо неявки сторони позивача. Акцентується увага на тому, що 30.12.2024 ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси, постановленою за відсутності учасників справи, поновлено провадження, яке було зупинено ухвалою від 01.10.2024 за клопотанням сторін, та справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 04.02.2025 о 10:00 год, копію ухвали від 30.12.2024, представник позивача адвокат Доніна Л.А. отримала через зареєстрований Електронний кабінет користувача підсистеми ЄСІТС «Електронний суд». При цьому, 04.02.2025 о 09:50 год. на електронну пошту inbox@ml.od.court.gov.ua, суд отримав клопотання представника позивача адвоката Доніної Л.А. про відкладення 04.02.2025 о 10:00 год. засідання у справі №521/26756/23 в зв`язку із необхідністю отримання та надання до суду копії протоколу загальних зборів співвласників із спірного питання сторін, який до цього часу нотаріально не оформлений з технічних причин (не працювали реєстри МЮУ). Стороною скаржників зауважується, що безумовно суду була відома інформація про наймасштабнішу кібератаку, яка з 29.12.2024 призупинила роботу Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, при цьому слід зазначити, що реєстри МЮУ до цього часу не працюють у відкритому режимі, тому, суд був належно повідомлений про причини неявки представника позивача 04.02.2025 року.
03.03.2025 року представник позивача хворіла, однак не змогла проінформувати суд про причину своєї неявки в зв`язку із відключенням світла та технічними проблемами в системі Електронного суду після чергового обстрілу енергетичної інфраструктури Одеської області, зокрема атак на об`єкти ДТЕК.
Крім того, стороною скаржників наголошується, що стороною позивача було надано у справу достатньо доказів на обґрунтування позову, тому неявка представника не перешкоджала вирішенню спору по суті.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Учасники справи в судове засідання не з`явився, про дату, час та порядок розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за їх відсутності не заявляли.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» (далі – ОСББ «Хвойний»), про усунення перешкод у здійсненні права користування майном багатоквартирного будинку.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 30 січня 2024 року (т. 1 а. с. 58).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 22 травня 2024 року (т. 2 а. с. 67).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03 вересня 2024 року (т. 2 а. с. 99).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2024 року клопотання представників позивача та відповідачки задоволено та зупинено провадження у справі до 30 грудня 2024 року (т. 2 а. с. 152-153), а ухвалою цього ж суду від 30 грудня 2024 року - поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 04 лютого 2025 року (т. 2 а. с. 156).
04 лютого 2025 року у зв`язку з неявкою усіх сторін у справі судове засідання відкладено на 03 березня 2025 року (т. 2 а. с. 171).
03 березня 2025 року представник відповідачки подав до суду клопотання, у якому, серед іншого, просив залишити позов без розгляду у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомлених позивача та його представника.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже за змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Правове значення в такому разі має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17).
Подібні висновки сформульовано у постановах Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18, від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16, від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21, від 25 травня 2026 року у справі № 766/3193/25.
Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання (див. постанову Верховного Суду від 07 липня 2023 року в справі № 522/2301/19, від 25 травня 2026 року у справі № 766/3193/25).
Норми ЦПК України про залишення позову без розгляду сконструйовані таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 17 листопада 2021 року у справі № 640/17803/15-ц, від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21, від 24 березня 2025 року у справі № 706/208/15-ц.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Так, із матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 30 січня 2024 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 22 травня 2024 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03 вересня 2024 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2024 року клопотання представників позивача та відповідачки задоволено та зупинено провадження у справі до 30 грудня 2024 року, а ухвалою цього ж суду від 30 грудня 2024 року - поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 04 лютого 2025 року.
У зв`язку з неявкою 04 лютого 2025 року усіх сторін у справі судове засідання було відкладено на 03 березня 2025 року.
03 березня 2025 року позивач та його представник в судове засідання знову не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, у зв`язку з чим представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду.
Колегією суддів, зауважується, що справа була призначена до судового розгляду на 04 лютого 2025 року і представник позивача була повідомлена через електронний кабінет 07 січня 2025 року о 18:16 годині (т. 2 а. с. 158), а на 03 березня 2025 року -повідомлена 05 лютого 2025 року о 07:30 годині (т. 2 а. с. 172).
Згідно ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Отже, у розглядуваній справі суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, правильно виходив з того, що станом на 03 березня 2025 року мала місце повторна неявка належним чином повідомлених сторони позивача у судове засідання, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду.
Загалом справа перебувала у провадженні суду першої інстанції понад чотирнадцяти місяців.
З урахуванням вищевикладених правових висновків Верховного Суду, у разі повторної неявки позивача у підготовче або судове засідання поважність причин такої неявки не має процесуального значення для вирішення питання щодо залишення позову без розгляду.
Оскільки 03 березня 2025 року позивач або його представник до суду не з`явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги про те, що суд був належно повідомлений про причини неявки представника позивача 04.02.2025 року, а тому не було підстав для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).
Загалом доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах процесуального права, а лише на їх особистому помилковому тлумаченні представником позивача.
При цьому позивачу через його представника судом були створені всі умови для того, щоб бути обізнаним про дату, час і місце розгляду справи, шляхом направлення представнику позивача до електронного кабінету судових повісток, щоб він міг належно використати передбачені статтею 43 ЦПК України процесуальні права, проте останній не скористався цими правами у повному обсязі з власної ініціативи.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції не припустився порушень норм процесуального права, на які в апеляційній скарзі посилався позивач.
За загальним правилом, залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Доніна Людмила Анатоліївна - залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 03 березня 2025 року -.залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький
Оригінал: reyestr.court.gov.ua