Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №501/4842/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №501/4842/25

Суддя: Карташов О. Ю.

Номер провадження: 22-ц/813/3009/26

Справа № 501/4842/25

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалова В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання – Губар Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Акціонерного товариства КБ «Приватбанк», в інтересах якого діє адвокат Гайдамащук Олександр Володимирович

на ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 21 листопада 2025 року

за скаргою Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» (заінтересовані особи: заступники начальника Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівна, ОСОБА_1 ) про визнання незаконною бездіяльності заступника начальника Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І.

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з скаргою на дії ДВС (заінтересовані особи: заступник начальника Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівна, ОСОБА_1 ) про визнання незаконною бездіяльності, згідно якої просить суд визнати незаконною бездіяльність заступника начальника Печерського ВДВС у місті Києві Коваль Любов Іванівни, яка полягає в ігноруванні факту добровільного виконання АТ КБ «Приватбанк» постанови Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі №501/3707/18, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності до вимог ст.601 ЦК України.

Скарга мотивована тим, що 12 вересня 2025 року заступником начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівною відкрито виконавче провадження № 79081177 з примусового виконання виконавчого листа №501/3707/18 виданого 20 серпня 2025 року Чорноморським міським судом Одеської області, про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 10 362,24 грн.

11 вересня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» виконав постанову Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі №501/3707/18, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності до вимог ст. 601 ЦК України на загальну суму 10 362,24 грн згідно постанови Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 року у справі №501/3707/18 та заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02.10.2014 року у справі № 501/5642/13.

15 вересня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» надіслало на адресу Печерського ВДВС у місті Києві заяву про закінчення виконавчого провадження № 79081177 у зв`язку із добровільним фактичним виконанням рішення суду до відкриття виконавчого провадження.

Заявник вказує, що всупереч вимогам пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» заступник начальника Печерського ВДВС у місті Києві Коваль Любов Іванівна, проігнорувала надані Банком платіжні інструкції, зокрема платіжну інструкцію №73110908 про перерахунок грошових коштів у розмірі 7 978,93 грн на банківський рахунок Стягувача НОМЕР_1 , не винесла постанови про закінчення виконавчого провадження № 79081177, вчинила списання коштів з кореспондентського рахунку Банку на виконання постанови Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі №501/3707/18. Така бездіяльність державного виконавця є протиправною та такою, що порушує законні права та інтереси АТ КБ «Приватбанк».

Також, заявник вказує у скарзі, що заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 02.10.2014 у справі № 501/5642/13 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 05.09.2007 року в розмірі 19 907,08 грн та судові витрати у розмірі 229,40 грн.

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 08.02.2019 у справі № 501/3707/18 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № ODILAE00000044 від 05.09.2007 року в розмірі 19 420,85 доларів США та 8 130,54 грн судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі № 501/3707/18 заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08.02.2019 у справі №501/3707/18 - скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов залишено без задоволення. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 10 362,24 грн.

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 по відношенню одне до одного стали одночасно і кредитором, і боржником за судовими рішеннями у справах №501/5642/13, №501/3707/18.

Розмір грошових вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 склав 19 907,08 грн заборгованості за кредитом та 229,40 грн - судового збору.

Розмір грошових вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» склав 10 362,24 грн - судового збору.

Вказані зобов`язання є зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим) та однорідними (вимоги виражені в валюті гривня).

Строк виконання обох грошових зобов`язань є таким, що настав.

Зобов`язання є безспірними, оскільки вони визначені рішеннями суду, які набрали законної сили.

Враховуючи зазначене, АТ КБ «Приватбанк» направив ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на адресу фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

У вказаній заяві, АТ КБ «Приватбанк» повідомило про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог з компенсації витрат по сплаті судового збору у розмірі 10 362,24 грн до АТ КБ «Приватбанк» (код 14360570), що виникли на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі № 501/3707/18 та частково вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на суму 19 907,08 грн - заборгованості за кредитним договором б/н від 05.09.2007 року, що виникли на підставі заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02.10.2014 у справі № 501/5642/13.

З суми у розмірі 10 362,24 грн АТ КБ «Приватбанк» утримано податки - податок з доходів фізичних осіб та військовий збір на суму 2 383,31 грн відповідно до ст. 168 ПК України, який перераховано до бюджету.

З урахуванням утриманих податків 7 978,93 грн зараховано Банком на погашення заборгованості ОСОБА_1 згідно заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02.10.2014 у справі № 501/5642/13.

З моменту підписання та направлення вказаної заяви, відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» (код 14360570) перед ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) з компенсації судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 10 362,24 грн, що випливають з постанови Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі № 501/3707/18, є припиненими.

З моменту підписання та направлення вказаної заяви, відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) зі сплати заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.09.2007 у розмірі 19 907,08 грн перед АТ КБ «Приватбанк» (код 14360570) частково на суму 7 978,93 грн за кредитним договором від 27.08.2008, є припиненими.

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк» вчинило односторонній правочин, згідно якого були припинені зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» зі сплати 10 362,24 грн судового збору ОСОБА_1 .

На підставі викладеного заявник звернувся до суду з відповідною скаргою.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області від 21 листопада 2025 року у скарзі представника АТ КБ «Приватбанк» (заінтересовані особи: заступник начальника Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівна, ОСОБА_1 ) про визнання незаконною бездіяльності заступника начальника Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. – відмовлено.

Ухвала суду вмотивована тим, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена на підставі доказів, які підтверджували факт реального, фактичного виконання судового рішення у повному обсязі. Крім того. виконавець не наділений компетенцією встановлювати факт відсутності/припинення обов`язку боржника за виконавчим документом у спосіб, не передбачений виконавчим документом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство КБ «Приватбанк», в інтересах якого діє адвокат Гайдамащук О.В. подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення винесено з порушенням норм процесуального і матеріального права, просить скасувати ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 21 листопада 2025 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги АТ КБ «Приватбанк», визнати незаконною бездіяльність заступника начальника Печерського ВДВС у місті Києві Коваль Любов Іванівни, яка полягає в ігноруванні факту добровільного виконання АТ КБ «Приватбанк» постанови Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі № 501/3707/18, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності до вимог ст. 601 ЦК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що правочини, які стали підставою для припинення зобов`язань між сторонами у даній справі залишаються правомірними (чинними) і не оскаржувалися, породжують для позивача та відповідача правові наслідки у вигляді наявності зустрічних вимог та їх припинення шляхом зарахування.

Зауважується, що заява від 01.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог не була визнана недійсною, що у відповідності до частини 1 статті 204 ЦК України робить вказаний правочин правомірним, а отже таким, що створює для сторін правові наслідки, що було вірно встановлено судом першої інстанції цій справі.

Крім того, стороною скаржника наголошується, що в межах цієї справи позивач не звертався до суду з позовом про визнання недійсною заяви про зарахування або із заявою про визнання заяви про зарахування недійсною як пов`язаного з предметом спору правочину, як це передбачено частиною третьою статті 237 ГПК України, а отже, оскільки заява про зарахування не оскаржена та не визнана недійсною, відповідач реалізував своє право на зарахування зустрічних однорідних вимог з позивачем, а суди дійшли правильного висновку щодо припинення зобов`язань відповідача за договором на суму 5 429 574 грн 21 коп. на підставі статті 601 ЦК України, у зв`язку з чим правомірно відмовили у задоволенні позову в цій частині.

Щодо компетенції державного виконавця встановлювати факт відсутності/припинення обов`язку боржника за виконавчим документом, скаржником зазначається, що на підтвердження виконання виконавчого документа ними надано платіжні інструкції, зокрема платіжну інструкцію № 73110908 про перерахунок грошових коштів у розмірі 7 978,93 грн на банківський рахунок стягувача ОСОБА_1 НОМЕР_1 (наявна в матеріалах справи), яка була проігнорована державним виконавцем та в подальшому вчинено списання коштів з кореспондентського рахунку АТ КБ «Приватбанк».

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Представник Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ознайомившись з апеляційною скаргою банку подав на неї відзив, в якому зазначив, що обраний скаржником спосіб захисту прав не є ефективним, а тому підлягає відмові у задоволенні скарги. Крім того, зауважується, що боржник не звернувся до суду для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

У відзиві наголошується, що Державний виконавець не наділений компетенцією встановлювати факт відсутності/припинення обов`язку боржника за виконавчим документом у спосіб, не передбачений виконавчим документом. Державні виконавці стягують кошти на підставі виконавчих документів, а не проводять взаємозалік, що є функцією боржників та стягувачів.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

В судовому засіданні, в режимі відеоконференції представник скаржника Акціонерного товариства КБ «Приватбанк», адвокат Гайдамащук О.В. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі.

Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились, про дату, час та порядок розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за їх відсутності не заявляли.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

12 вересня 2025 року заступником начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівною відкрито виконавче провадження № 79081177 з примусового виконання виконавчого листа № 501/3707/18 виданого 20 серпня 2025 року Чорноморським міським судом Одеської області, про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 10 362,24 грн. (а.с.5).

11 вересня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» виконав постанову Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі №501/3707/18, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності до вимог ст. 601 ЦК України на загальну суму 10 362,24 грн (а.с.18, 19, 20), згідно постанови Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі №501/3707/18 та заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02.10.2014 у справі № 501/5642/13 (а.с.9, 10-11, 12-13).

15 вересня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» надіслало на адресу Печерського ВДВС у місті Києві заяву про закінчення виконавчого провадження № 79081177 у зв`язку із добровільним фактичним виконанням рішення суду до відкриття виконавчого провадження (а.с.6-7).

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 02.10.2014 у справі №501/5642/13 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 05.09.2007 року в розмірі 19 907,08 грн та судові витрати у розмірі 229,40 грн (а.с.9).

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 08.02.2019 у справі №501/3707/18 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № ODILAE00000044 від 05.09.2007 року в розмірі 19 420,85 доларів США та 8 130,54 грн судових витрат (а.с.10-11).

Постановою Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі № 501/3707/18 заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08.02.2019 у справі №501/3707/18 - скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов залишено без задоволення. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 10 362,24 грн (а.с.12-17).

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 по відношенню одне до одного стали одночасно і кредитором, і боржником за судовими рішеннями у справах №501/5642/13, №501/3707/18.

Розмір грошових вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 склав 19 907,08 грн заборгованості за кредитом та 229,40 грн - судового збору.

Розмір грошових вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» склав 10 362,24 грн - судового збору.

Вказані зобов`язання є зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим) та однорідними (вимоги виражені в валюті гривня).

Строк виконання обох грошових зобов`язань є таким, що настав.

Зобов`язання є безспірними, оскільки вони визначені рішеннями суду, які набрали законної сили.

АТ КБ «Приватбанк» направив ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на адресу фактичного проживання: АДРЕСА_1 (а.с.8).

У вказаній заяві, АТ КБ «Приватбанк» повідомило про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог з компенсації витрат по сплаті судового збору у розмірі 10 362,24 грн до АТ КБ «Приватбанк» (код 14360570), що виникли на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі № 501/3707/18 та частково вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на суму 19 907,08 грн - заборгованості за кредитним договором б/н від 05.09.2007 року, що виникли на підставі заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02.10.2014 у справі № 501/5642/13.

З суми у розмірі 10 362,24 грн АТ КБ «Приватбанк» утримано податки - податок з доходів фізичних осіб та військовий збір на суму 2 383,31 грн відповідно до ст. 168 ПК України, який перераховано до бюджету.

З урахуванням утриманих податків 7 978,93 грн зараховано Банком на погашення заборгованості ОСОБА_1 згідно заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02.10.2014 у справі № 501/5642/13.

З моменту підписання та направлення вказаної заяви, відповідно до ст.601 ЦК України зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» (код 14360570) перед ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) з компенсації судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 10 362,24 грн, що випливають з постанови Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі № 501/3707/18, є припиненими.

З моменту підписання та направлення вказаної заяви, відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) зі сплати заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.09.2007 у розмірі 19 907,08 грн перед АТ КБ «Приватбанк» (код 14360570) частково на суму 7 978,93 грн за кредитним договором від 27.08.2008, є припиненими.

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк» вчинило односторонній правочин, згідно якого були припинені зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» зі сплати 10 362,24 грн судового збору ОСОБА_1 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Згідно із частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Розглядаючи скаргу, суд повинен перш за все встановити, чи відповідають вимогам законодавства прийняті виконавцем під час здійснення вказаного провадження рішення та виконавчі дії.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Разом з тим, однією з обов`язкових умов для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, тобто відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 914/2326/18, від 14 липня 2020 року у справі № 910/10471/19, від 22 січня 2021 року у справі № 910/11116/19.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 по відношенню одне до одного стали одночасно і кредитором, і боржником за судовими рішеннями у справах №501/5642/13, №501/3707/18.

Розмір грошових вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 склав 19 907,08 грн заборгованості за кредитом та 229,40 грн - судового збору.

Розмір грошових вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» склав 10 362,24 грн - судового збору.

Вказані зобов`язання є зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим) та однорідними (вимоги виражені в валюті гривня).

Строк виконання обох грошових зобов`язань є таким, що настав, і зобов`язання є безспірними, оскільки вони визначені рішеннями суду, які набрали законної сили.

АТ КБ «Приватбанк» направив ОСОБА_1 заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на адресу фактичного проживання: АДРЕСА_1 , та у вказаній заяві повідомив про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог з компенсації витрат по сплаті судового збору у розмірі 10 362,24 грн. до АТ КБ «Приватбанк» (код 14360570), що виникли на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі № 501/3707/18 та частково вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на суму 19 907,08 грн - заборгованості за кредитним договором б/н від 05.09.2007 року, що виникли на підставі заочного рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02.10.2014 у справі № 501/5642/13.

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк» вчинило односторонній правочин, згідно якого були припинені зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» зі сплати 10 362,24 грн судового збору ОСОБА_1 .

16.10.2025 року заступником начальника Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним те, що суд першої інстанції вірно відхилив доводи скаржника про неправомірність дій заступника начальника Печерського відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І., щодо винесеної постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена на підставі доказів, які підтверджували факт реального, фактичного виконання судового рішення у повному обсязі.

Щодо компетенції державного виконавця, колегія суддів вважає за потрібним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень покладається на органи державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені державних та «уповноважений» державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом з тим, державний виконавець не наділений компетенцією встановлювати факт відсутності або припинення обов`язку боржника за виконавчим документом у спосіб, не передбачений виконавчим документом.

Державний виконавець не займається зарахуванням однорідних вимог, оскільки це є одним із способів припинення зобов`язань між сторонами, який здійснюється за угодою сторін на підставі ст. 601 ЦК України. Державні виконавці стягують кошти на підставі виконавчих документів, а не проводять взаємозалік, що є функцією боржників та стягувачів.

Колегія суддів зауважує, що наявність відповідного боргу чи його відсутність є предметом доказування у спорі про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, при розгляді якого згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою.

Отже, заявник не позбавлений права звернутися за захистом свого порушеного права в інший спосіб, передбачений законом.

Доводи апеляційної скарги є аналогічними тим доводам, які були підставами подання скарги у цій справі, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, мають формальний характер і не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Посилання скаржниці в апеляційній скарзі на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів відхиляє, як нерелевантні.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали Чорноморського міського суду Одеської області від 21 листопада 2025 року - без змін, а апеляційної скарги Акціонерного товариства КБ «Приватбанк», в інтересах якого діє адвокат Гайдамащук Олександр Володимирович - без задоволення.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства КБ «Приватбанк», в інтересах якого діє адвокат Гайдамащук Олександр Володимирович - залишити без задоволення.

Ухвалу Чорноморського міського суду Одеської області від 21 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua