Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №496/6962/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/638/26

Справа № 496/6962/23

Головуючий у першій інстанції Портна О. П.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»

відповідач – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 09 липня 2024 року

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року АТ КБ «ПриватБанк», в особі представника, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 20.11.2013 року у розмірі 37564,35 гривні та суми судового збору у розмірі 2684,00 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н від 20.11.2013 року. Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг. Відповідно до виявленого бажання, відповідачці було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідачка отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 33000,00 гривень. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Договору, на підставі яких відповідачка при укладанні Договору дала свою згоду, щодо прийняття будь – якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п. 2.1.1.12.3. Таким чином, відповідачка зобов`язалася здійснювати погашення кредиту та відсотків внесенням грошових коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу. Мінімальний обов`язковий платіж розраховується в відсотковому співвідношенні від загальної заборгованості Клієнта. Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка зобов`язання за вказаним договором не виконала. Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими. Згідно п. 2.1.1.12.7.2. Договору, в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6. Договору. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.1. Договору клієнт сплачує банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 27.08.2023 року має заборгованість у розмірі 37564,35 гривні, яка складається з наступного: 31146,52 гривень – заборгованість за кредитом; 6417,83 гривень – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 гривень – заборгованість за комісією; 0,00 гривень – пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором. На даний час відповідачка продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, у зв`язку з чим у позивача виникло право звернутися до суду за захистом порушених прав та інтересів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 09 липня 2024 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 20 листопада 2013 року у розмірі 31146,52 гривень та судовий збір у розмірі 2225,44 гривень, а всього 33371,96 гривня. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Заочне рішення вмотивовано тим, що вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору, а тому підлягають задоволенню в цій частині. Разом з тим, суд прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог банку щодо стягнення з відповідача заборгованість за відсотками, оскільки не підтверджено належним чином існування за вказаним кредитним договором визначеного позивачем розміру відсотків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» в інтересах яких діє Шевченко А.О. подали апеляційну скаргу, в якій не погоджуються з рішенням в частині незадоволених позовних вимог, просять оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 6417 грн 83 коп. — скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд дійшов хибного висновку щодо того, що нарахування відсотків договором, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 не передбачено, а тому вони не підлягають стягненню. Зауважується, що заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 08.12.2021 року яку було підписано Відповідачем із використанням кваліфікованого електронного підпису (копія з Файлом перевірки КЕП додається), яка і містить саме умови кредитування, де чітко зазначена вся інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У судове засідання, сторони не з`явилися, про розгляд справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомляли, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не направляли.

Представник скаржника АТ КБ «ПриватБанк» повідомлявся шляхом надсилання судової повістки до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлялась шляхом надсилання судової повістки засобами поштового зв`язку «Укрпошта», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № R068093387825.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

08.12.2021 року відповідачка повторно звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг б/н від 08.12.2021 року. (а.с. 17-28).

Підписанням анкети-заяви відповідачка, відповідно до ст. 634 ЦК України приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

В Заяві про приєднання до Умов та Правил банківських послуг від 08.12.2021 року викладені умови на кредитні продукти: Картка Універсальна, Картка Універсальна Gold (а.с. 17-28) та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» зі змінами з 01.01.2013 року (всі картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» переведені на тарифний план «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»); «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; «Універсальна Contract» зі змінами з 01.09.2014 року, а саме проводиться зміна тарифного плану «Універсальна Contract» на «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» або «Універсальна Gold»; «Універсальна Gold», зі змінами з 01.09.2014 року (змінено відсоткову ставку по кредитним карткам «Універсальна» та «Універсальна Gold» для витрат здійснених після 01.09.2014 року) та змінами від 01.04.2015 року (змінено тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна Gold»: розмір відсоткової ставки, пені тощо) (а.с. 30) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 31-65).

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 20.11.2013 року, укладеного між банком та клієнтом, вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідачки станом на 29.02.2016 року становить 2650,21 гривень, що складається з заборгованості за кредитом – 2558,82 гривень та заборгованості за несплаченими відсотками на поточну заборгованість – 91,39 гривня. (а.с. 5-6)

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 20.11.2013 року, укладеного між банком та клієнтом, вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідачки станом на 30.06.2019 року становить 3021,18 гривня, що складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту – 2913,80 гривень та заборгованості за нарахованими відсотками – 107,38 гривень. (а.с. 7-9)

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 20.11.2013 року, укладеного між банком та клієнтом, вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідачки станом на 27.08.2023 року становить 37564,35 гривні, що складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту – 31146,52 гривень та заборгованості за простроченими відсотками – 6417,83 гривень. (а.с. 10-14)

Між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: 20.11.2013 року – НОМЕР_3 (картка «Універсальна»), термін дії: 07/17; 29.05.2017 року – НОМЕР_4 (картка «Універсальна»), термін дії: 05/21; 29.05.2017 року – НОМЕР_4 (картка «Універсальна»), термін дії: 05/21; 22.07.2019 року – 5168742235803784 (картка Універсальна GOLD»), термін дії: 04/23. (а.с. 16)

У довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , зазначено, що за кредитною карткою – НОМЕР_3 були змінені кредитні ліміти, а саме: 20.11.2013 року – старт карткового рахунку; 20.11.2013 року – 4200,00 гривень (встановлення кредитного ліміту); 20.11.2013 року – 300,00 гривень (зменшення кредитного ліміту); 28.12.2015 року – 3240,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 05.07.2017 року – 6000,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 13.10.2017 року – 8000,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 14.02.2020 року – 13000,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 28.07.2020 року – 18000,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 28.10.2020 року – 23000,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 29.04.2021 року – 33000,00 гривень (збільшення кредитного ліміту); 14.11.2022 року – 32228,60 гривень (зменшення кредитного ліміту); 28.11.2022 року – 32228,60 гривень (зменшення кредитного ліміту); 09.12.2022 року – 32228,60 гривень (зменшення кредитного ліміту); 20.12.2022 року – 32228,60 гривень (зменшення кредитного ліміту); 26.12.2022 року – 0,00 гривень (зменшення кредитного ліміту). (а.с. 15)

На підтвердження того, що відповідачка користувалася вищевказаними картками та відповідно грошовими коштами, позивач надав виписку за договором № б/н за період з 20.11.2013 року по 31.08.2023 року. (а.с. 76-95).

Рух справи:

07.08.2024 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 09 липня 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 07.08.2024 року, по даній справі визначено склад суду, а саме: головуючий суддя: ОСОБА_2 , судді учасники колегії: Назарова М.В., Коновалова В.А.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.08.2024 року за апеляційною скаргою банку відкрито апеляційне провадження та надано строк для подання відзиву.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 2518/0/15-24 від 20.08.2024 року суддю Стахову Н.В. звільнено, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 року, головуючим суддею по справі визначено Карташова О.Ю.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.09.2024 року підготовка справи до апеляційного розгляду закінчена, справу призначено до розгляду.

Відповідно до розпорядження № 4287 від 16.07.2025 року, у зв`язку із перебуванням судді — учасника колегії у відпустці Назарової М.В., з метою недопущення порушення строків здійснено її заміну.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2025 року, до складу учасників колегії по справі визначено суддю Кострицького В.В.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Законність рішення суду в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, колегією суддів не перевіряється, оскільки не є предметом апеляційного оскарження.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у стягнені з відповідача заборгованості за процентами, а тому апеляційний суд переглядає судове рішення саме в цій частині.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження позовних вимог банком надано: Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил банківських послуг від 08.12.2021 року ; витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна»: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» зі змінами з 01.01.2013 року (всі картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» переведені на тарифний план «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»); «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; «Універсальна Contract» зі змінами з 01.09.2014 року, а саме проводиться зміна тарифного плану «Універсальна Contract» на «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» або «Універсальна Gold»; «Універсальна Gold», зі змінами з 01.09.2014 року (змінено відсоткову ставку по кредитним карткам «Універсальна» та «Універсальна Gold» для витрат здійснених після 01.09.2014 року) та змінами від 01.04.2015 року (змінено тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна Gold»: розмір відсоткової ставки, пені тощо) (а.с. 30) та витяг з Умов та правил надання банківських послуг; розрахунки заборгованості станом на 29.02.2016 року становить 2650,21 гривень, що складається з заборгованості за кредитом – 2558,82 гривень та заборгованості за несплаченими відсотками на поточну заборгованість – 91,39 гривня, станом на 30.06.2019 року становить 3021,18 гривня, що складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту – 2913,80 гривень та заборгованості за нарахованими відсотками – 107,38 гривень, станом на 27.08.2023 року становить 37564,35 гривні, що складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту – 31146,52 гривень та заборгованості за простроченими відсотками – 6417,83 гривень.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення із відповідача заборгованості за нарахованими відсотками банк зазначає, що відповідач при укладенні договору був належним чином повідомлений про умови кредитування у тому числі щодо сплати процентів, оскільки умови та правила банківських послуг від 08.12.2021 року підписані електронним підписом відповідача.

Так, умови договорів приєднання розробляються банком, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам банківських послуг та доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці тарифи, умови і правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з якими був ознайомлений позичальник.

Проте, матеріали справи не містять підтверджень, з якими саме умовами та правилами надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» ознайомився та погодився відповідач, підписуючи анкету-заяву про приєднання, а також, що вказані документи містили умови щодо нарахування відсотків за користування кредитом, які застосовані банком у долученому розрахунку заборгованості.

Підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.

Відсутність у матеріалах справи підписаних відповідачем пам`ятки клієнта, умов та правил надання банківських послуг, унеможливлює встановлення усіх умов кредитного договору.

Таким чином, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи, наданий банком Витяг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

Посилання скаржника на електронний підпис (КЕП) відповідача в заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не може свідчити саме про погодження процентної ставки, оскільки зазначена довідка містить загальні посилання на «фінансові умови» використання картки «Універсальна» та «Універсальна Gold», оскільки в Анкеті заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг ПриватБанк підписаної відповідачем не зазначено яку саме картку відповідачка погоджувалась відкрити.

Також, колегія суддів зауважує, що заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг підписана електронним підписом 08.12.2021 року, тобто набагато пізніше після підписання Анкети-заяви, а також докази створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, скаржником було долучено до апеляційної скарги, а не під час розгляду у суді першої інстанції.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентів, штрафів, комісії.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів».

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Таким чином, позовні вимоги банку в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками є недоведеними фактом досягнення сторонами домовленості про їх розмір.

Отже, колегія суддів погоджується зі висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог банку про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відмова у стягненні процентів є законною, оскільки банк не довів правову підставу для їх стягнення.

Суд першої інстанції правомірно дослідив ті докази, які були фактично подані та містилися в матеріалах справи згідно з описом, та прийшов обґрунтованого висновку про відмову у стягненні заборгованості за процентами.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду в оскарженій частині, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції в оскарженій частині .

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в оскарженій частині в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду в оскарженій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишити без задоволення, а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 09 липня 2024 року в оскаржуваній частині - без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 09 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький