Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №523/6347/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6363/26

Справа № 523/6347/24

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Громіка Р.Д., Кострицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Юцикова Д.Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 13 березня 2026 року,

за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, ОСОБА_3 , про контакт та участь у виховані онуки,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, ОСОБА_3 , про контакт та участь у виховані онуки, в обґрунтування якого зазначила, що є бабою для малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по лінії батька.Наразі малолітня ОСОБА_4 проживає разом з відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач чинить перешкоди у побаченнях онуки з бабою та участі баби у особистому вихованні онуки. Остання очна зустріч позивача з онукою ОСОБА_5 відбулася 23.03.2018 року у присутності батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_2 у торговому центрі «Гулівер» в місті Києві.З того часу особистого контакту позивача з онукою не було та такий контакт втрачається з кожним днем.Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21.07.2021 року по справі №752/7784/19, зміненим постановою Одеського апеляційного суду від 26.06.2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, визначено спосіб її участі у особистому вихованні онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановлено порядок виконання рішення суду. 07.02.2024 року Суворовським відділком державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеський області відкрито ВП НОМЕР_5, однак боржник ОСОБА_2 рішення суду не виконує. Позивач бажає брати участь у вихованні дитини, спілкуванні з нею, отримання інформації про важливі факти із її життя, а тому вважає за необхідне подати новий позов, який почне діяти після закінчення дії постанови Одеського апеляційного суду по справі №752/7784/19. На будь-які прохання позивача надати можливість побачитись з онукою чи надати можливість прийняти участь у її вихованні, відповідач взагалі нічого не відповідає (фактична мовчазна відмова). Фактично відповідачем не визнаються та порушуються особисті немайнові права сімейного характеру позивача, зокрема право на повагу до свого приватного і сімейного життя, право на сім`ю та право на особисте виховання онуки.

ОСОБА_1 просила суд:

1) визначити ОСОБА_1 наступний спосіб участі у особистому вихованні онуки ОСОБА_4 :

- контакт особистий та надання інформації про важливі факти із життя дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- особисті зустрічі (побачення) кожної другої та четвертої неділі місяця, з 12 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, за місцем реєстрації дитини за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері ОСОБА_2 та/або інших членів сім`ї дитини, починаючи з десятирічного віку дитини;

- спілкування по телефону в режимі відеозв`язку між ОСОБА_1 та онукою ОСОБА_4 ;

- надання відомостей інформації про успіхи у навчанні дитини кожного другого та сьомого місяця року, шляхом надсилання листа на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 до повноліття дитини 13.02.2033 року.

2) визначити наступний порядок виконання рішення суду:

- зобов`язати ОСОБА_2 забезпечувати побачення ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_4 кожної другої та четвертої неділі місяця, з 12 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері - ОСОБА_2 та/або інших членів сім`ї дитини, починаючи з десятирічного віку дитини;

- зобов`язати ОСОБА_2 кожної першої та третьої неділі місяця об 14.00 забезпечувати спілкування зі своєї сторони, для ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , засобом телефонного зв`язку по відеов`язку шляхом приймання дзвінків на свій телефонний номер НОМЕР_1 , з телефонного номера ОСОБА_1 , а саме: НОМЕР_2 , для спілкування між онукою та бабусею, в дусі поваги до прав та свобод інших людей і любові до своєї сім`ї та родини, до повноліття дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про важливі факти із життя дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (надання відомостей інформації про успіхи у навчанні дитини) кожного другого та сьомого місяця року, шляхом надсилання листа на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 , до повноліття дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, ОСОБА_3 , про контакт та участь у вихованні онуки залишив без задоволення.

Одеський апеляційний суд постановою від 29 липня 2025 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2024 року змінив, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 листопада 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 липня 2025 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Пересипський районний суд м. Одеси рішенням від 13 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, ОСОБА_3 , про контакт та участь у вихованні онуки задовольнив. Визначив ОСОБА_1 способи участі у особистому вихованні онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особистому контакті та надання інформації про важливі факти із життя дитини шляхом: особистих зустрічей (побачень) кожної другої та четвертої неділі місяця з 12 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за місцем реєстрації дитини без присутності матері та/або інших членів сім`ї дитини; спілкування по телефону в режимі відеозв`язку між ОСОБА_1 та онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; надання відомостей, інформації про успіхи у навчанні дитини кожного другого та сьомого місяця року шляхом надсилання листа на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_3 до повноліття дитини. Визначив порядок виконання рішення суду: зобов`язав ОСОБА_2 забезпечувати побачення ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної другої та четвертої неділі місяця з 12 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері та/або інших членів сім`ї дитини; зобов`язав ОСОБА_2 кожної першої та третьої неділі місяця о 14.00 забезпечувати спілкування для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засобом телефонного та відеозв`язку шляхом приймання дзвінків на свій телефонний номер НОМЕР_1 , з телефонного номера ОСОБА_1 НОМЕР_2 для спілкування між онукою та бабусею в дусі поваги до прав та свобод інших людей і любові до своєї сім`ї та родини до повноліття дитини; зобов`язав ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про важливі факти із життя дитини кожного другого та сьомого місяця року шляхом надсилання листа на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 до повноліття дитини. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 . За відомостями Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 станом на 29.01.2025 року виїхала за кордон України 21.07.2023 року. Суворовський районний суд м. Одеси 21.07.2021 року ухвалив рішення по справі №752/7784/19, яке змінене постановою Одеського апеляційного суду від 26.06.2023 року, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація, про участь у вихованні онуки задовольнив частково, визначив бабусі спосіб її участі у особистому вихованні онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак відповідач не виконувала вказане рішення, внаслідок чого до неї були застосовані міри відповідальності у виді штрафу. Виходячи з норм, які регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, права та інтереси позивача підлягають захисту, адже заявлені способи спілкування з онукою забезпечать виховання дитини в дусі любові до своєї сім`ї та родини. При цьому, суд врахував, що про наявність перешкод у забезпеченні такого способу спілкування онуки з бабусею повідомлено не було.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 13 березня 2026 року по справі №523/6347/24 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушенням судом статті 171 СК України та статті 12 Конвенції про права дитини та неврахуванням правових висновків, які викладено у постанові Верховного Суду від 14 березня 2025 року у справі №527/955/24, провадження №61-16860св24 про обов`язковість з`ясування думки дитини у спосіб, що відповідає її віку та не шкодить її психічному стану, тобто норм матеріального та процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд виходив лише із декларованого права баби ОСОБА_1 на участь у вихованні онуки ОСОБА_4 , але не з`ясував позицію дитини щодо наявності або відсутності у неї бажання спілкуватися та контактувати з бабою, не заслухав її думку в судовому засіданні, у зв`язку з чим визначив порядок спілкування баби з онукою без належного встановлення волевиявлення дитини, що не відповідає принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, є втручанням в особисте життя дитини та способом її примусу. Малолітня ОСОБА_4 двічі висловлювала свою думку в судових засіданнях у справах №752/8869/19 та №752/21544/18, ініційованих батьком дитини, в ході яких категорично заперечувала проти будь-яких контактів з батьком та родичами по лінії батька, у тому числі з бабою ОСОБА_1 . Така позиція малолітньої ОСОБА_4 є сталою, послідовною, однозначною і такою, що лише закріплюється з роками. Згідно з консультативним висновком №04/25-к за результатами психологічного обстеження дитини від 05.04.2025 року, малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням її вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища, спроможна висловлювати свою думку вільно та усвідомлено, надавати оцінку ставленню кожного з батьків до неї та виявляти прихильність до когось з батьків. Востаннє малолітня ОСОБА_4 бачила бабу 9 років назад, не пам`ятає її та сприймає її як близьку особу. Скаржник наголошує, що суд, не з`ясувавши думку дитини всупереч вимогам законодавства та усталеній практиці Верховного Суду, фактично застосував заходи примусу, зобов`язавши малолітню дитину до зустрічей із бабою, яку вона не сприймає як члена сім`ї та з якою категорично проти примусово зустрічатись. За таких умов саме лише формальне декларування права баби на спілкування з онукою є недостатнім для втручання в особисте життя дитини у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не відповідає принципу забезпечення найкращих інтересів дитини.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.05.2026 року поновлено ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_7 , строк на оскарження рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 13 березня 2026 року, відкрито апеляційне провадження за її апеляційною скаргою, ОСОБА_1 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України, Пересипській районній адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, ОСОБА_3 роз`яснювалось право на подання письмових пояснень на апеляційну скаргу у відповідності до ст. 360 ЦПК України.

Скаржник ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження від 01.05.2026 року отримала 10.05.2026 року о 1:20:22 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу з додатками та копію ухвали про відкриття провадження від 01.05.2026 року отримала 18.04.2026 року о 12:24:37 та 10.05.2026 року о 1:14:36 відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Третя особа - Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування апеляційну скаргу з додатками та копію ухвали про відкриття провадження від 01.05.2026 року отримала 18.04.2026 року о 12:22:21 та 10.05.2026 року о 1:14:36 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Третя особа - ОСОБА_3 апеляційну скаргу з додатками та копію ухвали про відкриття провадження від 01.05.2026 року отримав 18.04.2026 року о 12:20:16 та 10.05.2026 року о 1:20:22 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Учасники процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Скаржником ОСОБА_2 в судовому засіданні 30.07.2026 року заявлено клопотання про обов`язкову явку позивача ОСОБА_1 ; про приєднання та безпосереднє дослідження консультативного висновку психолога від 05 квітня 2025 року; про призначення судової психологічної експертизи; з`ясування думки дитини.

Представник скаржника ОСОБА_8 підтримала заявлені клопотання.

ОСОБА_3 заперечував проти задоволення вказаних клопотань.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 30.07.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, щодо участі позивачки явка обов`язкова суд ухвалив відмовити, оскільки відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України участь в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою. Щодо другого клопотання вислухання думки дитини, суд ухвалив задовольнити - вислухати в судовому засідання думку дитини, зазначивши що опитування дитини буде проводитися за участі представника органу опіки та піклування та буде педагог або психолог, скаржник повинен забезпечити явку дитини в режимі відеоконференції, дитина при собі повинна мати документи, які підтверджують її особу. Що стосується інших клопотань про приєднання та безпосереднє дослідження консультативного висновку психолога та про призначення судової психологічної експертизи, суд зазначив, що їх не розглядає, оскільки вказаний висновок в матеріалах справи відсутній, клопотання про призначення експертизи у письмовому вигляді до суду не заявлялися.

05.08.2026 року ОСОБА_2 подала до суду клопотання про з`ясування думки дитини у спосіб, що відповідає її найкращим інтересам та забезпечує відсутність будь-якого психологічного тиску та клопотання про визнання обов`язковою особистої явки позивачки та її виклик для надання особистих пояснень.

05.08.2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду із запереченням щодо клопотання про з`ясування думки дитини у спосіб, що відповідає її найкращим інтересам та забезпечує відсутність будь-якого психологічного тиску.

06.08.2026 року ОСОБА_2 подала до суду клопотання про призначення у справі № 523/6347/24 судово-психологічної експертизи та клопотання про долучення доказів, а саме про прийняття, приєднання до матеріалів справи та безпосереднє дослідження письмового доказу - консультативного висновку № 04/25-к від 05 квітня 2025 року за результатами психологічного обстеження дитини.

Крім того, 06.08.2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про витребування доказів щодо стану здоров`я позивачки та її потреби у постійному сторонньому догляді.

ОСОБА_3 07.08.2026 року звернувся до суду із заявою про винесення окремої ухвали суду щодо ОСОБА_2

ОСОБА_1 07.08.2026 року подала до суду заперечення щодо клопотання про призначення судово-психологічної експертизи в цивільній справі № 523/6347/24 та заперечення на клопотання відповідачки ОСОБА_2 про прийняття, приєднання до матеріалів справи та дослідження письмового доказу (консультативного висновку № 04/25-к).

ОСОБА_3 10.08.2026 року подав до суду заперечення щодо клопотань ОСОБА_2 про витребування доказів; про долучення доказів; про призначення судово-психологічної експертизи в цивільній справі № 523/6347/24.

11.08.2026 року до апеляційного суду від ОСОБА_3 надійшли заперечення на дії головуючого судді, щодо внесення завідомо неправдивих відомостей в офіційному документі; вчинення процесуальних дій без обговорення між сторонами одноособово суддею; посилання на протокольну ухвалу якої не існує; винення дій по виклику психолога без обговорення; вчинення дій про обов`язковою явку в судове засідання представника Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування без обговорення і про їх прийняття чи відхилення суд, має постановити окрему ухвалу.

ОСОБА_2 11.08.2026 року звернулася до суду із додатковими письмовими поясненнями щодо заперечень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на клопотання ОСОБА_2 , а також заяви ОСОБА_3 про постановлення окремої ухвали щодо ОСОБА_2 .

11.08.2026 року ОСОБА_3 за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» звернувся з заявою про відвід судді Коновалової В.А.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 12.08.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Одеського апеляційного суду Коновалової В.А. поданої у цивільній справі № 523/6347/24 відмовив.

12.08.2026 року від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення щодо заяви ОСОБА_3 про відвід судді та заперечень на дії головуючого.

12.08.2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду із додатковими поясненнями, просив суд дослідити відповідь Одеського науково дослідного інститута судових експертиз Міністерства юстиції України (ОНДІСЕ) № 1510/837-36-26/10-26 від 12.08.2026 року під час вирішення клопотання про призначення судової психологічної експертизи. Долучити до справи відповідь Одеського науково дослідного інститута судових експертиз Міністерства юстиції України (ОНДІСЕ) № 1510/837-36-26/10-26 від 12.08.2026 року.

13.08.2026 року ОСОБА_3 подав до суду клопотання, просив для забезпечення належного, об`єктивного та законного з`ясування думки малолітньої дитини опитування проводити безпосередньо в залі судового засідання для належної ідентифікації ОСОБА_4 . Залучити до участі у справі № 523/6347/24 кваліфікованого перекладача з російської мови на українську мову (та навпаки) для забезпечення належного, об`єктивного та законного з`ясування думки малолітньої дитини під час її опитування в судовому засіданні. Проведення процесуальної дії щодо з`ясування думки дитини здійснювати виключно за участі призначеного судом перекладача з відповідним попередженням його про кримінальну відповідальність.

13.08.2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду із запереченнями на додаткові пояснення ОСОБА_3 від 12.08.2026 року щодо клопотання про призначення судово-психологічної експертизи.

В судовому засіданні 13.08.2026 року Одеський апеляційний суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, в частині визнання обов`язкової явки позивача - залишено без розгляду, в частині виклику позивача для надання особистих пояснень та вирішення питання про участь позивача в режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.08.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, заперечення ОСОБА_3 на дії головуючого відхилено.

Апеляційним судом 13.08.2026 року клопотання ОСОБА_2 від 05.08.2026 року задоволено частково. Вирішено судове засідання щодо з`ясування думки малолітньої дитини ОСОБА_4 проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, через систему ВКЗ; на час опитування дитини сторонам по справі відключити відеокамеру системи ВКЗ; залучено до участі у справі для з`ясування думки малолітньої дитини психолога, який працює у Центрі соціальних служб Одеської міської ради. В частині пунктів 10, 11, 12 клопотання поданого ОСОБА_2 05.08.2026 року відмовлено. В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про безпосередню участь дитини ОСОБА_4 в залі судового засідання відмовлено.

В судовому засіданні 13.08.2026 року ОСОБА_3 заявлено відвід суддів Одеського апеляційного суду Коновалової В.А., Громіка Р.Д., Кострицького В.В. у цивільній справі № 523/6347/24.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.08.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Коновалової В.А., Громіка Р.Д., Кострицького В.В., поданої у цивільній справі № 523/6347/24 відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.08.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, а саме щодо витребування у ІНФОРМАЦІЯ_5 належним чином засвідчену копію медичного висновку або інших документів (чи засвідчені витяги з них), які були подані або використані під час перевірки підстав для надання ОСОБА_3 відстрочки від призову за підставою здійснення постійного догляду за ОСОБА_1 , у частині, що підтверджує або спростовує наявність потреби останньої у постійному догляді, оскільки вказані докази не стосуються предмету спору.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 13.08.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні клопотання про прийняття, приєднання до матеріалів справи та безпосереднє дослідження письмового доказу - консультативного висновку № 04/25-к від 05 квітня 2025 року за результатами психологічного обстеження дитини, з огляду на те, що з матеріалів справи вбачається, що вказаний доказ стороною відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції не подавався.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 13.08.2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судово-психологічної експертизи відмовив.

Одеський апеляційний суд 13.08.2026 року в судовому засіданні закінчив з`ясування обставин та перейшов до судових дебатів, з урахуванням заяв сторони відповідача про надання часу для підготовки до судових дебатів в судовому засіданні оголошено перерву до 14.08.2026 року.

14 серпня 2026 року ОСОБА_2 за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» звернулася з заявою про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі судді-доповідача Коновалової В.А., суддів Громіка Р.Д. та Кострицького В.В.

Крім того, 14 серпня 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням, просила суд повернутися зі стадії судових дебатів до з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами відповідно до статті 243 ЦПК України. Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_5 офіційну інформацію про те, чи наявний у цього органу та/або чи перевірявся ним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 документ чи відомості, видані або сформовані закладом охорони здоров`я, лікарсько-консультативною комісією, медико-соціальною експертною комісією, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи або іншим уповноваженим суб`єктом, відповідно до яких ОСОБА_1 потребує постійного догляду.

14 серпня 2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду із запереченням на заяву відповідачки ОСОБА_2 про відвід колегії суддів від 14.08.2026 року.

Від ОСОБА_1 14.08.2026 року до суду надійшли письмові судові дебати, позивач просила суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 13 березня 2026 року у справі № 523/6347/24 - залишити без змін.

14.08.2026 року в судовому засіданні колегія суддів повернулася до стадії з`ясування обставин по справі, у зв`язку із надходженням клопотання про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі судді-доповідача Коновалової В.А. , суддів Громіка Р.Д. та Кострицького В.В.

В судовому засіданні 14.08.2026 року ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.08.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі судді-доповідачаКоновалової В.А., суддів Громіка Р.Д. та Кострицького В.В., поданої у цивільній справі № 523/6347/24 відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.08.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання про витребування інформації у ІНФОРМАЦІЯ_5 та у ОСОБА_1 , оскільки повноваження суду апеляційної інстанції визначені частиною 1 статтею 367 ЦПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 3 статті 367 ЦПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідачем в клопотанні не зазначається та не обґрунтовано підстави неможливості їх подання до суду першої інстанції, зокрема після скасування Верховним судом рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 29 липня 2025 рокута передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник ОСОБА_2 та її представники ОСОБА_8 , ОСОБА_10 в судовому засіданні в режимі відеоконференції просили суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні в режимі відеоконференції просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник Органу опіки та піклування в судовому засіданні зазначив, що бабуся має право зустрічатися з дитиною, при цих зустрічах повинна бути врахована думка дитини, оскільки вона вже досягла віку, коли може її висловлювати.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 . За відомостями Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 станом на 29.01.2025 року виїхала за кордон України 21.07.2023 року. Суворовський районний суд м. Одеси 21.07.2021 року ухвалив рішення по справі №752/7784/19, яке змінене постановою Одеського апеляційного суду від 26.06.2023 року, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація, про участь у вихованні онуки задовольнив частково, визначив бабусі спосіб її участі у особистому вихованні онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак відповідач не виконувала вказане рішення, внаслідок чого до неї були застосовані міри відповідальності у виді штрафу. Виходячи з норм, які регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, права та інтереси позивача підлягають захисту, адже заявлені способи спілкування з онукою забезпечать виховання дитини в дусі любові до своєї сім`ї та родини. При цьому, суд врахував, що про наявність перешкод у забезпеченні такого способу спілкування онуки з бабусею повідомлено не було.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Положеннями статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України).

Главою 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Тлумачення статті 257 СК свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (див. постанову Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22).

Частиною першою статті 263 СК України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права та є окремим способом захисту порушеного права діда й баби на спілкування з онуками (див. пункт 68 постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі №742/1716/23).

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

У справах зі спорів щодо участі баби у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує.

Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).

Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв`язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.

Подібні правові висновки щодо врахування найкращих інтересів дитини висловлені у рішенні ЄСПЛ від 23 липня 2019 року у справі «Швець проти України» (заява №22208/17), а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 12 квітня 2021 року у справі №638/12278/15, провадження №61-14491сво20.

Як встановлено судом першої інстанції, батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 24.01.2018.

Родинний зв`язок між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як матір`ю та сином, підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 , виданого 18.11.1980 Дарницьким відділом РАЦС.

Отже, малолітня ОСОБА_4 є онукою позивача ОСОБА_1 .

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 липня 2021 року по справі №752/7784/19, зміненим постановою Одеського апеляційного суду від 26.06.2023, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_3 , органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, органу опіки та піклування Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, про участь у виховання онуки. Визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , спосіб її участі у особистому вихованні онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом особистих зустрічей (побачень) кожної першої неділі місяця з 12:00 години до 18:00 години поблизу місця проживання/знаходження матері, зареєстрованого у встановленому законом порядку, та/або за місцем проживання/знаходження дитини, зареєстрованого у встановленому законом порядку, в рекреаційних зонах та зонах дитячого дозвілля у присутності матері ОСОБА_2 до досягнення дитиною десятирічного віку. Встановлено порядок виконання рішення суду шляхом зобов`язання ОСОБА_2 забезпечувати побачення ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної першої неділі місяця з 12:00 години до 18:00 години поблизу місця проживання/знаходження матері, зареєстрованого у встановленому законом порядку, та/або за місцем проживання/знаходження дитини, зареєстрованого у встановленому законом порядку, в рекреаційних зонах та зонах дитячого дозвілля до досягнення дитиною десятирічного віку.

07.02.2024 головним державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Серебряковою Г. В. відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа №752/7784/19, виданого 22.01.2024 Суворовським районним судом м. Одеси про визначення ОСОБА_1 способу її участі у особистому вихованні онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом особистих зустрічей (побачень) кожної неділі місяця з 12:00 години до проживання/знаходження 18:00 години матері, поблизу місяця зареєстрованого у встановленому закону порядком, та/або за місцем проживання/ знаходження дитини, зареєстрованого у встановленому законом порядку, в рекреаційних зонах та зонах дитячого дозвілля у присутності матері ОСОБА_2 до досягнення дитиною десятирічного віку; встановлення порядку виконання рішення суду шляхом зобов`язання забезпечити побачення ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної першої неділі місяця з 12:00 години до 18:00 години поблизу місяця проживання/знаходження матері, зареєстрованого у встановленому закону порядком, та/або за місцем проживання/ знаходження дитини, зареєстрованого у встановленому законом порядку, в рекреаційних зонах та зонах дитячого дозвілля у присутності матері ОСОБА_2 до досягнення дитиною десятирічного віку.

Актом головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стоніс Ю. В. від 07.04.2024 встановлено, що боржник ОСОБА_2 не виконує рішення суду по справі №752/7784/19, а саме відсутня за місцем реєстрації та не забезпечила явку дитини.

Згідно постанови головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Серебрякової Г. В. від 22.04.2024 у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_5, за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення, що зобов`язує боржника ОСОБА_2 виконати певні дії, на боржника накладено штраф на користь держави у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 грн.

Відповідно до постанови головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дідур І. М. від 06.05.2024 у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_5, за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення, що зобов`язує боржника ОСОБА_2 виконати певні дії, на боржника накладено штраф на користь держави у розмірі 3 400 грн.

Актом головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Серебряковою Г. В. від 02.06.2024 встановлено, що на 13 год. 14 хв. боржниці та малолітньої дитини ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , не виявлено. Рішення суду 02.06.2024 не виконано.

Згідно акту головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Серебрякової Г. В. від 07.07.2024, рішення суду 07.07.2024 не виконано, а саме не забезпечено явку дитини ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 :00 годині з бабусею ОСОБА_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 16.10.2025 по справі №523/2511/25 ухвалу Пересипського районного суду м. Одеси від 12 травня 2025 року змінено в частині розміру штрафу стягнутого з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету, стягнуто з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету штраф у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн, в решті ухвалу суду залишено без змін. Вказане судове рішення стосується виконавчого провадження НОМЕР_5 з примусового виконання рішення суду по справі №752/7784/19.

Відповідно до витягу з протоколу №10 засідання комісії з питань захисту прав дітей Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради від 16.05.2024, розгляд питання щодо визначення способу участі бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вихованні малолітньої онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перенесено до набуття малолітньою ОСОБА_11 10-річного віку, тобто на лютий 2025.

Згідно Інформації викладеної у листі Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону України відповідачем ОСОБА_2 за період з 01.06.2023 року по 31.12.2024 року, остання здійснила перетин державного кордону України на виїзд 21.07.2023 року.

Згідно Інформації викладеної у листі Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 07.10.2024 року про перетин державного кордону України ОСОБА_11 за період з 01.01.2019 року по 07.10.2024 року, остання здійснила перетин державного кордону України на в`їзд 01.09.2021 року.

В судовому засіданні відповідачка зазначила, що неповнолітня дитина ОСОБА_4 перебуває разом із матір`ю ОСОБА_2 за межами України.

Неповнолітня ОСОБА_4 перебуває разом із матір`ю ОСОБА_2 , що встановлено під час з`ясування думки дитини в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції 27.01.2026 року позивач ОСОБА_1 зверталась із заявою про відсутність можливості зробити висновок органу опіки та піклування в даній справі № 523/6347/24 та просила врахувати висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду викладені у постанові від 11.12.2023 року у справі 523/19706/19.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11.12.2023 року у справі 523/19706/19 зробив висновок, що передбачена частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. У разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, де за приписами частин четвертої та п`ятої статті 19 СК України надання ним такого висновку є обов`язковим, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору. Протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступу до правосуддя і означав би порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд неодноразово виснував, що думка дитини може бути висловлена: у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.

Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків (постанова Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №752/13450/22).

Одеський апеляційний суд ухвалою від 30.07.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задовольнив клопотання про заслуховування думки дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в судовому засіданні дитина, яка приймала участь в режимі відеоконференції, висловила небажання спілкуватися з бабою ОСОБА_1 ..

Думка дитини не є для суду абсолютною і не позбавляє суд можливості ухвалити рішення всупереч такій думці, але обов`язково з наведенням відповідного обґрунтування (див. постанову Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 756/1967/16-ц).

Так, між інтересами дитини та інтересами позивача повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами позивача. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

При вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Водночас, озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні спору, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона через малолітній вік неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих елементів впливу на неї (див. постанову Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 705/3040/18 (провадження № 61-19878св21).

Виходячи з обставин даної справи, колегія суддів вважає, що висловлена дитиною думка не може бути достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , адже як встановлено під час судового розгляду баба та онука востаннє бачились у 2018 році, тобто коли дитина досягла трирічного віку, та відповідно негативне ставлення онуки до баби вочевидь сформувалось на підставі впливу зовнішніх факторів, зокрема тривалого та стійного конфлікту між її батьками, проте аж ніяк не від дій/бездіяльності самої ОСОБА_1 .

З урахуванням встановлених у цій справі обставин, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність захисту порушених прав баби ОСОБА_1 на спілкування з малолітньою дитиною - внучкою ОСОБА_4 , адже наразі такі права порушені та позивач позбавлена можливості спілкуватися з внучкою. Вказане, зокрема, підтверджено належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, що свідчать про невиконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21.07.2021 року по справі №752/7784/19, зміненого постановою Одеського апеляційного суду від 26.06.2023 року, за аналогічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .

Водночас жодних перешкод для реалізації права баби ОСОБА_1 на спілкування з малолітньою дитиною - внучкою ОСОБА_4 апеляційним судом не встановлено, не наведено таких і стороною відповідача з підтвердженням цього належними засобами доказування. Більш того, фактична спроможність у самостійній реалізації позивача встановленого порядку стосується наступної стадії цивільного процесу - виконання судового рішення та жодним чином не впливає на наявність самого права, закріпленого у статті 257 Сімейного кодексу України, тож доводи скаржника в цій частині підлягають відхиленню.

Посилання скаржника на консультативний висновок №04/25-к за результатами психологічного обстеження дитини від 05.04.2025 року, колегія суддів не приймає з огляду на таке.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 13.08.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні клопотання про прийняття, приєднання до матеріалів справи та безпосереднє дослідження письмового доказу - консультативного висновку № 04/25-к від 05 квітня 2025 року за результатами психологічного обстеження дитини, з огляду на те, що з матеріалів справи вбачається, що вказаний доказ стороною відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції не подавався.

Як вбачається з матеріалів справи, Суворовський районний суд м. Одеси ухвалою від 22.04.2024 року відкрив загальне провадження у цивільній справі № 523/6347/24/, призначив підготовче засідання. Роз`яснив, що відповідач має право протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

24.07.2024 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 подане клопотання про закриття провадження у справі.

Підготовче засідання неодноразово відкладалося, й було закрите 04.09.2024 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси.

14.10.2024 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 подав клопотання про доручення доказів, просив суд приєднати до матеріалів справи № 523/6347/24 копію рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 липня 2021 року у справі № 752/7784/19.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 29 липня 2025 року за наслідками розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_3 рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2024 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2024 року залишено без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 05 листопада 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 липня 2025 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Пересипський районний суду м. Одеси ухвалою від 28 листопада 2025 року прийняв до розгляду за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування та ОСОБА_3 , про визначення способів участі у спілкування з онукою та її вихованні. Призначив у справі підготовче засідання.

В підготовче засідання 09 лютого 2026 року ОСОБА_2 та її представник не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомили, із клопотаннями до суду не зверталися.

Пересипський районний суду м. Одеси ухвалою від 09 лютого 2026 року закрив підготовче провадження.

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідачем як під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в 2025 році, так і після передачі справи Верховним Судом на новий розгляд до суду першої інстанції та розгляду справи в суді першої інстанції клопотань про доручення до матеріалів справи консультативного висновку №04/25-к за результатами психологічного обстеження дитини від 05.04.2025 року не заявлялося.

Колегія суддів зауважує, що судом апеляційної інстанції була заслухована думка малолітньої дитини ОСОБА_4 в цій справі.

Колегія суддів наголошує, що встановлені позивачу судом першої інстанції способи участі у особистому вихованні онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , забезпечать підтримання контакту між ними, збережуть родинний зв`язок між дитиною та бабою, в той час як неприязні відносини між відповідачем та позивачем не є підставою для обмеження прав останньої на спілкування з онукою, оскільки матеріали справи не містять даних, що баба створює перешкоди матері у питаннях, пов`язаних з вихованням дитини, або ж має негативний вплив на дитину, про що свідчить стала судова практика (постанова Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 466/3563/19 (провадження № 61-5280св22).

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, вказавши у резолютивній частині, що особисті зустрічі (побачення) мають відбуватись не двічі, а лише один раз на місяць, а саме кожної другої неділі місяця, при цьому їх тривалість має становити не 6 годин, як визначено в оскаржуваному рішенні, а 1 годину, з 12 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин, за місцем реєстрації дитини без присутності матері, батька та/або інших членів сім`ї дитини, з врахуванням режиму дня дитини та стану її здоров`я, при цьому перші 6 місяців з початку фактичного виконання рішення суду - у присутності служби у справах дітей Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради.

Враховуючи конфліктний характер відносин між сторонами, апеляційний суд вважає, що присутність служби у справах дітей Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради під час зустрічей позивача з дитиною протягом перших 6 місяців з початку фактичного виконання рішення суду сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, зможе подолати наявне відчуження, налагодити повноцінний контакт між бабою та дитиною після тривалої перерви та відповідатиме найкращим інтересам дитини, що превалює над усім іншим. В подальшому вказані зустрічі не потребуватимуть присутності служби у справах дітей під час зустрічей.

Крім того, рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 13 березня 2026 року слід змінити в частині визначення спілкування ОСОБА_12 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема конкретизувати, що воно має відбуватися кожної першої та третьої неділі місяця з 14.00 години протягом 30 хвилин, засобами телефонного та відеозв`язку через месенджери до повноліття дитини за умови, що не порушуватиме розпорядку режиму дня дитини та графіку навчання, та враховуючи стан здоров`я дитини. Жодних доказів, які б підтверджували, що спілкування баби з дитиною може завдати найменшої шкоди її здоров`ю чи повноцінному розвитку не надано, тож підстави для обмеження прав позивача відсутні.

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

На переконання колегії суддів, вищенаведені способи участі баби в особистому вихованні онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є не лише запорукою реалізації позивачем повною мірою своїх сімейних прав, яка не може бути свавільно їх позбавлена, а й відповідатиме найкращим інтересам дитини, якими є збереження її зв`язків з родиною по лінії батька.

Встановивши наявність перешкод у вільному спілкуванні між бабою та онукою, беручи до уваги вік дитини, з метою збереження нормального розвитку та психоемоційного стану дитини, колегія суддів вважаєза необхідне рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 13 березня 2026 року, змінити виклавши пункт перший абзацу другого та доповнивши абзац другий пунктом четвертим, виклавши пункт перший та другий абзацу третього та його назву резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«-особистих зустрічей (побачень) кожної другої неділі місяця з 12 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин за місцем реєстрації дитини без присутності матері, батька та/або інших членів сім`ї дитини, враховуючи режим дня дитини та стан її здоров`я, перші 6 місяців з початку фактичного виконання рішення суду - у присутності служби у справах дітей Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради».

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоджати у спілкуванні ОСОБА_12 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_12 спосіб участі у спілкуванні з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

«-шляхом побачення ОСОБА_12 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної другої неділі місяця з 12 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері, батька та/або інших членів сім`ї дитини, враховуючи режим дня дитини та стан її здоров`я, перші 6 місяців з початку фактичного виконання рішення суду у присутності служби у справах дітей Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради».

«-спілкування ОСОБА_12 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кожної першої та третьої неділі місяця з 14.00 години протягом 30 хвилин, засобами телефонного та відеозв`язку через месенджери до повноліття дитини за умови, що не порушуватиме розпорядку режиму дня дитини та графіку навчання, та враховуючи стан здоров`я дитини».

Колегія суддів звертає увагу на сталу практику Верховного Суду, що в такій категорії справ, незалежно від вирішення спору, сторони не позбавлені в майбутньому права на зміну встановленого судом способу участі у вихованні дитини із врахуванням відповідних вікових змін дитини, її розвитку та потреб, що буде відповідати, насамперед, засадам якнайкращого забезпечення інтересів дитини (див. постанову від 29 травня 2024 року в справі № 354/608/15).

Згідно зі статтею 385 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Суд апеляційної інстанції не встановив таких порушень законодавства, які давали б підстави для постановлення окремої ухвали у цій справі, у зв`язку з чим, клопотання третьої особи ОСОБА_3 про постановлення окремої ухвали суду щодо ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Враховуючи зазначене, оскаржуване рішення суду необхідно змінити, виклавши пункт перший абзацу другого та доповнивши абзац другий пунктом четвертим, виклавши пункт перший та другий абзацу третього та його назву резолютивної частини рішення в редакції вищевказаного змісту. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 13 березня 2026 року змінити, виклавши пункт перший абзацу другого та доповнивши абзац другий пунктом четвертим, пункт перший та другий абзацу третього та його назву резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«-особистих зустрічей (побачень) кожної другої неділі місяця з 12 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин за місцем реєстрації дитини без присутності матері, батька та/або інших членів сім`ї дитини, враховуючи режим дня дитини та стан її здоров`я, перші 6 місяців з початку фактичного виконання рішення суду - у присутності служби у справах дітей Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради».

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоджати у спілкуванні ОСОБА_12 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_12 спосіб участі у спілкуванні з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

«-шляхом побачення ОСОБА_12 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожної другої неділі місяця з 12 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері, батька та/або інших членів сім`ї дитини, враховуючи режим дня дитини та стан її здоров`я, перші 6 місяців з початку фактичного виконання рішення суду у присутності служби у справах дітей Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради».

«-спілкування ОСОБА_12 з онукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 кожної першої та третьої неділі місяця з 14.00 години протягом 30 хвилин, засобами телефонного та відеозв`язку через месенджери до повноліття дитини за умови, що не порушуватиме розпорядку режиму дня дитини та графіку навчання, та враховуючи стан здоров`я дитини».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2026 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді Р. Д. Громік

В. В. Кострицький