Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №621/2329/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2329/26

Провадження № 2/621/2088/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

18 вересня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання – Лацько А. В.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР",

представники позивача - Ткаченко М. М., Костіна Н. В.,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

29.06.2026 представник позивача ТОВ "Коллект Центр", через підсистему "Електронний суд", звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 39341 від 19.12.2019 у загальному розмірі 13 679 грн 38 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп., а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовної заяви зазначено, що 19.12.2019 між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 укладено Договір № 39341.

Відповідно до умов кредитного договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, окремими траншами. Перший транш в сумі 4 000 грн 00 коп. надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту позичальника. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 876.00 % річних. Загальний строк кредитування за цим договором складає 15 днів.

Своїм підписом позичальник підтвердив, що примірник підписаних сторонами індивідуальної частини договору та графіку платежів за першим траншем, отримав особисто в паперовій формі, публічну частину в електронному повідомленні. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

27.02.2020 було укладено договір № 2702-20/02 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ"права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 39341.

28.12.2022 було укладено договір № 28-12/2022 відповідно до якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ"відступило на користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 39341.

Таким чином, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за договором № 39341.

На день звернення до суду з цією позовною заявою заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість за договором № 39341 від 19.12.2019 у розмірі 13 679 грн 38 коп., з яких: 4 000 грн 00 коп. – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 6 720 грн 00 коп. – заборгованість за нарахованим процентами на дату відступлення права вимоги, 1 960 грн 00 коп. – заборгованість за пенею та/або штрафами, 760 грн 04 коп. – інфляційні збитки, 239 грн 34 коп. – 3 відсотки річних.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14.07.2026 позовну заяву залишено без руху, оскільки до позовної заяви не додано доказ надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

21.07.2026 від представника позивача Костіної Н.В., надійшла заява про усунення недоліків з доказом надсилання відповідачу на дійсну адресу зареєстрованого місця проживання копій поданих до суду документів з урахуванням положень частини 7 статті 43, частини 1 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 22.07.2026 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.08.2026, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

11.08.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача та ненадходженням витребуваних доказів судове засідання відкладено на 18.09.2026.

18.09.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.

Представник позивача Ткаченко М. М. у позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно та належним чином, рекомендованими листами, направленими на її адресу зареєстрованого місця проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки ОСОБА_1 не повідомила, відзив на позов не надала, будь-яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними копій кредитного договору № 39341 від 19.12.2019, графіку платежів, праспорту споживчого кредиту, заяв, правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС", копією паспорту громадянина України, платіжного доручення № CARD_152261 від 19.12.2019, підтверджується, що 19.12.2019 між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №39341, відповідно до якого, остання отримала суму кредиту у розмірі 4 000 грн 00 коп., строком на 15 днів з 19.12.2019 по 03.01.2020, з процентною ставкою у розмірі 2,40 відсотків, які сплачуються за кожен день фактичного користування кредитом. Договір та його складові містять підпис ОСОБА_1 в якості позичальника (а. с. 7-20).

Право вимоги ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за кредитним договором № 39341 від 19.12.2019 підтверджується: договором факторингу № 2702-2020 укладеним 27.02.2020 між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та додатками до нього, платіжним дорученням №1 від 27.02.2020; договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 28-12/2022, укладеним 28.12.2022 між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та додатками до нього (а. с. 32-43).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 39341 від 19.12.2019, картки виконання договору, станом на 17.06.2026 розмір заборгованості складає 13 679 грн 38 коп., з яких: 4 000 грн 00 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 6 720 грн 67 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а. с. 21-23).

У зв`язку з тривалим невиконанням боржником грошового зобов`язання за кредитним договором № № 39341 від 19.12.2019, за період з 27.02.2020 по 23.02.2022 здійснено нарахування відповідно до статті 625 ЦК України 3 % річних у розмірі 239 грн 34 коп. та інфляційних збитків у розмірі 760 грн 04 коп. Крім того, було здійснено нарахування пені станом на 17.01.2020 у розмірі 1 960 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладанням: 19.12.2019 між ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 кредитного договору № 39341 та подальшим укладанням договорів факторингу, у результаті чого ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 39341 від 19.12.2019 та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цими договорами.

Розмір невиконаних зобов`язань підтверджується даними розрахунків заборгованості, який не спростовано відповідачем.

Будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунки, або зобов`язання по сплаті нарахованих сум, відповідачем не надано.

За таких обставин, позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024; прайс-листа АО "Лігал Ассістанс", заявки на надання юридичної допомоги № 1935 від 01.05.2026; Витягу з акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 (а. с. 52-57).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Згідно з положеннями статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача 2 662 грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 9 000 грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за договором № 39341 від 19 грудня 2019 року у розмірі 13 679 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) грн 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 9 000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 18.09.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 44276926.

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Головуючий: