Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №752/18575/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18575/26

Провадження №: 3/752/5510/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП

відносноОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянство Республіки Гана місце проживання – АДРЕСА_1 документ, що посвідчує особу – посвідка на постійне проживання (UA) № НОМЕР_1

за участіОСОБА_1 (особисто)

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 700350 від 22.06.2026. Відповідно до зазначеного протоколу, 22.06.2026 о 23 год. 35 хв. у м. Києві по вул. Саксаганського, 36 громадянин ОСОБА_3 керував транспортним засобом Land Rover Range Rover Evoque, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Як зазначено у протоколі, правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова ЕНА № 6729841 від 26.02.2026).

Так, ч. 5 ст. 126 КУпАП установлено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого за повторне протягом року вчинення одного з правопорушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, зокрема і керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, так само як керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування.

В якості доказів події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано довідку “Щодо проведених заходів вчиненого адміністративного правопорушення”, видану відділом адміністративної практики Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (старший інспектор Юлія Шило), в якій зазначено, що відносно ОСОБА_1 раніше було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6729841 від 26.02.2026, а також відомості з Інформаційного порталу Національної поліції (розділ “АРМОР”, форма виводу “адмінпрактика”), згідно з якими 26.02.2026 громадянин ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом без посвідчення водія), за яке накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн, який сплачено 07.03.2026.

У судове засідання 07.09.2026 ОСОБА_3 з`явився особисто, виявив навички володіня українською мовою на рівні, що достаній для спілкування із судом та надання пояснень, необхідності залучення перекладача не виникло.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив факт керування транспортним засобом 22.06.2026, надав суду для огляду посвідчення водія Республіки Гана № НОМЕР_3 та міжнародне посвідчення водія, видане 09.02.2024, категорій “А”, “В”, пояснивши, що вважає себе таким, що на зазначену дату мав право керування транспортним засобом на підставі цих документів. Також ОСОБА_3 повідомив суду, що займається в Україні волонтерською діяльністю та надає допомогу Збройним Силам України.

Дослідивши надані ОСОБА_4 документи, суд встановив, що останній має посвідчення водія Республіки Гана № НОМЕР_3 , записи в якому виконані літерами латинського алфавіту, та чинне міжнародне посвідчення водія, видане 09.02.2024 строком на три роки, тобто дійсне до 09.02.2027, категорій “А”, “В”.

Дослідивши наявні у справі докази, подані документи, керуючись завданням КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначенням адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя) дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам зазначеної Конвенції, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 станом на момент події, що інкримінується, – 22.06.2026, – мав одночасно чинне міжнародне посвідчення водія (дійсне до 09.02.2027) та посвідчення водія Республіки Гана, записи в якому виконані латиницею, тобто сукупність документів, яка відповідно до абз. 1 п. 30 зазначеного Положення надає іноземцю право керування транспортним засобом на території України.

Суд (суддя) враховує, що абз. 5 п. 30 цього ж Положення встановлено, що посвідчення водія, яке належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, є дійсним лише протягом 60 днів з дати видачі документів на постійне проживання, після чого підлягає заміні. ОСОБА_3 отримав посвідку на постійне проживання в Україні ( НОМЕР_4 24.05.2024, тобто передбачений цією нормою 60-денний строк на момент події (22.06.2026) сплив.

Разом з тим, наведена норма за своїм змістом стосується самостійного використання іноземцем виключно національного посвідчення водія іноземної держави без наявності міжнародного посвідчення водія і не містить застережень щодо втрати чинності саме міжнародного посвідчення водія — окремого документа, який посвідчує право особи на керування транспортним засобом за кордоном відповідно до Конвенції про дорожній рух 1968 року і строк дії якого законодавцем не поставлено в залежність від тривалості проживання особи в Україні. Оскільки міжнародне посвідчення водія ОСОБА_1 станом на 22.06.2026 було чинним, а абз. 1 п. 30 Положення № 340 визначає наявність міжнародного посвідчення водія разом з іноземним посвідченням водія із записами латиницею самостійною підставою виникнення права керування транспортним засобом, суд (суддя) допускає можливим вважати, що сплив 60-денного строку щодо національного посвідчення водія Республіки Гана саме по собі не спростовує наявність у ОСОБА_1 права керування транспортним засобом у розумінні ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Оскільки станом на 22.06.2026 ОСОБА_3 мав право керування транспортним засобом, його дії з керування автомобілем Land Rover Range Rover Evoque не є протиправними, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип “in dubio pro reo”, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням. Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, адже виявлені сумніви було тлумачено на користь особи.

Керуючись ст. 9, 23, 126, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Бушеленко