Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №135/1385/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №135/1385/25

2/705/1286/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором № 4079470 від 31.10.2021 у розмірі 29 375,00 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4079470 (далі – Договір). Згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 26.01.2022 було укладено договір № 26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4079470. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4079470. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4079470. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 4079470 від 31.10.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 29 375,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 5 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 23 375,00 грн; заборгованість за комісіями – 1 000,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 30.10.2025 вищезазначену позовну заяву передано до Уманського міськрайонного суду Черкаської області за підсудністю.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.12.2025 справу передано судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І.

Ухвалою судді від 19.12.2025 прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Про проведення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні позивач та відповідач повідомлені належним чином. Заперечення проти такого розгляду справи від сторін судом у встановлений строк не отримано.

Ухвала судді про відкриття провадження у справі направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача, проте повернута оператором поштового зв`язку до суду з відміткою від 30.12.2025 про те, що адресат за зазначеною адресою відсутній. Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається таким, який належним чином отримав копію ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 31.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4079470 (далі – Договір).

Згідно з Договором основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору

26.01.2022 було укладено договір № 26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4079470.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4079470.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином право вимоги за договором кредитування № 4079470 від 31.10.2021, укладеним ОСОБА_1 із первісним кредитором, перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Із розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позовної заяви, вбачається, що сума боргу ОСОБА_1 становить 29 375 грн 00 коп., з яких: 5 000,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 23 375 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1 000 грн заборгованість за комісіями.

На підтвердження факту укладення кредитного договору та наявності заборгованості відповідача позивачем надано наступні докази (у копіях): Договір про споживчий кредит № 4079470 від 31.10.2021; анкету-заяву на кредит № 4079470 від 31.10.2021; паспорт споживчого кредиту № 4079470, який є Додатком до Договору про споживчий кредит № 4079470 від 31.10.2021; довідку про ідентифікацію клієнта; розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги та підставу для стягнення заборгованості по кредитному договору у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач посилається на те, щозгідно з Договором основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору. Проте дані посилання позивача наявними у матеріалах справи доказами не підтверджуються.

Відповідно до ч.1 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у складі колегії суддів Першої судової палати касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 24.06.2021 у справі № 686/19271/19 провадження № 61-9459св20, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а лише свідчить про наміри виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. В той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг. А про факт отримання та повернення коштів свідчить не договір, а банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення грошей до каси кредитора.

Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 12.06.2020 у справі № 169/506/17 провадження № 61-37213св18.

Отже, наданий позивачем кредитний договір свідчать лише про наміри сторін здійснювати кредитні операції в майбутньому та не засвідчує факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, як і факт їх отримання останньою.

Судом не встановлено, а позивачем не надано належних та допустимих доказів перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, а саме - відповідача.

До позовної заяви позивачем долучено копію квитанції, відповідно до якої платником ТОВ «Мілоан» 31.10.2021 перераховано кошти згідно договору 4079470 у розмірі 5 000 гривень отримувачу 414943*42. Найменування платіжної системи: VISA. Ідентифікатор еквайра: АТ КБ ПриватБанк.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

При цьому слід зазначити, що в силу принципу змагальності та диспозитивності, виключно на сторін покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. У той час як збирання доказів не є обов`язком суду.

У Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц вказано, що відповідно до змісту ч. 1 ст.1050 ЦК України з урахуванням ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, саме банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

За таких обставин, позивачем не надано суду доказів того, що ОСОБА_1 згідно з умовами вищевказаного договору було видано кредит та саме в сумі заявлених позовних вимог.

Враховуючи відсутність доказів про перерахування коштів відповідачу, відсутні підстави вважати, що кредитор виконав умови вищевказаного договору.

Відповідно до ст.ст. 77,79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Для стягнення заборгованості по кредиту потрібно надати докази видачі кредиту. Це може бути: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Якщо кредитор не подає такі документи з позовною заявою, то суд повинен відмовити в задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Проте позивач не скористався правом подати клопотання про витребування доказів.

Також наданий позивачем розрахунок заборгованості є документом, що створений самим позивачем, а тому інформація, зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

17.12.2020 Верховний Суд у справі № 278/2177/15-ц підтвердив раніше висловлену правову позицію стосовно належних доказів, які підтверджують факт видачі кредитних коштів.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (що узгоджується з позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 по справі № 161/16891/15-ц).

Отже, з огляду на положення вказаних вище норм законодавства, докази погодження порядку надання кредиту (картки або рахунку відповідача, на яку необхідно було перерахувати кошти), надання кредиту, оплати чи неоплати за кредитом відповідачем є необхідними для доведення вимог позивача про стягнення заборгованості. Позивач повинен був довести ці обставини за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України та з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог, зазначені ним обставини.

Щодо відступлення права вимоги суд зазначає, що згідно зі ст. 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Проте набуття позивачем права вимоги за договором факторингу не звільняє його від доведення факту існування самого зобов`язання, тобто надання первісним кредитором кредитних коштів відповідачу. Оскільки такий факт не доведено, підстави для стягнення заборгованості відсутні незалежно від переходу до позивача права вимоги.

На підставі викладеного вище судом встановлено, що позивачем не надано жодних доказів того, що кредитором було перераховано кредитні кошти на рахунок відповідача, відтак, з огляду на що в останнього не може виникнути зобов`язання щодо їх повернення, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові, на позивача.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для розгляду питання про судові витрати, понесені позивачем, відсутні.

Керуючись ст. ст. 19, 141, 76-81, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя О.І.Єщенко