Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №460/5474/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/5474/26 пров. № А/857/28062/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМатковської З. М.

суддів -Гінди О. М.

Заверухи О. Б.

за участю секретаря судового засідання: Рибачука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року про повернення заяви та про залишення позову без розгляду у справі № 460/5474/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

головуючий суддя першої інстанції – Комшелюк Т.О., час ухвалення – 11.23 год.,

місце ухвалення – м. Рівне, дата складання повного тексту – 29.04.2026

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить суд: 1) постановити рішення, яким визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправною щодо не закінчення виконавчого провадження № 64641871; 2) визнати неправомірними всі дії Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 64641871.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову повернуто заявнику без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, залишено без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що вважає ухвалу суду інстанції такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що про існування постанови державного виконавця від 19.01.2026 року про закінчення виконавчого провадження позивачу стало відомо лише після ознайомлення із відзивом відповідача у межах розгляду даної справи. До моменту отримання відповідної інформації позивач об`єктивно не був обізнаний про існування оскаржуваної постанови та, відповідно, не мав можливості заявити відповідні позовні вимоги раніше.

Тому, вважає, що подання заяви про зміну предмета позову було зумовлене необхідністю належного та ефективного захисту прав позивача після отримання нових відомостей щодо спірних правовідносин, а не мало на меті «штучне поновлення строку», як безпідставно зазначив суд першої інстанції. Фактично суд першої інстанції без належної правової оцінки обмежив гарантоване законом процесуальне право позивача на зміну предмета позову, передбачене ст. 47 КАС України, чим порушив принципи змагальності сторін та доступу до правосуддя.

Щодо обчислення строку звернення позивача до суду, то апелянт зазначає, що матеріали справи не містять жодного належного доказу вручення позивачу відповідної кореспонденції, зокрема повідомлення про вручення поштового відправлення з особистим підписом позивача про його отримання. Сам факт повернення поштової кореспонденції із відмітками «адресат відсутній» або «за закінченням терміну зберігання» не може безумовно свідчити про належне повідомлення особи та її обізнаність зі змістом відповідних постанов чи інших документів. Фактично про наявність оскаржуваних постанов та порушення своїх прав позивач дізнався лише 16.03.2026 року після ознайомлення з матеріалами, поданими відповідачем у межах даної справи. Таким чином, строк звернення до суду підлягає обчисленню саме з 16.03.2026 року, а тому висновок суду першої інстанції про його пропуск є передчасним, необґрунтованим та таким, що зроблений без належного дослідження доказів у справі.

Зауважує, що відмітка «за закінченням терміну зберігання» свідчить лише про закінчення терміну послуги зв`язку, а не про фактичне повідомлення боржника. Застосування цієї норми у даному випадку призвело до позбавлення позивача права на доступ до правосуддя, що гарантовано ст. 55 Конституції України. Сама по собі відмітка поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» свідчить виключно про завершення строку зберігання поштового відправлення у відділенні зв`язку, однак жодним чином не підтверджує факту одержання позивачем матеріалів виконавчого провадження. Матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів вручення позивачу відповідних постанов державного виконавця, зокрема повідомлень про вручення із особистим підписом позивача. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив факт повернення поштового відправлення із фактом належного повідомлення позивача, що призвело до неправильного визначення моменту, з якого позивач нібито повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

З урахуванням наведеного просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до Рівненського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 30.03.2026.

Ухвалою суду від 31.03.2026 позовну заяву залишено без руху, зокрема, зважаючи на звернення до суду з пропуском строку звернення, встановленого частиною другою статті 287 КАС України.

Позивачем 10.04.2026 подано, зокрема, заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що про своїх порушених прав позивач дізнався лише 16.03.2026, коли невідома особа повідомила про відчуження належної йому земельної ділянки. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 64641871 він дізнався всі дії відповідача, які у ньому вчинені. Йому не було відомо про існування виконавчого провадження, жодних постанов, повідомлень чи викликів від державного виконавця позивач не отримував і матеріали виконавчого провадження не містять доказів належного повідомлення його як сторони виконавчого провадження. Таким чином позивач об`єктивно не мав можливості раніше дізнатися про порушення своїх прав та своєчасно звернутися до суду. Такі причини вважав протиправними та просив поновити строки звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 15.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом сторін). Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

У вказаній ухвалі судом зазначено, що для з`ясування судом питання дотримання позивачем строку подання позову потребує додаткових доказів й перевірки відповідних обставин. Тому на етапі відкриття провадження у цій справі позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160 та 161 КАС України; підстави для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України) на час вирішення питання відкриття провадження у справі відсутні.

Також цією ухвалою суду зобов`язано Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подати до суду належним чином засвідчених доказів направлення позивачу усіх постанов, повідомлень чи викликів в межах виконавчого провадження № 64641871.

Відповідачем, 17.04.2026, на виконання ухвали суду надані належним чином засвідчені докази направлення позивачу усіх постанов, повідомлень чи викликів в межах виконавчого провадження № 64641871.

28.04.2026 відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою. В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що всі документи, прийняті ним в межах ВП № 64641871 направлялися позивачу поштовим відправленням рекомендованим з повідомленням за двома адресами, які були наявні в даному виконавчому провадженні. Проте, такі документи поверталися на адресу виконавчої служби без вручення у зв`язку з «адресат відсутній» та «за закінченням терміну зберігання». При цьому, як зауважує відповідач, неотримання боржником кореспонденції державної виконавчої служби з причин «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про помилкові чи неправомірні дії державного виконавця. Отже, зазначеними встановленими фактичними обставинами справи спростовуються твердження позивача про його неналежне повідомлення про відкриття виконавчого провадження. Просить позов залишити без розгляду.

29.04.2026 представником позивача подано заяву про зміну предмету прозову, в якій просить суд прийняти до розгляду змінені позовні вимоги в наступній редакції, а саме: 1) визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Рівненського району Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправною щодо не закінчення виконавчого провадження № 64641871 з підстав передбачених ч. 8 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»; 2) визнати протиправною та скасувати постанову від 19.01.2026 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 64641871 з підстав п. 9 ч. 1 ст. 39 «Про виконавче провадження»; 3) зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Рівненського району Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з перебуванням на виконанні виконавчого документу № 2-3403/2010 у приватного виконавця. На підтвердження підстав подання такої заяви позивач вказує, що після подання позовної заяви та ознайомлення з відзивом відповідача, а також з метою належного та ефективного захисту порушених прав позивача, виникла необхідність уточнення та зміни предмета позову шляхом конкретизації оскаржуваних рішень та дій державного виконавця. Просить прийняти дану заяву до розгляду разом із первісними вимогами.

Суд першої інстанції залишив позовну без розгляду з тих підстав, що позивачем пропущений строк звернення до суду та такий пропуск строку звернення до суду з даним позовом, є наслідком процесуальної недбалості самого позивача. З урахуванням встановлених обставин справи, часу, що минув, а також пропорційності та юридичної визначеності, суд виснував, що зазначені позивачем обґрунтування не дозволяють зробити висновок про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, тому підстави для поновлення строку відсутні, як наслідок, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є підставним та належить до задоволення.

Апеляційний суд вважає вірними висновки суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Як уже зазначалось вище, відповідно до ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами першою й другою статті 287 КАС України встановлено десятиденний строк для оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні строки оскарження установлені частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 62602765 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3403/2010 виданого 08.07.2020 Рівненським міським судом Рівненської області про погашення заборгованості за кредитним договором № 11/08/К-Ф від 25.01.2008, звернувши стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 11/08/І-Ф від 25.01.2008: трикімнатну квартиру загальною площею 62,2кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого Департаментом міського господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради народних депутатів, наказ № 74 від 27.02.1996 року та зареєстрованого КП РМБТІ за № 20781089 та записано в реєстровій книзі за № 76, номер запису 254-20284 від 04.03.1996 року.

Державним виконавцем 11.08.2020 відкрито виконавче провадження.

11.08.2020 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

10.02.2021 на адресу відділу надійшла заява представника стягувача з проханням повернути виконавчий документ без виконання.

24.02.2021 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

01.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64641871 з виконання постанови № 62602765 виданої 11.08.2020 Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, а саме 5032,06 доларів США, що складає 10 % від заборгованості за кредитним договором.

01.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження; постанову про арешт майна боржника; постанову про арешт коштів боржника.

Вказані постанови державним виконавцем направлені боржнику за адресою вказаною у виконавчому документі а саме: АДРЕСА_2 , та додатково на ймовірну адресу проживання боржника АДРЕСА_1 .

Наведене підтверджується доказами, долученими відповідачем до матеріалів справи, а саме: списком згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) за період з 01.03.2021 по 31.03.2021, зокрема, списку № 82 поштових відправлень за 05.03.2021 за змістом якого за адресою: АДРЕСА_2 на адресу боржника – ОСОБА_1 направлено: постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2021 за вих.№ 39632; постанову про арешт майна боржника від 01.03.2021 за вих.№ 39699; постанову про арешт коштів боржника від 01.03.2021 за вих.№ 39777.

Наведене стверджується списком № 2533 відправлень листів рекомендованих з повідомленням, поданих виконавчою службою, які направлені на адресу боржника: АДРЕСА_2 згідно трек номеру НОМЕР_1 , та на адресу: АДРЕСА_1 згідно трек номеру НОМЕР_2 .

17.10.2024 державним виконавцем повторно винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено на адреси боржника за вихідним номером 261556, а саме: АДРЕСА_2 згідно трек номеру НОМЕР_1 , та на адресу: АДРЕСА_1 .

23.10.2024 державним виконавцем направлено доручення до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про проведення виконавчих дій щодо опису майна боржника, а саме земельних ділянок кадастровий № 562468700:05:017:0372, та № 5624681500:05:024:0141 до виконання, а боржнику до відома, за вихідним № 265921 та № 265893 на адреси: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 .

13.11.2024 на адресу відділу повернулось без вручення доручення про опис земельних ділянок від 23.10.2024, яке направлялось до відома боржнику на адресу АДРЕСА_1 . Згідно відмітки на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».

03.03.2025 державним виконавцем направлено вимогу виконавця щодо узгодження вартості майна за вихідним № 38950, № 38877 на адреси боржника: АДРЕСА_2 згідно трек номеру НОМЕР_1 , та на адресу: АДРЕСА_1 ; повідомлення про опис майна боржника, а саме земельної ділянки кадастровий № 562468700:05:017:0372 та № 5624681500:05:024:0141 з додатком постанови про опис та арешту майна боржника від 11.11.2024.

03.03.2025 державним виконавцем за вихідним номером 38937, 39141 на адреси боржника: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 , направлено копію постанови про опис та арешт майна боржника від 11.11.2024 до відома.

04.03.2025 на адресу відділу виконавчої служби повернулася без вручення постанова про арешт коштів боржника від 17.10.2024 та доручення про опис майна боржника від 23.10.2024, які направлялись до відома боржнику на адресу: АДРЕСА_2 . Згідно відмітки на поштовому конверті «адресат відсутній за даною адресою».

25.03.2025 на адресу відділу державної виконавчої служби повернулась без вручення постанова про опис та арешт майна боржника яка направлялась до відома боржнику 03.03.2025 та вимоги щодо узгодження вартості майна.

Такі документи направлялися боржнику 03.03.2025 на адресу АДРЕСА_1 . Згідно відмітки на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».

10.04.2025 на адресу відділу повернулись без вручення вимоги щодо узгодження вартості майна, що направлялась боржнику 03.03.2025 на адресу: АДРЕСА_2 . Згідно відмітки на поштовому конверті «адресат відсутній за даною адресою».

13.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадження щодо визначення вартості описаної земельної ділянки кадастровий № 562468700:05:017:0372 та описаної земельної ділянки кадастровий № 5624681500:05:024:0141, яку за вихідним номером 118088, 118075 направлено на адреси боржника: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 .

11.06.2025 державним виконавцем за вихідним номером 148017, 148031 направлено на адреси боржника: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 , повідомлення про ознайомлення з висновком про вартість майна описаної земельної ділянки кадастровий № 562468700:05:017:0372 та земельної ділянки кадастровий № 5624681500:05:024:0141.

03.07.2025 на адресу відділу державної виконавчої служби повернулись без вручення повідомлення про ознайомлення з висновком про вартість майна описаної земельної ділянки кадастровий № 562468700:05:017:0372 та земельної ділянки кадастровий № 5624681500:05:024:0141, які направлялись боржнику 11.06.2025 на адресу АДРЕСА_1 . Згідно відмітки на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».

Земельна ділянка з кадастровим № 5624681500:05:024:0141 передана на реалізацію.

Відповідно до протоколу про результати земельних торгів, проведено електронні торги і переможцем визначено ОСОБА_2

29.09.2025 державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, яку направлено на адреси боржника за вихідним № 246372: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 .

09.10.2025 за вихідним номером 251292 державним виконавцем направлено акт про проведені електронні торги на адреси боржника: АДРЕСА_2 згідно та на адресу: АДРЕСА_1 .

30.10.2025 на адресу відділу повернувся без вручення акт про проведені електронні торги, який направлявся 09.10.2025 на адресу АДРЕСА_1 . Згідно відмітки на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».

Земельна ділянка з кадастровий № 562468700:05:017:0372 передана на реалізацію.

Відповідно до протоколу про результати земельних торгів проведено електронні торги і переможцем визначено ОСОБА_3

13.01.2026 державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, яку направлено на адреси боржника за вихідним номером 9364, а саме: АДРЕСА_2 .

19.01.2026 за вихідним № 15725 державним виконавцем направлено акт про проведені електронні торги від 19.01.2026 на адреси боржника: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розпорядження державного виконавця від 19.01.2026 на підставі платіжної інструкції № 191401 від 19.01.2026 на рахунок ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 106353,04грн, які надійшли від реалізації земельної ділянки, після повного погашення заборгованості в межах ВП № 64641871.

Вказані кошти на депозитний рахунок відділу не повертались.

19.01.2026 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», яку направлено до відома боржнику за вихідним номером 16784 на адреси: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 .

29.01.2026 на адресу відділу повернувся без вручення акт про проведений електронний аукціон від 19.01.2026, який направлявся за адресою АДРЕСА_2 . Згідно відмітки на поштовому конверті «адресат відсутній за даною адресою».

01.02.2026 на адресу відділу повернулась без вручення постанова про закінчення виконавчого провадження, яка направлялась 19.01.2026 на адресу: АДРЕСА_2 . Згідно відмітки на поштовому конверті «адресат відсутній за даною адресою».

01.02.2026 на адресу відділу повернувся без вручення акт про проведений електронний аукціон, який направлявся 19.01.2026 на адресу: АДРЕСА_1 .

Як уже зазначалось вище, для оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби встановлено 10 - денний строк.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Обумовлений строк звернення до адміністративного суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Колегія суддів наголошує, що строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

У цьому аспекті «день, коли особа дізналася про порушення свого права» - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Отже, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

За змістом частини першої статті 121 КАС України пропущений процесуальний строк, встановлений законом, суд може поновити за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Під «поважними причинами» слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Водночас, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Стаббігс та інші проти Великобританії» (Stubbings and Others v. the United Kingdom, §§ 51-52) визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За правилами пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Позивач у цій справі оскаржує всі дії державного виконавця, вчинені ним в межах виконавчого провадження № 64641871 від 01.03.2021.

Суд першої інстанції вірно встановив, що до суду із цим позовом ОСОБА_1 звернувся 30 березня 2026 року, тобто через 5 років після прийняття постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору та через 70 днів після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.01.2026, тоді як стаття 287 КАС України встановлює десятиденний строк для звернення до суду.

Доводи апелянта щодо пропуску строку звернення до суду із цим позовом обґрунтовані тим, що він дізнався про існування оскаржуваної постанови лише при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження після 17 березня 2026 року, тобто пропустив строк звернення до суду з поважних причин.

Колегія суддів апеляційного суду з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1404 копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

За змістом ч. 5 ст. 57 Закону № 1404 виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Як уже зазначалось вище та вірно встановив суд першої інстанції, з матеріалів виконавчого провадження № 68785243 слідує, що 01.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64641871 з виконання постанови № 62602765 виданої 11.08.2020 Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, а саме 5032,06 доларів США, що складає 10 % від заборгованості за кредитним договором.

01.03.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження; постанову про арешт майна боржника; постанову про арешт коштів боржника.

Вказані постанови державним виконавцем направлені боржнику за адресою вказаною у виконавчому документі а саме: АДРЕСА_2 та додатково на ймовірну адресу проживання боржника АДРЕСА_1 .

Відповідно до списку згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) за період з 01.03.2021 по 31.03.2021, зокрема, списку № 82 поштових відправлень за 05.03.2021 за адресою: АДРЕСА_2 на адресу боржника – ОСОБА_1 направлено: постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2021 за вих.№ 39632; постанову про арешт майна боржника від 01.03.2021 за вих.№ 39699; постанову про арешт коштів боржника від 01.03.2021 за вих.№ 39777.

Наведене стверджується списком № 2533 відправлень листів рекомендованих, поданих виконавчою службою, які направлені на адресу боржника: АДРЕСА_2 згідно трек номеру НОМЕР_1 , та на адресу: АДРЕСА_1 згідно трек номеру НОМЕР_2 .

17.10.2024 державним виконавцем повторно винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено на адреси боржника за вихідним номером 261556, а саме: АДРЕСА_3 .

23.10.2024 державним виконавцем направлено доручення до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про проведення виконавчих дій щодо опису майна боржника, а саме земельних ділянок кадастровий № 562468700:05:017:0372, та № 5624681500:05:024:0141 до виконання, а боржнику до відома, за вихідним № 265921 та № 265893 на адреси: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 .

13.11.2024 на адресу відділу повернулось без вручення доручення про опис земельних ділянок від 23.10.2024, яке направлялось до відома боржнику на адресу АДРЕСА_1 Згідно відмітки на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».

03.03.2025 державним виконавцем направлено вимогу виконавця щодо узгодження вартості майна за вихідним № 38950, № 38877 на адреси боржника: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 ; повідомлення про опис майна боржника, а саме земельної ділянки кадастровий № 562468700:05:017:0372 та № 5624681500:05:024:0141 з додатком постанови про опис та арешту майна боржника від 11.11.2024.

03.03.2025 державним виконавцем за вихідним номером 38937, 39141 на адреси боржника: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 , направлено копію постанови про опис та арешт майна боржника від 11.11.2024 до відома.

04.03.2025 на адресу відділу виконавчої служби повернулася без вручення постанова про арешт коштів боржника від 17.10.2024 та доручення про опис майна боржника від 23.10.2024, які направлялись до відома боржнику на адресу: АДРЕСА_2 . Згідно відмітки на поштовому конверті «адресат відсутній за даною адресою».

25.03.2025 на адресу відділу державної виконавчої служби повернулась без вручення постанова про опис та арешт майна боржника яка направлялась до відома боржнику 03.03.2025 та вимоги щодо узгодження вартості майна.

Такі документи направлялися боржнику 03.03.2025 на адресу АДРЕСА_1 . Згідно відмітки на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».

10.04.2025 на адресу відділу повернулись без вручення вимоги щодо узгодження вартості майна, що направлялась боржнику 03.03.2025 на адресу: АДРЕСА_2 . Згідно відмітки на поштовому конверті «адресат відсутній за даною адресою».

13.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадження щодо визначення вартості описаної земельної ділянки кадастровий № 562468700:05:017:0372 та описаної земельної ділянки кадастровий № 5624681500:05:024:0141, яку за вихідним номером 118088, 118075 направлено на адреси боржника: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 .

11.06.2025 державним виконавцем за вихідним номером 148017, 148031 направлено на адреси боржника: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 , повідомлення про ознайомлення з висновком про вартість майна описаної земельної ділянки кадастровий № 562468700:05:017:0372 та земельної ділянки кадастровий № 5624681500:05:024:0141.

03.07.2025 на адресу відділу державної виконавчої служби повернулись без вручення повідомлення про ознайомлення з висновком про вартість майна описаної земельної ділянки кадастровий № 562468700:05:017:0372 та земельної ділянки АДРЕСА_1 . Згідно відмітки на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».

Земельна ділянка з кадастровим № 5624681500:05:024:0141 передана на реалізацію.

Відповідно до протоколу про результати земельних торгів, проведено електронні торги і переможцем визначено ОСОБА_2

29.09.2025 державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, яку направлено на адреси боржника за вихідним № 246372: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 .

09.10.2025 за вихідним номером 251292 державним виконавцем направлено акт про проведені електронні торги на адреси боржника: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 .

30.10.2025 на адресу відділу повернувся без вручення акт про проведені електронні торги, який направлявся 09.10.2025 на адресу АДРЕСА_1 . Згідно відмітки на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».

Земельна ділянка з кадастровий № 562468700:05:017:0372 передана на реалізацію.

Відповідно до протоколу про результати земельних торгів проведено електронні торги і переможцем визначено ОСОБА_3

13.01.2026 державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, яку направлено на адреси боржника за вихідним номером 9364, а саме: АДРЕСА_2 .

19.01.2026 за вихідним № 15725 державним виконавцем направлено акт про проведені електронні торги від 19.01.2026 на адреси боржника: АДРЕСА_2 на адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розпорядження державного виконавця від 19.01.2026 на підставі платіжної інструкції № 191401 від 19.01.2026 на рахунок ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 106353,04грн, які надійшли від реалізації земельної ділянки, після повного погашення заборгованості в межах ВП № 64641871.

Вказані кошти на депозитний рахунок відділу не повертались.

19.01.2026 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», яку направлено до відома боржнику за вихідним номером 16784 на адреси: АДРЕСА_2 та на адресу: АДРЕСА_1 .

29.01.2026 на адресу відділу повернувся без вручення акт про проведений електронний аукціон від 19.01.2026, який направлявся за адресою АДРЕСА_2 . Згідно відмітки на поштовому конверті «адресат відсутній за даною адресою».

01.02.2026 на адресу відділу повернулась без вручення постанова про закінчення виконавчого провадження, яка направлялась 19.01.2026 на адресу: АДРЕСА_2 . Згідно відмітки на поштовому конверті «адресат відсутній за даною адресою».

01.02.2026 на адресу відділу повернувся без вручення акт про проведений електронний аукціон, який направлявся 19.01.2026 на адресу: АДРЕСА_1 .

Отже, наведені вище обставини свідчать про те, що позивач не отримував кореспонденцію, направлену йому відповідачем.

Також суд першої інстанції вірно зауважив, що за матеріалами даної справи встановлено, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано 30.07.2019 за адресою: АДРЕСА_2 . Така ж адреса зазначена і в цій позовній заяві як адреса його проживання.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Уникнення отримання кореспонденції не звільняє боржника від обов`язку виконати виконавчий документ.

Боржник зобов`язаний добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов`язки, що включає обов`язок самостійно цікавитися станом виконавчого провадження.

Досліджені судом докази дають підстави стверджувати, що відповідач повністю дотримався вимог Закону № 1404 щодо направлення всіх постанов та повідомлень (викликів) на адресу боржника позивача у цій справі.

Суд першої інстанції також вірно покликався на уставлену практику Верховного Суду, відповідно до якої, якщо ухвала про відкриття провадження або виконавчий документ були надіслані за належною адресою (місцем реєстрації), але не були вручені через «закінчення терміну зберігання», це вважається належним повідомленням.

Повернення кореспонденції з відміткою «за закінченням терміну зберігання», є наслідком бездіяльності самого позивача, який не з`явився до відділення поштового зв`язку для отримання листа. Позивач (боржник) зобов`язаний цікавитися станом своїх справ. Неотримання пошти, яка надходила за офіційним місцем проживання, свідчить про суб`єктивне небажання знати про наявність провадження, а не про об`єктивну неможливість отримати інформацію.

Апеляційний суд зауважує, що позивач був обізнаний про наявність заборгованості за кредиторськими зобов`язаннями, про наявність судового спору стосовно звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки приймав участь у судовому засіданні в Рівненському міському суді, із наявністю відкритого виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3403/2010 виданого 08.07.2020 Рівненським міським судом Рівненської області та відповідно до розпорядження державного виконавця від 19.01.2026 на підставі платіжної інструкції № 191401 від 19.01.2026 на рахунок ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 106353,04грн, які надійшли від реалізації земельної ділянки, після повного погашення заборгованості в межах ВП № 64641871. Вказані кошти на депозитний рахунок відділу не повертались.

Наведене вище спростовує доводи апеляційної скарги позивача щодо не направлення на адресу позивача жодних документів матеріалів виконавчого провадження та про необізнаність щодо відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пропуск строку звернення до суду з даним позовом, є наслідком процесуальної недбалості самого позивача, оскільки незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про них, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Колегія суддів також зауважує, що позивачем жодним чином не доведено про існування якихось об`єктивних причин, які перешкоджали йому звернутись до суду у встановлений законом строк.

Щодо клопотання позивача про прийняття заяви позивача про зміну предмету позову до розгляду разом із первісним позовом, то суд першої інстанції вірно виснував, що заява про зміну предмету позову, подана позивачем через систему «Електронний Суд» 29.04.2026, подана з порушенням вимог ч. 1 ст.47 КАС України, тому така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

За правилами ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року у справі №460/5474/26 про повернення заяви та про залишення позову без розгляду - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді О. М. Гінда

О. Б. Заверуха

Повний текст постанови складений та підписаний 18.09.2026.