Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №380/22321/21 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/22321/21 пров. № А/857/35664/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Глазька С.М.,

суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року з питань зміни способу виконання рішення (головуючий суддя Потабенко В.А. м. Львів) у справі № 380/22321/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, задоволено частково.

Визнвно протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2021 №С/2719 про розмір грошового забезпечення відповідно до ст. ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2021 №С/2719 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 05.03.2019 відповідно до вимог до ст. ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням вже виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

29.12.2025 від позивача за вх. №102720 надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі №380/22321/21.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у задоволенні заяви відмовлено.

05.06.2026 від позивача за вх. №48617 надійшла повторна заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі №380/22321/21.

Заява мотивована тим, що на виконання вказаного рішення суду відповідачем була нарахована, але не виплачена до теперішнього часу заборгованість з пенсійних виплат в сумі 160524,07 грн., тому позивач просить змінити спосіб виконання судового рішення в частині зобов`язання відповідача виплатити позивачу різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії на її стягнення. Просив суд заяву задовольнити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 у задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №380/22321/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, тому суд вважає безпідставними доводи позивача, які наведені в заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі № 380/22321/21.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Відповідно до ч.1 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апеляційної скарги із врахуванням норм законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що о пенсійним органом на виконання рішення у справі № 380/28343/23 нарахована пенсія у сумі 161290,12 грн., проте на даній час не виплаченою залишається 160524,07 грн.

Отже, станом на час виникнення спірного питання, пенсія позивача перерахована і виплачується згідно з судовим рішенням у сумі 161290,12 грн., проте на даній час заборгованість становить160524,07 грн.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що згідно із частиною 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Апеляційний суд враховує, що під встановленням способу або порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення. При цьому встановлення способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті, самого судового рішення.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується під час виконання судового рішення. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій боржником (державним виконавцем). Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Для встановлення способу чи порядку виконання судового рішення обставиною, що перешкоджає його виконанню, є те, що в судовому рішенні не визначено способу та порядку виконання судового рішення.

19.12.2024 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX), відповідно до якого у статті 378 КАС України частину третю доповнено абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, з 19 грудня 2024 року статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили. При чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як слідує з матеріалів справи, звертаючись із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, заявником дотримано дві умови, зокрема, на виконання судового рішення справі № 380/28343/23, яке набрало законної сили, Відповідно до листа відповідача, з жовтня 2025 по грудень 2025 року позивачу було перераховано лише по 187,35 грн. щомісячно, в лютому 2026 року в сумі – 103,00 грн. та в березні 2026 року в сумі – 101,00 грн.(копія листа наявна в матеріалах справи) Також відповідно до заперечення відповідача, позивачу було виплачено в квітні 2026 року в сумі – 100,00 грн., в травні 2026 року в сумі – 100,00 грн. та в червні 2026 року в сумі– 132,00 грн. Таким чином, невиплаченою залишається нарахована відкладена заборгованість у розмірі 160192,07 грн. упродовж тривалого часу, більше двох місяців з дня набрання згаданим судовим рішенням законної сили.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач вчинив дії, спрямовані на виконання рішення, а невиплата коштів зумовлена об`єктивними причинами відсутністю бюджетного фінансування, на що відповідач вплинути не може, так як судом апеляційної інстанції з урахуванням внесених змін до статті 378 КАС України констатовано факт невиконання відповідачем як суб`єктом владних повноважень рішення суду протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, що у свою чергу є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Суд зауважує, що зміна виконання судового рішення у наведений спосіб не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Зміна способу виконання рішення суду у відповідній частині є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

За наведеного правового регулювання та обставин справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з невідповідністю його висновків обставинам справи і порушенням норм процесуального права, а тому сформував помилкові висновки про відмову у задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання вказаного судового рішення, що підтверджує обґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Тому, оскаржену ухвалу суду першої інстанції від 10.06.2026 згідно статті 317 КАС України, необхідно скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання вказаного судового рішення.

Під час звернення до суду з заявою позивача сплачено судовий збір у сумі 798,72 грн. та з апеляційною скаргою у розмірі 2662,40 грн. зважаючи на задоволення апеляційної скарги, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3461,12 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року з питань заміни способу виконання рішення суду в адміністративній справі №380/22321/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії скасувати та ухвалити нову постанову.

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Львівський окружний адміністративний суд від 31.01.2022 по справі № 380/22321/21 із зобов`язанням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2021 №С/2719 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 05.03.2019 відповідно до вимог до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням вже виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості за період з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 160192,07 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3461 (три тисячі чотириста шістдесят одна) грн 12 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя С. М. Глазько

судді І. В. Глушко

Р. М. Шавель