Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №140/14812/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №140/14812/24

Суддя: Глазько Сергій Михайлович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/14812/24 пров. № А/857/36003/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Глазька С. М.,

суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення (головуючий суддя Плахтій Н.Б. м. Луцьк) у справі № 140/14812/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2025, яке набрало законної сили 17.06.2025, у даній справі позов задоволено частково:

визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 02.08.2017;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 02.08.2017 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця);

визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.12.2018 по 30.06.2022 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4391,90 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.12.2018 по 30.06.2022 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі 4391,90 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017, 2019-2021 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.12.2015 по 02.08.2017, з урахуванням в складі при її обрахунку індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум;

визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування ОСОБА_1 при розрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2017 роки, з урахуванням в складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019-2021 роки;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019-2021 роки;

визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 30.06.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 – 2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 – 2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 30.06.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 – 2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 – 2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

22.05.2026 від представника заявника Масюка П.М. через систему Електронний суд подана заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просить встановити новий спосіб виконання судового рішення - стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення у сумі 437426,09 грн.

Дана заява обґрунтована тим, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі №140/14812/24 відповідач надав розрахунки грошового забезпечення позивача, згідно з якими загальний розмір нарахованих сум складає 437426,09 грн. Проте вказані кошти позивачу не виплачені, єдиною причиною невиплати перерахованого на виконання рішення суду грошового забезпечення є відсутність належного фінансування відповідача.

Представник заявника вважає, що в даному випадку наявні правові підстави для зміни способу виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача належного до виплати позивачу грошового забезпечення на виконання рішення суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 заяву представника заявника ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі №140/14812/24 шляхом стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 заборгованості з нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення в сумі 200899,90 грн (двісті тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять грн 90 коп.).

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 200899,90 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення. Резолютивна частина судового рішення у цій справі має зобов`язальний характер, судом при розгляді справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Враховуючи положення ст.312 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про можливість здійснити розгляд справи без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Таким чином, аналіз наведених норми дає підстави вважати, що суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Самостійною підставою для зміни способу виконання судового рішення є невиконання суб`єктом владних повноважень протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням судового рішення у справах, які прямо передбачені ч.3 ст.378 КАС України.

Ця справа, предметом спору в якій є право позивача на грошове забезпечення, не відноситься до категорії справ, визначених ч.3 ст.378 КАС України, оскільки грошове забезпечення військовослужбовця, є оплатою за проходження військової служби та виконання обов`язків військової служби, а не соціальною виплатою, як про те зазначав позивач.

Таким чином, сам факт невиконання відповідачем у повному обсязі рішення суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням судового рішення, не є безумовною підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду.

Суд апеляційної інстанції враховує те, що у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Матеріалами справи встановлено, що 14.07.2025 суд видав позивачу виконавчі листи №№4522/2025, 4523/2025, 4524/2025, 45257/2025, 4526/2025, 4527/2022 для примусового виконання зобов`язальної частини рішення суду від 05.05.2025 у цій справі, які пред`явлені до виконання до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

На виконання рішення суду відповідач провів перерахунки грошового забезпечення позивача, згідно з якими нараховано 60993,21 грн, 170780,13 грн, 74048,58 грн та 131604,17 грн, всього 437426,09 грн, що підтверджується відповідними розрахунками.

29.05.2026 відповідач здійснив часткову виплату грошового забезпечення в сумі 236526,19 грн, що підтверджується копією скріншоту банківського застосунку, тому заборгованість з нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення складає 200899,90 грн.

Таким чином, у вказаній ситуації наявний факт невиконання відповідачем як суб`єктом владних повноважень в повному обсязі судового рішення у справі №140/14812/24, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача грошового забезпечення.

Колегія суддів зауважує, що виплата стосується грошового забезпечення позивача, а не обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, - у яких встановлення судового контролю є обов`язком суду.

Вказане є достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов посилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення заяву та змінити способу і порядку виконання рішення у даній справі шляхом стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 200899,90 грн.

Враховуючи зазначене вище, колегії суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому є підстави вважати, що висновок суду про повернення позовної заяви є помилковим.

Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі № 140/14812/24 скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя С. М. Глазько

судді І. В. Глушко

Р. М. Шавель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua