Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №580/2546/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року справа № 580/2546/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування індивідуального акта та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просить:

- Визнати протиправним та скасувати пункт 2, 3, 5 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23.08.2024 №1038, яким за результатами службового розслідування солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

- Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 16.08.2024 №1017 "Про підсумки спеціального службового розслідування за фактом отримання бойового травмування під час виконання бойового завдання ОСОБА_1 ", в частині встановлення обставин отримання поранення солдатом ОСОБА_1 ;

- Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , як правонаступника військової частини НОМЕР_2 , провести нове службове розслідування обставин отримання поранення солдатом ОСОБА_1 14.06.2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Білогорівка Луганської 30 області, з дотриманням вимог законодавства України та внести зміни до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_2 від 23.08.2024 р. №836/704 за результатами нового службового розслідування.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Позивач - солдат ОСОБА_1 , під час безпосереднього виконання бойового завдання 14.06.2024 року отримав бойове травмування (контузію) внаслідок вибуху ворожого FPV-дрона. Позивач наголошує, що його подальше переміщення до позиції було вимушеним заходом, зумовленим виключно стрімким погіршенням стану здоров`я (акубаротравма, дезорієнтація, втрата рівноваги), а не умисним самоусуненням від обов`язків чи залишенням позиції без наказу. В позовній заяві зазначено, що під час проведення Військовою частиною НОМЕР_2 (правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_1 ) відносно нього службових розслідувань та в подальшому прийняття спірних наказів були допущені істотні порушення вимог законодавства, зокрема: ОСОБА_1 не було належним чином ознайомлено з його процесуальними правами час проведення службових розслідувань; в матеріалах службових розслідувань відсутні пояснення ОСОБА_1 ; його не було ознайомлено з актами службових розслідувань та спірними наказами; матеріали службових розслідувань оформлені з процесуальними недоліками; висновки службових розслідувань є внутрішьо суперечливими та не містять прямих доказів про наявність в діях ОСОБА_1 прямого умислу. Позивач наголошує, що оскаржувані накази, які були прийняті за результатами проведених службових розслідувань порушують його соціальні права та гарантії, що зумовило необхідність їх оскарження.

Ухвалою суду від 23.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 23.03.2026 про відкриття провадження у справі Відповідачу було встановлено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву. Проте, у встановлений судом строк Відповідач своїм процесуальним правом не скористалися, відзив на позов до суду не подав, про причини неподання суду не повідомив.

З урахуванням вищевказаних обставин суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що позивач - солдат ОСОБА_1 , у період з лютого 2024 року по 28 грудня 2024 року проходив військову службу у списках особового складу військової частини НОМЕР_2 .

В подальшому військова частина НОМЕР_2 була розформована, а її правонаступником визначено військову частину НОМЕР_1 .

14 червня 2024 року близько 16:25, під час безпосереднього виконання бойового завдання на позиції «Фінік» (бетонне укриття під мостом) у районі ведення бойових дій, позивач опинився в епіцентрі вибуху ворожого FPV-дрона. Внаслідок потужної вибухової хвилі ОСОБА_1 отримав бойове травмування (акубаротравму/контузію), що супроводжувалося дезорієнтацією, втратою рівноваги, порушенням зору, слуху та координації рухів. Через критичний стан здоров`я Позивач був змушений самостійно виповзти з укриття та переміститися до суміжної позиції «Мадонна» з метою порятунку життя та отримання первинної допомоги.

У зв`язку з вказаними подіями, командиром військової частини НОМЕР_2 були видані накази:

- від 14.06.2024 року №1026 Про призначення службового розслідування за фактом самоусунення від виконання службових обов`язків військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_1 ;

- від 17.06.2024 №1058 «Про призначення спеціального службового розслідування за фактом отримання бойового травмування під час виконання бойового завдання солдатом ОСОБА_1 у районі бойових дій».

За результатами розслідування комісією складено Акт службового розслідування №835 від 27.07.2024 року, висновками якого дії Позивача кваліфіковано як умисне самоусунення від виконання обов`язків та залишення бойової позиції без наказу, а також Акт №785 від 16.07.2024 року, яким зазначено, що Позивач під час самовільного залишення позиції, знаходячись в районі бойових дій поблизу населеного пункту Білогорівка, Луганської області отримав бойове травмування.

На підставі висновків Актів службових розслідувань командиром військової частини НОМЕР_2 були прийняті накази:

- від 23.08.2024 №1038, яким за результатами службового розслідування солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани;

- від 16.08.2024 року №1017, яким визнано, що Позивач отримав бойове травмування під час проходження військової служби, внаслідок того, що не виконав наказ начальника та покинув свою позиці.

Вважаючи висновки Актів службових розслідувань недоведеними, необ`єктивними та такими, що не відповідають реальним обставинам справи, а прийняті на їхній підставі накази №1017 від 16.08.2024 року та №1038 від 23.08.2024 року — протиправними, такими, що порушують його право на належне грошове, медичне та соціальне забезпечення, це спонукало Позивача звернутися з відповідним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 4 статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).

Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Положеннями статті 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно зі статтею 26 Статуту, військовослужбовців залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права і командирів щодо їх застосування визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно з положеннями статей 1, 2 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно із частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Положеннями статті 48 Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); г) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі по тексту - Порядок №608).

Згідно з пунктом 7 Порядку №608, службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».

Відповідно до пункту 2 розділу II Порядку №608, службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 3 розділу II Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Згідно із пунктом 1 розділу III Порядку №608, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №608, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Згідно з пунктами 1-6 розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.

В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.

Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу VI Порядку №608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).

У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що передумовою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Таке службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння). Результати службового розслідування фіксуються у акті службового розслідування, в якому і мають бути відображені усі зазначені вище складові, надана належна оцінка усім обставинам, встановленим під час проведення такого службового розслідування з урахуванням пояснень особи, відносно якої воно проведено, та, відповідно, має міститися висновок з урахуванням усіх обставин, встановлених під час проведення службового розслідування.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням тієї обставини, що Військовою частиною НОМЕР_1 не був наданий відзив на позовну заяву, з метою спростування правової позиції ОСОБА_1 , а також проаналізувавши в сукупності вищевказані положення чинного законодавства, суд висновує наступне.

Так, у відповідності до п. 3 розділу IV Порядку №608, військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право знати підстави його проведення, бути ознайомленим зі своїми правами та обов`язками під час проведення службового розслідування, надавати пояснення, подавати документи та інші докази, що стосуються обставин події.

Судом встановлено, що «Пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особи, щодо якої проводиться службове розслідування» (яка міститься в матеріалах справи) не містить підпису Позивача про ознайомлення з правами та обов`язками. Крім того, у вказаному документі відсутні підписи свідків, які могли б підтвердити факт, що ОСОБА_1 відмовився від підпису вказаної пам`ятки. Аналогічно, «Акт про ознайомлення з актом, матеріалами службового розслідування» від 23.08.2024 року також не містить підпису Позивача про ознайомлення, а також не містить підписів свідків про можливу відмову від підпису.

Таким чином, матеріали справи не містять жодного належного доказу того, що Позивача було ознайомлено з його процесуальними правами під час проведення службового розслідування, що фактично позбавило останнього можливості реалізувати передбачені законодавством права на участь розслідуванні, надання пояснень, подання доказів та заявлення клопотань. Вищевказане жодним чином не спростовано Відповідачем в ході розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані забезпечити всебічне, повне та об`єктивне дослідження обставин події, зокрема отримати пояснення військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування.

В матеріалах позову міститься документ під назвою «Пояснення», який був отриманий Позивачем у відповідь на адвокатський запит. Вказаний документ не містить підпису Позивача, що унеможливлює підтвердження того, що наведений у ньому текст дійсно відображав позицію викладену ОСОБА_1 стосовно обставин події.

Суд наголошує, що у разі відмови військовослужбовця від надання пояснень особа, яка проводить службове розслідування, зобов`язана скласти акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох осіб. Однак такий акт Відповідачем не був долучений до матеріалів справи, що свідчить про невиконання Відповідачем обов`язку щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин події, а також про грубе порушення процедури отримання пояснень, встановленої пунктом 1 розділу IV Порядку № 608.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №608, наказ (витяг з наказу) про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності доводиться до нього під підпис із зазначенням дати доведення. Крім того, відповідно до статті 97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України про накладене дисциплінарне стягнення військовослужбовець має бути належним чином повідомлений.

Однак, після завершення службового розслідування Позивача не було належним чином повідомлено про результати службового розслідування, а також не було ознайомлено під підпис із спірними наказами командира військової частини НОМЕР_3 , матеріали справи не містять доказів, які б спростовували вищевказане твердження.

Вказані обставини свідчать про істотне порушення процедури доведення дисциплінарного стягнення до військовослужбовця, що в сукупності позбавило ОСОБА_1 можливості своєчасно реалізувати право на захист і оскарження відповідних рішень.

Відповідно до пункту 8 розділу III Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення. Крім того, згідно пункту 1 розділу IV Порядку №608 під час проведення службового розслідування повинні встановлюватися як обставини, що підтверджують факт правопорушення, так і обставини, що його спростовують або можуть пом`якшувати відповідальність військовослужбовця.

Так, у висновках службового розслідування зазначено, що Позивач нібито самоусунувся від виконання службових обов`язків, залишивши бойову позицію без дозволу командира. Водночас комісією фактично не було досліджено обставини отримання останнім поранення та фактичний стан здоров`я на момент події. Згідно медичної документації та довідки про обставини травми Позивачем було отримано наступні тілесні ушкодження: мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму, забій грудної клітини, переломи ребер та параорбітальну гематому. Такі травми за своїм характером можуть супроводжуватися порушенням координації рухів, дезорієнтацією, порушенням слуху, зору та загальним погіршенням сприйняття навколишньої обстановки, що безпосередньо впливає на здатність особи адекватно оцінювати ситуацію та виконувати обов`язки військової служби. Однак зазначені обставини комісією з проведення службового розслідування не були належним чином досліджені та оцінені. Більше того, матеріали службового розслідування фактично містять лише пояснення окремих посадових осіб військової частини НОМЕР_2 , які не перебували безпосередньо в районі мого поранення та не були очевидцями події.

Суд наголошує, що в даному випадку висновок про прямий умисел фактично зроблений виключно на підставі припущень та без належного врахування об`єктивних обставин події, зокрема отриманого Позивачем бойового травмування та його наслідків для стану здоров`я.

Відповідно до вимог Порядку №608, матеріали службового розслідування повинні оформлюватися належним чином, містити всі необхідні процесуальні документи та підтверджувати встановлені комісією обставини події.

Так, судом встановлено, що Акт службового розслідування №835 від 27.07.2024 не містить дати його затвердження командиром військової частини НОМЕР_2 .

Водночас відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, днем завершення службового розслідування вважається день подання акта службового розслідування на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування.

Відсутність у матеріалах службового розслідування дати затвердження акта службового розслідування унеможливлює встановлення фактичної дати завершення службового розслідування. За таких обставин неможливо перевірити дотримання вимог законодавства щодо строків проведення службового розслідування, встановлених статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та пунктом 13 розділу III Порядку №608. Таким чином, неналежне оформлення акта службового розслідування ставить під сумнів дотримання встановлених законодавством строків проведення службового розслідування та законність прийнятих за його результатами рішень.

Суд також наголошує, що аналіз матеріалів службового розслідування та прийнятих за його результатами рішень свідчить про наявність внутрішньої суперечливості у встановлених комісією обставинах події. Зокрема, у висновках службового розслідування зазначено, що Позивач нібито самовільно залишив бойову позицію без дозволу командира, що комісією кваліфіковано як самоусунення від виконання службових обов`язків. Водночас матеріали спеціального службового розслідування, а також прийнятий за його результатами наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 16.08.2024 №1017 містять висновок про те, що отримане ОСОБА_1 14.06.2024 бойове травмування пов`язане з проходженням військової служби. Більше того, зазначеним наказом прямо встановлено факт отримання бойового травмування під час виконання бойового завдання, що стало підставою для оформлення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Вищевказане у своїй сукупності дає підстави дійти висновку, що висновки службових розслідувань та прийняті на їх підставі рішення є необ`єктивними, безпосередньо порушують право Позивача на належну реалізацію соціальних гарантій, як військовослужбовця, який отримав бойове травмування під час виконання обов`язків військової служби.

Порушення процедури, а саме: неотримання належним чином оформлених пояснень Позивача, неознайомлення його з правами та обов`язками, а також відсутність будь-яких законних актів про відмову від підпису чи надання пояснень, свідчать про очевидний формалізм, упередженість та однобічність дій командування.

Відповідач не лише позбавив Позивача базового процесуального права на захист, а й виніс рішення на підставі дефектних, юридично нікчемних документів. За таких обставин, матеріали службових розслідувань не можуть вважатися належними, допустимими та достовірними доказами вчинення будь-якого правопорушення.

Аналізуючи позовну вимогу про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 (як правонаступника військової частини НОМЕР_2 ) провести нове службове розслідування та внести зміни до довідки про обставини травми, суд зазначає таке.

У зв`язку з визнанням протиправними та скасуванням судом пунктів 2, 3, 5 наказу від 23.08.2024 №1038 та наказу від 16.08.2024 №1017 у відповідній частині, попередні юридичні висновки командування щодо обставин отримання поранення Позивачем втратили свою чинність. З огляду на те, що процедура розслідування була проведена з грубими порушеннями вимог Порядку №608 (неотримання пояснень, відсутність ознайомлення з правами), обставини бойового травмування військовослужбовця залишилися недослідженими належним чином.

Оскільки право Позивача на об`єктивне визначення обставин його поранення під час виконання бойового завдання було порушено, а скасування дефектних наказів саме по собі не вирішує питання встановлення істини, суд доходить висновку, що зобов`язання військової частини НОМЕР_1 провести нове, повне та об`єктивне службове розслідування із дотриманням усіх процесуальних прав військовослужбовця є єдиним належним, законним та ефективним способом відновлення порушеного права Позивача.

Результатом такого розслідування має стати виправлення недостовірних відомостей у довідці про обставини травми від 23.08.2024 №836/704, що дозволить Позивачу в повній мірі реалізувати свої соціальні гарантії.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

З урахуванням положень ст.139 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2, 3, 5 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23.08.2024 №1038, яким за результатами службового розслідування солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 16.08.2024 №1017 «Про підсумки спеціального службового розслідування за фактом отримання бойового травмування під час виконання бойового завдання ОСОБА_1 », в частині встановлення обставин отримання поранення солдатом ОСОБА_1 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , як правонаступника військової частини НОМЕР_2 , провести нове службове розслідування обставин отримання поранення солдатом ОСОБА_1 14.06.2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Білогорівка Луганської області, з дотриманням вимог законодавства України та внести зміни до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_2 від 23.08.2024 №836/704 за результатами нового службового розслідування.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VIIПерехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення складене та підписане 18.09.2026.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО