Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №560/2645/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2645/26

РІШЕННЯ

іменем України

18 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вказує, що на виконання судових рішень розмір його пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.03.2025 становив 41715,99 грн. Однак з 01.01.2026 відповідач застосував при виплаті пенсії обмежувальні коефіцієнти, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, унаслідок чого фактичний розмір пенсійної виплати зменшився.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років з 03.02.2010 відповідно до Закону №2262-ХІІ.

На думку відповідача, застосування з 01.01.2026 при виплаті пенсії позивача коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №1778, є правомірним, оскільки зазначена постанова прийнята на виконання статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», є чинною та обов`язковою до виконання. Відповідач також посилається на необхідність дотримання балансу між інтересами окремих одержувачів пенсій та фінансовими можливостями держави в умовах воєнного стану.

Згідно з розрахунком відповідача розмір пенсії позивача, визначений на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №560/11184/25, становить 41715,99 грн. Після застосування з 01.01.2026 коефіцієнтів, передбачених постановою №1778, розмір пенсії до виплати визначений у сумі 31717,80 грн.

Крім того, відповідач заперечує проти вимоги про виплату недоплаченої за січень та лютий 2026 року пенсії однією сумою у розмірі 30642,32 грн, вважаючи її передчасною, та проти звернення рішення суду до негайного виконання.

У відзиві відповідач також просить розглянути справу в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи характер спірних правовідносин, наявні у справі докази та те, що обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, можуть бути встановлені на підставі письмових доказів, суд не вбачає підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши письмові докази та пояснення сторін, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 03.02.2010.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №560/865/25, з урахуванням результатів апеляційного перегляду, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.12.2024 №ХС53460.

На виконання зазначеного рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №560/11184/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації, а також з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, та без обмеження пенсії максимальним розміром.

На виконання зазначеного судового рішення відповідачем визначено розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 у сумі 41715,99 грн.

З 01.01.2026 відповідач застосував до пенсії позивача коефіцієнти, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778.

Відповідно до розрахунку пенсійного органу розмір пенсії позивача становить 41715,99 грн, десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, - 25950,00 грн, сума перевищення - 15765,99 грн. Після застосування до відповідних частин такого перевищення коефіцієнтів 0,5, 0,4 та 0,3 сума перевищення до виплати визначена у розмірі 5767,80 грн, а загальний розмір пенсійної виплати - 31717,80 грн.

Не погоджуючись із таким зменшенням розміру пенсійної виплати, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 64 Конституції України передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.

Отже, право на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України, до переліку прав, можливість обмеження яких установлена Указом Президента України №64/2022, не віднесено.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частин першої та третьої статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені або перераховані, зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», яка набрала чинності 01.01.2026.

Пунктом 1 постанови №1778 визначені коефіцієнти від 0,5 до 0,1, які застосовуються залежно від розміру частини пенсійної виплати, що перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим питання правомірності застосування у 2026 році зазначених коефіцієнтів до пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, вже було предметом розгляду Верховного Суду.

Так, у постанові від 17.06.2026 у справі №580/1002/26 Верховний Суд сформував висновок, згідно з яким застосування при обчисленні (перерахунку) пенсій осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови Кабінету Міністрів України №1778, якими передбачено виплату таких пенсій із застосуванням коефіцієнтів до суми, що перевищує десять прожиткових мінімумів, є протиправним та обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Аналогічний правовий висновок Верховний Суд застосував у постанові від 20.07.2026 у справі №560/1321/26, предметом якої також були дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування з 01.01.2026 коефіцієнтів, установлених постановою №1778. Верховний Суд визнав правильним висновок про протиправність такого обмеження та про необхідність виплати пенсії без застосування відповідних коефіцієнтів і без обмеження максимальним розміром.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, доводи відповідача про те, що стаття 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанова №1778 є чинними, а тому підлягають безумовному застосуванню до пенсії позивача, не можуть бути прийняті судом, оскільки Верховний Суд у справах №580/1002/26 та №560/1321/26 вже сформував правовий висновок щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах.

Суд також не приймає доводи відповідача про допустимість зменшення пенсійних виплат з огляду на фінансові можливості держави та необхідність забезпечення збалансованості Державного бюджету України.

Безумовно, держава має певну свободу розсуду при визначенні соціальної та бюджетної політики, однак така свобода не звільняє суб`єктів владних повноважень від обовязку діяти відповідно до Конституції України та спеціального закону, який регулює відповідні правовідносини.

Крім того, наведені відповідачем посилання на практику Європейського суду з прав людини щодо можливості зміни механізму соціальних виплат не спростовують висновку Верховного Суду, сформованого безпосередньо щодо застосування статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанови №1778 до пенсій, призначених за Законом №2262-ХІІ.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якими було передбачено обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 визнано неконституційними приписи статті 2 Закону України №3668-VI у тій частині, у якій вони поширювали свою дію на Закон №2262-ХІІ.

Верховний Суд у постановах від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 виходив із того, що застосування обмеження максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, не відповідає правовому регулюванню після ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016.

Суд також враховує, що пенсія ОСОБА_1 призначена з 03.02.2010, тобто до набрання чинності Законом України №3668-VI, що додатково спростовує доводи відповідача щодо можливості застосування до пенсії позивача відповідного максимального обмеження.

За таких обставин суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення та виплати з 01.01.2026 пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження максимальним розміром та коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, є протиправними.

Належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2026 виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та без застосування до неї коефіцієнтів, передбачених постановою №1778, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовної вимоги про виплату недоплаченої за січень та лютий 2026 року частини пенсії однією сумою у розмірі 30642,32 грн суд зазначає наступне.

Позивач визначив розмір недоплаченої пенсії за січень та лютий 2026 року самостійно у сумі 30642,32 грн.

Разом з тим із матеріалів справи встановлено, що відповідно до розрахунку відповідача загальний розмір пенсії позивача становить 41715,99 грн, а розмір пенсії до виплати з 01.01.2026 після застосування коефіцієнтів №1778 визначено у сумі 31717,80 грн.

Таким чином, наявні у справі відомості не дають підстав для безпосереднього присудження судом саме суми 30642,32 грн.

Визначення фактичного розміру недоплаченої пенсії потребує здійснення відповідачем відповідного перерахунку з 01.01.2026 без застосування визнаних судом протиправними обмежень та з урахуванням усіх сум, фактично виплачених позивачу за відповідний період.

Суд зазначає, що його завданням є відновлення порушеного права позивача, а не здійснення замість Пенсійного фонду розрахунку пенсійної виплати, який належить до компетенції відповідного органу.

Водночас зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії без спірних обмежень з урахуванням раніше виплачених сум забезпечує повне відновлення порушеного права позивача.

Визначення ж наперед способу виплати належної за результатами такого перерахунку заборгованості саме однією сумою не є необхідним для ефективного захисту права позивача та стосується фактичного виконання рішення суду в майбутньому.

Тому позовна вимога в частині виплати недоплаченої за січень та лютий 2026 року частини пенсії однією сумою у конкретно визначеному розмірі 30642,32 грн задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про звернення рішення до негайного виконання суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

У цій справі судом не присуджується до стягнення конкретно визначена сума пенсійної виплати, а покладається на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області обов`язок здійснити виплату пенсії після проведення відповідного розрахунку з урахуванням установленого судом способу відновлення порушеного права.

Отже, рішення у цій справі не є рішенням про безпосереднє присудження конкретної суми пенсії у розумінні пункту 1 частини першої статті 371 КАС України.

Крім того, оскільки суд відмовляє у вимозі про присудження конкретно визначеної суми 30642,32 грн, відсутній і предмет, який міг би бути звернений до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, правові підстави для звернення рішення суду до негайного виконання відсутні.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1331,50 грн, що підтверджується квитанцією, долученою до матеріалів позову.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328 грн, тому належний розмір судового збору за позовну вимогу немайнового характеру становить 1331,20 грн.

Оскільки суд задовольняє основні позовні вимоги, спрямовані на відновлення порушеного права позивача, а відмова стосується лише визначеного позивачем способу виплати конкретної суми та клопотання про негайне виконання, судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення та виплати з 01.01.2026 пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження максимальним розміром та коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2026 виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Є.В. Печений