Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №560/17471/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/17471/26

РІШЕННЯ

іменем України

18 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати постанову державного виконавця від 14.08.2026 ВП №81187326 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позивач зазначає, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №560/5083/25 здійснив з 01.03.2025 індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням визначених судовим рішенням коефіцієнтів та з визначенням доплати за понаднормативний стаж. Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.03.2025 склав 23610,00 грн, а сума доплати за період з 01.03.2025 по 30.09.2026 визначена у розмірі 125348,25 грн.

Позивач вважає, що невиплата всіх нарахованих сум зумовлена відсутністю відповідного бюджетного фінансування та не залежить від волі територіального органу Пенсійного фонду України. Посилається на Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, та зазначає, що в червні 2026 року ОСОБА_1 виплачено 2440,00 грн частини заборгованості за минулий час та 2007,14 грн частини поточної заборгованості.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2026 відкрито провадження в цій справі, судове засідання призначено на 18.09.2026.

Відповідач подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що судове рішення у повному обсязі не виконано, у встановлений державним виконавцем строк докази його виконання до Відділу не надходили, а поважних причин невиконання рішення позивач не довів.

У судове засідання, призначене на 18.09.2026, учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Тому, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, суд вважає, що справу №560/17471/26 необхідно розглянути без участі учасників справи за наявними матеріалами справи у письмовому проваджені.

Згідно з приписами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив такі обставини справи та надав їм правову оцінку.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №560/5083/25, яке набрало законної сили 22.04.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та 1,115, та провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 із визначенням доплати за понаднормативний стаж у розмірі 56% заробітку для обчислення пенсії станом на 01.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

04.06.2026 Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №560/5083/25.

Постановою державного виконавця від 04.06.2026 відкрито виконавче провадження №81187326 та зобов`язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб та порядку, встановлені виконавчим документом. Постанову про відкриття виконавчого провадження Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області отримало 12.06.2026.

У встановлений державним виконавцем строк повідомлень із підтверджуючими документами про перерахунок та виплату пенсії на виконання рішення суду від боржника до Відділу не надходило.

03.08.2026 до Відділу надійшла заява ОСОБА_1 , в якій стягувач повідомив про невиконання рішення суду та зазначив, що розмір його пенсії не змінився.

На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025. Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.03.2025 склав 23610,00 грн. Сума доплати за період з 01.03.2025 по 30.09.2026 визначена у розмірі 125348,25 грн, у тому числі за минулий час з 01.03.2025 по 21.04.2026 - 89888,86 грн та перерахованих сум пенсії за період з 22.04.2026 по 30.09.2026 - 35459,39 грн.

Разом з тим, фактична виплата ОСОБА_1 всієї суми, визначеної за результатами проведеного перерахунку, здійснена не була.

14.08.2026 державним виконавцем складено акт, яким встановлено відсутність повного фактичного виконання рішення суду.

Постановою державного виконавця від 14.08.2026 у виконавчому провадженні №81187326 на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду без поважних причин.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів, крім рішень, що підлягають негайному виконанню.

Згідно із частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до частини другої статті 63 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, умовою застосування до боржника відповідальності у вигляді штрафу є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними можуть визнаватися обставини, які об`єктивно не залежать від волевиявлення боржника та створюють істотні перешкоди для виконання рішення.

Оцінюючи правомірність оскаржуваної постанови, суд виходить із того, що резолютивною частиною рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №560/5083/25 на позивача покладено обов`язок не лише здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а й провести її виплату з 01.03.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.

Матеріали справи підтверджують, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснило відповідний перерахунок та визначило суму доплати.

Однак проведення перерахунку пенсії та визначення належної до виплати суми самі по собі не свідчать про виконання судового рішення в повному обсязі, оскільки судовим рішенням прямо передбачено також обов`язок провести виплату.

Позивач у позовній заяві фактично визнає, що вся визначена за результатами перерахунку сума ОСОБА_1 не виплачена. Так, позивач зазначає лише про виплату у червні 2026 року 2440,00 грн частини минулої заборгованості та 2007,14 грн частини поточної заборгованості.

Таким чином, станом на дату прийняття оскаржуваної постанови рішення суду в частині фактичної виплати належних ОСОБА_1 сум залишалося невиконаним.

При цьому пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII передбачено закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Отже, здійснення окремих дій, спрямованих на виконання рішення, не є тотожним фактичному виконанню такого рішення у повному обсязі.

Щодо доводів позивача про відсутність бюджетного фінансування суд зазначає наступне.

На дату винесення оскаржуваної постанови - 14.08.2026 - був чинним Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821. Зазначений Порядок втратив чинність лише 28.08.2026.

Пунктами 5-8 Порядку №821 передбачався механізм здійснення відповідних виплат у межах бюджетних асигнувань та пропорційно виділеним на такі цілі коштам.

Разом з тим наведений Порядок регулював механізм фінансування відповідних виплат, однак не змінював змісту судового рішення, яке набрало законної сили, та не означав автоматично наявності поважних причин його невиконання.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, відповідно до якого невиплата перерахованих сум пенсії за фактичної відсутності відповідного фінансового забезпечення та коштів може бути визнана невиконанням судового рішення з поважних причин. Разом з тим такий висновок застосовується за умови встановлення конкретними доказами факту відсутності відповідного фінансового забезпечення та того, що невиконання рішення не залежало від поведінки боржника.

У цій справі позивач посилається переважно на положення бюджетного законодавства та загальний порядок фінансування відповідних виплат. Водночас матеріали справи не містять належних доказів того, що станом на 14.08.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області об`єктивно не мало можливості виконати рішення суду в повному обсязі саме через невиділення коштів на виконання цього конкретного рішення.

Також позивачем не надано доказів вчинення до прийняття оскаржуваної постанови усіх залежних від нього дій щодо отримання необхідного фінансування для повного виконання рішення у справі №560/5083/25.

Крім того, матеріали виконавчого провадження свідчать, що постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримав 12.06.2026, однак у встановлений державним виконавцем строк підтверджуючих документів про виконання рішення до Відділу не подав. Лише 03.08.2026 до державного виконавця надійшла заява стягувача про те, що судове рішення не виконується.

Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046 суд не приймає як підтвердження правомірності невиконання рішення станом на 14.08.2026, оскільки ця постанова прийнята після винесення оскаржуваної постанови державного виконавця та набрала чинності 28.08.2026.

Відтак правомірність дій державного виконавця повинна оцінюватися виходячи із законодавства та фактичних обставин, які існували саме на 14.08.2026.

Також матеріали справи не містять доказів надання судом відстрочки або розстрочки виконання рішення у справі №560/5083/25, зміни способу чи порядку його виконання або інших обставин, які б надавали позивачу право не виконувати виконавчий документ у встановлений строк.

Отже, включення нарахованих сум до відповідного обліку, здійснення окремих часткових виплат та посилання на подальшу виплату коштів у межах бюджетних асигнувань не свідчать про фактичне виконання судового рішення у повному обсязі.

Наведені позивачем обставини та докази також не є достатніми для висновку про наявність об`єктивних і непереборних причин, які унеможливлювали виконання рішення суду та могли бути визнані поважними причинами у розумінні статей 63 та 75 Закону №1404-VIII.

Суд враховує, що з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження 12.06.2026 до прийняття оскаржуваної постанови 14.08.2026 минуло понад два місяці, однак рішення суду в повному обсязі виконане не було.

За таких обставин суд доходить висновку, що станом на дату прийняття оскаржуваної постанови Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не забезпечило повного виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №560/5083/25 та не довело наявності поважних причин його невиконання.

Тому державний виконавець, діючи на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені статтями 63, 75 Закону №1404-VIII, правомірно застосував до позивача як юридичної особи штраф у розмірі 5100,00 грн.

З огляду на викладене постанова державного виконавця від 14.08.2026 у виконавчому провадженні №81187326 про накладення штрафу є правомірною, а підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови, тоді як доводи позивача не спростовують встановленого факту неповного виконання судового рішення та не підтверджують наявності поважних причин такого невиконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - відмовити повністю.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29018 , код ЄДРПОУ - 45798761)

Головуючий суддя Є.В. Печений