Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №160/33269/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокуСправа №160/33269/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та стягнення нарахованої та невиплаченої суми пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 353276,71 грн., яка нарахована за період часу з 01.12.2019 року по 28.02.2025 року та зазначена у розрахунках (протоколах) перерахунку пенсії за пенсійною справою №27011 ОСОБА_2 , станом на 01.12.2019, 01.07.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025, які виготовлені та обраховані 05.05.2025 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року у справі №160/14006/24;

-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , нараховану та невиплачену пенсію померлого чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 353 276,71 грн., яка нарахована за період часу з 01.12.2019 року по 28.02.2025 року та зазначена у розрахунках(протоколах) перерахунку пенсії за пенсійною справою №27011 ОСОБА_2 , станом на 01.12.2019, 01.07.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025, які виготовлені та обраховані пенсійним органом 05.05.2025 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року у справі №160/14006/24.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, ОСОБА_2 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХII від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За час життя чоловіка йому було проведено декілька перерахунків пенсії на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду, заборгованість по яким не була отримана ним за життя. Позивач вказує, що 01.08.2025 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виплату їй як дружині померлого чоловіка недоотриману за життя пенсії (боргу) у зв`язку зі смертю пенсіонера, у розмірі 353276,71 грн., яка повинна бути нарахована та виплачена пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 у справі №160/14006/24. Однак відповідач листом від 29.08.2025 №39729-30105/Б-01/8-0400/25 за результатами розгляду заяви від 01.08.2025 відмовив у виплаті зазначених коштів. З даною відмовою позивач не погоджується, вважає дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернулась до суду за захистом своїх прав.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.

Ухвалою суду від 25.11.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

01.12.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої було долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 08.12.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/33269/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 15 квітня 1998 Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області; з 06.01.2017 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Згідно із долученим до позовних матеріалів свідоцтвом серії НОМЕР_2 , виданого Відділом РАЦС Царичанського райвиконкому Дніпропетровської області від 16.06.1984, між позивачем та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 16 червня 1984 року було укладено шлюб.

Відповідно до наданих позивачем протоколів з пенсійної справи №N/А 27011, ОСОБА_2 з 10.12.2003 перебував на обліку в органах Пенсійного фонду як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис №3007.

01.08.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила виплатити ОСОБА_1 як дружині померлого чоловіка недоотриману за життя пенсію (боргу) у зв`язку зі смертю пенсіонера:

-у розмірі 240713,25 грн., яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 року у справі № 160/14653/21;

-у розмірі 10268,84 грн., яка нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 року у справі 160/30090/23;

-у розмірі 353276,71 грн. із розрахунку (195584,83 (зазначені в розрахунку на доплату від 05.05.2025 року) + 157691,88 грн. (обраховані але протиправно обмежені до виплати у межах максимального розміру пенсії), яка повинна бути нарахована пенсійним органом при проведенні перерахунку пенсії згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року у справі №160/14006/24.

До вказаної заяви було долучено копії наступних документів: паспорта ОСОБА_1 , довідки про присвоєння коду платника податків на ім`я ОСОБА_1 , пенсійного посвідчення, свідоцтва про укладення шлюбу, свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

Листом від 29.08.2025 №39729-30105/Б-01/8-0400/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на заяву від 01.08.2025 повідомлено позивачу, що на підставі поданого ОСОБА_1 пакету документів від 25.07.2025 (вх. №112448/01-16 від 25.07.2025) щодо виплати недоотриманої доплати за рішеннями суду померлого ОСОБА_2 було відмовлено у виплаті згідно статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» листом від 29.07.2025 №0400-010408-8/143553.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати її недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Зазначені гарантії з приводу соціального забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Відповідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року № 3-1 (далі – Порядок №3-1 в редакції на час спірних відносин), заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.

Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби), виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, виплату одноразової грошової допомоги може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно пунктом 9 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:

1) свідоцтво про смерть пенсіонера;

2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;

3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

Відповідно до пункту 6 розділу ІV Порядку №3-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.

Рішення за результатами розгляду заяви засвідчується підписом керівника органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в пенсійній справі.

Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про адміністративну процедуру» за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.

Відповідно до статті 70 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний акт, як правило, приймається у письмовій (електронній або паперовій) формі. У випадках, передбачених законом, у тому числі з метою запобігання загрозі життю, здоров`ю громадян, майну або громадській безпеці, адміністративний акт може бути прийнято в усній формі.

Адміністративний акт в електронній формі оформлюється відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Адміністративний акт, прийнятий в усній формі, доводиться до відома учасників адміністративного провадження шляхом усного повідомлення із зазначенням їх права на письмове підтвердження адміністративного акта, а також способів, порядку і строків оскарження акта.

Адміністративний акт, прийнятий в усній формі, у випадках, передбачених законом, фіксується в матеріалах справи.

Учасник адміністративного провадження або інша особа, права, свободи чи законного інтересу або обов`язку якої стосується адміністративний акт, має право вимагати від адміністративного органу оформлення адміністративного акта у письмовій формі. Таке оформлення здійснюється адміністративним органом протягом п`яти робочих днів з дня прийняття адміністративного акта. Зміст адміністративного акта, оформленого у письмовій формі, має відповідати змісту цього акта, прийнятого в усній формі.

Частинами першою та другою статті 71 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначено, що письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин.

Адміністративний акт містить підпис та/або печатку (у тому числі електронні), якщо інше не передбачено законом, та повне ім`я відповідальної посадової особи адміністративного органу.

У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані.

Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону.

У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею.

У заключній частині зазначаються строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку. В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов`язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб`єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). У разі якщо подання скарги чи пред`явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку.

Резолютивна частина адміністративного акта у випадках, визначених законодавством, може містити додаткові положення. Зміст додаткового положення не може суперечити меті адміністративного акта. Такими додатковими положеннями можуть бути, зокрема: 1) застереження про можливість відкликання адміністративного акта; 2) положення, що зобов`язує адресата виконати або припинити певну дію (зобов`язання); 3) застереження про те, що в подальшому зобов`язання може бути запроваджено, змінено чи доповнено.

Згідно з частиною першою та другою статті 72 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті).

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.

У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу;

5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Таким чином, у разі звернення із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення за результатом розгляду такої заяви. При цьому, рішення про відмову у виплаті недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.

Отже, вказані правові норми регламентують прийняття рішення, зокрема, про відмову у виплаті недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, лише на підставі відповідної заяви особи та доданих до неї необхідних документів, що подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернулась до відповідача із заявою від 01.08.2025 про виплату недоотриманої за життя пенсії (боргу) у зв`язку зі смертю пенсіонера - ОСОБА_2 , з долученням переліку документів, однак така заява фактично не була розглянута відповідачем по суті заявлених вимог.

Як слідує зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за №39729-30105/Б-01/8-0400/25 від 29.08.2025, відповідач обмежився лише посиланням на свій же лист від 29.07.2025 №0400-010408-8/143553 про відмову у виплаті недоотриманої доплати за рішеннями суду померлого ОСОБА_2 , не зазначивши підстави та мотиви такої відмови.

Суд зазначає, що подана позивачем заява про виплату недоотриманої за життя пенсії (боргу) у зв`язку зі смертю пенсіонера відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку пенсій, оскільки зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника, крім того до заяви долучався перелік документів.

Однак, у спірному випадку відповідач подані позивачем документи разом із заявою від 01.08.2025 по суті не розглянув та відповідне рішення згідно з положень Порядку №3-1 не прийняв.

Таким чином, суд констатує, що не розглянувши заяву по суті, відповідач допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало порушення прав та інтересів позивача.

Разом з цим, суд зазначає, що прийняття певного рішення пенсійним органом за заявою позивача від 01.08.2025 про виплату їй сум недоотриманої пенсії померлого пенсіонера відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ залежить від результатів розгляду поданих позивачем документів, що віднесено до компетенції органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 01.08.2025 про виплату сум недоотриманої пенсії відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків суду, оскільки саме такий спосіб захисту за встановлених обставин є належним та необхідним для ефективного захисту порушеного права позивача.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої пенсії не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними. Позаяк, станом на час розгляду справи відповідач не здійснив розгляду заяви позивача від 01.08.2025 та долучених до неї документів, що є необхідною умовою для розгляду пенсійним фондом питання щодо виплати недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, та не прийняв жодного акта організаційно-розпорядчого характеру з числа тих, які він повинен був постановити згідно з відповідних законодавчих приписів.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 1766,39 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання дій протиправними та стягнення коштів – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) щодо розгляду заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 01.08.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 01.08.2025 про виплату їй як дружині нараховану та невиплачену пенсію померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 відповідно до положень статті 61 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1766,39 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят шість гривень 39 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова