Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №607/17362/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2026 Справа №607/17362/26 Провадження №2-др/607/101/26

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі судді Марциновської І.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Созанської Тетяни Іванівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції позивача

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.09.2026 позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 1331,20 грн.

14.09.2026 через систему «Електронний суд» до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла заява представника позивача адвоката Созанської Т.І. про ухвалення додаткового рішення.

Заяву мотивовано тим, що у позовній заяві представник позивача заявила про те, що докази понесених судових витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Також адвокат зазначила, що судові витрати позивача за розгляд цієї цивільної справи становлять витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12000 грн. На підтвердження цього до заяви долучено договір про надання правничої допомоги від 19.03.2025, додаткову угоду № 1від 03.08.2026 до договору про надання правничої допомоги від 19.03.2025, акт про надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 19.03.2025 та додатковою угодою № 1 від 03.08.2026, квитанцію до прибуткового касового ордера № 09/09/2026 від 09.09.2026.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач заперечень проти ухвалення додаткового рішення та розміру понесених позивачем судових витрат до суду не подав.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

19.03.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Созанською Т.І. укладено договір про надання правничої допомоги (далі – Договір), відповідно до якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту щодо захисту його прав та інтересів, наданні правової допомоги, підготовці процесуальних документів, представництва інтересів у судах незалежно від їх юрисдикції, територіальності спеціалізації та інстанційності, представництва в органах реєстрації актів цивільного стану, в центрах надання адміністративних послуг та інших органах, установах, організаціях у зв`язку із наданням правової допомоги клієнту.

Клієнт сплачує адвокату кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов`язаних з виконанням доручення. Як гонорар, так і кошти на покриття витрат, включають до себе податки та платежі, обов`язок по сплаті яких покладається на адвоката. Розмір оплати за виконане доручення визначається сторонами за домовленістю (п. 4.1, 4.2 Договору).

03.08.2026 сторони Договору уклали додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги від 19.03.2025 (далі – Додаткова угода).

Відповідно до розділу 1 додаткової угоди сторони домовилися доповнити та конкретизувати умови Договору щодо надання правничої допомоги клієнту у зв`язку із необхідністю звернення до суду з позовною заявою про зміну способу стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей.

За надання правничої допомоги, визначеної розділом 1 Додаткової угоди клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 12000 грн (п. 2.1 Додаткової угоди).

Відповідно до ордеру на надання правничої допомоги серії ВО № 1100701 від 19.03.2025 адвокат Созанська Т.І. уповноважена на представлення інтересів ОСОБА_1 у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області.

Згідно з актом про надання правничої допомоги за Договором та Додатковою угодою адвокат надав, а клієнт прийняв роботи (послуги) відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання правничої допомоги, зокрема у виді: консультації клієнта правового аналізу ситуації; підготовки та подання позовної заяви; підготовки та направлення адвокатського запиту; опрацювання відповіді на адвокатський запит та підготовки клопотання про витребування доказів; підготовки та подання клопотання про витребування доказів; підготовки до судового засідання та участі у судовому засіданні. Загальна вартість наданих послуг становить 12000 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 09/09/2026 від 09.09.2026 ОСОБА_1 на виконання умов Договору та Додаткової угоди оплатила адвокату Созанській Т.І. грошові кошти у сумі 12000 грн.

2. Норми права, які застосував суд

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. 1 ст. 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (ч. 1 ст. 270 ЦПК України).

3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що докази понесених судових витрат на оплату правничої допомоги будуть подані позивачем протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

Рішення суду ухвалено 08.09.2026.

14.09.2026 через систему «Електронний суд» до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області представник позивача адвокат Созанська Т.І. подала заяву про ухвалення додаткового рішення.

Відтак таку заяву подано у межах строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України (з урахуванням того, що 13.09.2026 було вихідним днем).

19.03.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Созанською Т.І. укладено договір про надання правничої допомоги.

03.08.2026 сторони Договору уклали додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги від 19.03.2025.

З акта про надання правничої допомоги за Договором та Додатковою угодою встановлено, що відповідно до цього договору адвокат надав, а клієнт отримав правову допомогу, зокрема у виді: консультації клієнта правового аналізу ситуації; підготовки та подання позовної заяви; підготовки та направлення адвокатського запиту; опрацювання відповіді на адвокатський запит та підготовки клопотання про витребування доказів; підготовки та подання клопотання про витребування доказів; підготовки до судового засідання та участі у судовому засіданні. Загальна вартість наданих послуг становить 12000 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 09/09/2026 від 09.09.2026 Винник С.М. на виконання умов Договору та Додаткової угоди оплатила адвокату Созанській Т.І. грошові кошти у сумі 12000 грн.

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

Суд приймає до уваги, що представником позивача було складено та оформлено заяву по суті справи (позовну заяву) та ряд процесуальних документів, зокрема адвокатський запит, клопотання про витребування доказів, а також враховує участь адвокат у судовому засіданні 08.09.2026.

Також суд приймає до уваги, що відповідач не подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Суд враховує, що погоджений між адвокатом та відповідачем розмір гонорару є проявом свободи договору та є обов`язковим для його сторін. Водночас такий розмір не є безумовно обов`язковим для суду під час вирішення питання про компенсацію судових витрат іншою стороною спору, оскільки відповідно до положень чинного цивільного процесуального законодавства саме суд визначає розмір витрат, що підлягають розподілу між учасниками процесу.

При цьому сам факт погодження сторонами договору фіксованого розміру гонорару не свідчить про обов`язковість його компенсації у повному обсязі за рахунок іншої сторони спору. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд перевіряє не розумність умов договору між адвокатом та клієнтом, а співмірність тієї суми, яку пропонується покласти на іншу сторону.

Ураховуючи складність справи та обсяг доказів у справі, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 6000 грн, які позивач ОСОБА_1 понесла у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 76-81, 89, 133, 137, 141, 246, 247, 259, 263, 265, 270, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 (шість тисяч) гривень.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 (шість тисяч) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового судового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Созанська Тетяна Іванівна, місцезнаходження: вул. Виговського, буд. 26, офіс 16, м. Тернопіль.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя І. В. Марциновська