Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №334/6427/26
Суддя: Фетісов М. В.
Дата документу 16.09.2026
Справа № 334/6427/26
Провадження № 2/334/4495/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
представник позивача адвокат Мазур О.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 30 серпня 2013 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 772.
Позов обґрунтовує тим, що 30.08.2013 між сторонами був укладений шлюб. Від шлюбу сторони не мають неповнолітніх дітей. Спільне життя сторін не склалося та відносини припинилися на тій підставі, що у позивача та відповідачки різні погляди на сімейне життя та сімейні цінності. У зв`язку з тим, що сторони не зійшлись характерами, то виникли непорозуміння з цього приводу, сім`я розпалась. На теперішній час сторони з 2022 року не проживають разом, кожен має своє особисте життя, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Разом з тим, добровільно в органах РАЦС відповідачка не бажає розірвати шлюб, не бажає розмовляти на цю тему. За таких обставин, позивачу довелося звернутися до суду з цим позовом.Позивач глибоко переконаний, що подальше збереження сім`ї являється недоцільним та неможливим. Наразі шлюб існує формально. На примирення позивач не згодний. Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, позивач вважає, що у зв`язку з відсутністю його вільної згоди на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а також принципу добровільності шлюбу, у зв`язку з чим, є неможливим.
Відповідачка відзив на позов не подала.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.07.2026 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена представнику позивача в її електронний кабінет та отримана нею 13.07.2026. Отже відповідно до пункту 2 частини шостої, частини сьомої статті 272 ЦПК України позивач та його представник є належним чином повідомленими про розгляд справи. Також ухвала про відкриття провадження у справі надіслана відповідачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим у встановленому законом порядку її місцем проживання, який повернутий суду з відміткою про відсутність відповідачки за місцем проживання від 21.07.2026. Таким чином відповідно до пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України відповідачка є належним чином повідомленою про розгляд справи.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
30.08.2013 сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 772, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (повторне) серії НОМЕР_1 від 21.03.2018.
Від шлюбу сторони спільних неповнолітніх дітей не мають.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їх дитини, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, що є неприпустимим.
Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з даним позовом. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачкою.
Приймаючи до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачка заперечень на позов не подала, позов підлягає задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволений повністю, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в сумі 1 064,96 гривні.
Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 серпня 2013 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 772.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз`яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Реквізити учасників справи:
позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
відповідачка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя М.В. Фетісов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua