Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №758/6689/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 16.09.2026

Справа № 758/6689/26

Провадження № 2/334/4443/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

директор ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» Гедзь О.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на корись позивача суму заборгованість за Договором позики № 71364364 в сумі 2 851 гривня, з яких: 1 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 150 гривень - сума заборгованості за процентами, 1 701 гривня - сума заборгованості за пенею/неустойкою, та Договором позики № 6588848 в сумі 4 708,60 гривень, з яких: 1 300 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 938,60 гривень - сума заборгованості за процентами, 2 470 гривень - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Позов обґрунтовує тим, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою укладено Договори про надання коштів у кредит, зокрема: Договір № 71364364 від 22.08.2025 та Договір № 6588848 від 26.08.2025.В подальшому, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги за вказаними Кредитними договорами. 22.08.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою укладено Договір про надання коштів у кредит №71364364, умовами якого сума кредиту 1 000 гривень, строком на 15 днів (з 22.08 2025 по 05.09.2025), з (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,01 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає % від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає гривень). У разі порушення відповідачкою строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 60270, що був надісланий на вказану відповідачкою електронну адресу - alexr5891@gmail.com). 05.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою за ініціативою останньої укладено Додаткову угоду № 15716086 до Договору позики № 71364364, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 15 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 30 днів, тобто до 20.09.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,01% на 1%. 20.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою за ініціативою останньої укладено Додаткову угоду № 15818627 до Договору позики № 71364364, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 5 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 35 днів, тобто до 25.09.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1% на 1%. 25.09.2025 між позикодавцем та відповідачкою за ініціативою останньої укладено Додаткову угоду № 15853932 до Договору позики № 71364364, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 5 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 40 днів, тобто до 30.09.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1% на 1%. 30.09.2025 між позикодавцем та відповідачкою за ініціативою останньої укладено Додаткову угоду № 15885399 до Договору позики № 71364 364, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 5 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 45 днів, тобто до 05.10.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1% на 1%. 05.10.2025 між позикодавцем та відповідачкою за ініціативою останньої укладено Додаткову угоду № 15918282 до Договору позики № 71364364, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 10 днів (в результаті чого строк кредитування складає 55 днів, тобто до 15.10.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1% на 1%. 15.10.2025 між позикодавцем та відповідачкою за ініціативою останньої укладено Додаткову угоду № 15987765 до Договору позики № 71364364, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 5 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 60 днів, тобто до 20.10.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1% на 1%. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 71364364 від 22.08.2025 виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в сумі 1 000 гривень шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 . Заборгованість за вказаним договором в сумі 2 851 гривня, зокрема: 1 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 150 гривень - сума заборгованості за процентами; 1 701 гривня - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Відповідачка зобов`язання за Договором кредиту не виконала ані перед Кредитодавцем, ані перед позивачем, що набуло право вимоги за Договором кредиту № 71364364 на підставі договору факторингу. 26.08.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою укладено Договір про надання коштів у кредит № 6588848, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позивальнику кредит в сумі 1 300 гривень строком на 360 днів (з 26.08.2025 по 20.08.2026), з (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 224,25 гривні). У разі порушення відповідачкою строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в сумі 65 гривень за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора 183827. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 6588848 від 26.08.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в сумі 1 300 гривень шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 . Заборгованість за вказаним договором в сумі 4 708,60 гривень, зокрема: 1 300 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 938,60 гривень - сума заборгованості за процентами; 2 470 гривень - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Відповідачка зобов`язання за Договором кредиту не виконала ані перед Кредитодавцем, ані перед позивачем, що набуло право вимоги за Договором кредиту № 6588848 на підставі договору факторингу.

Відповідачка відзив на позовну заяву не подала.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.07.2026 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, витребувано у АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» докази, які були подані суду 20.07.2026.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу в її електронний кабінет та отримана нею 07.07.2026. Отже відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України позивач є належним чином повідомленим про розгляд справи. Також ухвала про відкриття провадження у справі надіслана відповідачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим у встановленому законом порядку її місцем проживання, який повернувся до суду з відміткою про відсутність відповідачки за адресою місцезнаходження від17.07.2026. Таким чином відповідно до пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України відповідачка є належним чином повідомленою про розгляд справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

22.08.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит № 71364364 (далі - Договір № 71364364), відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в сумі 1 000 гривень (пункт 2.2.1), на платіжну картку № НОМЕР_1 , строком на 15 днів (2.2.2), дата повернення кредиту 05.09.2025, з фіксованою процентною ставкою 0,01% в день (пункт 2.2.3), денною процентною ставкою 0,01% в день, процентами за понадстрокове користування кредитом 4% в день, пенею 4% в день, орієнтовною реальною річною процентною ставкою 3,99%, орієнтовною загальною вартістю кредиту в сумі 1 001,50 гривня, загальними витратами за кредитом в сумі 1,50 гривня (пункт 2.2.3).

05.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 15716086 до Договору № 71364364, за умовами якої продовжено строк кредитування на 15 днів (пункт 1), дата повернення кредиту 20.09.2025, денна процентна ставка 1%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 491,04%, орієнтовна загальна вартість кредиту в сумі 1 151,50 гривня, загальні витрати за кредитом в сумі 151,50 гривня (пункт 2.1). Для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж в сумі 1,50 гривня (пункт 3.1).

20.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 15818627 до Договору № 71364364, за умовами якої продовжено строк кредитування на 5 днів (пункт 1), тобто до 25.09.2025, денна процентна ставка 1%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 627,56%, орієнтовна загальна вартість кредиту в сумі 1 201,50 гривня, загальні витрати за кредитом в сумі 201,50 гривня (пункт 2.1). Для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж в сумі 50 гривень (пункт 3.1).

25.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 15853932 до Договору № 71364364, за умовами якої продовжено строк кредитування на 5 днів, тобто до 30.09.2025, денна процентна ставка 1%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 745,65%, орієнтовна загальна вартість кредиту в сумі 1 251,50 гривня, загальні витрати за кредитом в сумі 251,50 гривня (пункт 2.1). Для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж в сумі 50 гривень (пункт 3.1).

30.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 15885399 до Договору № 71364364, за умовами якої продовжено строк кредитування на 5 днів, тобто до 05.10.2025, денна процентна ставка 1%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 847,61%, орієнтовна загальна вартість кредиту в сумі 1 301,50 гривня, загальні витрати за кредитом в сумі 301,50 гривня (пункт 2.1). Для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж в сумі 50 гривень (пункт 3.1).

05.10.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 15918282 до Договору № 71364364, за умовами якої продовжено строк кредитування на 10 днів, тобто до 15.10.2025, денна процентна ставка 1%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1 022,54%, орієнтовна загальна вартість кредиту в сумі 1 401,50 гривня, загальні витрати за кредитом в сумі 401,50 гривня (пункт 2.1). Для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж в сумі 100 гривень (пункт 3.1).

15.10.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 15987765 до Договору № 71364364, за умовами якої продовжено строк кредитування на 5 днів, тобто до 20.10.2025, денна процентна ставка 1%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1 089,86%, орієнтовна загальна вартість кредиту в сумі 1 451,50 гривня, загальні витрати за кредитом в сумі 451,50 гривня (пункт 2.1). Для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж в сумі 50 гривень (пункт 3.1).

Відповідно до вказаних Додаткових угод строк кредитування складає 60 днів.

Згідно з листом АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» від 10.07.2026 на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську картку № НОМЕР_1 .

Отримання відповідачкою коштів в сумі 1 000 гривень на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» від 20.03.2026 № КД-000059464, копією платіжної інструкції/Операції f5aabb37-0ef3-41ab-be9b-9932c6c7d8f4 та випискою за період з 22/08/2025-25/08/2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 71364364 заборгованість перед ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» станом на 25.02.2026 складала 2 851 гривня, з яких: 1 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 150 гривень - сума заборгованості за процентами, 1 701 гривня - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

26.08.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (надійний) № 6588848 (далі - Договір № 6588848), відповідно до умов якого сума кредиту 1 300 гривень (пункт 2.2.1), строком на 360 днів (пункт 2.2.2), дата повернення кредиту 20.08.2026, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 224,25 гривні), орієнтовна загальна вартість кредиту в сумі 5 970,25 гривень, неустойка 65 гривень в день, загальні витрати за кредитом в сумі 4 670,25 гривень (пункт 2.2.8).

Отримання відповідачкою коштів в сумі 1 300 гривень на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» від 03.03.2026 № КД-000041903, копією платіжної інструкції/Операції 63431e78-2bf8-47ab-88ab-c7a366e5f6e5 та випискою за період з 22/08/2025-25/08/2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 6588848 заборгованість перед ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» станом на 25.02.2026 складала 4 708,60 гривень, з яких: 1 300 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 938,60 гривень - сума заборгованості за процентами, 2 470 гривень - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

На адресу відповідачки була надіслана досудова вимога про погашення заборгованості за Договором № 6588848 в сумі 4 708,60 гривень.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 15.11.2016 № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII) договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

У разі якщо зазначені у частині першій цієї статті договори укладаються щодо фінансових послуг, такі договори укладаються відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», що передбачено частиною другою статті 13 Закону № 1734-VIII.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 14.12.2021 № 1953-IX «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в редакції, чинній на час укладення договору, фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію. У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі - Закон № 675-VIII) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону № 675-VIII).

Частиною п`ятою статті 11 Закону № 675-VIII передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачка була належним чином ознайомлена з умовами Договорів та Додатковими угодами, що підтверджується підписанням їх електронним підписом одноразовими ідентифікаторами 60270, 57101, 80510, 67755, 37014, 26177, 56241, 183827.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), що передбачено частиною першою статті 1078 ЦК України.

У статті 1082 ЦК України зазначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

На підставі Договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, реєстрів прав вимог № 1, платіжних інструкцій кредитового переказу коштів, від «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги за Договором № 71364364 в сумі 2 851 гривня, з яких: 1 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 150 гривень - сума заборгованості за процентами, 1 701 гривня - сума заборгованості за пенею/неустойкою, та Договором № 6588848 в сумі 4 708,60 гривень, з яких: 1 300 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 938,60 гривень - сума заборгованості за процентами, 2 470 гривень - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Таким чином позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» є новим кредитором за Договорами.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості за Договором № 71364364 заборгованість перед ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» складає 2 851 гривня, з яких: 1 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 150 гривень - сума заборгованості за процентами, 1 701 гривня - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості за Договором № 6588848 заборгованість перед ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» складає 4 708,60 гривень, з яких: 1 300 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 938,60 гривень - сума заборгованості за процентами, 2 470 гривень - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом встановлено, що відповідачка отримала у ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на підставі Договору № 71364364 від 22.08.2025 та Додаткових угод до нього кредит в сумі 1 000 гривень, на платіжну картку № НОМЕР_1 , строком на 60 днів, тобто до 20.10.2025,денною процентною ставкою 1% в день, пенею 4% в день, та на підставі Договору № 6588848 від 26.08.2025 кредит в сумі 1 300 гривень, на платіжну картку № НОМЕР_1 , строком на 360 днів, тобто до 20.08.2026, фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, комісією за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, неустойкою 65 гривень в день.

Відповідачка свої зобов`язання за вказаними Договорами не виконала, кредит та проценти у встановлений договором строк не повернула.

Відповідно до розрахунків заборгованості за Договором № 71364364 заборгованість перед позивачем станом на 25.02.2026 складала 2 851 гривня, з яких: 1 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 150 гривень - сума заборгованості за процентами, 1 701 гривня - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідно до розрахунків заборгованості за Договором № 6588848 заборгованість перед позивачем станом на 25.02.2026 складала 4 708,60 гривень, з яких: 1 300 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 938,60 гривень - сума заборгованості за процентами, 2 470 гривень - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Перевіривши вказані розрахунки заборгованості в частині нарахування процентів за користування кредитами, суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими.

Предметом позову, у тому числі, є стягнення з відповідачки заборгованості за неустойкою по Договору № 71364364 в сумі 1 701 гривня та по Договору № 6588848 в сумі 2 470 гривень.

Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Проте пунктом 18 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було продовжено та діє на час ухвалення рішення у даній справі.

Таким чином заборгованість за порушення грошового зобов`язання у виді неустойки в сумі 1 701 гривня та 2 470 гривень підлягає списанню позивачем, оскільки відповідачка звільнена від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення виконання грошового зобов`язання, що є підставою для відмові у позові в частині стягнення заборгованості за неустойкою.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Договором № 71364364 в сумі 1 150 гривень, з яких: 1 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 150 гривень - сума заборгованості за процентами, та Договором № 6588848 в сумі 2 238,60 гривень, з яких: 1 300 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 938,60 гривень - сума заборгованості за процентами. Загальний розмір заборгованості складає 3 388,60 гривень.

Щодо вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступних висновків.

Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (частина перша статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами частини першої статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що 25.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною укладений Договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП.

Відповідно до витягу з Акту № 11ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 від 16 березня 2026 року, вартість витрат на надання професійної правничої допомоги складає 4 500 гривень, яка складається з: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви) в сумі 500 гривень та судового супроводу в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (Адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді) в сумі 4 000 гривень.

Позивачем сплачено кошти на правову допомогу адвоката, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579946020.1 від 25.03.2026.

З огляду на наведені мотиви та надані позивачем докази на обґрунтування розміру заявлених до розподілу витрат на професійну правничу допомогу та матеріали справи, суд відзначає таке.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 137 ЦПК України, визначені також положеннями частин п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 141 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (п`ятої та встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 81 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 77-79 ЦПК України.

Отже, у розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15-ц);

- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Суд, оцінивши надані позивачем в обґрунтування адвокатських витрат документи, вважає, що такі дії (послуги), як вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви) є складовими процесу підготовки позовної заяви. Відтак у цій частині витрати позивача не підлягають покладанню на відповідачку.

Схожа права позиція викладена у постанові Верховного Суду від 6 березня 2024 року у справі № 918/535/23.

Стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на підготовку та подачу позовної заяви суд визнає виправданим.

При цьому відповідачка клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, не подала.

Отже, з огляду на положення статей 89, 133, 137, 141 ЦПК України, зважаючи на фактичний об`єм послуг, наданих адвокатом позивачу, розгляд справи у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що реальні витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 4 000 гривень.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 193,42 гривні (2 662,40 гривні (сплачений судовий збір) ? (3 388,60 гривень (задоволена частина позову) ? 100 % : 7 559,60 гривень (ціна позову)), а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 793 гривні (4 000 гривень (реальні витрати на професійну правничу допомогу) ? (3 388,60 гривень (задоволена частина позову) ? 100 % : 7 559,60 гривень (ціна позову)).

Керуючись статтями 3 - 5, 10 - 13, 141, 259, 263 - 265, 268, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за Договором № 71364364 в сумі 1 150 (одна тисяча сто п`ятдесят) гривень, з яких: 1 000 (одна тисяча) гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 150 (сто п`ятдесят) гривень - сума заборгованості за процентами, та Договором № 6588848 в сумі 2 238 (дві тисячі двісті тридцять вісім) гривень 60 копійок, з яких: 1 300 (одна тисяча триста) гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 938 (дев`ятсот тридцять вісім) гривень 60 копійок - сума заборгованості за процентами.

У позові в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати у сумі 2 986 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 42 копійки, які складаються із: судового збору в сумі 1 193 (одна тисяча сто дев`яносто три) гривні 42 копійки та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 793 (одна тисяча сімсот дев`яносто три) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київська область, код ЄДРПОУ 43311346,

відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: зареєстроване - АДРЕСА_1 , фактичне - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя М.В. Фетісов