Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №760/15976/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 760/15976/25

Провадження № 2/191/1868/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.,

за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів на виконання ремонтних робіт автомобіля, стягнення 3% річних від простроченої суми та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2025 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області із Солом`янського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів на виконання ремонтних робіт автомобіля, стягнення 3% річних від простроченої суми та стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Позивачу на праві власності належить автомобіль марки CHEROLET SILVERADO, 2019 р.в., НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , який він придбав на аукціоні в США в грудні 2023 року. 08.02.2024 в м. Києві в присутності ОСОБА_4 між позивачем та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір про ремонт та фарбування кузова вищевказаного автомобіля. З відповідачами було досягнуто згоди, що строк виконання робіт за договором становитиме 3 місяці, тобто по 08.05.2024 включно. Вартість робіт за договором становила 5250 доларів США, які позивач сплатив відповідачам та надав кожному по 2625 доларів США. До вартості робіт було включено вартість матеріалів, ремонтних робіт, фарби та запчастин, які відповідачі як підрядники, повинні були закупити самостійно. Відповідачі повідомили позивачу, що це їх власна СТО, тому він вважав, що вони мають право на виконання робіт, пов`язаних з ремонтом автомобілів. Позивачем були виконані умови договору та передано автомобіль для ремонту відповідачам. Оскільки автомобіль був не на ходу, його доставка здійснювалась на евакуаторі. Після отримання коштів відповідачі відмовилися на прохання позивача укласти письмовий договір з чітким переліком робіт та матеріалів для ремонту автомобіля. Тому фактично між позивачем та відповідачами був укладений договір на технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу, який за своєю правовою природою є договором підряду. В період 08.02.2024 по 08.05.2024 відповідачі не виконали взяті на себе договірні зобов`язання щодо ремонту та фарбування автомобіля, незважаючи на неодноразові звернення позивача до них. В черговий раз, 26.07.2024 позивач звернувся до відповідачів та з`ясував, що відповідачі ніяких ремонтних робіт з 08.02.2024 по 26.07.2024 не виконали взагалі. Таким чином, оплата відповідачам в сумі 5250 доларів США, які позивач кожному сплатив по 2625 доларів США, була використана ними для інших власних потреб, а не для виконання договору та ремонту автомобіля. Тобто відповідачі не виконали умови договору і не відремонтували автомобіль. 26.07.2024 року позивач забрав свій автомобіль та перевіз його на іншу СТО для ремонту, а відповідачі, кожний окремо, в присутності свідків написали розписки, що зобов`язуються повернути сплачені позивачем кошти на виконання умов усного договору підряду на ремонт автомобіля. Зокрема, ОСОБА_2 26.07.2024 року власноручно написав розписку, що зобов`язується повернути позивачу 2625 доларів США до 15.08.2024 року, ОСОБА_3 також 26.07.2024 року власноручно написав розписку, що зобов`язується повернути 2625 доларів США до 15.08.2024 року. Однак, станом на 04.06.2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кошти не повернули. Також, позивач зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов`язані сплатити йому три проценти річних від простроченої суми. Так, з 15.08.2024 по 04.06.2025 ОСОБА_2 повинен сплатити 63,43 доларів США (2625 доларів США х 3 х 294 дні прострочення : 365 :100). Аналогічно, з 15.08.2024 по 04.06.2025 ОСОБА_3 повинен сплатити 63,43 доларів США (2625 доларів США х 3 х 294 дні прострочення : 365 :100).

Крім того, через тривале невиконання ремонту автомобіля позивач зазнав значних психологічних навантажень. Тривалий час він не міг користуватися своїм автомобілем. Це спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого він почав до всього нервово відноситися. Від такого стану постраждала крім нього і його дружина. Осягнути в повній мірі рівень своїх моральних страждань, пов`язаних з цим, а тим більше оцінити в грошовому виразі надзвичайно важко. Однак, враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяну моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 20000 грн., по 10000 грн. з кожного відповідача. Тому позивач звернувся до суду із позовом про солідарне стягнення із відповідачів коштів на виконання ремонтних робіт автомобіля, 3% річних від простроченої суми та стягнення моральної шкоди, а також просив стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 11.08.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 25.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

З 02.04.2026 року до 06.07.2026 року була призупинена робота Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області через атаку ворожих безпілотних літальних апаратів та пошкодження приміщення суду.

У сьогоднішнє судове засідання позивач не з`явився, представник позивача просив проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзив на позовну заяву не надали.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, вважає, що висунуті позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником транспортного засобу CHEROLET SILVERADO реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.6).

На підставі розписки від 26.07.2024 року відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язався повернути 2625 доларів США гр. ОСОБА_1 до 15.08.2024 року (а.с.9).

На підставі розписки від 26.07.2024 року відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов`язався повернути 2625 доларів США гр. ОСОБА_1 до 15.08.2024 року (а.с.10).

Станом на 05.06.2025 року (дата подачі позову) та на час розгляду справи відповідачі кошти за невиконаний ремонт автомобіля позивача не повернули.

ОСОБА_1 направляв на адреси відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 листи щодо позасудового врегулювання питання повернення йому коштів, однак, відповіді не отримав, а листи повернулися без отримання (а.с.11-12).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1,ч. 2 п. 1ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Змістом частин першої та третьої статті 857 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок підрядника виконати роботу відповідно до умов договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимог, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на те, що відповідачі порушили грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення.

Нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року по справі №6-49цс12.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Відповідно до статей 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У зв`язку з вищенаведеним, позовні вимоги про стягнення з відповідачів оплати на виконання ремонтних робі автомобіля, з урахуванням 3% річних, на користь позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., по 10000,00 грн. з кожного відповідача, то суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо моральної шкоди, суд враховує положення п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно якого під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі

незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивач до позовної заяви не додав жодного доказу, який би підтверджував завдання йому моральної шкоди, тому позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2438,84 грн.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про солідарне стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу в сумі 14000,00 грн., які позивач поніс у зв`язку з розглядом цієї справи та які вважає судовими витратами в цій цивільній справі.

Згідно з п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано суду на підтвердження витрат на правничу допомогу копії договору про надання правничої допомоги від 22.08.2025 року, укладеного між адвокатом Островським Володимиром Івановичем та ОСОБА_1 , додаткового договору від 22.08.2025 року до договору №б/н про надання правничої допомоги від 22.08.2025 року, акту прийому-передачі послуг з надання правничої допомоги від 22.04.2026 року, прибуткового касового ордеру №01/08/25 від 22.08.2025 року, ордеру на надання правничої допомоги серії СВ №1133868.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16, зокрема зазначив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

Позивачем на виконання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України було надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом.

Відповідачі клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в зв`язку з їх неспівмірністю, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляли.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, на підставі ст.141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у сумі 15123,73 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, 10, 76, 77, 80, 81, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

частково задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів на виконання ремонтних робіт автомобіля, стягнення 3% річних від простроченої суми та стягнення моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , в рахунок оплати на виконання ремонтних робіт автомобіля суму у розмірі 2625,00 доларів США та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 63,43 доларів США, а всього 2688 (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) доларів США 43 центи США.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , в рахунок оплати на виконання ремонтних робіт автомобіля суму у розмірі 2625,00 доларів США та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 63,43 доларів США, а всього 2688 (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) доларів США 43 центи США.

У задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , у рахунок сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу 15123 (п`ятнадцять тисяч сто двадцять три) гривні 73 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Окладнікова