Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №201/10034/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/10034/26

Провадження №3/201/2014/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Мельниченко С.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутої за ст.173 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №955958 від 28.06.2026 року вбачається, що 28.06.2026 року близько о 21 годині 03 хвилини за адресою м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 9-Б, гр. ОСОБА_1 погрожувала предметом схожим на пістолет та висловлювалась нецензурною лайкою, чим вчинила дрібне хуліганство, відповідальність за що передбачена ст. 173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнала, обставини, викладені у протоколі оспорювала, обґрунтовуючи свою позицію наступними доводами.

Так, остання пояснила, що у день події перебувала на території готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » разом зі своїм хлопцем, який є діючим військовим, де вони відпочивали. У подальшому між ними виникла сварка, в ході якої хлопець, окрім словесних образ, застосував щодо неї фізичну силу, зокрема штовхав її, внаслідок чого вона падала та отримала тілесні ушкодження у вигляді саден і подряпин на колінах. Крім того, за її словами, хлопець її душив. Зазначені обставини, на її переконання, підтверджуються наявними у неї тілесними ушкодженнями.

ОСОБА_1 зазначила, що конфлікт розпочався на території готельного комплексу. При цьому фізичне насильство з боку її хлопця щодо неї бачили працівники охорони та інші працівники готельного комплексу, однак, незважаючи на це, жодних заходів для припинення конфлікту або надання їй допомоги, вжито не було.

Після припинення конфлікту вона направилася до свого номера в готелі, тоді як її хлопець пішов у напрямку річки. Коли йшла до свого номера вона виявила, що втратила ключ від нього, у зв`язку з чим звернулася до покоївки з проханням відкрити номер, оскільки їй необхідно було забрати свої особисті речі. Покоївка погодилася та разом вони направилися до номера.

ОСОБА_1 не заперечувала, що на момент події перебувала у стані алкогольного сп`яніння та у зв`язку з цим могла поводитися емоційно або бути надмірно збудженою. Водночас пояснила, що такий її стан був зумовлений не лише вживанням алкоголю, а й сильним емоційним потрясінням та стресом, спричиненими конфліктом із її хлопцем і застосуванням ним щодо неї фізичного насильства.

Також ОСОБА_1 зазначила, що її хлопець є військовослужбовцем та має при собі зброю, яка на момент події знаходилася у номері готелю разом з його військовими речами та сумкою. При цьому остання категорично заперечувала вчинення будь-яких неправомірних дій з її боку із застосуванням або використанням зброї.

Надалі, коли вона перебувала у номері та збирала свої особисті речі, на територію готельного комплексу приїхали працівники поліції. Хто саме викликав поліцію, їй невідомо. Після прибуття працівники поліції почали з`ясовувати обставини події та надали їй для підписання пустий бланк протоколу про адміністративне правопорушення, пояснивши, що його необхідно підписати. Зі слів останньої, зазначений протокол вона підписала, перебуваючи у стані емоційного збудження та стресу внаслідок конфліктної ситуації, при цьому працівники поліції, на її думку, належним чином не роз`яснили їй необхідність та наслідки такого підписання.

Щодо наявності відносно неї справи про адміністративне правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду ОСОБА_1 пояснила, що взагалі не розуміє, з яких підстав такі матеріали були складені саме щодо неї та направлені до суду, оскільки, на її переконання, ініціатором конфлікту був її хлопець, який застосував щодо неї фізичне насильство.

Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що у зв`язку з неправомірними діями хлопця щодо неї вона зверталася до працівників поліції із відповідною заявою.

На завершення ОСОБА_1 просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо неї у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, зазначивши, що її вини у вчиненні інкримінованих їй дій не вбачає, також, додала про відсутність будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Захисник Крушинська А.А., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , підтримала позицію щодо невинуватості своєї підзахисної та зазначила, що з метою перевірки обставин події, а також отримання відомостей, які могли б мати значення для правильного вирішення справи, нею було направлено відповідні адвокатські запити до адміністрації готельного комплексу «Бартоломео» та ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

Зокрема, у направлених запитах порушувалося питання щодо надання інформації про працівників готельного комплексу, які перебували на місці події та могли бути очевидцями обставин конфлікту, а також щодо працівників поліції, які здійснювали виїзд на місце події 28.06.2026 року. Крім того, захисником запитувалася інформація щодо наявності та можливості надання відеозаписів з камер відеоспостереження, на яких могли бути зафіксовані обставини події.

Водночас, із відповіді ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області на вказаний запит вбачається відсутність у розпорядженні відповідного органу поліції відомостей щодо події за участю ОСОБА_1 , яка мала місце 28.06.2026 року. На думку захисника, зазначена обставина має істотне значення для оцінки наявних у справі доказів та перевірки обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Посилаючись на наведені обставини, а також на сукупність наявних у матеріалах справи доказів, захисник зазначила, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність у матеріалах справи достатніх доказів на підтвердження події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , захисник просила закрити провадження у справі щодо її підзахисної у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що працює покоївкою у готельному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Щодо обставин події, яка відбулася 28.06.2026 року на території зазначеного готельного комплексу за участю ОСОБА_1 , повідомила наступне.

Так, остання зазначила, що у день події, під час її робочої зміни, працівники рецепції готелю покликали її та повідомили про необхідність прийняти відповідний номер, який був орендований ОСОБА_1 та її хлопцем. Коли ОСОБА_2 зайшла до номера, щоб його прийняти, ОСОБА_1 також перебувала у номері.

ОСОБА_2 зауважила, що ОСОБА_1 мала явні ознаки алкогольного сп`яніння та перебувала в емоційно збудженому стані, періодично висловлювалася нецензурною лайкою з приводу обставин конфлікту, який відбувся між неї та її хлопцем. Водночас, остання наголосила, що безпосередньо самого конфлікту між ОСОБА_1 та її хлопцем вона не бачила та не чула, а тому обставини його виникнення їй невідомі.

Під час перебування у номері ОСОБА_2 побачила серед речей, які знаходилися у номері, предмет схожий на зброю, який ОСОБА_1 взяла до рук, здійснила дії схожі на її перезарядження, після чого вийшла на балкон номера.

Про зазначені обставини ОСОБА_2 повідомила працівникам рецепції готельного комплексу, після чого останні вжили відповідних заходів та викликали охорону. При цьому щодо обставин виклику працівників поліції ОСОБА_2 вказала, що їй невідомо, хто саме здійснив такий виклик.

ОСОБА_2 також зауважила, що після прибуття працівників охорони ОСОБА_1 висловлювалася на їх адресу нецензурною лайкою та поводилася неправомірно.

Після того як номер було прийнято, ОСОБА_2 поїхала додому, однак, пізніше її було викликано для надання працівникам поліції показань з приводу обставин події яка відбулася.

Суд, вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів у справі та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, як зазначено в частині 2 статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 , погрожувала предметом, схожим на пістолет, а також висловлювалася нецензурною лайкою, чим, вчинила дрібне хуліганство.

Так, відповідно до положень ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає, за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Водночас, для наявності складу інкримінованого адміністративного правопорушення необхідним є встановлення не лише факту вчинення певних дій, а й їх характеру, спрямованості та об`єктивної здатності порушувати громадський порядок і спокій громадян.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи та наданих у судовому засіданні пояснень учасників, обставини щодо нібито погрози ОСОБА_1 предметом, схожим на пістолет, свого об`єктивного підтвердження не знайшли.

Зокрема, з урахуванням пояснень ОСОБА_1 таа свідка ОСОБА_2 , суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 висловлювала погрози із застосування зброї або предмета, схожого на неї.

Таким чином, саме по собі зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення факту погрози предметом, схожим на пістолет, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження такої обставини не може бути визнане достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованих дій.

З приводу висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою, судом встановлено, що такі висловлювання мали місце в контексті конфліктної ситуації та були зумовлені емоційним станом особи, що виник унаслідок конфлікту. Разом із тим, не вбачається, що такі висловлювання були спрямовані на приниження честі та гідності конкретних осіб, образливе чіпляння до громадян або інше умисне порушення громадського порядку та спокою громадян.

Сам факт використання нецензурної лексики в умовах конфліктної ситуації, без встановлення її конкретної спрямованості, обставин висловлювання та наслідків для громадського порядку, не може автоматично свідчити про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Суд також враховує, що з метою перевірки обставин події та отримання відомостей, які могли б мати значення для правильного вирішення справи, стороною захисту були направлені відповідні запити до готельного комплексу «Бартоломео» та ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо наявності інформації про працівників готельного комплексу та працівників поліції, які могли бути обізнані про обставини події, а також щодо наявності відеозаписів із камер відеоспостереження.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи відповіді ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, відомості щодо події за участю ОСОБА_1 , яка мала місце 28.06.2026 року, у розпорядженні відповідного органу поліції відсутні.

Таким чином, об`єктивних та достатніх даних, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, та наявність у її діях усіх необхідних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Таким чином, за встановлених судом обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , притягнутої за ст. 173 КУпАП, закрити за відсутності події і складу правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: С.П. Мельниченко