Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №201/15601/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/15601/25

Провадження 2/201/1629/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

секретаря – Піняєва В.Д.,

адвокатів - Лисенка С.Ю., Токаревої Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява обґрунтована тим, що судовим наказом Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2018р. по справі № 201/9198/18, провадження № 2-н/201/212/2018, вирішено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання спільної дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 27.08.2018р. На підставі зазначеного судового наказу відділом державної виконавчої служби 10.10.2018р. було відкрито виконавче провадження № 57393072 з примусового виконання судового наказу. Фактично відповідач сплачує аліменти у розмірі близько 2 500 грн. на місяць, що є вкрай недостатнім для забезпечення належного утримання дитини. З моменту видачі судового наказу у 2018 році відбулися суттєві зміни економічної ситуації в Україні. Внаслідок інфляційних процесів, а особливо після початку повномасштабного вторгнення російської федерації 24.02.2022р., значно зросли ціни на товари першої необхідності, продукти харчування, одяг, медичні послуги та освітні витрати. Прожитковий мінімум для дитини відповідного віку збільшився порівняно з 2018 роком, що свідчить про об`єктивне зростання потреб на утримання дитини. Зазначає, що відповідач має стабільний заробіток, і тому має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж присуджено судом.

На підставі викладеного, просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , на користь позивачки на утримання спільної дитини — ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 до 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50%

прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

29.12.2025р. представником відповідача - адвокатом Токаревою Г.О. (діє на підставі ордеру від 18.12.2025р.) подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Вказує, що вимога позивачки про збільшення аліментів до 1/2 частини доходу є безпідставною та суперечить ч. 5 ст. 183 СК України, оскільки така частка стягується лише на трьох і більше дітей, тоді як законним розміром на одну дитину є 1/4 частина. Посилання позивачки на доходи за податковими деклараціями ФОП 3 групи є маніпулятивними, адже зазначена в них виручка включає витрати на підприємницьку діяльність і не є чистим прибутком. Крім того, податкова звітність складається наростаючим підсумком відповідно до ст. 296.7 ПК України, тому твердження про отримання зазначеного доходу лише за один окремий квартал є помилковим. Наявні у відповідача автомобілі є засобами виробництва для здійснення господарської діяльності, а не предметами розкоші. Зміна прожиткового мінімуму та розрахунок аліментів за судовим наказом № 201/9198/18 здійснюються державним або приватним виконавцем автоматично відповідно до ст. 195 СК України та ст. 71 Закону «Про виконавче провадження», при цьому позивачем не надано доказів або розрахунку заборгованості. Відповідач належно бере участь у утриманні доньки, щомісячно сплачуючи аліменти у розмірі 2500 грн., додатково купуючи продукти, одяг і солодощі, а також самостійно сплачуючи всі комунальні платежі за місцем реєстрації дитини. Сама ж позивачка тривалий час не працює та не надає доказів власного фінансового забезпечення дитини й цільового використання коштів. На підставі викладеного суд відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі та покласти судові витрати на позивачку (а.с. 119-122).

Представником позивачки – адвокатом Лисенко С.Ю. (діє на підставі ордеру від 04.12.2025р.) подані додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що посилання відповідача на ч. 5 ст. 183 СК України є юридично помилковим, оскільки ця норма регулює порядок видачі судового наказу, тоді як у позовному провадженні суд керується ч. 1 ст. 183 та ст. 192 СК України і не обмежений фіксованими частками при зміні розміру аліментів. Єдиним законодавчим обмеженням у позовному провадженні є максимальний розмір аліментів у 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (що у 2026 році становить 35 120 грн на місяць). Вимоги позивачки щодо врахування майнового стану відповідача ґрунтуються на п. 3-1, 3-2 ч. 1 та ч. 3 ст. 182 СК України, які зобов`язують суд враховувати рухоме і нерухоме майно та витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму. Придбання відповідачем у 2021 році квартири вартістю 553 533 грн підтверджує його високу спроможність та належить до обставин, що досліджуються судом. Щодо доходів відповідача як ФОП 3 групи, позивачка підкреслює, що відповідно до ст. 292.1 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку є вся сума, отримана у грошовій формі, з якої і розраховуються аліменти. Відповідач задекларував дохід понад 2,4 млн грн за квартал, не надавши жодних доказів наявності та розміру підприємницьких витрат. Крім того, за даними ДПС України, відповідач отримує додаткові доходи від медичних закладів як податкових агентів у розмірі понад 300 000 грн на квартал. Аргументи відповідача щодо відсутності працевлаштування позивачки та цільового використання аліментів є неприйнятними, оскільки за ст. 180 СК України обов`язок батьків утримувати дитину є безумовним. Питання перевірки цільового використання аліментів не є предметом цього позову та за ст. 186 СК України вирішується в окремому порядку. Водночас потреби неповнолітньої доньки ОСОБА_4 з моменту видачі судового наказу у 2018 році суттєво зросли й охоплюють витрати на харчування, шкільне навчання, позашкільний розвиток, одяг та медичне обслуговування. Виплачувана відповідачем сума близько 2 500 грн на місяць є явно недостатньою для гармонійного розвитку дитини. З огляду на ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та суттєве покращення фінансового стану відповідача, на підставі чого, просить суд врахувати подані пояснення та задовольнити позов у повному обсязі (а.с. 164-167).

16.02.2026р. представником відповідача – адвокатом Токаревою Г.О. подані письмові заперечення по суті наданих письмових пояснень стороною позивачки (а.с. 171-175).

07.04.2026р. представником позивачки – адвокатом Лисенко С.Ю. також подані додаткові пояснення по суті справи (а.с. 178-182).

07.04.2026р. відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що має можливість сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн.

18.05.2026р. представник позивачки - адвокат Лисенко С. Ю. подав до суду заяву про зміну предмета позову та поновлення процесуального строку на її подання. В обґрунтування заяви зазначено, що первісно позивачка зверталася з вимогами про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 до 1/2 частини всіх видів доходу відповідача. Однак під час судового засідання відповідач ОСОБА_2 висловив згоду сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 грн щомісячно. Враховуючи позицію відповідача, позивачка просить поновити строк для подання даної заяви, прийняти заяву та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 грн щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а також після набрання рішенням законної сили відкликати з органів виконавчої служби попередній виконавчий документ - судовий наказ Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2018р. у справі № 201/9198/18 (ВП № 57393072) для уникнення подвійного стягнення та покласти судові витрати на відповідача.

01.07.2026р. представник відповідача - адвокат Токарева Г.О. подала до суду заяву, в якій зазначила, що відповідач повністю визнає позовні вимоги позивача у їх зміненій редакції, викладеній у заяві позивача про зміну предмета позову від 18.05.2026р. (а.с. 206-210).

Сторони по справі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представником позивачки та представником відповідача подані заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьком якої вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 91).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2018р. у справі № 201/9198/18 (провадження № 2-н/201/212/2018) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 27 серпня 2018 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 85-86).

На підставі вказаного судового наказу Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 10.10.2018р. відкрито виконавче провадження № 57393072 (а.с. 88-89).

Згідно з інформацією, наявною в матеріалах виконавчого провадження, відповідач ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, задекларований дохід якого за даними Державної податкової служби України становив: за 2020 рік - 1 812 325,15 грн, за 2021 рік - 2 420 423,35 грн, за 3 квартал 2024 року - 2 429 964,56 грн, за 2 квартал 2025 року - 1 311 667,55 грн; крім того, відповідач отримує доходи від численних податкових агентів. 22.09.2021 відповідачем придбано у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 553 533 грн, а також відповідачу належать два транспортних засоби (а.с. 11-84, 8).

Під час розгляду справи, відповідач висловив згоду сплачувати аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 грн щомісячно, у зв`язку з чим позивач подала заяву про зміну предмета позову, а відповідач в подальшому - заяву про визнання зміненого позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України обов`язок батьків утримувати своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Частинами 1,2 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Слід зауважити, що відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Згідно зі ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Судом встановлено, що обставина, яка зумовила зміну позивачки предмета позову, висловлена відповідачем у судовому засіданні згода на сплату аліментів у твердій грошовій сумі, виникла об`єктивно після спливу строку, встановленого ч. 3 ст. 49 ЦПК України, у зв`язку з чим позивачка не мала можливості подати відповідну заяву раніше. Зважаючи на це, а також враховуючи, що зміна предмета позову на запропонованих умовах спрямована на остаточне врегулювання спору між сторонами з урахуванням якнайкращих інтересів дитини (ст. 3 Конвенції про права дитини), суд визнає причини пропуску строку поважними, поновлює позивачу пропущений процесуальний строк на подання заяви про зміну предмета позову, а саму заяву приймає до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 49 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити предмет або підстави позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову протирічить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Визнання відповідачем зміненої позовної вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 4 000 грн щомісячно з подальшою індексацією не протирічить закону, узгоджується з вимогами ст. 184 СК України, спрямоване на забезпечення стабільного та передбачуваного утримання дитини і повністю відповідає якнайкращим інтересам дитини, а тому не порушує ні прав та інтересів дитини, ні прав інших осіб.

За таких обставин, суд приймає визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 у зміненій редакції позовних вимог та вважає, що позовні вимоги, викладені в заяві про зміну предмета позову від 18.05.2026р., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, суд враховує, що одночасне існування двох виконавчих документів про стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки - судового наказу, виданого 20.09.2018р. (стягнення у частці доходу) та цього рішення суду (стягнення у твердій грошовій сумі) - є неприпустимим, оскільки призведе до подвійного стягнення аліментів з відповідача та правової невизначеності. Тому після набрання цим рішенням законної сили зазначений судовий наказ підлягає відкликанню з органів державної виконавчої служби.

Позивачка відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів та зміну їх розміру.

Згідно з частиною 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, вони стягуються з другої сторони на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026р. становить 3328 грн. тому судовий збір, який підлягав би сплаті за подання цього позову фізичною особою, становить 1331, 20грн.

З огляду на те, що відповідач визнав змінені позовні вимоги позивачки, а позивачка звільнена від сплати судового збору при подачі позову до суду про збільшення розміру аліментів, тому з відповідача підлягає стягненню у дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 49, 141, 206, 247, 258, 264-265, 274, 279, 352-356 ЦПК України, ст.ст.84, 180-183 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, що в подальшому підлягає індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після набрання цим рішенням законної сили відкликати з органів державної виконавчої служби виконавчий документ - судовий наказ Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2018 року у справі № 201/9198/18 (провадження № 2-н/201/212/2018), виданий на стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, на підставі якого Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 57393072.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України). Повний текст рішення буде складений впродовж 5 днів.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України). Повний текст рішення буде складений протягом 5 днів.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя: Д.О. Покопцева