Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №932/2661/24 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН 932/2661/24

Провадження №2/932/225/25

РІШЕННЯ

іменем України

18.09.2026 місто Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого – судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,

представник позивача – адвокат Шевченко О.В.,

представник відповідача – адвокат Колодочка Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІЦА ДЕЙ ДЕЛІВЕРІ», про поділ майна та стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції і вимоги позивача

Позивач звернулася до суду з цим позовом і в його обґрунтування зазначила, що з 27.04.2018 вони з відповідачем перебували в шлюбі, який був розірваний рішенням суду від 18.11.2022, яке набрало законної сили 20.12.2022.

Після розірвання шлюбу їй стало відомо, що відповідач під час перебування в шлюбі став засновником (єдиним бенефіціарним власником) та директором ТОВ «ПІЦА ДЕЙ ДЕЛІВЕРІ» (код за ЄДРПОУ 4425610) (далі – ТОВ), яке було зареєстроване ним 16.07.2021, до статутного капіталу ним було внесено 10000,00 грн.

З відкритих джерел вона дізналася, що ТОВ як суб`єкт господарської діяльності отримувало такі доходи та чистий прибуток:

-у 2021 році: дохід – 677800,00 грн, чистий прибуток – 561000,00 грн;

-у 2022 році: дохід – 1979500,00 грн, чистий прибуток – 667400,00 грн;

-у 2023 році: дохід – 5412100,00 грн, чистий прибуток – 2217100,00 грн.

Жодних домовленостей між ними як подружжям щодо частки майна у ТОВ не було. Після розірвання шлюбу та поділу спільного майна подружжя право власності відповідача на корпоративні права ТОВ трансформувалося у право вимоги на половину отриманого доходу від діяльності ТОВ в якості дивідендів від діяльності ТОВ за 2021 рік – на частку, набуту в шлюбі, припадає 561000,00 грн, тобто її частка (половина) становить 280500,00 грн, які вона просить стягнути зі ОСОБА_2 на свою користь.

Також крім того, що відповідач був засновником ТОВ, він обіймав посаду керівника цього ж підприємства, за що отримував заробітну плату. Про існування такого виду доходу під час перебування в шлюбі їй також відомо не було.

Оскільки вони з відповідачем мають спільну доньку – ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає разом з нею, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 70% отриманої ним заробітної плати за період перебування на посаді директора ТОВ з липня 2021 року по 20.12.2022.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та вирішення їх судом. Позиції сторін під час розгляду справи

У поданому відповідачем ОСОБА_2 відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнані.

Так, жодних доходів (дивідендів) від діяльності ТОВ за весь період його роботи ним не отримувалося, а отримана заробітна плата була витрачена в інтересах сім`ї під час перебування сторін у шлюбі.

Виходячи з положень ст.ст.115,116,140 Господарського кодексу України, з моменту створення будь-якого господарського товариства воно є власником всього майна, отриманого як від засновника так і в результаті господарської діяльності, а учасник товариства має право на отримання частини доходу від його діяльності у вигляді дивідендів. Втім, вирішення питання розподілу чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів належить до компетенції загальних зборів учасників. Дійсно він власним рішенням створив ТОВ зі статутним капіталом 10000,00 грн, діяльність якого провадиться на підставі модельного статуту. При цьому створення товариства здійснювалося з відома позивача, а доводи останньої, що нібито про факт створення товариства вона дізналася після розірвання шлюбу, не відповідають дійсності та не підтверджені доказами. Крім того, за час роботи ТОВ з 16.07.2021 загальні збори учасників товариства не приймали рішень про виплату дивідендів учасникам, сама виплата не проводилася, а отже він не отримував доходу від діяльності ТОВ, який просить поділити позивач. Оскільки він не отримував майна у вигляді дивідендів ані під час шлюбу, ані після його розірвання, це вказує на відсутність майна, яке може бути предметом поділу між колишнім подружжям. Відповідно до фінансової звітності мікропідприємства ТОВ за період з 2021 по 2023 роки останнє або не мало прибутку, або було у ситуації, за якої загальні збори товариства не мали права приймати рішення про виплату дивідендів. Так, згідно з фінансовим балансом станом на 31.12.2021 нерозподілений прибуток товариства склав суму в розмірі 561000,00 грн. Разом з цим поточні зобов`язання товариства, строк виконання за якими настав, склали 673300,00 грн. Отже, в разі прийняття рішення про розподіл чистого прибутку шляхом виплати дивідендів склалася б ситуація, за якої наявних активів для погашення заборгованості, строк виконання по яким настав, було б недостатньо. Загальні збори товариства згідно з п.2 ч.2 ст.27 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не мали права приймати рішення про виплату дивідендів за 2021 рік, то ж рішення про виплату дивідендів загальними зборами учасників товариства не приймалося, а вимоги позивача про стягнення грошової компенсації є безпідставними. Щодо вимог про стягнення 70% отриманої заробітної плати за період з липня 2021 по 20.12.2022 зазначає, що під час шлюбу вони проживали спільно однією сім`єю: сторони, син позивача від першого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та їхня спільна дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Вони разом накопичували й витрачали кошти в інтересах сім`ї, зокрема, його заробітну плату як єдиний дохід сім`ї. Син позивача не отримував аліментів, був на повному утриманні сім`ї. Отже, доходи, набуті під час шлюбу та витрачені в інтересах сім`ї, не можуть бути повторно окремим предметом поділу. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач вказує, що в поданій відповідачем фінансовій звітності мікропідприємства станом на 31.12.2021 в другій частині, розділ І «Власний капітал», чітко зазначений рядок «Нерозподілений прибуток», який становить 561000,00 грн. Також в наданій звітності в частині «Актив» розділу ІІ «Оборотні активи», рядок «Гроші та їх еквіваленти», зазначена сума в розмірі 915100,00 грн. Тобто твердження відповідача, що поточні зобов`язання, строк виконання яких вже настав, на суму 673300,00 грн не підтверджуються жодним доказом. З наданої відповідачем фінансової звітності вбачається лише інформація про наявність чистого прибутку у ТОВ, а доказів спростування виплати дивідендів не надано. Щодо розміру виплаченої відповідачеві заробітної плати ані він, ані ТОВ не надали відомостей. Стверджує, що їй взагалі не було відомо, що відповідач є засновником ТОВ та отримує заробітну плату як керівник у цьому підприємстві. Жодних коштів, які б відповідач отримував в якості заробітної плати від ТОВ, подружжя не накопичувало та не витрачало, маючи на той час інші джерела доходу, жодним чином не пов`язані з ТОВ. Відповідач, посилаючись на витрачання заробітної плати на спільний побут сім`ї, не надав доказів на здійснення таких витрат.

11.02.2025 представником позивача подавалося клопотання про витребування доказів.

Представником позивача ОСОБА_5 подане суду заяву про розгляд справи без його участі з підтриманням позовних вимог.

Представником відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнані з посиланням на обставини, наведені у відзиві на позов, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Справа розглядалася іншим складом суду, ухвалою якого від 14.06.2024 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та ухвалою від 26.03.2025 за клопотанням сторони позивача у ТОВ «ПІЦА ДЕЙ ДЕЛІВЕРІ» витребувано докази – інформацію про розмір заробітної плати відповідача, яку він отримував за період перебування на посаді директора.

01.07.2025 справа була повторно автоматично розподілена до провадження поточного складу суду.

10.07.2025 ухвалою суду справу прийнято до провадження та в ній призначене підготовче засідання на 20.08.2025.

Ухвалою від 04.02.2026 підготовче провадження у справі закрите і справу призначено до розгляду по суті на 25.03.2026.

08.09.2026 за наслідками розгляду справи суд перейшов до стадії ухвалення рішення суду з його проголошенням в судовому засіданні 18.09.2026.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

27.04.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб.

Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина – ОСОБА_3 .

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2022 у справі №206/2125/22, яке набрало законної сили 20.12.2022, шлюб між сторонами розірвано.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2023 у справі №206/3324/22, яке набрало законної сили 06.11.2023, в порядку поділу майна подружжя стягнуто компенсації вартості половин транспортних засобів за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та за зустрічним позовом, вимог про стягнення грошової компенсації доходів (дивідендів), отриманих від діяльності ТОВ «ПІЦА ДЕЙ ДЕЛІВЕРІ», та 70% отриманої ОСОБА_2 заробітної плати в цій справі ОСОБА_1 не заявлялося.

Згідно з детальною інформацією про юридичну особу, наданою позивачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІЦА ДЕЙ ДЕЛІВЕРІ» (код за ЄДРПОУ 44250610) зареєстроване 16.07.2021, засновником, кінцевим бенефіціарним власником товариства та його керівником (без нарахування заробітної плати) є ОСОБА_2 , розмір статутного капіталу – 10000,00 грн. Вищим органом управління товариства є загальні збори учасників, установчим документом – модельний статут.

За даними ресурсу «Опендатабот» станом на 20.03.2024 у 2021 році дохід товариства склав 677800,00 грн, чистий прибуток – 561000,00 грн; у 2022 році дохід – 1979500,00 грн, чистий прибуток – 667400,00 грн; у 2023 році дохід – 5412100,00 грн, чистий прибуток – 2217100,00 грн.

З наданої стороною відповідача фінансової звітності мікропідприємства ТОВ «ПІЦА ДЕЙ ДЕЛІВЕРІ» встановлено, що станом на 31.12.2021 нерозподілений прибуток товариства склав 561000,00 грн, поточні зобов`язання товариства наявні на суму 673300,00 грн.

Згідно з отриманою судом при вирішенні питання прийняття справи до провадження відповіддю №1885906 від 13.10.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ «ПІЦА ДЕЙ ДЕЛІВЕРІ» є м. Запоріжжя, пров. Березовий, 2Б, оф.11, засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником та керівником (директором) є ОСОБА_7 .

Витребувані судом докази – інформацію про розмір заробітної плати ОСОБА_2 за період перебування на посаді директора ТОВ «ПІЦА ДЕЙ ДЕЛІВЕРІ» не надано.

V. Оцінка суду

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ч.1 ст.36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі 27.04.2018 по 20.12.2022.

16.07.2021 в період шлюбу сторін зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІЦА ДЕЙ ДЕЛІВЕРІ» (далі – ТОВ), засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником якого є відповідач ОСОБА_2 .

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

В даній справі майном, право на частину якого пред`явила позивач, є дохід (дивіденди), отримані від діяльності ТОВ за 2021 рік.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що у 2021 році загальними зборами товариства не приймалося рішення про виплату дивідендів не приймалося та вони, відповідно, не сплачувалися через підтверджене фінансовою звітністю перевищення розміру поточних зобов`язань ТОВ розміру нерозподіленого прибутку.

Згідно зі ст.190 ЦК України майновими правами є, зокрема, частки у статутному капіталі товариства, які надають її власнику корпоративні права, у тому числі право на участь у розподілі прибутку товариства (дивідендів).

Статті 96, 116 ЦК України, а також ст.26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлюють, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку та отримувати дивіденди пропорційно до розміру своєї частки у статутному капіталі.

Правова природа такого доходу – частина чистого прибутку товариства, що виплачується учасникам (ч.1 ст.10 Закону України «Про господарські товариства»). Право на отримання дивідендів належить особам, які є учасниками товариства на момент прийняття відповідного рішення про виплату дивідендів і на дату початку строку їх виплати.

Згідно з п.2 ч.1 ст.27 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

Положеннями п.12 ч.2 ст.30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що вирішення питання розподілу чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів належить до компетенції загальних зборів учасників.

Як зазначалося вище, з фінансової звітності мікропідприємства ТОВ «ПІЦА ДЕЙ ДЕЛІВЕРІ» встановлено, що станом на 31.12.2021 нерозподілений прибуток товариства склав 561000,00 грн, а поточні зобов`язання товариства – 673300,00 грн.

Докази на підтвердження того, що у ТОВ проводилися загальні збори учасників, якими вирішувалося питання виплати дивідендів, позивачем не надані, неможливість їх надання не доведена та клопотань про їх витребування суду не заявлено.

За таких обставин доводи відповідача про неотримання ним доходу від діяльності ТОВ (дивідендів) є більш переконливими для суду, що призводить до висновку про відсутність в даному випадку майна, яке може бути предметом поділу в розумінні ст.60 СК України. Відсутність обов`язку позивача, визначена у ст.60 СК України, доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя не є тотожною відсутності обов`язку довести, що певне майно існує, тому суд констатує недоведеність позивачем належними та допустимими доказами своїх вимог в цій частині.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 70% отриманої ним заробітної плати за період перебування на посаді директора ТОВ з липня 2021 року по 20.12.2022 суд зазначає таке.

Частиною другою ст.61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Разом із тим доказів отримання відповідачем заробітної плати від ТОВ позивачем суду також не надано.

Ухвала попереднього складу суду про витребування доказів у третьої особи від 26.03.2025 виконана не була, не зважаючи на неодноразове її направлення вже поточним складом суду до товариства.

Як встановлено судом, станом на час прийняття справи до провадження після заміни складу суду засновник (учасник), кінцевий бенефіціарний власник та керівник (директор) ТОВ змінився на іншу особу.

Принцип змагальності, закріплений у ст.12 ЦПК України, визначає для сторін ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій. Такий принцип, зокрема, полягає у покладанні на позивача (його представника) обов`язку з доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог. Невиконання такого обов`язку несе процесуально негативні наслідки у вигляді настання ризиків, визначених процесуальним законом (закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, повна або часткова відмова у позові тощо).

За правилами, встановленими частинами першою, третьою ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Будучі обізнаною про ненадходження витребуваних доказів до суду, сторона позивача не подала суду клопотання про витребування відомостей про доходи відповідача та їх походження від інших, ніж ТОВ, джерел: зокрема, з баз даних податкових органів або органів пенсійного забезпечення.

Частини 6 та 7 ст.81 ЦПК України визначають, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи наведене, а також те, що в наданій позивачем детальній інформації про юридичну особу – ТОВ «ПІЦА ДЕЙ ДЕЛІВЕРІ» містяться відомості про керівника юридичної особи Чміль П.М. (без нарахування заробітної плати), суд позбавлений можливості встановити як факт отримання відповідачем заробітної плати від ТОВ, так і її розмір.

Отже, позивачем і в цій частині своїх вимог не доведено факту наявності майна, що підлягає поділу за правилами ст.60 СК України, що тягне за собою підстави для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні позовних вимог судом відмовлено повністю, у відповідності до положень ст.141 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,128,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІЦА ДЕЙ ДЕЛІВЕРІ» (69000, м. Запоріжжя, пров. Березовий, 2Б, оф.11, код за ЄДРПОУ 44250610) про поділ майна та стягнення грошової компенсації – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 18.09.2026.

Суддя: В.С. Салькова