Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №348/997/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа №348/997/26

Провадження № 2/348/1189/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Дмитрук С.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Гуменюк Б.С., пред`явив позов до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20 лютого 1972 року він одружився із ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився другий син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився третій син ОСОБА_2 .

За час свого життя ОСОБА_6 та члени його сім`ї стали власниками житлового будинку який зареєстрований, як колгоспний двір в АДРЕСА_1 – го травня 16. Головою колгоспного двору став ОСОБА_6 , доказом чого є копія свідоцтва про право власності на житловий будинок від 04.04.1989. Іншими членами колгоспного двору станом на 15.04.1991 були дружина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), син ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та син ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Дана обставина підтверджується копією довідки Парищенського старостинського округу від 13.01.2026 р. №18.9-24/7.

Зазначений вище колгоспний двір знаходиться на земельній ділянці площею 0,25 га кадастровий номер 2624084601:02:004:0065, цільове призначення «Для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». За час свого життя ОСОБА_6 склав та зареєстрував в Парищенській сільській раді заповіт від 16.02.2015 за №3, згідно якого все своє майно заповів йому.

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 помер. Він є єдиним спадкоємцем після смерті батька, доказом чого є довідка від нотаріуса від 21.11.2025 №154/02-14.

Після смерті ОСОБА_6 він вступив в управління майном.

Станом на момент смерті його батька ОСОБА_6 не було та станом на сьогоднішній день немає інших малолітніх дітей, неповнолітніх дітей, повнолітніх непрацездатних дітей, недієздатних осіб, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які би мали право на обов`язкову частку у спадкуванні майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 .

Він звернувся до приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Дремлюк В.В. про оформлення спадкових прав. Однак нотаріусом повідомлено йому про те, що для одержання свідоцтва про право на спадщину на зазначене вище спадкове майно необхідно визначити частку спадкодавця у спільній сумісній власності, а отже власність на житловий будинок повинна бути визначена як спільна часткова із зазначенням частки кожного співвласника.

Відповідно до ст.120 ЦК УРСР (який був чинним на момент набуття спадкодавцем права власності на спірне майно) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (ст. 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

Виходячи з даних, так як будинок станом на 15.04.1991 належав до колгоспного типу двору, а головою колгоспного двору був ОСОБА_6 , його членом були також ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 то відповідно їм кожному належало по рівній частині даного колгоспного двору.

Враховуючи вищенаведене так як станом на 15.04.1991 членами колгоспного двору було 4 особи, то частки кожного з них є рівними та складають 1/4 частини зазначеного вище колгоспного двору.

Будинок садибного типу АДРЕСА_2 , який входить до спадщини складається із: житловий будинок, зазначеного під літерою «А» площею 214,8 квм.; сарай, зазначений літерою «Б» площею 30,3 кв.м.; сарай, зазначений під літерою «В» площею 53,8 кв.м.; літня кухня, зазначена під літерою «Г» площею 42,8 кв.м. сарай, зазначений під літерою «Д» площею 18,7 кв.м. сарай, зазначений під літерою «З» площею 14,1 кв.м. колодязь питний, зазначений під №1 ворота з хвірткою зазначені під №2; огорожа, зазначена під №3. огорожа, зазначена під №4.

Також вказує, що право власності на будинок садибного типу за членами колгоспного двору, головою якого – ОСОБА_6 було зареєстроване 04.04.1989, а саме право власності на домоволодіння по АДРЕСА_3 . Підстава для реєстрації права власності – свідоцтво про право власності видане на підставі рішення виконкому Надвірнянської районної ради від 09.03.1989 за №43. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 04.04.1989, реєстровий №236, книга 1. Переходів права власності на даний об`єкт в ОКП Івано-Франківське ОБТІ» не реєструвалось.

Вартість майна становить – 343 680 гривень. Згідно висновку звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта №04/24-то від 15.04.2024 встановлено, що згідно ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану» класифікація технічного стану будівлі визначається як І – нормальний (дефекти й пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність, відсутні).

Враховуючи вищевказане він змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на 1/4 частки будинку садибного типу АДРЕСА_2 в порядку спадкування.

Оскільки іншими співвласниками майна є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , то розгляд даної справи може вплинути на їхні права та обов`язки а тому їх слід залучити до розгляду справи як відповідачів.

На підставі викладеного, просить визнати за ним право власності на 1/4 частину будинку садибного типу АДРЕСА_2 , який складається з: житловий будинок, зазначеного під літерою «А» площею 214,8 кв.м.; сарай, зазначений літерою «Б» площею 30,3 кв.м.; сарай, зазначений під літерою «В» площею 53,8 кв.м.; літня кухня, зазначена під літерою «Г» площею 42,8 кв.м., сарай, зазначений під літерою «Д» площею 18,7 кв.м., сарай, зазначений під літерою «З» площею 14,1 кв.м., колодязь питний, зазначений під №1, ворота зазначені під №2; огорожа, зазначена під №3, огорожа, зазначена під №4, як таку, що отримана ним у спадщину після смерті його батька ОСОБА_6 .

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08.06.2026 залучено до участі у справів якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 .

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2026 продовжено на тридцять днів строк проведення підготовчого провадження у справі.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві.

Позивач у судове засідання не з`явився, в позовній заяві вказав розгляд справи проводити за участю його представника.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, вказали, що позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зареєстрований 20 лютого 1972 року у Гаврилівській сільській раді Надвірнянського райвиконкому Івано-Франківської області, актовий запис № 4, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 видане 20.02.1972.

У шлюбі у ОСОБА_6 та ОСОБА_3 народився ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11.02.1992 виконкомом Парищенської сільської радиНадвірнянського району, актовий запис №34.

Відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання особи №1394 від 30.10.2020, позивач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно копії свідоцтва про право власності на жилий будинок від 04 квітня 1989 року, виданого на підставі рішення виконкому Надвірнянської районної Ради народних депутатів №43 від 09 березня 1989 року, виконком посвідчує, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_3 дійсно належить членам колгоспного двору, головою якого – ОСОБА_6 .

Відповідно до реєстраційного напису, вчиненого начальником Івано-Франківського ОБТІ на свідоцтві, 04.04.1989 здійснено запис в реєстрову книга 1 за реєстровим №236.

Позивачем на підтвердження позовних вимог також долучено копії технічного паспорту, складеного 21.02.2023 ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», а також Витяг з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 28.02.2023, в яких зазначено схему розташування будівель та споруд, план, площу та технічні характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , а самебудинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами складається з: житловий будинок, зазначеного під літерою «А» площею 214,8 кв.м.; сарай, зазначений літерою «Б» площею 30,3 кв.м.; сарай, зазначений під літерою «В» площею 53,8 кв.м.; літня кухня, зазначена під літерою «Г» площею 42,8 кв.м., сарай, зазначений під літерою «Д» площею 18,7 кв.м., сарай, зазначений під літерою «З» площею 14,1 кв.м., колодязь питний, зазначений під №1, ворота зазначені під №2; огорожа, зазначена під №3, огорожа, зазначена під №4.

Згідно довідки ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» від 21.02.2023 №62 реєстрація права власності на будинок садибного типу за членами колгоспного двору, головою якого – ОСОБА_6 було зареєстроване право власності на домоволодіння по АДРЕСА_3 . Підстава для реєстрації права власності – свідоцтво про право власності видане на підставі рішення виконкому Надвірнянської районної ради від 09.03.1989 за №43. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 04.04.1989, реєстровий №236, книга 1. Переходів права власності на даний об`єкт в ОКП Івано-Франківське ОБТІ» не реєструвалось. Також в примітці вказано, що загальна площа житлового будинку збільшилась на 67,0 кв.м., а житлова площа зменшилась на 13,3 кв.м. за рахунок реконструкції житлового будинку. Побудована літня кухня літера «Г», сарай літера «З», ворота №2, огорожа №3 та огорожа №4. Площа сараю літера «В» збільшилась на 22,2 кв.м. за рахунок реконструкції. Дані види робіт були проведені в 1991 році.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-2600112232023 від 17.02.2023, наданого на заяву (запит) ОСОБА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 2624084601:02:004:0065, місце розташування: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа земельної ділянки 0,2500 га. Дата державної реєстрації земельної ділянки: 17.02.2020. Також вказано, що інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня та наявний кадастровий план земельної ділянки 2624084601:02:004:0065 із позначенням площі малоповерхової забудови.

Згідно звіту про експертну оцінку від 17.11.2025 вартість майна становить – 343 680 гривень.

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта, а саме будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , №04/24-то від 15.04.2024 встановлено, що згідно ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану» класифікація технічного стану будівлі визначається як І – нормальний (дефекти й пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації або знижують несучу здатність, відсутні).

Згідно довідки, виданої відділом №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, станом на 01.01.2023 (за період 1993—2012 рр), відомості згідно Державного реєстру земель, про виготовлення Державних актів на ім`я ОСОБА_6 на території Надвірнянського району, відсутні.

До позовної заяви позивачем також долучено копію заповіту, посвідченого 16.02.2015 секретарем виконкому Парищенської сільської ради Василаш Г.М., зареєстрованого в реєстрі №3, згідно якого ОСОБА_6 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, яким заповів усе своє майно ОСОБА_2 , 1975 р.н.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 26.12.2022 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 71463796 підтверджується, 14.02.2023 приватним нотаріусом Надвірнянського РНО Івано-Франківської області Дремлюк В.В. проведено реєстрацію спадкової справи, номер справи в спадковому реєстрі: 70260317.

Із листа №35/02-14 від 20.03.2023 приватного нотаріуса Надвірнянського РНО Івано-Франківської області Дремлюк В.В., вбачається, що на усне звернення ОСОБА_2 з питання оформлення спадкових прав до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 батька ОСОБА_6 , повідомлено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Парищенської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області 04.04.1989, на підставі рішення виконкому Надвірнянської районної ради №43 від 09 березня 1989 року, підтверджує, що житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_3 дійсно належав членам колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_6 , а отже спадкодавець є співвласником спільної сумісної власності на цей житловий будинок. Для одержання свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно необхідно визначити частку спадкодавця у спільній сумісній власності, а отже власність на житловий будинок повинна бути визначена як спільна часткова із зазначенням частки кожного співвласника.

Згідно довідки №154/02-14 від 21.11.2025, виданої приватним нотаріусом Надвірнянського РНО Івано-Франківської області Дремлюк В.В., ОСОБА_2 на підставі заповіту є спадкоємцем до майна померлого його батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до довідкиПарищенського старостинського округу №09-16 від 14.02.2023 та довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 12.01.2023, на час смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою його реєстрації АДРЕСА_3 , проживали та були зареєстровані: дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , невістка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , внука ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , внука ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Також вказано, що в Парищенській сільській раді 16.02.2015 за №3 посвідчувався заповіт від померлого ОСОБА_6 .

Також довідкамиПарищенського старостинського округу №09-17 від 14.02.2023 та №189-24/7 від 13.01.2026 підтверджується, що після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в управління спадковим майном вступив його син ОСОБА_2 . Станом на 01.07.1990 та на 15.04.1991 (згідно запису по господарської книги №9 за 1191 рік) у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який відноситься до категорії двору-колгоспники, проживали: ОСОБА_6 , 1947 р.н., ОСОБА_3 , 1955 р.н., ОСОБА_4 , 1974 р.н., та ОСОБА_2 , 1975 р.н. Вказано, що головою цього колгоспного двору був ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно 23.06.1978 Надвірнянським р/в ЗАГСІвано-Франківської області, батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , актовий запис № 30 від 06.07.1923.

Із копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , виданого повторно 16.08.1977 Надвірнянським р/в ЗАГСІвано-Франківської області, вбачається, що шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 зареєстровано 21.01.1947 в с. Ланчин, актовий запис №6 від 21.01.1947.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого повторно 23.06.1978 Надвірнянським р/в ЗАГСІвано-Франківської області, ОСОБА_14 народилася ІНФОРМАЦІЯ_13 в с. Парище, актовий запис №22 від 11.04.1925.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого повторно 25.08.1960 Парищенською сільською радою, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , актовий запис № 36 від 28.11.1947.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 25.09.2015 ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_14 , актовий запис №90.

На адвокатський запит адвоката Б. Гуменюка про надання інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про наявність актового запису про смерть на громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , Надвірняським відділом ДРАЦС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області листом повідомлено, що в архіві Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України наявний актовий запис про смерть № 5 складений 04.02.1985 року у Виконавчому комітеті Парищенської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_15 .

Згідно ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Статтею ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19).

Частинами 1, 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну (ч. 1 ст. 1275 ЦК України).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Згідно ч. 1, 5, 6 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах (ч. 1 ст. 1226 ЦК України).

У статті 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Працездатний член колгоспного двору втрачав право на частку у майні двору, якщо він не менш, ніж три роки поспіль не брав участі своєю працею і засобами у веденні загального господарства двору. Це правило не поширюється за умови призову такого члена двору на військову службу, його навчання в навчальному закладі чи хвороби (стаття 126Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-V).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, визначено, що за загальними правилами частини другої статті 372 ЦК при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Як встановлено судом, цілий житловий будинок жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_3 на підставі відповідного свідоцтва, виданого на підставі рішення виконкому Надвірнянської районної Ради народних депутатів №43 від 09 березня 1989 року, належить членам колгоспного двору, головою якого – ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Право власності на цей житловий будинок зареєстрованоІвано-Франківським ОБТІ 04.04.1989, запис в реєстровій книзі 1 за реєстровим №236. Станом на 1991 рік вказане домогосподарство віднесено до суспільної групи колгоспних дворів, головою якого був ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Окрім того, у цей період у цьому домогосподарстві були зареєстровані відповідачі ОСОБА_3 , 1955 р.н., ОСОБА_4 , 1974 р.н., та позивач ОСОБА_2 , 1975 р.н. Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли був введений в дію Закон України «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 ОСОБА_6 , його дружині ОСОБА_3 та синам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві сумісної власності належало право у колгоспному дворі, як його членам, що не втратили право на частку в його майні. Отже, вказаним особам в рівних частках (по 1/4 кожному) належав житловий будинок по АДРЕСА_3 . При цьому, згідно довідки ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» від 21.02.2023 переходів права власності на даний об`єкт в ОКП Івано-Франківське ОБТІ» не реєструвалось, загальна площа житлового будинку збільшилась на 67,0 кв.м., а житлова площа зменшилась на 13,3 кв.м. за рахунок реконструкції житлового будинку. Побудована літня кухня літера «Г», сарай літера «З», ворота №2, огорожа №3 та огорожа №4. Площа сараю літера «В» збільшилась на 22,2 кв.м. за рахунок реконструкції. Дані види робіт були проведені в 1991 році.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 спадщину прийняв його син ОСОБА_2 . Проте, оформити свої спадкові права на спірне домоволодіння не має можливості, оскільки спадкодавцю спірне домоволодіння належало на праві спільної сумісної власності, без визначення частки у праві власності.

Таким чином, оскільки наданими суду доказами в своїй сукупності підтверджується набуття померлим ОСОБА_6 права спільної сумісної власності на спірне домоволодіння, а також набуття права на спадкування ОСОБА_2 , який на день смерті спадкодавця проживав з останнім, у зв`язку з неможливістю ним оформити спадкові права у нотаріальному порядку, суд дійшов висновку, що за ОСОБА_2 слід визнати право власності на 1/4 частку у праві власності на будинок садибного типу АДРЕСА_2 , яке успадковане ним після смерті його батька ОСОБА_6 .

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив 1064,96 грн судового збору, які зараховані до спеціального державного бюджету України.

Таким чином з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі по 532,48 грн з кожного.

Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_16 , право власності на 1/4 частку у праві власності на будинок садибного типу АДРЕСА_2 , який складається з: житлового будинку, зазначеного під літерою «А» площею 214,8 кв.м.; сараю, зазначеного літерою «Б» площею 30,3 кв.м.; сараю, зазначеного під літерою «В» площею 53,8 кв.м.; літньої кухні, зазначеної під літерою «Г» площею 42,8 кв.м., сараю, зазначеного під літерою «Д» площею 18,7 кв.м., сараю, зазначеного під літерою «З» площею 14,1 кв.м., колодязя питного, зазначеного під №1, ворота зазначені під №2; огорожі, зазначеної під №3, огорожі, зазначеної під №4.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір по 532,48 грн з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст рішення складено 18.09.2026.