Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №185/13768/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/13768/26

Провадження № 1-кп/185/1754/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в м. Павлограді матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041370001055 від 08 липня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпрі, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 приблизно о 23.00 годин 05 липня 2026 року (більш точний час під час розслідування не встановлений), перебував за місцем своєї реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 разом з гр. ОСОБА_5 , який мав при собі банківську картку банку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 (до якої прив`язаний банківський рахунок НОМЕР_2 ), яка оформлена на його ім`я.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», банківська картка банку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 (до якої прив`язаний банківський рахунок НОМЕР_2 ), яка оформлена на ім`я ОСОБА_5 , є офіційними документами, тобто електронним платіжним документом, засобам доступу до банківського рахунку.

Так перебуваючи в тому ж місці в той же час, але не пізніше 23.27 годин ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 свою банківську картку банку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 та надав пароль від неї з метою здійснення розрахункових операцій в магазинах на території міста Павлограда, Дніпропетровської області. В цей час у ОСОБА_3 виник єдиний злочинний умисел, спрямований на привласнення вказаної банківської картки з корисливих мотивів.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на привласнення офіційного документу, ОСОБА_3 06 липня 2026 року, о 00.26 годин, приїхав до банкомату АТ «ПУМБ», що знаходиться по вул. Калиновій, 2В у м. Павлограді Дніпропетровської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, усвідомлюючи те, що отримана ним банківська картка належить іншій особі та є офіційним документом, діючи умисно, з корисливих мотивів, привласнив зазначену пластикову банківську картку банку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 , яка оформлена на ім`я ОСОБА_5 .

Крім цього, 06 липня 2026 року о 00.26 годин, ОСОБА_3 , привласнивши банківську картку банку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 , яка оформлена на ім`я ОСОБА_5 , та яка являється офіційним документом, знаходячись біля приміщення банку АТ «Пумб», який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Калинова, 2В розуміючи, що за допомогою банківської платіжної картки можливий доступ до банківського рахунку, де, за усвідомленням ОСОБА_3 , можуть знаходитися грошові кошти, у останнього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які перебували на банківському рахунку ОСОБА_5 , шляхом здійснення операцій по видачі готівки банківською платіжною карткою АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 в банкоматах розташованих у м. Павлоград Дніпропетровської області.

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану який упроваджений відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні та Закону України «Про затвердження Указу президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок грошових коштів, що йому не належать, усвідомлюючи злочинний характер вчинюваних дій та розуміючи, що такі є засобом для досягнення протиправної мети, ОСОБА_3 , 06 липня 2026 року о 00 год. 26 хв. знаходячись біля банкомату АТ «ПУМБ», який розташований за адресою: вул. Калинова, 2В у м. Павлограді Дніпропетровської області, де о 00 год. 26 хв., 00 год. 26 хв., 00 год. 27 хв., 00 год. 28 хв., 00 год. 29 хв., 00 год. 30 хв., 00 год. 31 хв. та об 00 год. 32 хв., скориставшись банківською платіжною карткою № НОМЕР_1 , шляхом проведення 8 транзакцій по видачі готівки в банкоматі, здійснив зняття коштів на загальну суму 35 000 гривень.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, 06 липня 2026 року о 01 год. 10 хв. ОСОБА_3 приїхав до банкомату АТ «ПУМБ», що знаходиться по провулку Музейному, 2/1 у м. Павлограді Дніпропетровської області, де о 01 год. 12 хв., 01 год. 13 хв., 01 год. 13 хв. та 01 год. 14 хв., скориставшись банківською платіжною карткою № 5355-2802-1937- 8922, шляхом проведення 4 транзакцій по видачі готівки в банкоматі, здійснив зняття коштів на загальну суму 7 500 гривень.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, 06 липня 2026 року о 01 год. 20 хв. ОСОБА_3 приїхав до банкомату АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», що знаходиться по вул. Незалежності, 166 у м. Павлограді Дніпропетровської області, де о 01 год. 21 хв. та 01 год. 22 хв., скориставшись банківською платіжною карткою № НОМЕР_1 , шляхом проведення 2 транзакцій по видачі готівки в банкоматі, здійснив зняття коштів на загальну суму 20 000 гривень.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, 07 липня 2026 о 22 год. 47 хв. року ОСОБА_3 приїхав до банкомату АТ «ПУМБ», що знаходиться по вул. Калиновій, 2В у м. Павлограді Дніпропетровської області, де о 22 год. 49 хв., скориставшись банківською платіжною карткою № НОМЕР_1 , шляхом проведення транзакції по видачі готівки в банкоматі, здійснив зняття коштів на загальну суму 5 000 гривень.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, 07 липня 2026 року о 01 год. 05 хв. ОСОБА_3 приїхав до банкомату АТ «РАИФФАИЗЕН БАНК», що знаходиться по вул. Незалежності, 166 у м. Павлограді Дніпропетровської області, де о 01 год. 06 хв., скориставшись банківською платіжною карткою № НОМЕР_1 , шляхом проведення транзакції по видачі готівки в банкоматі, здійснив зняття коштів на загальну суму 20 000 гривень.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, 07 липня 2026 о 01 год. 15 хв. року ОСОБА_3 приїхав до банкомату АТ «ПУМБ», що знаходиться по провулку Музейному, 2/1 у м. Павлограді Дніпропетровської області, де о 01 год. 17 хв., скориставшись банківською платіжною карткою № НОМЕР_1 , шляхом проведення транзакції по видачі готівки в банкоматі, здійснив зняття коштів на загальну суму 10 000 гривень.

Своїми злочинними діями ОСОБА_3 усвідомлюючи злочинний характер вчинюваних дій та розуміючи, що такі є засобом для досягнення протиправної мети, діючи в умовах воєнного стану, 06 липня 2026 року та 07 липня 2026 року вчинив викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, а саме грошових коштів, які перебували на банківському рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_5 , шляхом проведення транзакції банківською платіжною карткою АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 по видачі готівки в банкоматах на території м. Павлограда, Дніпропетровської області, завдавши тим самим ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 97 500 гривень.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за:

- ч. 1 ст.357 КК України, як привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів;

- ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

17 серпня 2026 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, яка була надана в підготовче судове засідання разом з обвинувальним актом.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 згоден з кваліфікацією дій, саме за ч. 1ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану і визнає обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 :

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим покаранням остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та ухвалити вирок, призначивши обвинуваченому узгоджене сторонами покарання, обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, зазначивши, що згоден з узгодженим покаранням. Захисник також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджене покарання.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив, що він надав згоду прокурору у вказаному кримінальному провадженні на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.

Згідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є кримінальним проступком та тяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження означеної угоди для прокурора, підозрюваного і обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного – також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Дії ОСОБА_3 суд вважає правильно кваліфіковано за:

- ч. 1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів;

- ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

За місцем проживання обвинувачений характеризується задовільно, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_7 від 17 серпня 2026 року і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання не має.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

У справі процесуальних витрат не має.

Питання стосовно речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 серпня 2026 року укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим покаранням остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: кофту флісову зеленого кольору – військову, куртку з капюшоном чорного кольору фірми «BOSS», передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 0011796) – повернути ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1