Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №317/5130/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/5130/26

Провадження № 1-кп/317/763/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження № 12026087230000062 від 15.03.2026 у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розумівка Запорізького району Запорізької області, українця, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проходить військову службу в Збройних силах України у військовому звані «солдат», на посаді стрільця 5 відділення охорони 1 взводу 1 взводу охорони 1 роти охорони батальйону охорони, одруженого, немаючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 309 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді стрільця 5 відділення охорони 1 взводу охорони 1 роти охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, маючи намір на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, всупереч вимогам ст.ст. 1, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Наприкінці вересня 2025 року, більш точної дати та часу встановити не надалося за можливе, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, перебуваючи у лісосмузі поблизу с. Розумівка, Запорізького району Запорізької області, виявив на земельній ділянці наркотичний засіб, обіг якого обмежено – «канабіс», після чого з метою реалізації свого протиправного умислу підняв з поверхні землі зазначений наркотичний засіб. Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання наркотичного засобу шляхом привласнення знайденого, після чого розпочав його незаконне зберігання.

14 березня 2026 року об 11 годині 33 хвилини під час руху до розташування військової частини на маршрутному таксі ОСОБА_3 було зупинено на стаціонарному блокпості «Лавра» автодороги Н-08 сполучення Запоріжжя – Дніпро, на підставі положень ст.ст. 32, 34, 35 Закону України «Про Національну поліцію», співробітниками поліції, які виявили у ОСОБА_3 прозорий полімерний пакет, у якому знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено – «канабіс», який останній незаконно придбав, зберігав та перевозив при собі для власного вживання, без мети збуту.

У подальшому цього ж дня, у період часу з 14 години 00 хвилин до 14 години 06 хвилин, співробітниками поліції під час проведення огляду місця події на стаціонарному блокпості «Лавра» автодороги Н-08 сполучення Запоріжжя – Дніпро, розташованому за адресою: Запорізька область, Запорізький район, поблизу селища Сонячне, у ОСОБА_3 вилучено полімерний пакет, у якому знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено – канабіс, загальною масою 17,258 г (у перерахунку на висушену речовину), який ОСОБА_3 незаконно придбав, зберігав та перевозив при собі без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України - як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

Вказані обставини встановлені органом досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 надійшов до суду 15.09.2026 року з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додана заява обвинуваченого ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї вини, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складена та підписана в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження (ч. 2 ст. 87 КПК України).

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, зважаючи на його заяву, в якій останній зазначає про беззаперечне визнання своєї винуватості, згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами і згоду з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, яка не є наслідком будь-якого примусу, так як заява складена в присутності захисника, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали кримінального провадження № 12026087230000062 від 15.03.2026, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, що підлягають доказуванню та мають значення для кримінального провадження, які сумніву у своїй об`єктивності не викликають та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку є повністю доведеною за результатами спрощеного провадження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, відносно якого відсутні відомості про перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра та обставини, що обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Згідно з вимогами, визначеними ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд, з урахуванням викладеного, за сукупності наведених вище обставин, визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 1782,80 грн. (за проведену судову хімічну експертизу) в даному кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави з огляду на положення ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

Підстав для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави Україна 1782,80 грн. за проведену судову хімічну експертизу.

Речові докази: наркотичний засіб – канабіс, масою 17,042 г, що переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – знищити. DVD-R диск з відеозаписом з боді-камери працівника поліції, що долучений до матеріалів кримінального провадження –залишити у матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст. 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя: ОСОБА_1