Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №140/10330/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/10330/25 пров. № А/857/12160/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Шинкар Т.І., Калмикової Ю.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року (суддя Андрусенко О.О., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 140/10330/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 15.08.2025 № 032150006926 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон №1788-ХІІ) та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-ІV);

-зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV періоди роботи з 20 червня 2002 року по 27 серпня 2007 року, з 08 вересня 2007 року по 25 січня 2010 року, з 26 січня 201 5 року по 26 серпня 2016 року водієм вантажного автомобіля ДП Шахта «Бужанська», яку реорганізовано у ВСП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та призначити пільгову пенсію згідно пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 12.08.2025;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплачувати пільгову пенсію згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 12.08.2025.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 08.08.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Ця заява відповідно до екстериторіального принципу надійшла для розгляду до ГУ ПФУ в Закарпатській області та рішенням якого від 15.08.2025 № 032150006926 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного стажу, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV. При цьому, у вказаному рішенні зазначено, страховий стаж позивача складає 33 роки 05 місяців 23 дні; пільговий стаж за Списком № 2 складає 04 роки 11 місяців 16 днів; до пільгового стажу зараховано всі періоди; до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.2021 по 30.06.2025 згідно даних персоніфікованого обліку, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Листом від 18.08.2025 № 0300-0204-8/53495 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про прийняте рішення.

Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Закон №1058-ІV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 114 Закону №1058-IVврегульовано питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

За приписами частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років – на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Аналогічні умови призначення пенсії вказаній категорії осіб визначені у пункті «б» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Відтак, умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV є досягнення громадянином відповідного віку, наявність відповідного страхового та пільгового стажу, зайнятість на роботах та посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, протягом повного робочого дня.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

За змістом пункту 2 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 №1451/11731; далі - Порядок №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Також пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Як вірно зазначено судом першої інстанції порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1; далі Порядок № 22-1).

Підпунктом 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 установлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV Прикінцеві положення Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (далі – Порядок 18-1). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (набула чинності з 21.08.1992; далі – Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі – атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанці, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, основним документом, що підтверджує трудову діяльність, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

За записами №№ 7-11 трудової книжки серії НОМЕР_1 (була надана до пенсійного органу) судом встановлено, що ОСОБА_1 20.06.2002 прийнятий у ДП шахта «Бужанська» водієм вантажного автомобіля (наказ від 21.06.2002 №53), де працював до 27.08.2007; 08.09.2007 переведений водієм вантажного автомобіля (наказ від 28.08.2007 №105), а з 27.08.2016 переведений контролером контроль-пропускного пункту (наказ від 26.08.2016 №143/к).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах, на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно якого у розділі І «Гірничі роботи» підрозділом 1 пунктом 1.1а передбачені роботи на поверхні шахт водіїв автотранспортних засобів.

За даними трудової книжки позивача, підтверджується його робота з 20.06.2002 по 27.08.2007, з 08.09.2007 по 26.08.2016 на посаді водія вантажного автомобіля, яка відноситься до категорії посад за Списком № 2.

Натомість, як зазначив суд першої інстанції, в оскаржуваному рішенні ГУ ПФУ в Закарпатській області від 15.08.2025 № 032150006926 не надано оцінки записам №№ 7-11 трудової книжки позивача, водночас у відзиві на позовну заяву зазначено лише те, що для зарахування пільгового стажу необхідно залучити документи про проведення атестації робочого місця.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше приведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

При вирішенні спору суд відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, які полягають у такому.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам, і правилам, установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання за порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення.

У разі якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, норма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

За правою позицією Великої Палати Верховного Суду непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

У контексті спірних правовідносин суд, застосовуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначає, що відсутність документів про проведення атестації робочого місця не є підставою для відмови в зарахуванні вказаних періодів роботи позивача до страхового стажу за Списком №2 (за наявності інших доказів, які підтверджують умови та характер виконуваної роботи та інше).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, що згідно записів №№ 7-11 трудової книжки серії НОМЕР_1 (була надана до пенсійного органу) ОСОБА_1 20.06.2002 прийнятий у ДП шахта «Бужанська» водієм вантажного автомобіля (наказ від 21.06.2002 №53), де працював до 27.08.2007; 08.09.2007 переведений водієм вантажного автомобіля (наказ від 28.08.2007 №105), а з 27.08.2016 переведений контролером контроль-пропускного пункту (наказ від 26.08.2016 №143/к). До заяви про призначення пенсії від 08.08.2025 позивач також долучив копії таких документів: витяг з наказу «Про результати проведення атестації робочих місць», довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.05.2025 № 55, довідку від 09.09.2025 № 1382/5.1/01-19, видану ДП «Волиньвугілля» ВП «Шахта «Бужанська», яким ГУ ПФУ в Закарпатській області в рішенні від 15.08.2025 № 032150006926 взагалі не надано будь якої оцінки.

Зазначені документи, які досліджені судом та надавалися ГУ ПФУ у Волинській області разом із заявою про призначення пенсії, підтверджують наявність у позивача пільгового страхового стажу за Списком № 2 тривалістю 14 років 01 місяць 27 днів (за умови зарахування періодів з 20.06.2002 по 27.08.2007 та з 08.09.2007 по 26.08.2016).

Встановлені обставини під час судового розгляду дали обґрунтовану підставу суду першої інстанції погодитися з доводами позивача про те, що він має право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки досягнув необхідного віку, у нього наявний достатній страховий та пільговий стаж, та до заяви про призначення пенсії позивач додав усі необхідні документи, тому у відповідача ГУ ПФУ в Закарпатській області були відсутні правові та фактичні підстави для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з метою ефективного захисту права позивача, слід визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 15.08.2025 № 032150006926 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV та зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV періоди роботи з 20 червня 2002 року по 27 серпня 2007 року, з 08 вересня 2007 року по 25 січня 2010 року, з 26 січня 201 5 року по 26 серпня 2016 року водієм вантажного автомобіля ДП Шахта «Бужанська», яка в послідуючому реорганізована у ВСП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та, з урахуванням вказаних періодів, призначити пільгову пенсію з 12.08.2025 (наступного за днем досягнення пенсійного віку); зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплачувати пільгову пенсію згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV з 12.08.20253.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 308,311,315,316,321,328 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року в справі № 140/10330/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді Т. І. Шинкар

Ю. О. Калмикова