Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №140/16200/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/16200/25 пров. № А/857/15472/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Гуляка В. В.

суддів Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області,

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року (суддя – Стецик Н.В., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Луцьк, дата складання повного рішення – не зазначено),

в адміністративній справі №140/16200/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбітабуд» до Головного управління ДПС у Волинській області,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У грудні 2025 року позивач ТзОВ «Орбітабуд» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.07.2025 №39396 про відповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «Орбітабуд» критеріям ризиковості платника податку; 2) зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити ТзОВ «Орбітабуд» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; 3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати.

Відповідач подав відзив на позов, вважаючи його безпідставним. Просив відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.07.2025 №39396 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Орбітабуд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбітабуд» судовий збір у сумі 3028,00 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, без врахування всіх обставин справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що Товариство здійснює господарські операції з придбання товарів, які ймовірно містять ознаки ризиковості. Однак контролюючому органу Товариством не було подано доказів та документальних підтверджень на спростування ризиковості здійснення господарської операції. Комісією прийнято рішення про відповідність платника п.8 Критеріїв ризиковості, зокрема по коду 14 «постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарiв, не пов`язаних з господарською дiяльнiстю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається». Комісією також було вказано, які саме документи необхідні для прийняття рішення про невідповідність платника критеріям ризиковості платника податку, що в свою чергу не надано позивачем та не обгрунтовано. Вказує апелянт, що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду та постановити нове судове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Позивач подав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, вважаючи таку безпідставною та необґрунтованою. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ТзОВ «Орбітабуд» зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якого, зокрема, є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.

09.07.2025 комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №66021 про відповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «Орбітабуд» критеріям ризиковості платника податку; підстава пункт 8 Критеріїв ризикованості платника податку, а саме у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, зокрема: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинних документів щодо транспортування; складських документів (інвентаризаційних описів); документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); сертифіката відповідності (а.с. 13).

У рішенні зазначено коди податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме: 02 придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо придбання здійснюється не у виробника такого товару; 14 постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається. Інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості визначено: придбання товарів згідно з кодами УКТ ЗЕД 6904100000, 8609009000 за період з 28.11.2024 по 27.05.2025.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, 23.07.2025 подав до ГУ ДПС у Волинській області пояснення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, на спростування тверджень контролюючого органу, які слугували підставою для винесення рішення про відповідність ТзОВ «Орбітабуд» критеріям ризиковості платника податку від 09.07.2025 №66021, позивачем 23.07.2025 повідомлення №1 щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку, а саме: пояснення, ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції, штатний розпис, договори оренди транспортних засобів, договори купівлі-продажу транспортного засобу, договір підряду, договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості, декларацію про відповідність продукції вимогам технічного регламенту безпеки машин, видаткові накладні, платіжні інструкції, акти звірок взаєморозрахунків з контрагентами, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, сертифікат відповідності, сертифікат об`єкта будівництва, штатний розпис, акти приймання-передачі, оборотно-сальдові відомості по рах.10, 205,104 тощо.

За результатами розгляду пояснень та поданих документів комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 28.07.2025 №39396 (а.с. 15).

Вищевказане рішення винесено на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, відповідно до довідника кодів податкової інформації, затверджених наказом ДПС від 11.01.2023 №17, а саме по кодах: 02 придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо придбання здійснюється не у виробника такого товару; 14 постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається. Інформацією, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, визначено: придбання товарів згідно з кодами УКТЗЕД 6904100000, 8609009000 за період з 28.11.2024 по 27.05.2025.

Додатково в рішенні зазначено, що платником податку не надано копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, зокрема: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання, первинні документи щодо транспортування, складські документи (інвентаризаційні описи), акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), сертифікат відповідності.

Окремо зазначено, що надані пояснення та документи є недостатніми для підтвердження можливості здійснення операцій та спростування ризиковості. Пояснення та підтверджуючі документи по операціях, які зазначені в рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості №66021 від 09.07.2024 як ризикові надані не в повному обсязі (товаросупровідні документи, документи по операціях з перевізником, інвентаризаційні описи, відсутні свідоцтва про реєстрацію контейнерів-рефрижераторів (технічні паспорти), сертифікати відповідності).

Позивач, вважаючи спірне Рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України).

Відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165).

Так, пунктом 2 Порядку 1165 визначено, зокрема, що ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а” або “б” пункту 185.1 статті 185, підпункту “а” або “б” пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Додатками № 1, № 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Так, відповідно до пункту 8 додатку 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно із абзацом першим пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци другий, третій пункту 6 Порядку № 1165).

Абзацом четвертим пункту 6 Порядку № 1165 встановлено, що включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац п`ятий, шостий пункту 6 Порядку № 1165).

Відповідно до абзацу сьомого пункту 6 Порядку № 1165 у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац одинадцятий пункту 6 Порядку №1165).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци чотирнадцять-двадцять пункту 6 Порядку № 1165).

Відповідно до абзацу двадцять другого пункту 6 Порядку № 1165 за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку (абзац двадцять восьмий пункту 6 Порядку № 1165).

Апеляційний суд також зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У розглядуваній справі, як вбачається із рішення комісії від 28.07.2025 №39396 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, воно прийнято на підставі пункту 6 Порядку №1165 та з урахуванням критерія ризиковості платника податку, передбаченого пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додатку 1 до Порядку №1165), а саме, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 23.07.2025 №1 (по кодах 02 та 14).

Суд першої інстанції з приводу підстав віднесення позивача до ризикових платників податку на додану вартість за наслідками придбання товарів по кодах УКТ ЗЕД 6904100000, 8609009000 за період з 28.11.2024 по 27.05.2025, а саме: підтверджуючі документи надані не в повному обсязі (товаросупровідні документи, документи по операціях з перевізником, інвентаризаційні описи, відсутні свідоцтва про реєстрацію контейнерів-рефрижераторів (технічні паспорти), сертифікати відповідності), вірно зазначив наступне.

Мотиви прийняття оскаржуваного рішення відображені у витязі з протоколу засідання комісії №1 ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.07.2025 №148.

Комісія зазначила, що згідно відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за квітень 2025 року, кількість працюючих у ТзОВ «Орбітабуд» становить - 87 осіб, середньомісячна заробітна плата -21 604,75 гривень. За даними СЕА ПДВ, сума ліміту ТзОВ «Орбітабуд» станом на 27.05.2025 складає 932,1 тис гривень. Згідно даних ЄРПН, за період 2024-2025 років, встановлено, що ТзОВ «Орбітабуд» здійснює будівництво житлових приміщень з подальшою реалізацією, а також надає послуги з виконання будівельних робіт за договорами підряду. При цьому, товариство здійснює господарські операції з придбання товарів, які ймовірно місять ознаки ризиковості. Зокрема, придбання в ТОВ КІНГ МЕНЕДЖМЕНТ (код ЄДРПОУ 45113781) цегла будівельна (код УКТЗЕД 6904100000) в кількості 292855 шт., загальний обсяг становить 1708,3 тис. грн., ПДВ - 341,7 тис. грн. Проведеним аналізом даних ЄРПН ТОВ КІНГ МЕНЕДЖМЕНТ (код ЄДРПОУ 45113781) походження реалізованої цегли не встановлено. Придбання в ТОВ Кінг Інвестінг (код ЄДРПОУ 44462644) цегла будівельна (код УКТЗЕД 6904100000) в кількості 204 995 шт., загальний обсяг становить 1195,8 тис. грн., ПДВ - 239,2 тис. грн. Проведеним аналізом даних ЄРПН ТОВ Кінг Інвестінг (код ЄДРПОУ 44462644) походження реалізованої цегли не встановлено. Поряд з тим, виявлено придбання від ТОВ ІКЄВЕСТ (код ЄДРПОУ 44803010) Контейнер металевий KRONE WK 7.3 STGI та Контейнер рефрижератор SCHMITZ WKO (код УКТЗЕД 8609009000) на загальну суму 815,2 тис. грн, ПДВ - 163,0 тис. грн, а також від ТОВ ВІНТУЛ (код ЄДРПОУ 43913941) Контейнер KRONE WR 7.4, та Контейнер KRONE WR 7.4, (код УКТЗЕД 8609009000) на загальну суму 486,4 тис. грн, ПДВ - 97,3 тис. грн..

Зазначені операції з придбання металевих контейнерів, на думку податкового органу, ставлять під сумнів реальність їх здійснення та доцільність використання в господарській діяльності Товариства.

У відзиві відповідач підтверджує, що позивач 23.07.2025 разом з повідомленням №1 надав: пояснення, ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції, штатний розпис, договори оренди транспортних засобів, договори купівлі-продажу транспортного засобу, договір підряду, договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості, декларацію про відповідність продукції вимогам технічного регламенту безпеки машин, видаткові накладні, платіжні інструкції, акти звірок взаєморозрахунків з контрагентами, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, сертифікат відповідності, сертифікат об`єкта будівництва, штатний розпис, акти приймання-передачі, оборотно-сальдові відомості по рах.10, 205,104 тощо.

В той же час, в оскаржуваному рішенні відповідач стверджує, що платник податку не надав товаросупровідні документи, документи по операціях з перевізником, інвентаризаційні описи, відсутні свідоцтва про реєстрацію контейнерів-рефрижераторів (технічні паспорти), сертифікати відповідності, не конкретизувавши яких саме документів і за наслідками яких господарських операцій не надано такі документи.

Суд першої інстанції врахував, що основним видом діяльності ТзОВ «Орбітабуд» є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20), в той час, до видів економічної діяльності позивача належить також вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41), що об`єктивно передбачають використання в господарській діяльності придбаної будівельної цегли та контейнерів-рефрижераторів. При цьому, у письмових поясненнях від 23.07.2025 позивач зазначив, що контейнери-рефрижератори товариство використовує під час будівництва як основні засоби для використання на будівництві під приміщення, де можна зберігати матеріальні цінності.

Комісія фактично здійснила оцінку економічної доцільності придбання таких товарів, що виходить за межі її повноважень у процедурі моніторингу податкових накладних.

Водночас, Порядок №1165 не покладає на платника податку обов`язку встановлювати походження товару за ланцюгом постачання поза межами його безпосередніх контрагентів. Чинне податкове законодавство не зобов`язує покупця контролювати податкову дисципліну продавців товару. Податковий кодекс України не містить вимоги, щоб покупець перевіряв виробничі або закупівельні операції продавця.

Надані позивачем первинні документи (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні інструкції, акти звірок, оборотно-сальдові відомості, сертифікат відповідності, інвентаризаційні описи тощо) підтверджують реальність господарських операцій.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що ризиковість контрагента або непростежуваність походження товару не є самостійною та достатньою підставою для обмеження прав добросовісного платника, якщо реальність операцій підтверджена первинними документами.

У розглядуваній справі Комісією не конкретизовано, яких саме документів не вистачає по кожній господарській операції. При цьому, частина документів (сертифікати, технічні паспорти) не є обов`язковими первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як встановлено судом, відповідачем винесено спірне рішення від 28.07.2025 №39396 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, пункт 8 Критеріїв передбачає розгляд питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість саме під час визначення ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування, а оскаржуване рішення не містить посилання на податкові накладні/розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на здійснення операцій у певний період.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі №140/17441/20 зазначив, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Також Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 вказав, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Таким чином, суд зауважує, що належних і допустимих доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано, як і не надано доказів того, що контролюючий орган вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику податку.

Крім того, аналізуючи норми Порядку №1165, апеляційний суд зазначає, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

У розглядуваній справі встановлено судом, що рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість прийнято не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. У рішенні податковим органом не зазначено, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена ним до ризикової.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, рішення про віднесення платника податків до ризикових від 28.07.2025 №39396 було прийняте комісією не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної та суду не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій у певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Оскаржуване рішення прийнято відповідачем з урахуванням податкової інформації за певний період діяльності позивача, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що свідчить про прийняття такого рішення не у спосіб, визначений законом.

Суд першої інстанції зазначив, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС. Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Отже, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналіз господарської діяльності платника податків з його контрагентами на предмет оцінки товарності (реальності) операцій та, відповідно, висновок про дотримання або порушення податкової дисципліни таким платником може бути здійснено контролюючим органом виключно шляхом проведення перевірки з дотриманням відповідної процедури.

Враховуючи наведене, відповідач не довів існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, тобто діяв не у спосіб визначений законодавством, тому оскаржуване рішення, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, є протиправним, що в свою чергу є підставою для його скасування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення від 28.07.2025 №39396 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та суду не надано належних доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. З урахуванням вищенаведеного оскаржуване рішення від 28.07.2025 №39396 є протиправним.

За приписами пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області від 28.07.2025 №39396 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, тому підлягає до задоволення також і похідна позовна вимога про зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, судом першої інстанції також вірно проведено розподіл судових витрат.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області – залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2026 року в адміністративній справі №140/16200/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбітабуд» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

З. М. Матковська