Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №140/3147/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/3147/25 пров. № А/857/25636/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Шинкар Т.І., Калмикової Ю.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року (суддя Андрусенко О.О., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 140/3147/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області; Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просив: визнати протиправними дії пенсійного органу щодо переведення на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки; зобов`язати здійснити з 14.03.2025 нарахування та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі – Закон № 1058-ІV) за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024) та з визначенням розміру пенсії з застосуванням індивідуального коефіцієнта для обчислення пенсії в розмірі 1,21353.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.03.2025 № 907550152025 в частині обчислення розміру призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 з 14.03.2025 перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60 коп).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи,

ОСОБА_1 з 20.08.2010 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, що підтверджується рішеннями про перерахунок пенсії, розрахунком стажу.

14.03.2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою в якій просив перевести його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Ця заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з прийняттям рішення від 14.03.2025 № 907550152025 про перерахунок пенсії.

За змістом указаного рішення, ОСОБА_1 із 14.03.2025 року переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV та його пенсія обчислена з урахуванням середнього заробітку по Україні за 2014-2016 роки (проіндексований), що не є спірним та підтверджується розрахунком заробітку для обчислення пенсії.

Разом із тим, як видно з досліджених матеріалів справи, при обчисленні розміру пенсії застосовано індивідуальний коефіцієнт заробітку 1,21353 та індивідуальний коефіцієнт страхового стажу в розмірі 0,32250.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу застосування ГУ ПФУ в Дніпропетровській області при обчисленні розміру пенсії середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки під час переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

При цьому, на думку відповідачів, застосовувати середню заробітну плату за 2022-2024 роки немає підстав, оскільки має місце саме переведення з пенсії одного виду на інший, а не призначення пенсії.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону №1058-ІV).

Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 26 Закону №1058-ІV. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.

Як установлено судом, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV з 14.03.2025 року.

Порядок призначення пенсії за вислугу років визначений статтею 55 Закону №1788-XII передбачав, що на одержання пенсії за вислугу років мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Виходячи з системного аналізу норм Закону №1058-IV та Закону №1788-XII, виплата пенсії за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», не входить до правового регулювання цього Закону №1058-IV, а регулюється виключно Законом України «Про пенсійне забезпечення», оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Отже, частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону №1788-XII з 20.08.2010 року.

Суд першої інстанції наголосив, що статтею 51 Закону №1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Крім того, Законом №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Тому, призначена позивачу пенсія відповідно до Закону №1788-XII є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Водночас, набувши право на пенсію за віком на загальних підставах та у зв`язку із досягненням пенсійного віку, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Таку пенсію йому відповідно до Закону №1058-ІV призначено вперше 14.03.2025 року.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 сформулювала висновок, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 по справі № 577/2457/17, від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 23.10.2020 у справі № 528/196/17, від 04.02.2021 у справі № 509/3080/16-а.

Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком.

Відтак, при зверненні із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набув право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV.

Тому, пенсійний орган зобов`язаний був при обчисленні розміру пенсії за віком враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії – пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» – за 2022-2024 роки.

Відтак, з врахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 14.03.2025 №907550152025 в частині обчислення розміру призначеної позивачу відповідно до Закону №1058-IV пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити позивачу з 14.03.2025 перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 308,311,315,316,321,328 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року в справі № 140/3147/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді Т. І. Шинкар

Ю. О. Калмикова