Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №560/1887/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1887/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

17 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивачка звернулась в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просила:

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо відмови провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення (індексації-різниці).

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення (індексації-різниці), враховуючи раніше виплачену суму одноразової грошової допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач під час обрахунку позивачці одноразової грошової допомоги при звільненні протиправно не врахував індексацію-різницю грошового забезпечення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо відмови провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення (індексації-різниці).

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення (індексації-різниці), враховуючи раніше виплачену суму одноразової грошової допомоги.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що індексація грошового забезпечення має систематичний щомісячний характер, спрямована на підтримання купівельної спроможності грошового доходу та є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця. Тому сума індексації, донарахована позивачці за період служби на виконання судового рішення, підлягає врахуванню під час обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні.

II. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що індексація грошового забезпечення не належить до щомісячних основних, щомісячних додаткових або одноразових додаткових видів грошового забезпечення, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260. У зв`язку із цим апелянт вважає, що індексація не може бути включена до розрахункової величини одноразової грошової допомоги при звільненні.

Позивачка правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.

III. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини від 31 липня 2020 року № 154 позивачку з 31 липня 2020 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі № 560/21309/23 військова частина нарахувала та 30 січня 2026 року виплатила позивачці індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 01 березня 2018 року по 31 липня 2020 року в сумі 87 259,10 грн, виходячи із щомісячної величини 3 911,52 грн.

У січні 2026 року позивачка звернулася до військової частини із заявою про перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення.

Листом від 06 лютого 2026 року № 632/24/164 військова частина НОМЕР_1 відмовила у проведенні такого перерахунку.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

За частинами першою - третьою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, які звільняються з військової служби за визначеними цією нормою підставами, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення віднесено до державних гарантій, установлених з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їхніх грошових доходів. Відповідно до статті 19 цього Закону такі гарантії є обов`язковими для державних органів, установ та організацій.

За статтями 1, 2 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індексація є механізмом підвищення грошових доходів, який дає змогу частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають одержані у гривнях доходи, що не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення.

Пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, також прямо відносить грошове забезпечення військовослужбовців до доходів, які підлягають індексації.

Системний аналіз цих норм свідчить, що індексація не є самостійною винагородою чи окремою виплатою за виконання службових обов`язків. Вона має компенсаторне призначення та застосовується до грошового забезпечення для збереження його реальної вартості в умовах зростання споживчих цін.

Те, що індексацію не названо окремим видом грошового забезпечення у переліках, наведених у постанові Кабінету Міністрів України № 704 та Порядку № 260, не змінює її правової природи. Обов`язок індексувати грошове забезпечення встановлений безпосередньо частиною третьою статті 9 Закону № 2011-XII та спеціальним законодавством про індексацію. Положення підзаконних нормативно-правових актів не можуть звужувати гарантію, встановлену законом.

Індексація грошового забезпечення нараховується щомісячно за наявності передбачених законом умов. Тому сума індексації, яка належала військовослужбовцю за місяць, з грошового забезпечення якого визначається одноразова допомога при звільненні, має враховуватися у складі такого місячного грошового забезпечення незалежно від того, чи була вона виплачена своєчасно, чи донарахована пізніше на виконання судового рішення.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 240/10130/19 та від 21 грудня 2021 року у справі № 820/3423/18. Верховний

Суд виходив із того, що індексація має систематичний характер, є невід`ємною складовою грошового забезпечення та підлягає врахуванню при обчисленні виплат, розмір яких визначається з місячного грошового забезпечення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачці на виконання судового рішення донараховано індексацію-різницю за період до дня виключення зі списків особового складу. Отже, встановлена судовим рішенням сума індексації за липень 2020 року належала позивачці у місяці звільнення та становила частину її проіндексованого місячного грошового забезпечення.

Оскільки під час первісного обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач не врахував належну позивачці індексацію грошового забезпечення, подальша виплата цієї індексації зумовлює обов`язок провести відповідний перерахунок допомоги.

Посилання апелянта на те, що індексація не включена до переліку основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, не спростовує зазначеного висновку. Відсутність індексації у такому переліку пояснюється її компенсаторною, а не винагородною природою та не є підставою для обчислення соціальної виплати із знеціненого розміру місячного грошового забезпечення.

Отже, доводи апелянта про те, що індексація не належить до видів грошового забезпечення, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та Порядком № 260, не спростовують висновку про необхідність її врахування під час обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують установлених судом першої інстанції обставин і не свідчать про неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке могло б бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим — рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.