Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №560/6416/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6416/26

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Томчук А.В.

18 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Томчука А.В.

суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що уповноваженим органом йому виготовлено оновлені довідки з урахуванням перерахованих розмірів грошового забезпечення, включаючи додаткові його види, які разом із заявою про перерахунок пенсії були скеровані пенсійному органу, проте останній відмовився проводити перерахунок з підстав, які позивач вважає протиправними.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.05.2025 позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідках, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 12.03.2026 за №ХС54017 за 2020, 2021, 2022, 2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідках, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 12.03.2026 за №ХС54017 за 2020, 2021, 2022, 2023, включаючи вказані у них додаткові види грошового забезпечення та премію, з 29.01.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023, з урахуванням раніше виплачених коштів.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн. за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Ухвалюючи згадане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з 29.01.2020 відновлено дію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 у первісній редакції, внаслідок чого через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а пенсійний орган не має законних підстав відмовити у перерахунку пенсії на підставі довідок, виданих уповноваженим органом, які у встановленому порядку не скасовані та не відкликані.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.05.2026 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, проводиться лише після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення та за процедурою, визначеною Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45; після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» рішень про зміну складових грошового забезпечення Уряд не приймав, а Пенсійний фонд України не повідомляв про підстави проведення перерахунку, тому списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, до уповноваженого органу не подавалися; довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.03.2026 № ХС54017 видані на виконання судового рішення поза межами Порядку № 45 і не є підставою для перерахунку; мінімальна заробітна плата згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII не застосовується як розрахункова величина; посилання суду першої інстанції на рішення у справі № 826/3858/18 та на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19 є безпідставними, оскільки цими рішеннями жодних зобов`язань на органи Пенсійного фонду України не покладено. Крім того, апелянт наводить доводи щодо недотримання позивачем встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки позов подано лише 16.04.2026, та щодо помилковості визначення судом першої інстанції дати початку перерахунку - 29.01.2020, що суперечить частині другій статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

ІНФОРМАЦІЯ_1 12.03.2026 позивачу видано довідки за № ХС54017 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, з відображенням у них перерахованих розмірів складових грошового забезпечення, включаючи щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премію.

Зазначені довідки разом із заявою позивача про перерахунок та виплату пенсії були надані відповідачу.

ГУ ПФУ в Хмельницькій області листом повідомило позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, посилаючись на те, що рішення про зміну розмірів грошового забезпечення для перерахунку пенсій Кабінет Міністрів України після 21.02.2018 не приймав, а Пенсійний фонд України не повідомляв головні управління про підстави для проведення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються «з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Водночас частинами першою та другою цієї ж статті передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також за додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку; якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться «з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії». Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення перерахунку пенсій визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), згідно з пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пунктами 2 і 3 Порядку № 45 визначено процедуру складання головними управліннями Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та підготовки уповноваженими органами довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Розміри грошового забезпечення військовослужбовців визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704). Пунктом 2 Постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 у первинній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі - Постанова № 103) пункт 4 Постанови № 704 було викладено в новій редакції, за якою розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Разом з тим зміни, внесені до пункту 4 Постанови № 704 пунктом 6 Постанови № 103, скасовані постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, а тому починаючи з 29.01.2020 розрахунковою величиною для визначення військовослужбовцям розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням згідно з пунктом 4 Постанови № 704 у редакції, що діє після набрання законної сили вказаним судовим рішенням, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, яка стосується подібних правовідносин, згідно з якою прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року, підлягав врахуванню з метою обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців у 2018 - 2019 роках, а з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 у частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Відтак до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 у частині, що не суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, із використанням для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у розмірах, зазначених уповноваженим органом у довідках про розмір грошового забезпечення.

Колегія суддів враховує, що перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці. Органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати склад і розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, однак і не мають права ігнорувати довідку уповноваженого органу, яка видана у встановленій формі та у встановленому порядку не скасована і не відкликана. Необхідність зазначення в довідках про розмір грошового забезпечення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії підтверджена висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.06.2020, якою залишено без змін рішення у зразковій справі № 160/8324/19.

У справі, що розглядається, позивачу уповноваженим органом - ІНФОРМАЦІЯ_1 - 12.03.2026 видано довідки за № ХС54017 про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, які разом із заявою про перерахунок пенсії надані відповідачу. Ці довідки у встановленому порядку не скасовані, не відкликані та не визнані недійсними.

Доводи апелянта про те, що підставою для перерахунку пенсії є виключно рішення Кабінету Міністрів України та подання головними управліннями Пенсійного фонду України списків осіб у порядку, визначеному пунктами 2 і 3 Порядку № 45, колегія суддів відхиляє, оскільки право позивача на перерахунок пенсії у цьому випадку виникло не внаслідок ухвалення нового рішення Уряду, а внаслідок зміни (збільшення) законодавчо встановленої розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, що безпосередньо змінює розмір складових грошового забезпечення, визначених Постановою № 704. Відсутність організаційних дій самого пенсійного органу зі складання списків не може бути виправданням для відмови у реалізації гарантованого статтями 43, 51 і 63 Закону № 2262-ХІІ права пенсіонера, тим більше з урахуванням того, що необхідні для перерахунку документи (довідки уповноваженого органу) фактично надані відповідачу разом із заявою пенсіонера.

Так само не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини та про положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, оскільки ані суд першої інстанції, ані уповноважений орган у довідках не застосовували мінімальну заробітну плату для обчислення розмірів окладів, - розрахунок здійснено виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, що повністю узгоджується з наведеною вище позицією Верховного Суду у справі № 440/6017/21.

Посилання апелянта на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2196/17-а та на постанову Верховного Суду від 13 березня 2019 року у зразковій справі № 240/6263/18 не впливають на висновки колегії суддів, оскільки такі висновки сформульовані щодо перерахунку пенсій, який проводився на підставі Постанови № 103 із застосуванням трьох складових грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, тобто щодо інших за змістом та періодом правовідносин, тоді як у цій справі спір виник щодо перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною розміру складових грошового забезпечення внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб починаючи з 29.01.2020.

Отже, відмова ГУ ПФУ в Хмельницькій області у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі оновлених довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.03.2026 № ХС54017 не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність такої відмови та про наявність підстав для зобов`язання пенсійного органу здійснити відповідний перерахунок і виплату пенсії.

Стосовно доводів апеляційної скарги про недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

За змістом частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження будь-яким строком.

Зазначена норма є спеціальною щодо загальних процесуальних правил, установлених статтями 122 і 123 КАС України, та спрямована на забезпечення ефективного захисту права особи на належне пенсійне забезпечення у випадках, коли держава або її органи не виконали покладений на них обов`язок щодо своєчасного здійснення перерахунку пенсії у зв`язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму.

У справі, що розглядається, право на перерахунок пенсії виникло у позивача у зв`язку зі зміною законодавчо встановленого нормативу (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) і покладало на відповідача обов`язок здійснити відповідний перерахунок, що виключає застосування суб`єктивного критерію «особа дізналася про порушення права» як підстави для початку перебігу процесуального строку звернення до суду. Відповідні висновки щодо застосування частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ викладені у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2026 року у справі № 560/17663/24 та від 10 лютого 2026 року у справі № 560/16024/24, які з огляду на приписи частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають врахуванню судами першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин підстави для застосування наслідків, передбачених статтею 123 КАС України, у цій справі відсутні, а посилання апелянта на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року у справах № 560/12997/24, № 560/11402/24, № 560/15025/24, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а, колегія суддів визнає такими, що сформульовані за інших фактичних обставин і не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, урегульованих спеціальною нормою частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29– 30 рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994). При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).

Разом з тим колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги в тій частині, що визначений судом першої інстанції спосіб захисту прав позивача щодо здійснення перерахунку пенсії з 29.01.2020 суперечить частині другій статті 51 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до якої перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки обставини, які зумовили зміну розміру пенсії позивача, настали 29.01.2020 (дата набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18), відповідний перерахунок має бути здійснений з 01.02.2020, а не з 29.01.2020. В іншій частині визначені судом першої інстанції дати перерахунку (з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023) наведеним приписам Закону № 2262-ХІІ відповідають.

Відповідно до частини другої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги наведене, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував приписи частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ у частині визначення дати, з якої належить здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача на підставі довідки за 2020 рік, рішення суду першої інстанції належить скасувати в цій частині з ухваленням у відповідній частині нового рішення, яким зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2020.

В решті доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому в іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін як ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки за результатами апеляційного розгляду позовні вимоги залишаються по суті задоволеними, а часткове задоволення апеляційної скарги пов`язане виключно з уточненням дати початку перерахунку пенсії.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці, виданій ІНФОРМАЦІЯ_3 12.03.2026 за № ХС54017 за 2020 рік, з 29.01.2020.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці, виданій ІНФОРМАЦІЯ_3 12.03.2026 за № ХС54017 за 2020 рік, включаючи вказані у ній додаткові види грошового забезпечення та премію, з 01.02.2020, з урахуванням раніше виплачених коштів.

В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі № 560/6416/26 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий Томчук А.В.

Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.