Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №240/11872/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №240/11872/26

Суддя: Смілянець Е. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/11872/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

18 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 про зобов`язання перерахувати та виплатити заробітну плату за період з 29.01.2020 року по 22.09.2024 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021, 2022, 2023 та 2024 років.

Житомирський окружний адміністративний суд відповідно до ухвали від 23.06.2026 року зупинив провадження в даній адміністративній справі до набрання законної сили рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у адміністративній справі № 240/401/26.

Ухвала суду мотивована тим, що правова позиція у справі № 240/401/26 стосується застосування показника для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням під час нарахування грошового забезпечення у період дії Постанови № 481, що є ключовим для правильного та законного вирішення спору у даній справі.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу, відповідно до якої позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що станом на момент прийняття спірної ухвали, вже є рішення Верховного Суду, щодо застосування законодавчих норм в аналогічних правовідносинах.

Також позивач звертає увагу на те, що з моменту відкриття провадження у справі (02 квітня 2026 року) Суд зобов`язаний прийняти рішення в термін до 02 червня 2026 року. Отже, ухвалюючи після 02 червня 2026 року (23 червня 2026 року) рішення суд порушує процесуальне законодавство щодо строків розгляду позовної заяви в порядку спрощеного позовного провадження. Ухвала прийнята із порушенням процесуального законодавства підлягає скасуванню в апеляційному порядку.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу обрахунку грошової винагороди військовослужбовця із застосуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, у редакції чинній з 29.01.2020, при обчисленні основних та додаткових видів грошового забезпечення, включаючи також період, упродовж якого зберігала чинність постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704" (надалі - Постанова № 481), пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 240/401/26. Колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, щодо різного застосування судами положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правова позиція у справі № 240/401/26 стосується застосування показника для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням під час нарахування грошового забезпечення у період дії Постанови № 481, що є ключовим для правильного та законного вирішення спору у даній справі, тому існують підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у адміністративній справі № 240/401/26.

Суд не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що оскільки суд першої інстанції порушив процесуальне законодавство щодо строків розгляду позовної заяви в порядку спрощеного позовного провадження, тому оскаржувана ухвала прийнята із порушенням процесуального законодавства та підлягає скасуванню в апеляційному порядку.

В даному випадку, відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки порушення строку розгляду позовної заяви судом першої інстанції не вплинуло на правильність прийнятого рішення, тому цей факт не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Також суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що станом на момент прийняття спірної ухвали, вже є рішення Верховного Суду, щодо застосування законодавчих норм в аналогічних правовідносинах. Суд зазначає, що саме необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду є підставою передачі справи до об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В даному випадку ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 240/401/26 в зв`язку з різним застосування судами положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, спірні правовідносини у справі № 240/401/26 є тотожними з правовідносинами у даній адміністративній справі, тому відповідно до положень п. 5 ч.2 ст. 236 КАС України суд правомірно зупинив провадження у цій справі.

Відповідно до ст.ст. 316, 320 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua