Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №560/2079/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2079/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Савицька Н.В.

18 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Драчук Т. О. Томчука А.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, 11 Регіональної військово-лікарської комісії, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, 11 Регіональної військово-лікарської комісії, військової частини НОМЕР_1 , і просить визнати протиправною та скасувати постанову гарнізонної ВЛК при військовій частині НОМЕР_1 від 21.10.2025 №2025-1021-0830-0456-2, зобов`язати 11 Регіональну військово-лікарську комісію та Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України призначити та провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 , прийняти постанову, якою визнати його придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на невідповідність висновків суду обставинами справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В доводах апеляційної скарги, зокрема вказує, що безпідставними є доводи суду першої інстанції про те, що позивачу перед тим як звернутись до суду з відповідною позовною заявою за захистом своїх прав, спочатку необхідно дотриматися вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду у досудовому порядку. Зауважує, що оскаржувана постанова військово-лікарської комісії, оформлена довідкою ВЛК, є протиправною, оскільки під час проведення медичного огляду не було повно та об`єктивно оцінено та враховано стан його здоров`я і наявні медичні документи. Крім того, вказує, що від ЦВЛК отримав лише формальну відповідь, яка не забезпечила захист його порушених прав, відтак був змушений звернутись за захистом своїх прав саме до суду.

Відповідачі у відзивах на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважають судове рішення законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 21.10.2025 військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_1 був проведений медичний огляд ОСОБА_1 .

Із картки обстеження та медичного огляду вбачається, що позивачу проведені клініко-інструментальні дослідження (ЗАК, біохімічний аналіз крові, ЗАС, флюорографія, ЕКГ) та огляд лікарями-спеціалістами (терапевт, хірург, невропатолог, офтальмолог, ЛОР). У картці обстеження та медичного огляду відображені відповідні висновки про стан здоров`я та діагнози, наявні підписи та печатки лікарів. Довідка ВЛК підписана головою та членами ВЛК.

За результатами огляду складено довідку №2025-1021-0830-0456-0 від 21.10.2025, якою встановлено діагнози (зокрема, M42.13, G54.8, K21.0, K76.8) із зазначенням «при незначному порушенні функції» або «без порушення функції». Відповідно до Розкладу хвороб позивача визнано придатним до військової служби.

Позивач не погоджуючись з об`єктивністю і повнотою проведених досліджень, 21.10.2025 звернувся до Центральної ВЛК та 11 Регіональної військово-лікарської комісії із скаргою на висновок ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2025.

11 Регіональна військово-лікарська комісія 17.11.2025 повідомила позивача про те, що постанова військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлена довідкою №2025-1021-0830-0456-0 від 21.10.2025, є такою, що прийнята відповідно до вимог Положення №402, є обґрунтованою і підстав для її перегляду не вбачається.

У свою чергу, Центральна військово-лікарська комісія, у повідомленні №598/28518 від 24.11.2025, зазначила, що скарга була розглянута 17.11.2025 11 Регіональною військово-лікарською комісією, і у разі, якщо позивач не погоджується з прийнятим рішенням Регіональної ВЛК, він має право оскаржити його до ЦВЛК ЗС України.

Тобто, ЦВЛК листом від 24.11.2025 роз`яснила позивачу його право на оскарження рішення 11 Регіональної ВЛК безпосередньо до ЦВЛК відповідно до Положення №402.

Позивач, не погодившись з такими рішеннями та діями відповідачів, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що процедура медичного огляду позивача, передбачена главою 2 розд. ІІ Положення №402, була дотримана, усі необхідні обстеження проведені, висновки лікарів містяться в картці та засвідчені підписами, а тому підстави для визнання протиправною та скасування постанови гарнізонної ВЛК при військовій частині НОМЕР_1 від 21.10.2025 №2025-1021-0830-0456-2 та зобов`язання відповідачів призначити та провести повторний медичний огляд відсутні.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон № 2232-XII.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення № 402.

Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Розділом III Положення № 402, в редакції, чинній на час проведення медичного огляду, визначено основні положення щодо медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.

Так, Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті. (пункт 3.1 Положення).

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. (пункт 3.2 Положення № 402).

Перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ.

Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями (пункт 3.4 Положення № 402).

До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14.02.2012 № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 661/20974 (далі форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК (пункт 3.5 Положення № 402).

Згідно з абзацами 1-7 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Пунктом 2.2 розділу І Положення № 402 визначено, що до штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Згідно з положеннями підпункту 2.5.1, 2.5.4 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Згідно з абзацами 1, 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

За приписами підпункту 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до абзаців 1 та 5 підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Згідно із положеннями підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Згідно із п.п. 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).

Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов`язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК (абз. 5 п.п. 2.4.5 п. 2.4 розділу I Положення № 402). Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10 розділу І Положення № 402).

За змістом п. п. 3.3 глави 3 розділу ІІ Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я. Відповідно до п.п. 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК. Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

Вказане у сукупності свідчить про те, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2025 військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_1 був проведений медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого складено довідку №2025-1021-0830-0456-0 від 21.10.2025, якою встановлено діагнози (зокрема, M42.13, G54.8, K21.0, K76.8) із зазначенням «при незначному порушенні функції» або «без порушення функції». Відповідно до Розкладу хвороб позивача визнано придатним до військової служби.

Позивач, не погоджуючись з об`єктивністю і повнотою проведених досліджень, 21.10.2025 звернувся до Центральної ВЛК та 11 Регіональної військово-лікарської комісії із скаргою на висновок ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2025.

11 Регіональна військово-лікарська комісія 17.11.2025 повідомила позивача про те, що постанова військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлена довідкою №2025-1021-0830-0456-0 від 21.10.2025, є такою, що прийнята відповідно до вимог Положення №402, є обґрунтованою і підстав для її перегляду не вбачається.

Здійснюючи апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, зокрема в частині оскарження постанови ВЛК при військовій частині НОМЕР_1 від 21.10.2025 №2025-1021-0830-0456-2 та перегляду її 11 Регіональною військово-лікарською комісією, колегія суддів констатує, що позивач у своєму позові не ставить під сумнів законність процедури прийняття відповідачем спірного рішення, посилаючись лише у загальному на порушення відповідачем принципу обгрунтованості при його прийнятті, а фактично не згоден з висновком вказаних відповідачів про його придатність до військової служби. Таким чином, звернення позивача з цим позовом до суду фактично спрямоване на те, щоб зобов`язати відповідачів змінити такий висновок.

Водночас, судовим розглядом не встановлено обставин, що військово-лікарська комісія при військовій частині НОМЕР_1 при проведенні медичного огляду позивача чи регіональна ВЛК, розглядаючи скаргу на постанову, оформлену довідкою №2025-1021-0830-0456-0 від 21.10.2025, відмовили у прийнятті від позивача медичної документації, яка залучена позивачем до матеріалів справи, чи під час огляду/переогляду такі документи ВЛК не були розглянуті чи їм не надана оцінка.

При цьому, суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б, за відсутності в суду спеціальних знань в медичній сфері, спростовували висновки військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 чи 11 Регіональної ВЛК.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Колегія суддів також зауважує, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку щодо причинного зв`язку захворювань позивача, оскільки це виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2020 по справі №810/5009/18, від 09.12.2020 по справі №814/2722/16, від 12.02.2021 по справі №820/5570/16.

Так, у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Підсумовуючи вищезазначене, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції не встановлено обставин не врахування відповідачами медичних документів позивача та його стану здоров`я, а також інших процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача до військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 Регіональної ВЛК.

При цьому, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не скористався своїм правом на звернення із відповідною скаргою до ЦВЛК у разі незгоди з рішенням регіональної ВЛК.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач пройшов медичний огляд ВЛК при військовій частині, відповідно до якого визнаний придатним до військової служби.

Позивач, не погоджуючись з об`єктивністю і повнотою проведених досліджень, 21.10.2025 звернувся до Центральної ВЛК та 11 Регіональної військово-лікарської комісії із скаргою на висновок ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2025.

Як вбачається з листа ЦВЛК від 24.11.2025, ЦВЛК роз`яснила позивачу його право звернутись безпосередньо до ЦВЛК зі скаргою на рішення 11 Регіональної ВЛК.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 не звертався із окремою скаргою на рішення Регіональної ВЛК від 17.11.2025, згідно якого постанова військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлена довідкою №2025-1021-0830-0456-0 від 21.10.2025, є такою, що прийнята відповідно до вимог Положення №402, є обґрунтованою і підстав для її перегляду не вбачається, тому обгрунтованим є висновок суду про те, що позивач, на момент звернення до суду, не вичерпав позасудовий механізм захисту своїх прав, оскільки ЦВЛК по суті (як медичний орган вищої інстанції) ще не переглядала медичні документи позивача в порядку оскарження рішення Регіональної ВЛК.

При цьому лист регіональної ВЛК, яким по суті вирішено питання про відсутність підстав для перегляду постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленої довідкою №2025-1021-0830-0456-0 від 21.10.2025, є актом індивідуальної дії, який так само підлягає оскарженню до Центральної ВЛК. Позивач не був і не є позбавленим права оскаржити зміст та обгрунтованість цього листа по суті, у тому числі і в частині незгоди з висновком про придатність до військової служби.

Колегія суддів також зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 31.07.2018 у справі №826/60/16, від 31.01.2020 у справі №648/1899/17, від 12.02.2021 у справі №820/5570/16.

Оскільки остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби в межах спірних правовідносин ЦВЛК не приймалося, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду.

Аналогічна правова позиція щодо оскарження висновків штатних (позаштатних) ВЛК відповідно до Положення № 402 викладені у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справах № 600/3273/22-а, № 240/13173/22, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Доводи апелянта про те, що ним оскаржується рішення ВЛК виключно з підстав порушення процедури проведення медичного огляду, не спростовують висновків суду, оскільки перевірка рішення штатної ВЛК комісією вищого рівня здійснюється, зокрема, на предмет дотримання всіх вимог, передбачених Положенням № 402, у тому числі щодо процедури прийняття відповідного рішення, що виключає можливість його самостійного судового оскарження.

Відтак, колегія суддів погоджується з доводами відповідачів щодо того, що позивач не скористався своїм правом на звернення із відповідною скаргою до ЦВЛК у разі незгоди з рішенням регіональної ВЛК.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Савицька Н.В.

Судді Драчук Т. О. Томчук А.В.