Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №120/7215/23 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7215/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик В.В. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

18 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування пункту наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) №337 від 07.11.2022 року "Про результати службового розслідування" про покладення на сержанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді - "догана".

Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з адміністративно - господарської діяльності) №500 від 22.12.2022 року "Про виплату додаткової винагороди за листопад 2022 року" та додаток №2 до наказу №500 від 22.12.2022 року про невиплату сержанту ОСОБА_1 додаткової винагороди за листопад 2022 року.

Зобов?язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі до 100 000 гривень за листопад 2022 року в порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану" в розрахунку за місяць пропорційно часу проходження служби.

07.08.2025 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду відповідно до статті 382 КАС України шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 18.08.2025 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №120/7215/23 призначено до розгляду у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Військовій частині НОМЕР_2 надано строк для надання письмових пояснень.

04.09.2025 року представником Військової частини НОМЕР_2 подано додаткові пояснення у справі у яких вказано, що посадовими особами військової частини 05.10.2024 року та 02.01.2025 року направлено запити до військової частини НОМЕР_1 до якої ОСОБА_1 був прикомандирований, з проханням надати відомості про періоди залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі Військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_1 за листопад 2022 року.

Проте, станом на 04.09.2025 року відповідь на вищевказані запити до Військової частини НОМЕР_2 не надходило.

Ухвалою суду від 10.09.2025 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №120/7215/23 задоволено. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 подати до 10.10.2025 року звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №120/7215/23.

08.10.2025 року від представника відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій останній зазначив, що посадовими особами військової частини направлено запити до Військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2024 року №3624 та 02.01.2025 року №33 до якої ОСОБА_1 був прикомандирований, з проханням надати відомості про періоди залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі Військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_1 за листопад 2022 року.

Однак, на момент подання до суду заяви про виконання ухвали суду відповідь на вищевказані запити до Військової частини НОМЕР_2 не надходило.

Таким чином, представник Військової частини НОМЕР_2 наголошує, що посадовими особами військової частини вжиті всі необхідні заходи з метою виконання рішення суду.

09.10.2025 року представником позивача подано заяву, в якій останній просив заяву Військової частини НОМЕР_2 про виконання ухвали суду залишити без задоволення.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року продовжено строк на подання звіту про виконання судового рішення у цій справі до 05.03.2026 року.

02.03.2026 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача про роз`яснення судового рішення. Обґрунтовуючи подану заяву представник відповідача вказав, що судове рішення є не зрозумілим в частині, що стосується періоду виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за листопад 2022 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", а саме за які дні у листопаді 2022 року необхідно провести нарахування та виплату додаткової винагороди.

Враховуючи наведене, представник відповідача просив роз`яснити резолютивну частину рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року по справі №120/7215/23 в частині того, за який період (дні) у листопаді 2022 року необхідно провести нарахування та виплату додаткової винагороди.

05.03.2026 року від представника відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду від 04.02.2026 року.

09.03.2026 року представником позивача подано додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 10.03.2026 року в задоволенні заяви представника відповідача про роз`яснення судового рішення, - відмовлено. Відмовляючи у задоволені заяви суд зазначив, що доводи відповідача фактично зводяться до незгоди з покладенням обов`язку виконання рішення на Військову частину НОМЕР_2 , що виходить за межі інституту роз`яснення рішення суду.

Ухвалою суду від 11.03.2026 року продовжено строк на подання звіту про виконання судового рішення у цій справі до 12.04.2026 року.

13.04.2026 року представник відповідача подав заяву, у якій зазначив, що командуванням Військової частини НОМЕР_2 вживаються всі необхідні заходи спрямовані на своєчасне та фактичне виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі № 120/7215/23.

Вказав, що з 24.04.2025 року Військова частина НОМЕР_2 входить до складу Військової частини НОМЕР_4 (розпорядник коштів), яка виплачує грошове забезпечення військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_2 .

Так, 08.04.2026 року командиром Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 складено та направлено засобами "СЕДО" лист №3182 до Військової частини НОМЕР_4 про здійснення нарахування та виплати за рішенням суду, з метою виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №120/7215/23.

Представник відповідача вказав, що сума доплати додаткової винагороди ОСОБА_1 згідно отриманого розрахунку буде включено в основну заявку Військової частини НОМЕР_4 , яка буде направлена до розпорядника коштів вищого рівня. Доплати додаткової винагороди ОСОБА_1 за листопад 2022 року буде виплачена при надходженні замовлених коштів від розпорядника коштів вищого рівня.

Таким чином, представник відповідача зазначив, що командуванням Військової частини НОМЕР_2 вживаються всі необхідні заходи спрямовані на своєчасне та фактичне виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №120/7215/23.

16.04.2026 року представником позивача подано заперечення на заяву про прийняття звіту.

Ухвалою суду від 16.04.2026 року продовжено строк для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №120/7215/23 до 16.06.2026 року.

16.06.2026 року від представника відповідача надійшов звіт, у якому вказав, що з 24.04.2025 року Військова частина НОМЕР_2 входить до складу Військової частини НОМЕР_4 (розпорядник коштів), яка виплачує грошове забезпечення військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_2 .

08.04.2026 року командиром Військової частини НОМЕР_2 складено та направлено засобами "СЕДО" лист №3182 до Військової частини НОМЕР_4 про здійснення нарахування та виплати за рішенням суду, з метою виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №120/7215/23.

21.05.2026 року Військовою частиною НОМЕР_2 складено та направлено засобами "СЕДО" лист №4532 про надання роз`яснення стосовно подання матеріалів на фінансування, а саме про включення в заявку на фінансування додаткової винагороди ОСОБА_1 за листопад 2022 року.

09.06.2026 року на адресу відповідача від Військової частини НОМЕР_4 надійшла відповідь №1605/2779, про включення в заявку на фінансування виплат додаткової винагороди за рішенням суду ОСОБА_1 за листопад 2022 року. Заявка відправлена розгляд ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.05.2026 року.

Представник відповідача вказав, що доплати додаткової винагороди ОСОБА_1 за листопад 2022 року згідно розрахунку буде виплачена Військовою частиною НОМЕР_5 при надходженні замовлених коштів від розпорядника коштів вищого рівня.

Таким чином, представник відповідача зазначив, що Військовою частиною НОМЕР_2 вживаються всі необхідні заходи спрямовані на своєчасне та фактичне виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №120/7215/23.

22.06.2026 року представником позивача подано заперечення на заяву про прийняття звіту.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.07.2026 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №120/7215/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та відмовити у прийнятті звіту про виконання судового рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що прийнявши звіт про виконання судового рішення, яке в повному обсязі виконано не було, та одночасно не встановивши новий строк для подання звіту, суд першої інстанції допустив пряме порушення ч. 11 ст. 382-3 КАС України та безпідставно припинив здійснення судового контролю у справі № 120/7215/23.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статі 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Указана норма кореспондується з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення, підставами її застосування є саме невиконання судового рішення.

Разом з тим, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, вирішувати питання прийняття звіту, вирішувати питання про накладення штрафу.

Тобто, суд наділений правом, а не обов`язком прийняти рішення про подання звіту, прийняття звіту, накладення штрафу.

В той же час, такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 року у справі №805/402/18 зазначив, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 04.07.2023 року по справі №200/3958/19-а зазначив:

Судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.05.2020 року у справі №800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем вживаються необхідні заходи спрямовані на своєчасне та фактичне виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року у справі №120/7215/23.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що станом на дату звернення до суду зі звітом, відповідач позбавлений можливості виконати рішення Вінницького окружного адміністративного суду в повному обсязі, хоча останнім доведено, що після набрання законної сили рішення суду ним вживались заходи щодо добровільного виконання рішення суду.

В даному випадку, враховуючи те, що виплата коштів залежить від їх надходження від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність відповідачем поважності підстав, що ускладнюють виконання судового рішення.

Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, виділення коштів із державного бюджету на виконання рішення суду не залежить від волі окремого керівника військової частини.

Окрім іншого, суд зазначає, що метою встановлення судового контролю шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення є спонукання суб`єкта владних повноважень до виконання судового рішення зокрема і шляхом застосування наслідків, передбачених статтею 382-3 КАС України - накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половина якого стягується на користь заявника.

Проте, оскільки надходження коштів в достатньому обсязі, зокрема і для проведення виплати перерахованого грошового забезпечення на виконання судового рішення, не залежить від керівників військових частин, ураховуючи спрямування запитів на отримання додаткового фінансування, в цій справі за наведених обставин, продовження строку для надання звіту про виконання судового рішення, не буде мати того результату, з метою якого законодавець передбачив такий вид судового контролю.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем в межах виконання рішення суду у даній справі вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення, що вказує на наявність підстав для прийняття звіту Військової частини НОМЕР_2 .

Суд першої інстанції не ставив під сумнів обов`язковість виконання рішення суду та не дійшов висновку про припинення обов`язку відповідача щодо його виконання. Прийняття звіту суб`єкта владних повноважень не означає визнання судового рішення виконаним у повному обсязі та не звільняє боржника від обов`язку завершити його виконання шляхом фактичної виплати нарахованих коштів.

Таким чином, прийняття судом звіту за наслідками його розгляду не позбавляє позивача права на подальше використання передбачених законом механізмів забезпечення виконання судового рішення у разі тривалого невиконання відповідачем покладених на нього обов`язків.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про прийняття поданого Військової частини НОМЕР_2 звіту про виконання судового рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та зводяться переважно до незгоди апелянта з оцінкою встановлених судом обставин, що не є підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали суду.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.