Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №240/25365/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25365/26

Головуючий у 1-й інстанції: Леміщак Д.М.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

18 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Войцешук Вадим Валерійович, звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення, яке йому було виплачене на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі № 240/20031/25;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 грошову компенсацію для відшкодування суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з донарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 , яке було виплачене йому на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі № 240/20031/25;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 13.03.2022 по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 24.04.2026, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 13.03.2022 по день фактичної виплати донарахованого грошового забезпечення, тобто по 24.04.2026, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, представником позивача через систему "Електронний суд" подано позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Войцешуком В.В.

На підтвердження своїх повноважень до позовної заяви додано ордер на надання правничої допомоги серії ВК №1173266 від 25.05.2026, в якому у графі "Назва органу, у якому надається правова допомога" зазначено: "судах усіх інстанцій та юрисдикцій, ДБР, органах поліції та прокуратури, державних органах влади, установах та організаціяї, військових частинах".

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного су від 24 липня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ордер на представництво в суді має чітко визначати перелік повноважень, включаючи право на підписання, подання позову, ознайомлення з матеріалами справи тощо, а також орган, в якому здійснюється таке представництво.

Вказана обставина, на думку суду першої інстанції, свідчить про наявність правових підстав, визначених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, для повернення позовної заяви.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ордер це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (у новій редакції), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміють як безпосередньо назву конкретного органу, так і назву групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо).

Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта, колегія суддів відзначає, що рішенням Ради адвокатів України було внесено зміни до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги (затвердженого в новій редакції рішенням Ради адвокатів України N 41 від 12.04.2019), а саме: відповідно до абзацу другого п. 12.4 цього Положення під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Разом з тим колегія суддів також акцентує увагу на тому, що Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «суди України» чи інші подібні загальні найменування органів / установ.

Так, у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 826/17175/18 зазначено, що під назвою органу розуміють як безпосередньо назву конкретного органу, так і назву групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо). Зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі. Вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.

Аналогічна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 08.02.2023 у справі № 640/30856/21, від 17.08.2023 у справі № 600/4282/22-а, від 15.05.2024 у справі № 520/14924/23, від 04.12.2024 у справі № 363/1983/24, від 09.01.2025 у справі № 742/6063/23 та інших.

У даному випадку колегія суддів зауважує, що ордер, доданий до позовної заяви на підтвердження повноважень адвоката Войцешука В.В. діяти від імені ОСОБА_1 , містить формулювання, що правова допомога надається "судах усіх інстанцій та юрисдикцій, ДБР, органах поліції та прокуратури, державних органах влади, установах та організаціяї, військових частинах".

Отже, з урахуванням викладеного, у суду першої інстанції не було підстав уважати, що позовну заяву у цій справі подано особою, яка не має права її підписувати.

За наведеного правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов необгрунтованого висновку про повернення позовної заяви, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із частиною 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.