Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №640/14591/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/14591/22 (судді) першої інстанції: Христофоров А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Аліменка В.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будкомплект-інжиниринг" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Будкомплект-інжиниринг" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках та з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний суд може продовжити строк розгляду справи, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на особливості розгляду даної категорії справ та вищезазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що існує необхідність продовження строку розгляду даної справи на розумний строк.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Приватне підприємство "Будкомплект-інжиниринг"(Ярославів вал. 36-38, м. Київ, 34, 01034, код ЄДРПОУ 36282055), зареєстровано як юридична особа, основним видом діяльності якої є монтаж інженерних мереж, а саме систем вентиляції (побутова вентиляція, промислова вентиляція, вентиляція проти димного захисту та інше) та систем кондиціонування (монтаж кондиціонерів, монтаж напівпромислових та промислових систем кондиціонування повітря).

Між ПП «Будкомплект-Інжиніринг» та ТОВ «СТАТУС БУД-Прайм» було укладено договір у спрощений спосіб про надання послуг, а саме монтажу системи кондиціонування у готельно-відпочивальному комплексі у м.Ужгород та надано відповідний рахунок на оплату.

Передоплата на суму 200000,00 грн. за монтаж системи кондиціонування пройшла відповідно до рахунку-фактури №01/27-04 від 27.04.2022 року від ТОВ «СТАТУС БУД- Прайм» (код ЄДРПОУ 40512094), платіжне доручення № 2587.

Для виконання робіт по вказаному замовленню ПП «Будкомплект-Інжиніринг» було закуплено матеріали відповідно до наступних рахунків-фактур на оплату:

№86 від 12.05.2022 року, - платіжне доручення №274 від 12.05.22 року, видаткова накладна - №69 від 13.05.2022 року, податкова накладна №7 від 12,05.2022 року;

№95 від 20.05.2022 року - платіжне доручення №277 від 20.05.22 року, видаткова накладна - №74 від 20.05.2022 року, податкова накладна №15 від 20.05.2022 року;

№99 від 23.05.2022 року - платіжне доручення №278 від 23.05.22 року, видаткова накладна №77 від 23.05.2022 року, податкова накладна №18 від 23.05.2022 року;

№118 від 01.06.2022 року - платіжне доручення №283 від 01.06.22 року, видаткова накладна №95 від 01.06.2022 року, податкова накладна №3 від 01.06.2022 року.

Відповідно до приписів п.201.16. ст.201 ПК України ПП "Будкомплект-інжиниринг" було складено податкову накладну №6 від 19.05.2022 року, та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер 9069724196.

Згідно отриманої квитанції №1 податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.

У квитанції №1 зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №6 від 19.05.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. А також запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач надав на адресу ДПС пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною, реєстрацію якої зупинено.

Рішенням №6925676/36282055 від 15.06.2022 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з огляду на ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-перєдачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Державною податковою службою України було прийнято Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №18029/36282055/2 від 08.07.2022 року, яким залишено без задоволення скаргу позивача на рішення та рішення комісії регіонального рівня залишено без змін.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, а свої права – порушеними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Приписами п. 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; дата відвантаження товарів.

За п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Аналогічний обов`язок покладено на платників податку п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Положеннями п. 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 11.12.2019 року № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою було затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Відповідно до п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з положеннями п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями п. 11 Порядку № 1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (який є Додатком 3 до Порядку № 1165) відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/ послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216) було затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Положеннями п. 5 Порядку № 520 визначено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до приписів п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно з п. 13 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної було визначено ненадання платником копій документів: первинних, щодо постачання/придбання товару, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження, складських документів (інвентарної описи) у тому числі рахунків-фактур, інвойсів, актів приймання-передачі товару (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття (постанови Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі №822/1878/18та від 04.08.2021 року у справі №0840/4088/18).

У постанові від 04.08.2021 року у справі № 0840/4088/18 Верховний Суд, серед іншого, вказав на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Також у даній постанові від 04.08.2021 року у справі № 0840/4088/18 Верховний Суд зауважив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, тоді як вживання контролюючим органом загального посилання на відповідний пункт Критеріїв ризиковості платника податку, без наведення відповідного положення, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження прав платника податків. Таким чином, якщо таке рішення контролюючого органу не містить та/або відповідним контролюючим органом чітко не вказано якому саме критерію ризикованості платника податку відповідав такий платник, а також не зазначено документів, яких платником податків не було подано контролюючому органу на підтвердження реальності господарських операцій, то таке рішення контролюючого органу є прийнятим не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Відповідно до висновку, наведеного Верховним Судом у постанові від 03.11.2021 року у справі №360/2460/20, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості, вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Правові норми, закріплені у п. 11 Порядку № 1165, містять вимогу про те, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку та конкретну підставу для відмови у реєстрації податкової накладної.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, відомості про необхідність надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної від 19.05.2022 року №6 в ЄРПН чи про відмову в її реєстрації, є неконкретизованими. Контролюючим органом взагалі не було вказано, які саме документи має подати позивач.

Відповідачами не наведено достатнього обґрунтування підстав неврахування наданих позивачем до контролюючого органу документів, а викладені у відзиві на позов доводи щодо ненадання позивачем певних документів не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки ненадання позивачем контролюючому органу вказаного відповідачами у відзиві на позов переліку документів не було зазначено в якості підстави для зупинення реєстрації або відмови у реєстрації спірних податкових накладної ані у квитанціях, ані в спірному рішенні Комісії.

Крім того, суд першої інстанції вірно вказує на те, що відсутність у зазначених рішеннях Головного управління ДПС у м. Києві конкретних та обґрунтованих мотивів неприйняття наданих позивачем документів до уваги вплинуло на передбачене п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України право особи на участь у процесі прийняття рішення. Адже не усвідомлюючи можливих недоліків чи неповноти у наданих платником податків документах, останній не в змозі усунути їх та у повній мірі реалізувати надане йому законом право на оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Отже, зважаючи на наведене у рішенні від 15.06.2022 року №6925676/36282055 мотивування (підстави прийняття), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про його невідповідність вказаним вище вимогам.

У зв`язку з вищевикладеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.06.2022 року №6925676/36282055, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції, крім висновків, які були наведені вище, врахував також правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, висловлені в постановах, від 01.12.2021 року у справі №600/1878/20-а, від 20.01.2022 року у справі №140/4162/21та від 29.06.2022 року у справі №380/5383/21.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19.05.2022 року №6, датою її подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 13 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з положеннями п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, однієї з таких подій:

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

Приписами п. 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Відтак, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних тих податкових накладних, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України, а днем реєстрації податкових накладних може бути день, вказаний у рішенні суду.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо протиправного прийняття Комсією рішень про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 19.05.2022 року №6, та приймаючи до уваги відсутність законодавчо закріплених перешкод для здійснення такої реєстрації, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 19.05.2022 року №6 за датою їх фактичного подання.

Суд першої інстанції вірно зазначає, що реєстрація спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання на реєстрацію, є збереженням гарантій стосовно того, що спір між сторонами буде остаточно вирішено, та не є втручанням у дискреційні повноваження Державної податкової служби України.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставин справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Чаку Є.В.