Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №640/10401/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/10401/22 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 843 о/с від 10.06.2022 про звільнення позивача з служби в поліції;

- поновити позивача на службі в поліції з 11.06.2022 поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Донецькій області ДПП рядовим поліції, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в поліції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 зупинено провадження з розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - до набрання законної сили рішенням суду у справі № 640/9156/22.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким скасувати оскаржувану ухвалу та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, та порушення його права на судовий розгляд справи.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що результати розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 по справі № 640/9156/22 матимуть безпосередній вплив на розгляд справи № 640/10401/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, оскільки предмет розгляду у справи № 640/9156/22 є фактичною підставою для прийняття рішення, що оскаржується у справі № 640/10401/22 та не є предметом розгляду останньої.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стаття 2 КАС України наголошує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові від 12.12.2019 по справі № 826/25204/15 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

У цій постанові об`єднана палата наголосила, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв`язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв`язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.

Об`єднана палата вказала, що під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі є наказ відповідача № 843 о/с від 10.06.2022 про звільнення позивача з служби в поліції та поновлення позивача на службі. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного наказу був наказ Департаменту патрульної поліції від 25.05.2022 № 313.

Водночас, предметом позову у справі № 640/10401/22 є правомірність наказу Департаменту патрульної поліції від 25.05.2022 № 313 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені справи пов`язані між собою та скасування наказу Департаменту патрульної поліції від 25.05.2022 № 313, яке є предметом спору в іншій справі, перешкоджає суду першої інстанції розглянути дану справу, оскільки рішення у справі № 640/10401/22 у подальшому матиме для цієї справи преюдиційне значення в розумінні ст. 78 КАС України.

Відтак, суд першої інстанції встановивши зазначені обставини дійшов правильного висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства та наявності підстав для зупинення провадження у справи та обґрунтовано прийняв оскаржене судове рішення.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що зупинення провадження у справі порушує його право на судовий захист, позаяк вказаний процесуальний механізм є тимчасовим заходом, та не перешкоджає розгляду справи по суті, який відбудеться після зникнення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви порушено норми процесуального права.

Колегією суддів враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко