Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №640/19561/19 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/19561/19 Суддя (судді) першої інстанції: О.В. Соп`яненко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

за участю секретаря Михайлової І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради до Міністерства фінансів України про зміну способу і порядку виконання рішення, за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства фінансів України, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

- зобов`язати Міністерство фінансів України здійснити на користь Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради відшкодування коштів в розмірі 435 191,98 грн з державної субвенсії.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 позов Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради до Міністерства фінансів України про зобов`язання вчинити дії задоволено.

Зобов`язано Міністерство фінансів України здійснити на користь Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради відшкодування коштів в розмірі 435 191,98 грн з державної субвенсії.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а судове рішення - без змін.

На виконання вказаного рішення, Сумським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист 09.12.2025.

21.05.2026 від представника Міністерства юстиції України до суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій представник просив встановити спосіб і порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 по справі № 640/19561/19.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року заяву представника Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі № 640/19561/19 шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів у розмірі 435 191,98 грн у порядку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції порушено положення процесуального законодавства, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання згаданого вище судового рішення 09.12.2025 судом видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження ВП №80846142 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 640/19561/19.

На час розгляду даної заяви рішення суду залишалося невиконаним.

Згідно листа ГУ ПФУ в Сумській області (боржника) від 08.05.2026, відповідачем повідомлено про неможливість виконання вищевказаного рішення суду, оскільки у 2015 році статтею Бюджетного кодексу України (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин у даній справі) врегульовувалося питання надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту.

Оцінюючи правомірність дій суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Частина 1 ст. 5 КАС України встановлює, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Керуючись ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України закон про Державний бюджет України містить положення щодо забезпечення виконання державного бюджету протягом бюджетного періоду.

Так у Законі України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (додаток 3 "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2015 рік" до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік") Міністерству фінансів України на загальнодержавні витрати за бюджетною програмою за КПКВК 3511250 "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв`язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, плату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот), на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян" були затверджені бюджетні призначення в обсязі 1 917 833,2 тис. гривень.

Частиною першою статті 3 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Оскільки бюджетний період у межах спірних правовідносин завершився 31 грудня 2015 року, а в Законі України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" відсутня бюджетна програма за КПКВК 3511250, яка була передбачена у Законі України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", тому виконати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 640/19561/19 неможливо відповідно до вимог бюджетного законодавства.

У зв`язку зі зміною бюджетного законодавства та механізму бюджетного фінансування виконання рішення суду у первісно визначений спосіб є неможливим, що підтверджується листом Міністерства фінансів України.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Суд апеляційної інстанції відхиляє твердження апелянта, які стосуються неможливості належно та вчасно виконати рішення суду, позаяк наведені аргументи жодним чином не спростовують обґрунтованість доводів заявника та необхідність захисту його законних прав та інтересів в межах спірних правовідносин.

Враховуючи зазначені обставини та правове регулювання, суд першої інстанції цілком правомірно задовольнив заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено.

Поряд з наведеним, колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування спірної ухвали суду.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Управління соціального захисту населення Васильківської міської ради до Міністерства фінансів України про зміну способу і порядку виконання рішення – залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко

Повний текст постанови складено 17.09.2026.