Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №400/1107/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1107/26

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,

повний текст судового рішення

складено 24.04.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Терлецького Д.С., Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі №400/1107/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про скасування рішення у листі-відповіді від 25.09.2025, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення 1633618грн. 44коп.

У С Т А Н О В И В:

04.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у листі-відповіді від 25.09.2025 і в довідці про доходи розмір пенсії 3895грн. 56коп;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію у максимальному розмірі 25950грн. відповідно до довідок про зарплати з Херсонського суднобудівного заводу за важку працю по Спискам №2 і №1;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за період з 21.06.2025 по 01.03.2026, яка складає 165961грн. 44коп., заборгованості за період з 21.06.2017 по 21.06.2025, яка складає 1467657грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач не погоджується із розміром призначеної йому пенсії. На думку ОСОБА_1 , розмір його пенсії має становити 25950грн. Однак, органом Пенсійного фонду неправильно розраховано пенсію в розмірі 3895грн. 56коп.

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з позовними вимогами не погоджується з підстав викладених у відзиві на позовну заяву вказуючи, що ОСОБА_1 із заявою встановленого зразка про проведення перерахунку пенсії не звертався. На подану позивачем заяву надано відповідь, яка не є рішенням суб`єкта влданих повноважень. У спірній ситуації рішення про відмову в призначенні/перерахунку пенсії не приймалось. Також, відповідач вказує, що для розрахунку ОСОБА_1 пенсійної виплати вибрано оптимальний варіант заробітку протягом періоду серпня 1988 -листопада 1993 років (60 календарних місяців) та згідно із даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з жовтня 2003 року по травень 2025 року. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення середньомісячного заробітку складає 0,94104. Для розрахунку пенсії позивача застосовується середня заробітна плата (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, в розмірі 15057грн. 09коп. (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022 - 2024 роки). Розмір пенсійної виплати з 22.06.2025 складає 3896грн. 56коп. (15057грн. 09коп. х 0,94104 х 0,27500). Отже, розмір пенсійної виплати розраховано відповідно до чинного пенсійного законодавства. Крім того, орган Пенсійного фонду акцентує увагу на виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №400/1130/21.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі №400/1107/26 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Приймаючи означене рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не конкретизовано у чому саме полягає неправильність розрахованого органом Пенсійного фонду розміру пенсії. Отримання ОСОБА_1 у певний період роботи заробітної плати у максимальному розмірі не є безумовним свідченням того, що пенсію також буде призначено у максимальному розмірі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про задоволення позовної заяви в повному обсязі.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує про несвоєчасне зарахування органом Пенсійного фонду періоду навчання в Запорізькому коледжі з 01.09.1979 по 29.08.1980. З урахуванням такого періоду у позивача виникло право на пенсію з 21.06.2017. Також, відповідач безпідставно не враховує раніше зараховані періоди до Списку №2 з 30.06.1985 по 10.12.1986, з 23.04.2008 по 02.10.2008. У постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду установлено, що період з 19.01.1994 по 18.02.1995 відноситься до Списку №2. Право на пенсію доказано і підтверджено відповідно до ст.383 КАС України судовими справами №400/1908/20, №400/1130/21 з 21.06.2017. Крім того, скаржник зауважує, що він має право надати до органу Пенсійного фонду довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців. Обравши зарплати за 60 календарних місяців роботи розмір пенсії має складати 25950грн., а не 3896грн. 56коп., як неправильно розраховано відповідачем.

У свою чергу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області до апеляційного адміністративного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач вказує, що наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи є безпідставними. На думку суб`єкта владних повноважень, судом першої інстанції оскаржуване рішення прийнято з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено такі обставини справи.

Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що ОСОБА_1 24.02.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про визначення права на пільгову пенсію відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовлено (лист №1064/723/К-02/8-1400/20 від 19.03.2019) у призначенні ОСОБА_1 пенсії.

Не погодившись із такою відмовою позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у справі №400/1908/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 16.03.2020 №257/03.20-р в частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду служби у Рядянській армії з 30.06.1985 по 10.12.1986.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період служби у Рядянській Армії з 30.06.1985 по 10.12.1986.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Частково не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивачем оскаржено його в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі №400/1908/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 скасовано.

Прийнято по справі нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 16.03.2020 №257/03.20-р.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням висновків суду.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду служби у Радянській армії з 30.06.1985 по 10.12.1986.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду служби в Радянській Армії з 30.06.1985 по 10.12.1986.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі № 400/1908/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 10.03.2020 та зараховано до трудового стажу період строкової військової служби з 30.06.1985 по 10.12.1986.

Рішенням Головного управління ПФУ у Миколаївській області від 18.12.2020 №1234/03.20-р відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу та страхового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.

Уважаючи такий індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень протиправним позивачем оскарженого його до суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №400/1130/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 18.12.2020 №1234/03.20-р.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на ПАТ Херсонський суднобудівному заводі газорізальником з 10.06.1991 по 19.01.1994; періоду роботи з 18.06.2004 по 25.11.2005 на Суднобудівному заводі «Океан» (в подальшому ВАТ «Дамен Шипярдс Океан») у цеху №11 збірником корпусів металевих суден»; періоду роботи з 23.04.2008 по 02.10.2008 на АТ «Окская судноверф» у м. Нижній Новгород росія; періоду роботи з 27.09.2019 по 15.02.2020 на підприємстві JUGATA Sp.zo.o. NIP у м. Гданськ Польща; періоду роботи стажистом на кондитерській фабриці «Альпі Україна» у період з 29.04.2009 по 15.09.2009.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на ПАТ Херсонський суднобудівному заводі газорізальником з 10.06.1991 по 19.01.1994; період роботи з 18.06.2004 по 25.11.2005 на Суднобудівному заводі «Океан» (в подальшому ВАТ «Дамен Шипярдс Океан») у цеху №11 збірником корпусів металевих суден»; період роботи з 23.04.2008 по 02.10.2008 на АТ «Окская судноверф» у м. Нижній Новгород росія; період роботи з 27.09.2019 по 15.02.2020 на підприємстві JUGATA Sp.zo.o. NIP у м. Гданськ Польща; період роботи стажистом на кондитерській фабриці «Альпі Україна» у період з 29.04.2009 по 15.09.2009.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із таким судовим актом сторонами оскаржено його в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №400/1130/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково.

Скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи стажистом на кондитерській фабриці «Альпі Україна» з 29.04.2009 по 15.09.2009.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 залишено без змін.

На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №400/1130/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянуто питання про призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Страховий стаж ОСОБА_1 обчислено протягом вересня 1980 року - лютого 2020 року та становить 25 років 11 місяців 18 днів (з урахуванням додаткових 2 повних років за стаж роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці, Список № 1), в тому числі стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 - 6 років 0 місяців 16 днів (за період з 30.06.1985 по 10.12.1986, з 12.04.1988 по 09.06.1991, з 18.06.2004 по 25.11.2005) та стаж роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за Списком № 1 - 2 роки 3 місяці 6 днів (за період з 10.06.1991 по 03.05.1993, з 09.09.1993 по 19.01.1994).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №1747/03.04-пр від 03.12.2021 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Не погодившись із таким рішенням органу Пенсійного фонду ОСОБА_1 оскарженого в судовому порядку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 у справі №400/13478/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022 у справі №400/13478/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 - без змін.

За фактичними обставинами справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та з 22.06.2025 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

03.09.2025 ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області скеровано заяву щодо врахування довідок Херсонського суднобудівного заводу про заробітну плату.

За наслідком розгляду такого звернення органом Пенсійного фонду надано відповідь (лист від 25.09.2025 №16120-14897/К-02/8-1400/25), у якій зазначено, що для розрахунку пенсійної виплати ОСОБА_1 вибрано оптимальний варіант заробітку протягом періоду серпня 1988 – листопада 1993 років та згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з жовтня 2003 року по травень 2025 року. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення середньомісячного заробітку складає 0,94104.

Уважаючи порушеним своє право на належний розмір пенсії ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на пенсію в Україні підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки за чинним законодавством України особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках системи пенсійного забезпечення в Україні та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити в отриманні пенсії доти, доки право на пенсію передбачено чинним законодавством України.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Умови призначення пенсії за віком визначено статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії унормовано приписами статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9, 14, 15 і 16 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

У межах спірних правовідносин для розрахунку пенсійної виплати ОСОБА_1 вибрано заробіток протягом періоду серпня 1988 – листопада 1993 років та згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з жовтня 2003 року по травень 2025 року.

Коефіцієнт заробітної плати за вказані періоди обчислено з урахуванням приписів статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який становить 0,94104.

Показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховано для обчислення пенсії позивача за 2022-2024 роки, становить 15 057грн. 09коп.

Страховий стаж, обчислений з вересня 1979 року по травень 2025 року на підставі трудової книжки, індивідуальних відомостей про застраховану особу, періодів навчання та проходження військової служби та з урахуванням додаткових 2 років за стаж в особливо важких умовах праці по Списку №1, становить 27 років 6 місяців 27 днів. Коефіцієнт страхового стажу становить 0,27500 (27 років x 12 міс.+6 міс.)/1200.

Розмір пенсійної виплати з 22.06.2025 складає 3896грн. 56коп. (15057,09 грн х 0,94104 х 0,27500).

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що він має право подати до органу Пенсійного фонду довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців.

Із таким доводом ОСОБА_1 колегія суддів погоджується.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 скористався своїм правом щодо подання до органу Пенсійного фонду довідок про заробітну плату від 30.07.2018 №757/14-393, від 09.07.2018 №757/14-361, від 26.06.2017 №119.

У довідці ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» від 30.07.2018 №757/14-393 зазначено, що заробітна плата ОСОБА_1 , яка враховується при обчисленні пенсії, склала 289грн. 66коп., а не карбованців як помилково вказує позивач.

На думку скаржника, розмір його пенсії становить 50% від 289грн. 66коп.

Однак, такий довід позивача є безпідставним, оскільки саме передбачена статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» формула визначення заробітної плати для обчислення пенсії та формула визначення коефіцієнту заробітної плати за кожний місяць страхового стажу є єдиними і застосовуються до всієї заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії.

Колегія суддів зазначає про безпідставність посилання ОСОБА_1 на те, що розмір його пенсії має складати 25950грн., адже таке припущення скаржника не обґрунтоване жодними законодавчими приписами, а також не підтверджене документально.

Відносно посилань позивача щодо протиправних дій/бездіяльності органу Пенсійного фонду із зарахування до страхового стажу періоду навчання в Запорізькому коледжі з 01.09.1979 по 29.08.1980, а також з 19.01.1994 по 18.02.1995, то суд апеляційної інстанції вказує, що означене не є предметом спору в даній справі.

Стосовно зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 30.06.1985 по 10.12.1986, з 23.04.2008 по 02.10.2008, колегія суддів відмічає, що таке питання уже вирішено в судовому порядку (справи №400/1908/20, №400/1130/21).

Якщо ОСОБА_1 уважає, що органом Пенсійного фонду такі судові акти не виконуються, то він не позбавлений права на звернення до суду із питанням щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити йому пенсію у максимальному розмірі (25950грн.) відповідно до довідок про заробітну плату з Херсонського суднобудівного заводу за важку працю по Списках №1 і №2, однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що в межах досліджуваних правовідносин позивач не звертався до органу Пенсійного фонду із питанням щодо призначення пенсії на пільгових умовах та відповідного рішення стосовно означеного суб`єктом владних повноважень не приймалось.

До того ж, слід зауважити, що згідно фактичних обставин справи ОСОБА_1 не має необхідного страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Такі обставини були предметом дослідження у межах справи №400/13478/21, за наслідком розгляду якої позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції інстанції зазначає, що подані до органу Пенсійного фонду довідки про заробітну плату від 30.07.2018 №757/14-393, від 09.07.2018 №757/14-361, від 26.06.2017 №119 не спростовують наведеного вище висновку та не містять жодних відомостей стосовно страхового стажу ОСОБА_1 .

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 у справі №400/1107/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про скасування рішення у листі-відповіді від 25.09.2025, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення 1633618грн. 44коп. – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Д.С. Терлецький Н.В. Вербицька